Джордже Енеску

Джордже Енеску
Джордже Енеску
рум. George Enescu
	Зображення
Основна інформація
Дата народження	19 серпня 1881[…]
Місце народження	Джордже-Енеску, Джордже-Енеску, Botoșani Countyd, Румунське королівство
Дата смерті	4 травня 1955[…] (73 роки)
Місце смерті	VIII округ Парижа, Франція
Поховання	Пер-Лашез і Grave of Enescod
Громадянство	Румунія і Франція
Професії	композитор, скрипаль, піаніст, диригент, музичний педагог, викладач університету, музикознавець
Освіта	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Вчителі	Габрієль Форе, Robert Fuchsd, Йозеф Гельмесбергерd, Жуль Массне, Андре Жедальж і Мартен П'єр Марсікd
Відомі учні	Marius Constantd, Ієгуді Менухін, Крістіан Ферра, Іврі Гітліс, Артюр Грюмьо, Serge Blancd, Ștefan Gheorghiud, Sidney Harthd, Arthur Leblancd і Іда Гендель
Інструменти	скрипка і фортепіано
Жанри	опера, симфонія, камерна музика і фортепіанний репертуарd
Заклад	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю, Нормальна школа музики, Accademia Musicale Chigianad, George Enescu Philharmonic Orchestrad, Нью-Йоркський філармонічний оркестр і Симфонічний оркестр Бі-Бі-Сі
Нагороди
	Цитати у Вікіцитатах; Файли у Вікісховищі

Енеску (значення)

Джо́рдже Ене́ску (рум. George Enescu; нар. 19 серпня 1881(18810819), Лівень, поблизу Ботошані — пом. 4 травня 1955, Париж) — румунський композитор, диригент, скрипаль, піаніст. Основоположник сучасної румунської композиторської школи. Помер в еміграції у Франції.

Біографія

Виявив схильність до класичної музики ще в ранньому віці, до 12 років вже мав спеціальну музичну освіту у Відні.

До радянської окупації Румунії 1943 року — організатор концертів класичної музики при дворі румунських монархів. Після Другої світової війни багато гастролював у США.

Творчість

Енеску належать три симфонії, три фортепіанних і два струнних квартети, три скрипкові й дві віолончельні сонати, вокальні твори на вірші французьких символістів.

Музика Енеску складалася під впливом європейського романтизму (Роберта Шумана, Ріхарда Вагнера, Йоганнеса Брамса). Надалі вона увібрала вплив нововіденської школи, неокласицизму, необароко. Важливим і характерним для Енеску було звернення до румунського фольклору (широко відомі дві «Румунські рапсодії», 1901 і 1902). Акомпаніатором виступала румунська піаністка Сільвія Шербеску.

Багато творів Енеску залишилися незавершеними.

Див. також

9493 Енеску — астероїд, який було названо на честь композитора^[8].

Примітки

↑ ^а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #118684639 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 314. — ISBN 978-2-914611-48-0
d:Track:Q13413524 d:Track:Q621 d:Track:Q13413419
↑ https://www.la-croix.com/Culture/OEdipe-Georges-Enesco-fait-grand-retour-lOpera-Paris-2021-09-27-1201177536
↑ Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.12470
d:Track:Q30532476 d:Track:Q217595
↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

Voicana M. George Enescu. București: Editura Academiei Republicii Socialiste România, 1971 (рум.)
Malcolm N. George Enescu: his life and music. London: Toccata Press, 1990 (англ.)
Samson J. Placing genius: the case of George Enescu. Trondheim: Norwegian University of Science and Technology, 2006 (англ.)
Ямпольский И. М. Дж. Энеску. М., 1956 (рос.)
Котляров Б. Я. Джордже Энеску. М., 1965 (рос.)

Посилання

Сайт товариства Енеску [Архівовано 17 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
Сайт фестивалю Енеску [Архівовано 6 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Список творів^[en]
Румунська рапсодія № 1

Музика Біографії Румунія

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118684639/_Record_#118684639]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] а ^б Deutsche Nationalbibliothek Record #118684639 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb138936664_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-3] а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q33270056_citetype_Q43229_citetype_Q107553922"_data-entity-id="Q63056">[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=7870_Find_a_Grave]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63056]]</div>-4] Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q13413419"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q13413524|Bauer&nbsp;P.]]</i>_[[:fr:Référence:Deux_siècles_d'histoire_au_Père_Lachaise|Deux_siècles_d'histoire_au_Père_Lachaise]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Версаль|Versailles]]:_2006._—_P.&nbsp;314._—_ISBN_978-2-914611-48-0</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13413524]][[d:Track:Q621]][[d:Track:Q13413419]]</div>-5] Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 314. — ISBN 978-2-914611-48-0
d:Track:Q13413524 d:Track:Q621 d:Track:Q13413419

[[https://www.la-croix.com/Culture/OEdipe-Georges-Enesco-fait-grand-retour-lOpera-Paris-2021-09-27-1201177536_https://www.la-croix.com/Culture/OEdipe-Georges-Enesco-fait-grand-retour-lOpera-Paris-2021-09-27-1201177536]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-6] ttps://www.la-croix.com/Culture/OEdipe-Georges-Enesco-fait-grand-retour-lOpera-Paris-2021-09-27-1201177536

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136_citetype_Q615699_citetype_Q1224889_citetype_Q1955205"_data-entity-id="Q30532476">[[:d:Q30532476|Grove_Music_Online]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Oxford_University_Press|OUP]]._—_[http://dx.doi.org/10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.12470_doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.12470]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q30532476]][[d:Track:Q217595]]</div>-7] Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.12470
d:Track:Q30532476 d:Track:Q217595

[8] Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

[1]

[2]

[3]

[5]

[6]

[7]

[8]

Джордже Енеску

Зміст

Біографія

Творчість

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Джордже Енеску
рум. George Enescu
Зображення
Основна інформація
Дата народження	19 серпня 1881(1881-08-19)^[1]^[2]^[…]
Місце народження	Джордже-Енеску, Джордже-Енеску, Botoșani County^d, Румунське королівство
Дата смерті	4 травня 1955(1955-05-04)^[2]^[3]^[…] (73 роки)
Місце смерті	VIII округ Парижа, Франція^[1]
Поховання	Пер-Лашез^[5] і Grave of Enesco^d
Громадянство	Румунія і Франція^[6]
Професії	композитор, скрипаль, піаніст, диригент, музичний педагог, викладач університету, музикознавець
Освіта	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Вчителі	Габрієль Форе, Robert Fuchs^d, Йозеф Гельмесбергер^d, Жуль Массне, Андре Жедальж і Мартен П'єр Марсік^d
Відомі учні	Marius Constant^d, Ієгуді Менухін, Крістіан Ферра, Іврі Гітліс, Артюр Грюмьо, Serge Blanc^d, Ștefan Gheorghiu^d, Sidney Harth^d^[7], Arthur Leblanc^d і Іда Гендель
Інструменти	скрипка і фортепіано
Жанри	опера, симфонія, камерна музика і фортепіанний репертуар^d
Заклад	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю, Нормальна школа музики, Accademia Musicale Chigiana^d, George Enescu Philharmonic Orchestra^d, Нью-Йоркський філармонічний оркестр і Симфонічний оркестр Бі-Бі-Сі
Нагороди
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі

Джордже Енеску

Біографія

Творчість

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук