Координати: 51°11′3″ пн. ш. 33°32′37″ сх. д. / 51.18417° пн. ш. 33.54361° сх. д. / 51.18417; 33.54361
Очікує на перевірку

Землянка (Конотопський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Землянка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Тер. громада Дубов'язівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA59020050110035889
Облікова картка Землянка 
Основні дані
Засноване середина XVII століття
Перша згадка 1778 (246 років)
Населення 647
Поштовий індекс 41653
Телефонний код +380 5447
Географічні дані
Географічні координати 51°11′3″ пн. ш. 33°32′37″ сх. д. / 51.18417° пн. ш. 33.54361° сх. д. / 51.18417; 33.54361
Середня висота
над рівнем моря 		156 м
Відстань до
обласного центру 		120 км
Відстань до
районного центру 		30 км
Місцева влада
Адреса ради 41655, Сумська обл., Конотопський р-н, с-ще Дубов'язівка, вул. В. Глуховця, 8
Сільський голова Білик Леонід Іванович
Карта
Землянка. Карта розташування: Україна
Землянка
Землянка
Землянка. Карта розташування: Сумська область
Землянка
Землянка
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Землянка (значення).

Землянка — село в Україні, у Дубов'язівській селищній громаді Конотопського району Сумської області. До 2020 року адміністративний центр Землянської сільської ради.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Землянка розташоване за 120 км від обласного центру та 30 км від районного центру, на одному з витоків річки Кросна, нижче за течією примикає село Грузьке. На річці є декілька загат. Поруч пролягає автошлях територіального значення Т 1910.

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 582 97.32%
російська 16 2.68%
Усього 598 100%

Історія

[ред. | ред. код]

Село, за переказами, виникло приблизно в середині XVII століття (перша згадка — з 1778 року). Достовірних історичних документів про час його виникнення та походження назви не існує.

Першими поселенцями були біженці з Правобережної України, які тікали від гніту польських поміщиків. Селилися на території села і біженці з сусідніх губерній Російської імперії. Його територія відносилася до так званої Слобідської України. У селі існує переказ, що першим поселенцем був Коршик. Ще й зараз Землянку іноді називають «Коршиків хутір».

За царювання Катерини II Землянка та декілька навколишніх сіл — Сафонове, Дич, Нечаївка, В'язове, Дуброва, Рокитне, Білоусівка, Тернівка, Ново-Леонтіївка, Попова Слобода, Грузьке, Олександрівка, Гвинтове, Дубинка — належали генералові царської армії Кирилу Черепу. Його маєток знаходився у селі Грузькому, а в Землянці — його сина Андрія, якого тут прозвали «рябий пан», гвардії поручик, холостяк.

У Землянці Андрій Череп мав селітровий, винокурний, цегельний і шкіряний заводи. Вся земля в селі — 2 тисячі гектарів — належала Черепу. Селяни мали городи по 0,5 десятини. Після реформи 1861 року селяни одержали 775 десятин землі, або в середньому по 1,5 десятини на кожну сім'ю. У селі на той час мешкало 517 сімей. Решта землі — 1525 десятин — залишилася в користуванні поміщика.

Станом на 1862 рік у власницькій слободі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1192 особи (590 чоловіків та 602 жінки), налічувалось 143 подвір'їв, існував селітровий завод[2].

Станом на 1880 рік у колишній власницькій слободі Гружчанської волості, мешкало 1386 осіб, налічувалось 210 дворових господарств, існувала лавка[3].

Звільнення селян від кріпацтва відбулося в таких же умовах, як і по всій країні. Викупні платежі зовсім розорили їх. І селяни після звільнення змушені були підробляти два дні на тиждень на панщині. Старожили розповідали, що в кінці XIX століття в селі проживали приблизно 350 сімей.

Примусова колективізація в селі розпочалася у 1929—1930 роках. Був створений перший колгосп «Червоний партизан», до якого ввійшли 150 господарств. 1931 року до колгоспу вступили майже всі сім'ї. В результаті цього було створено ще два колгоспи: імені МОДБРу (Міжнародна організація допомоги борцям революції). Колгоспи ці були дрібні, приблизно по 700 га землі, тому ж 1932 році землянські колгоспи були об'єднані в один.

Село зазнало геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР у 1923—1933 та 1946–1947 роках.

12 червня 2020 року, в ході децентралізації, Землянська сільська рада об'єднана з Дубов'язівською селищною громадою.

Інфрастуктура

[ред. | ред. код]

В селі діють: сільськогосподарське підприємство ТОВ АФ «Довіра», фельдшерський пункт, загальноосвітня школа І—Ш ст., сільський клуб та бібліотека, приватні крамниці та поштове відділення.

Особистість

[ред. | ред. код]

Уродженець села:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. ↑ рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1726)
  3. ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Погода в селі Землянка. [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Землянка_(Конотопський_район)&oldid=43340006