Жульєн Беннето

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Julien Benneteau
фр. Julien Benneteau
Громадянство Франція Франція
Місце проживання Женева, Швейцарія
Дата народження 20 грудня 1981(1981-12-20) (42 роки)
Місце народження Бург-ан-Бресс
Зріст 185 см
Вага 79 кг
Початок кар'єри 2000
Завершення кар'єри 2018
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Призові, USD $9 556 742

Одиночний розряд

Матчів в/п 273–297 (47.9%)
Титулів 0
Найвища позиція 25 (17 листопада 2014)
Мейджори
Австралія 3к (2006, 2012, 2013, 2018)
Ролан Гаррос ЧФ (2006)
Вімблдон 4к (2010)
США 3к (2009, 2011, 2012, 2013)
Інші турніри
Олімпіада 2р (2012)

Парний розряд

Матчів в/п 265–195 (57.6%)
Титулів 12
Найвища позиція 5 (3 листопада 2014)
Мейджори
Австралія ЧФ (2007)
Ролан Гаррос П (2014)
Вімблдон Ф (2016)
США ПФ (2004, 2007)
Інші парні турніри

Жульєн Беннето (фр. Julien Benneteau, 20 грудня 1981) — колишній французький тенісист, олімпійський медаліст, переможець Ролан-Гарросу в парному розряді. Найвищу одиночну позицію світового рейтингу — 25 місце досяг 17 листопада 2014, парну — 5 місце — 3 листопада 2014 року. Здобув 12 парних титулів.

Бронзову олімпійську медаль Беннето виборов на літніх Олімпійських іграх 2012 у парному розряді разом із Рішаром Гаске. Ролан-Гаррос Беннето виграв 2014 року, граючи в парі з Едуаром Роже-Васселеном.

Завершив кар'єру 2018 року.

Важливі фінали[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Парний розряд: 2 (1–1)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Перемога 2014 Відкритий чемпіонат Франції з тенісу Ґрунт Франція Едуар Роже-Васслен Іспанія Марсель Гранольєрс
Іспанія Марк Лопес Таррес
6–3, 7–6(7–1)
Поразка 2016 Вімблдонський турнір Трава Франція Едуар Роже-Васселен Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю
4–6, 6–7(1–7), 3–6

Фінали Мастерс 1000[ред. | ред. код]

Парний розряд: 6 (2–4)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Поразка 2007 Мастерс Монте-Карло Ґрунт Франція Рішар Гаске США Боб Браян
США Майк Браян
2–6, 1–6
Перемога 2009 Мастерс Шанхай Тверде (i) Франція Жо-Вілфрід Тсонга Польща Маріуш Фирстенберг
Польща Марцин Матковський
6–2, 6–4
Поразка 2010 Мастерс Канада Тверде Франція Мікаель Льодра США Боб Браян
США Майк Браян
5–7, 3–6
Поразка 2011 Мастерс Париж Тверде (i) Франція Ніколя Маю Індія Роган Бопанна
Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші
2–6, 4–6
Перемога 2013 Мастерс Монте-Карло Ґрунт Сербія Ненад Зімоньїч США Боб Браян
США Майк Браян
4–6, 7–6(7–4), [14–12]
Поразка 2014 Мастерс Шанхай Тверде Франція Едуар Роже-Васслен США Боб Браян
США Майк Браян
3–6, 6–7(3–7)

Матчі за олімпійські нагороди[ред. | ред. код]

Парний розряд: 1 (1 бронзова)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Бронза 2012 Олімпійські ігри, Лондон Трава Франція Рішар Гаске Іспанія Давид Феррер
Іспанія Фелісіано Лопес
7–6(7–4), 6–2

Фінали ATP за кар'єру[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 10 (10 поразок)[ред. | ред. код]

Легенда
Турніри Великого шолома (0–0)
Фінали Світового туру ATP (0–0)
Серія Мастерс 1000 Світового Туру ATP (0–0)
Серія 500 Світового туру ATP (0–1)
Серія 250 Світового туру ATP (0–9)
Титули за покриттям
Тверде (0–7)
Ґрунт (0–2)
Трава (0–0)
Килим (0–1)
Титули за типом корту
Відкритий (0–4)
Закритий (0–6)
Результат В-П    Дата    Турнір Рівень Покриття Суперник Рахунок
Поразка 0–1 Тра 2008 Grand Prix Hassan II, Марокко Інтернешнл Ґрунт Франція Жиль Сімон 5–7, 2–6
Поразка 0–2 Жов 2008 Grand-Prix de Tennis de Lyon, Франція Інтернешнл Килим (i) Швеція Робін Содерлінг 3–6, 7–6(7–5), 1–6
Поразка 0–3 Тра 2009 Austrian Open, Австрія Серія 250 Ґрунт Іспанія Гільєрмо Гарсія-Лопес 6–3, 6–7(1–7), 3–6
Поразка 0–4 Лют 2010 Open 13, Франція Серія 250 Тверде (i) Франція Мікаель Льодра 3–6, 4–6
Поразка 0–5 Сер 2011 Winston-Salem Open, США Серія 250 Тверде США Джон Ізнер 6–4, 3–6, 4–6
Поразка 0–6 Січ 2012 Sydney International, Австралія Серія 250 Тверде Фінляндія Яркко Ніємінен 2–6, 5–7
Поразка 0–7 Вер 2012 BMW Malaysian Open, Малайзія Серія 250 Тверде (i) Аргентина Хуан Монако 5–7, 6–4, 3–6
Поразка 0–8 Лют 2013 Rotterdam Open, Нідерланди Серія 500 Тверде (i) Аргентина Хуан Мартін дель Потро 6–7(2–7), 3–6
Поразка 0–9 Вер 2013 Malaysian Open, Малайзія Серія 250 Тверде (i) Португалія Жуан Соуза 6–2, 5–7, 4–6
Поразка 0–10 Вер 2014 Malaysian Open, Малайзія Серія 250 Тверде (i) Японія Нішікорі Кеі 6–7(4–7), 4–6

Парний розряд: 21 (12–9)[ред. | ред. код]

Легенда
Турніри Великого шолома (1–1)
Фінали Світового туру ATP (0–0)
Серія Мастерс 1000 Світового Туру ATP (2–4)
Серія 500 Світового туру ATP (1–2)
Серія 250 Світового туру ATP (8–2)
Титули за покриттям
Тверде (9–5)
Ґрунт (2–1)
Трава (0–2)
Килим (1–1)
Титули за типом корту
Відкритий (5–6)
Закритий (7–3)
Результат В-П    Дата    Турнір Рівень Покриття Партнер Суперники Рахунок
Перемога 1–0 Вер 2003 Open de Moselle, Франція Інтернешнл Тверде (i) Франція Ніколя Маю Франція Мікаель Льодра
Франція Фабріс Санторо
7–6(7–2), 6–3
Поразка 1–1 Жов 2003 Grand-Prix de Tennis de Lyon, Франція Інтернешнл Килим (i) Франція Ніколя Маю Ізраїль Джонатан Ерліх
Ізраїль Енді Рам
1–6, 3–6
Перемога 2–1 Жов 2006 Grand-Prix de Tennis de Lyon, Франція Інтернешнл Килим (i) Франція Арно Клеман Чехія Франтішек Чермак
Чехія Ярослав Левинський
6–2, 6–7(3–7), [10–7]
Поразка 2–2 Кві 2007 Мастерс Монте-Карло, Монако Masters Ґрунт Франція Рішар Гаске США Боб Браян
США Майк Браян
2–6, 1–6
Перемога 3–2 Бер 2008 Las Vegas Open, США Інтернешнл Тверде Франція Мікаель Льодра США Боб Браян
США Майк Браян
6–4, 4–6, [10–8]
Перемога 4–2 Жов 2009 Мастерс Шанхай, КНР Masters Тверде Франція Жо-Вілфрід Тсонга Польща Маріуш Фирстенберг
Польща Марцин Матковський
6–2, 6–4
Перемога 5–2 Лис 2009 Grand-Prix de Tennis de Lyon, Франція (2) Серія 250 Тверде (i) Франція Ніколя Маю Франція Арно Клеман
Франція Себастьян Грожан
6–4, 7–6(8–6)
Перемога 6–2 Лют 2010 Open 13, Франція Серія 250 Тверде (i) Франція Мікаель Льодра Австрія Юліан Ноул
Швеція Роберт Ліндстедт
6–4, 6–3
Поразка 6–3 Сер 2010 Мастерс Канада, Канада Мастерс 1000 Тверде Франція Мікаель Льодра США Боб Браян
США Майк Браян
5–7, 3–6
Поразка 6–4 Лют 2011 Open 13, Франція Серія 250 Тверде (i) Франція Жо-Вілфрід Тсонга Нідерланди Робін Гаасе
Велика Британія Кен Скупскі
3–6, 7–6(7–4), [11–13]
Поразка 6–5 Лис 2011 Мастерс Париж, Франція Мастерс 1000 Тверде (i) Франція Ніколя Маю Індія Роган Бопанна
Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші
2–6, 4–6
Перемога 7–5 Кві 2013 Мастерс Монте-Карло, Монако Masters Ґрунт Сербія Ненад Зімоньїч США Боб Браян
США Майк Браян
4–6, 7–6(7–4), [14–12]
Перемога 8–5 Сер 2013 Washington Open, США Серія 500 Тверде Сербія Ненад Зімоньїч США Марді Фіш
Чехія Радек Штепанек
7–6(7–5), 7–5
Перемога 9–5 Лют 2014 Open 13, Франція (2) Серія 250 Тверде (i) Франція Едуар Роже-Васслен Австралія Пол Генлі
Велика Британія Джонатан Маррей
4–6, 7–6(8–6), [13–11]
Перемога 10–5 Чер 2014 Відкритий чемпіонат Франції з тенісу, Франція Великий Шлем Ґрунт Франція Едуар Роже-Васселен Іспанія Марсель Гранольєрс
Іспанія Марк Лопес Таррес
6–3, 7–6(7–1)
Поразка 10–6 Жов 2014 China Open, КНР Серія 500 Тверде Канада Вашек Поспішил Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Румунія Горія Текеу
6–7(6–8), 7–5, [10–5]
Поразка 10–7 Жов 2014 Shanghai Masters, КНР Мастерс 1000 Тверде Франція Едуар Роже-Васселен США Боб Браян
США Майк Браян
3–6, 6–7(1–7)
Поразка 10–8 Лип 2016 Вімблдонський турнір, Велика Британія Великий Шлем Трава Франція Едуар Роже-Васселен Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю
4–6, 6–7(1–7), 3–6
Перемога 11–8 Лют 2017 Open 13, Франція (3) Серія 250 Тверде (i) Франція Ніколя Маю Нідерланди Робін Гаасе
Велика Британія Домінік Інглот
6–4, 6–7(9–11), [10–5]
Поразка 11–9 Чер 2017 Queen's Club Championships, Велика Британія Серія 500 Трава Франція Едуар Роже-Васселен Велика Британія Джеймі Маррей
Бразилія Бруно Соарес
2–6, 3–6
Перемога 12–9 Вер 2017 Open de Moselle, Франція Серія 250 Тверде (i) Франція Едуар Роже-Васселен Нідерланди Веслі Колгоф
Нова Зеландія Артем Сітак
7–5, 6–3

Досягнення[ред. | ред. код]

Легенда
W  Ф  ПФ ЧФ КТ К# P# DNQ A Z# PO G S B NMS NTI P NH
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (P#) попередній раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (Z#) зональна група Кубка Девіса/Федерацій (з зазначеним номером) або (PO) плей-оф; (G) золота, (S) срібна або (B) бронзова олімпійська/паралімпійська медаль; (НСМ) не турнір серії Мастерс; (NTI) не турнір Tier I; (P) перенесено; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.

Одиночний розряд[ред. | ред. код]

Турнір 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 В-П
Турніри Великого шлему
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу К3р 10–13
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу ЧФ 16–16
Вімблдонський турнір 11–14
Відкритий чемпіонат США з тенісу 10–14
В-П 0–0 0–0 0–1 0–3 3–3 0–3 7–4 0–4 3–4 2–4 6–4 4–3 8–4 7–4 1–4 0–1 1–4 0–3 5–4 47–57
Тур ATP Мастерс 1000
Indian Wells Open ЧФ 10–13
Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу 12–10
Мастерс Монте-Карло К1р 6–12
Мастерс Рим К2р 3–6
Мастерс Мадрид 1–5
Мастерс Канада 6–9
Мастерс Цинциннаті ЧФ ПФ К1р 13–10
Мастерс Шанхай Не серія Мастерс ЧФ 3–3
Мастерс Париж ПФ 11–8
Мастерс Гамбург Не серія Мастерс 1–2
В-П 0–0 0–0 0–0 1–1 3–3 2–4 7–6 6–7 3–5 5–9 5–7 4–5 5–6 3–9 17–7 0–1 1–3 4–2 0–3 66–78
Загальна статистика
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 За кар'єру
Турніри 0 1 2 7 15 18 22 27 20 28 19 21 22 25 22 5 14 13 11 292
Титули–Фінали 0–0 0–0 0–0 0–0 0–0 0–0 0–0 0–0 0–2 0–1 0–1 0–1 0–2 0–2 0–1 0–0 0–0 0–0 0–0 0 / 10
Разом виграшів–поразок 0–0 1–1 0–2 3–7 14–15 5–18 24–22 22–28 22–20 26–28 26–19 21–21 27–23 27–25 26–24 1–5 7–14 13–14 8–11 273–297
Рейтинг на кінець року 420 271 253 138 65 165 40 68 43 46 44 52 34 35 25 527 131 56 140 48%

Парний розряд[ред. | ред. код]

Турнір 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 В-П
Турніри Великого шлему
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу ЧФ ЧФ 16–14
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу ЧФ 2014 ЧФ 23–14
Вімблдонський турнір ЧФ ЧФ ЧФ Ф 19–13
Відкритий чемпіонат США з тенісу ПФ ЧФ ПФ ЧФ ЧФ 20–11
В-П 1–1 0–1 1–1 1–1 6–4 4–4 3–4 8–4 5–3 2–3 7–3 3–2 3–3 7–4 11–3 3–1 8–4 5–4 0–2 78–52
Тур ATP Мастерс 1000
Indian Wells Open ЧФ ЧФ 8–9
Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу ЧФ 3–4
Мастерс Монте-Карло Ф П ЧФ 13–8
Мастерс Мадрид 0–2
Мастерс Рим ПФ 5–4
Мастерс Канада Ф 4–7
Мастерс Цинциннаті ПФ 4–6
Мастерс Шанхай Не серія Мастерс П Ф 8–3
Мастерс Париж ПФ ЧФ Ф 12–13
Мастерс Гамбург ЧФ ЧФ Не серія Мастерс 4–2
В-П 0–1 0–1 0–0 0–1 3–2 1–4 0–0 9–6 3–5 9–2 6–4 6–3 3–5 8–7 9–8 0–1 4–5 1–2 0–1 62–58
Загальна статистика
Титули–Фінали 0–0 0–0 0–0 1–2 0–0 0–0 1–1 0–1 1–1 2–2 1–2 0–2 0–0 2–2 2–4 0–0 0–1 2–3 0–0 12–21
Рейтинг на кінець року 200 304 268 94 50 59 67 26 48 32 38 52 97 26 5 124 35 45 326

Перемоги на гравцями першої 10-ки[ред. | ред. код]

  • Він здобув 18 перемог і зазнав 50 поразок (.265) у матчах з гравцями, що на той момент перебували в першій 10-ці рейтингу.
Сезон 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 Всього
Перемоги 0 0 0 0 0 0 3 1 1 2 1 1 1 2 3 0 0 2 1 18
# Гравець Рейтинг Турнір Покриття Р-д Рахунок
2006
1. США Енді Роддік 3 Мемфіс, США Тверде (i) ЧФ 3–6, 6–4, 7–6(7–4)
2. Кіпр Маркос Багдатіс 10 Торонто, Канада Тверде 5–7, 6–2, 6–3
3. Чилі Фернандо Гонсалес 8 Париж, Франція Килим (i) 3–6, 6–4, 7–5
2007
4. США Джеймс Блейк 6 Індіан-Веллс, США Тверде 6–2, 7–6(7–1)
2008
5. Іспанія Давид Феррер 5 Окленд, Нова Зеландія Тверде ЧФ 6–4, 6–0
2009
6. Росія Микола Давиденко 5 Роттердам, Нідерланди Тверде (i) 6–3, 6–2
7. Швейцарія Роджер Федерер 1 Париж, Франція Тверде (i) 3–6, 7–6(7–4), 6–4
2010
8. Франція Жо-Вілфрід Тсонга 9 Марсель, Франція Тверде (i) ПФ 7–6(13–11), 5–7, 7–6(7–3)
2011
9. Іспанія Ніколас Альмагро 10 Відкритий чемпіонат США з тенісу, Нью-Йорк, США Тверде 6–2, 6–4, 6–3
2012
10. Іспанія Давид Феррер 5 Куала-Лумпур, Малайзія Тверде (i) ПФ 6–4, 6–1
2013
11. Швейцарія Роджер Федерер 2 Роттердам, Нідерланди Тверде (i) ЧФ 6–3, 7–5
12. Швейцарія Стен Вавринка 10 Куала-Лумпур, Малайзія Тверде (i) ПФ 6–4, 6–3
2014
13. Франція Жо-Вілфрід Тсонга 10 Індіан-Веллс, США Тверде 6–4, 6–4
14. Швейцарія Стен Вавринка 4 Мастерс Цинциннаті, США Тверде ЧФ 1–6, 6–1, 6–2
15. Болгарія Григор Димитров 10 Шанхай, КНР Тверде 7–5, 6–3
2017
16. Бельгія Давід Ґоффен 10 Париж, Франція Тверде (i) 6–3, 6–3
17. Хорватія Марин Чилич 5 Париж, Франція Тверде (i) ЧФ 7–6(7–5), 7–5
2018
18. Бельгія Давид Гоффен 7 Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Мельбурн, Австралія Тверде 1–6, 7–6(7–5), 6–1, 7–6(7–4)

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]