Джон Макінрой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Джон Патрік Макінрой)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Патрік Макінро
англ. John McEnroe
ГромадянствоСША
Місце проживанняНью-Йорк, США
Дата народження16 лютого 1959(1959-02-16) (65 років)
Місце народженняВісбаден, Німеччина
Зріст180 см
Вага75 кг
Початок кар'єри1978
Завершення кар'єри1994 (одиночна гра), 2006 (парна гра)
Робоча рукаліва
Бекхендодноручний
Призові, USD12 547 797

Одиночний розряд

Матчів в/п869—194
Титулів84 (77 ATP)
Найвища позиція1 (3 березня 1980)
Мейджори
АвстраліяПівфінал (1983)
Ролан ГарросФінал (1984)
ВімблдонПеремога (1981, 1983, 1984)
СШАПеремога (1979, 1980, 1981, 1984)

Парний розряд

Матчів в/п530-99
Титулів78
Найвища позиція1 (3 січня 1983)
Мейджори
АвстраліяПФ (1989)
Ролан ГарросЧФ (1992)
ВімблдонП (1979, 1981, 1983, 1984, 1992)
СШАП (1979, 1981, 1983, 1989)
Інші парні турніри
Мікст
Ролан ГарросП (1977)
ВімблдонПФ (1999)
Востаннє картку оновлено: завершив кар'єру

Джон Патрік Макінрой молодший (англ. John Patrick McEnroe, Jr., *16 лютого 1959, Вісбаден, Німеччина) — американський тенісист-професіонал, колишня перша ракетка світу. Семиразовий переможець турнірів Гранд Слем в одиночному та десятиразовий (враховуючи перемогу в міксті) у парному розряді. Багато спеціалістів вважають його одним із найвидатніших гравців в історії цього виду спорту. У першій половині 1980 був домінатором у ATP-турі [1][2]. Макінрой був також відомий своїм палким темпераментом і частими суперечками з суддями. Його фраза «Ви не можете цього говорити серйозно!» стала крилатою.

За свою кар'єру тривалістю в 15 років він виграв у цілому 77 турнірів в одиночному розряді та 78 у парному. Найбільшими досягненнями були перемоги на Вімблдонському турнірі та першості США, де він здобув три та чотири титули відповідно. Також він виграв три мастерси в одиночній грі та сім разів у парі. У його балансі 869 виграних ігор проти 194 програних. Цей результат є третім за якісним балансом тенісних кар'єр після Джимі Коннорса та Івана Лендла).

Збірна США з Макінроєм у складі 5 разів вигравала Кубок Девіса, він також виконував функції її капітана. Після завершення кар'єри він залишався активним і часто брав участь у змаганнях Туру Чемпіонів. Упродовж багатьох років він працює телекоментатором в турнірах Великого шолома.

Джона Макінроя індуктовано до Зали тенісної слави 1999 року.

Стиль гри

[ред. | ред. код]

Джон Макінрой був агресивним гравцем стилю серв-енд-волі (подача — вихід на сітку). Його подача — унікальна. Починав він її спиною до корту, підстрибував і розвертався в повітрі. Це дуже ускладнювало прочитання подачі противником. Важко було передбачити, куди спрямовуватиметься м'яч: до бокової лінії, по центру (до Т) чи в тіло. Виходячи на сітку, Макінрой витончено й точно грав з льоту. Як зліва (форхенд), так і справа (бекхенд) Макінрой грав однією рукою, використовуючи континентальний захват ракетки.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Джон Макінрой-молодший народився в Німеччині, де його батько Джон Патрік Макінрой-старший відбував військову службу. Родина повернулася в США 1960-го року й оселилася в Нью-Йорку. Пізніше народилися ще два брати: Марк та Патрік, який теж став тенісистом.

У 1986-у Макінрой одружився з кіноакторкою Татум О'Ніл, яка народила трьох дітей: Кевіна, Шона та Емілі. Пара розлучилася 1994 року. Опіка над дітьми спочатку була спільною, але 1998 року Макінрой отримав повну опіку, оскільки у колишньої дружини почалися проблеми з наркотиками.[3]

У 1997-у Макінрой одружився з рок-співачкою Петті Сміт (не плутати з іншою відомою американською співачкою Патті Сміт, однією з основоположників панк-року). Дружина народила двох дочок (Анну та Аву), крім того, мала ще двох дітей від попереднього шлюбу.[3]

Сміт присвятила Макінрою пісню Wish I Were You.

Статистика

[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 11 (7 титулів)

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Поверхня Супротивник Рахунок
Перемога 1979 US Open Хард США Вітас Ґерулайтіс 7–5, 6–3, 6–3
Поразка 1980 Wimbledon Трава Швеція Бйорн Борг 6–1, 5–7, 3–6, 7–6(18–16), 6–8
Перемога 1980 US Open (2) Хард Швеція Бйорн Борг 7–6(7–4), 6–1, 6–7(5–7), 5–7, 6–4
Перемога 1981 Вімблдон Трава Швеція Бйорн Борг 4–6, 7–6(7–1), 7–6(7–4), 6–4
Перемога 1981 US Open (3) Хард Швеція Бйорн Борг 4–6, 6–2, 6–4, 6–3
Поразка 1982 Wimbledon Трава США Джиммі Коннорс 6–3, 3–6, 7–6(7–2), 6–7(5–7), 4–6
Перемога 1983 Wimbledon (2) Трава Нова Зеландія Кріс Льюїс 6–2, 6–2, 6–2
Поразка 1984 French Open Ґрунт Чехословаччина Іван Лендл 6–3, 6–2, 4–6, 5–7, 5–7
Перемога 1984 Wimbledon (3) Трава США Джиммі Коннорс 6–1, 6–1, 6–2
Перемога 1984 US Open (4) Хард Чехословаччина Іван Лендл 6–3, 6–4, 6–1
Поразка 1985 US Open Хард Чехословаччина Іван Лендл 6–7(1–7), 3–6, 4–6

Парний розряд: 12 (9 титулів)

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Поверхня Партнер Супротивники Рахунок
Поразка 1978 Wimbledon Трава США Пітер Флемінг ПАР Боб Г'юїтт
ПАР Фрю Макміллан		 1–6, 4–6, 2–6
Перемога 1979 Wimbledon Трава США Пітер Флемінг США Браян Готтфрід
Мексика Рауль Рамірес		 4–6, 6–4, 6–2, 6–2
Перемога 1979 US Open Хард США Пітер Флемінг США Боб Лутц
США Стен Сміт		 6–2, 6–4
Поразка 1980 US Open Хард США Пітер Флемінг США Боб Лутц
США Стен Сміт		 6–7, 6–3, 1–6, 6–3, 3–6
Перемога 1981 Wimbledon (2) Трава США Пітер Флемінг США Боб Лутц
США Стен Сміт		 6–4, 6–4, 6–4
Перемога 1981 US Open (2) Хард США Пітер Флемінг Швейцарія Гайнц Гюнтгардт
Австралія Пітер Макнамара		 без гри
Поразка 1982 Wimbledon (2) Трава США Пітер Флемінг Австралія Пітер Макнамара
Австралія Пол Макнамі		 3–6, 2–6
Перемога 1983 Wimbledon (3) Трава США Пітер Флемінг США Тім Галліксон
США Том Галліксон		 6–4, 6–3, 6–4
Перемога 1983 US Open (3) Хард США Пітер Флемінг США Фріц Бюнінг
США Вен Вінітскі		 6–3, 6–4, 6–2
Перемога 1984 Wimbledon (4) Трава США Пітер Флемінг Австралія Пет Кеш
Австралія Пол Макнамі		 6–2, 5–7, 6–2, 3–6, 6–3
Перемога 1989 US Open (4) Хард Австралія Марк Вудфорд США Кен Флек
США Роберт Сегусо		 6–4, 4–6, 6–3, 6–3
Перемога 1992 Wimbledon (5) Трава Німеччина Міхаель Штіх США Джим Гребб
США Річі Ренеберг		 5–7, 7–6(7–5), 3–6, 7–6(7–5), 19–17

Мікст: 1 титул

[ред. | ред. код]
Результат Рік Турнір Поверхня Партнерка Супротивники Рахунок
Перемога 1977 French Open Ґрунт США Марі Карільйо Румунія Флоренца Міхай
Колумбія Іван Моліна		 7–6, 6–3

Історія виступів у мейджорах

[ред. | ред. код]
Турнір 1977 1978 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 Успіш В–П %
Турніри Великого шолома
Australian Open A A A A A ПФ A ЧФ NH A A ЧФ 4к A ЧФ 0 / 5 18–5 78.26
French Open 2к 3к ЧФ A ЧФ Ф ПФ A 1к 4к A A 1к 1к 0 / 10 25–10 71.43
Wimbledon ПФ 1к 4к Ф П Ф П П ЧФ 2к ПФ 1к 4к ПФ 3 / 14 59–11 84.29
US Open 4к ПФ П П П ПФ 4к П Ф 1к ЧФ 2к 2к ПФ 3к 4к 4 / 16 65–12 84.42
В–П 9–3 5–2 9–1 15–2 18–1 11–2 18–3 20–1 18–4 0–1 4–2 5–3 10–3 8–3 5–3 12–4 7 / 45 167–38 81.55
Підсумкові турніри року
The Masters П ПФ КТ ПФ Ф П П 1к ПФ 3 / 9 19–11 63.33
Фінали WCT П Ф П Ф П П ЧФ Ф П 5 / 9 21–4 84.00
В–П 5–0 5–2 2–4 5–2 4–2 6–0 6–0 0–2 2–1 5–2 8 / 18 40–15 72.73
Рейтинг на кінець року 21 4 3 2 1 1 1 1 2 14 10 11 4 13 28 20 12 547 797

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джон Макінрой
  1. ↑ Tennis Magazine, 40 Greatest Players of Tennis Era [Архівовано 12 листопада 2006 у Wayback Machine.] (Журнал «Теннис», 40 величайших игроков в истории тенниса) (англ.)
  2. ↑ The Sports Network [Архівовано 15 травня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ а б Tatum O'Neal Responds to McEnroe 'Tell-All'. ABC News. 4 вересня 2004. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 4 червня 2016.


Тенісист Це незавершена стаття про тенісиста чи тенісистку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Макінрой&oldid=43455861