Координати: 49°27′17″ пн. ш. 34°7′34″ сх. д. / 49.45472° пн. ш. 34.12611° сх. д. / 49.45472; 34.12611

Карлівка (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Карлівка

Полтава-Південна — Красноград
Південна залізниця
Полтавська дирекція
м. Карлівка

Залізничний вокзал
Залізничний вокзал
Залізничний вокзал
49°27′17″ пн. ш. 34°7′34″ сх. д. / 49.45472° пн. ш. 34.12611° сх. д. / 49.45472; 34.12611
Рік відкриття 1895 (129 років)
Тип проміжна
Колій 5
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця Привокзальна площа, 4
Відстань до Києва, км 407
Відстань до Полтави-Південної, км 47
Відстань до Харкова, км 133
Відстань до Краснограда, км 34
Код станції 441409 ?
Код «Експрес-3» 2204584 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Супутні послуги Таксі
Мапа
Карлівка. Карта розташування: Полтавська область
Карлівка
Карлівка
Карлівка на Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карлівка.

Кáрлівка — проміжна залізнична станція 4-го класу Полтавської дирекції Південної залізниці на електрифікованій лінії Полтава-Південна — Лозова між зупинним пунктом Тагамлик (18 км) та станцією Ланна (17 км). Розташована у однойменному місті Полтавської області.

Історія

[ред. | ред. код]

Станцію Карлівка відкрита 1895 року. У 1896 році відкрито регулярний рух поїздів на ділянці Полтава — Карлівка. 15 жовтня 1897 року відкрита для руху поїздів лінія Карлівка — Костянтиноград завдожки 32 версти. Будівництву залізниці сприяли герцоги Георгій і Михайло Мекленбург-Стрелицькі, які володіли землями у Карлівці. Назва станції походить від селища, що у XVII столітті на свою честь назвав Карл Мініх.

1896 року побудований вокзал, який відрізняється незвичайним фасадом із нашаруванням декількох центральних ризалітів.⠀

У різні роки станцію очолювали начальники:

  • 1900—1904, 1913—1914 роках — дворянин Олексій Опанасович Бондарев[1][2][3][4][5];
  • 1916 року — Леонід Іванович Прожанський[6].

За даними 1902 року відвантаження зі станції становило 750 тис. пудів (близько 500 тис. пудів збіжжя)[7].

Під час Другої світової війни станція не постраждала так сильно, як інші. У 1973 році проведена реконструкція: дільниці Карлівка — Орчик та Карлівка — колійний пост 43 км стали двоколійними.

Залізничний вокзал станції Карлівка історичний. У квітні 2011 року проведена його капітальна реконструкція з нагоди 90-річчя від дня народження льотчика-космонавта Георгія Берегового, який народився у селі Федорівка Карлівського району Полтавської області. Навпроти вокзалу встановлений пам'ятник льотчику-космонавту СРСР, двічі Герою Радянського Союзу генерал-лейтенант авіації Георгію Береговому.

  • Панорама станції
    Панорама станції
  • Колії
    Колії
  • Залізничний переїзд
    Залізничний переїзд
Докладніше: Георгій Береговий (поїзд)

15 квітня 2011 року станція Карлівка прийняла іменний пасажирський поїзд сполученням Полтава — Москва (імені двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-космонавта Георгія Берегового)[8].

15 травня 2012 року відкрита електрифікована дільниця Полтава — Красноград — Лозова[9].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції зупиняються приміські електропоїзди, які прямують до станцій Полтава-Південна, Красноград та Лозова[10] та єдиний нічний швидкий поїзд № 126/125 сполученням Київ — Костянтинівка[11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  2. ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь и Справочная книжка Полтавской губерніи на 1903 годъ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1903
  3. ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
  4. ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
  5. ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
  6. ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1916 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1916
  7. ↑ рос. дореф. Россія. Полное географическое описаніе нашего Отечества. Подъ общимъ руководствомъ П.П.Семенова-Тянъ-Шанскаго. Томъ VII. Малороссія. — С.-Петербург, 1903. Изданіе А.Ф.Дебріена, (стор. 395)
  8. ↑ Іменем полтавського космонавта назвуть поїзд «Полтава — Москва» [Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Інтернет-видання «Полтавщина», 2011-04-12 (рос.)
  9. ↑ Відкриття електрифікованої ділянки Полтава-Південна - Красноград - Лозова. Архів оригіналу за 23 грудня 2015.
  10. ↑ Розклад руху приміських поїздів по станції Карлівка. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  11. ↑ Розклад руху пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Карлівка[недоступне посилання]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]
Дільниця Полтава-Південна — Красноград
Попер.
Магістральна 		Карлівка
 Наст.
Орчик
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карлівка_(станція)&oldid=39259416