Конвой PQ 13
| Конвой PQ 13 Convoy PQ 13 | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кампанія в Арктиці | |||||||
 Британський легкий крейсер «Тринідад», що супроводжував конвой PQ 13 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Союзники:.svg){kind=small} Велика Британія СРСР
|
Країни Осі:.svg){kind=small} Третій Рейх
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Д. А. Кейсі Л. С. Сондерс
|
Г.Поніц
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| 41 корабель ескорту 21 транспортне судно |
9 U-Boot + 3 бойові кораблі + бомбардувальники | ||||||
| Втрати | |||||||
| 6 суден і кораблів затоплені (54 750 GRT) | 1 есмінець затоплений[Прим. 1] | ||||||
Конвой PQ 13 (англ. Convoy PQ 13) — арктичний конвой транспортних і допоміжних суден у кількості 21 одиниць, який у супроводженні союзних кораблів ескорту прямував від берегів Шотландії та Ісландії до радянських портів Мурманськ та Архангельськ. Конвой вийшов 10 березня 1942 року з Лох Ю, 16 березня — з Рейк'явіка та 31 березня 1942 року прибув до Мурманська. Лише кілька суден, що відстали через штормову погоду, прибули 1 квітня до бази. В ході атак німецьких надводних кораблів, підводних човнів і авіації було потоплено 5 транспортів і один корабель ескортних сил.
Історія конвою[ред. | ред. код]
Арктичний конвой PQ 13 складався з 19 торговельних суден: сім британських, чотири американських, одне польське, чотири панамського та один гондураського реєстру. Ним командував комодор Д. А. Кейсі. На першому етапі переходу, від Шотландії до Ісландії, конвой супроводжувала місцева ескортна група з двох есмінців і протичовнових траулерів. На другому етапі, від Ісландії до Радянського Союзу, океанський ескорт складався з двох есмінців і двох траулерів, доповнених трьома тральщиками, переробленими китобіями, які йшли на передачу ВМФ СРСР. Океанський ескорт очолював кептен Л. С. Сондерс на крейсері «Тринідад». Для підтримки супроводу конвою та захисту від рейду німецького лінкора «Тірпіц» виділялися важкі сили прикриття, до складу яких входили лінкори «Дюк оф Йорк», «Кінг Джордж V», лінійний крейсер «Рінаун», авіаносець «Вікторіос», два крейсери «Кент» і «Единбург» і шістнадцять есмінців («Ашанті», «Бедуїн», «Еко», «Ескапейд», «Ескімо», «Фолкнор», «Форсайт», «Ікар», «Інглефілд», «Ледбері», «Марне», «Міддлтон», «Онслоу», «Пенджабі», «Тартар» і «Вітленд»). Ці сили мали супроводжувати PQ 13 на відстані, поки він не пройде повз Ведмежий острів.
10 березня 1942 року конвой вийшов з Лох Ю в Шотландії та 16 березня прибув до Рейк'явіка. Після висадки контингенту з трьох суден, які прямували з Лох Ю до Рейк'явіка, а також збору решти суден, що прямували з Рейк'явіка до Мурманська, 20 березня 1942 року конвой PQ 13 покинув Рейк'явік.
Перехід транспортного конвою проходив без пригод до 24 березня, коли конвой потрапив у сильний чотириденний шторм, який розсіяв транспортні судна в радіусі 150 миль. Протягом наступних кількох днів кораблі ескорту збирали їх у дві групи, чотири судна прямували до пунктів призначення самостійно.
28 березня транспортний конвой був помічений німецькою авіацією та атакований. Два судна були потоплені: Raceland і Empire Ranger. Того ж дня німецькі сили з трьох есмінців типу «Нарвік» Z24, Z25 і Z26 під командуванням капітана-цур-зее Г.Поніца вийшли з Кіркенеса. Вони перехопили Bateau, який був увечері 28/29 березня потоплений, перш ніж вранці 29 березня наразитися на ескортні кораблі «Тринідад» і «Ф'юрі». Внаслідок зіткнення Z26 був сильно пошкоджений вогнем крейсера «Тринідад» і затонув пізніше після комбінованої контратаки «Орібі», «Екліпс» і радянського есмінця «Сокрушительний», але під час бою «Тринідад» був уражений власною торпедою (гіроскоп торпеди замерз). Німецькі кораблі, що залишилися, перервали бойові дії та відступили. «Тринідад» у супроводі «Ф'юрі» та «Екліпса» дошкуляв до Кольської затоки, прибувши опівдні 30 березня.
Тим часом судна PQ 13 зазнали атаки підводних човнів. Два судна були знайдені та потоплені підводними човнами, Induna — U-376, а Effingham — U-435.
До 30 березня більшість конвою прибула до Мурманська; решта, що відстала, прибула 1 квітня. У цьому конвої загинуло 6 кораблів і суден. Німці потопили п'ять вантажних суден. Один китобій (HMS Sulla) загинув, ймовірно, через сильне обледеніння, а крейсер «Тринідад» був пошкоджений. З боку Крігсмаріне був втрачений німецький есмінець. Чотирнадцять суден з вантажем благополучно прибули, більше двох третин конвою.
Кораблі та судна конвою PQ 13[ред. | ред. код]
Транспортні судна[ред. | ред. код]
- Позначення
| Назва | Прапор | Тоннаж (GRT) | Прим. | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| З Лох Ю до Мурманська | |||||||
| Dunboyne (1919) | .svg){kind=small} США
|
3 515 | |||||
| Effingham (1919) | США
|
6 421 | 30 березня 1942 року потоплено U-435 | ||||
| El Estero (1920) |  Панама
|
4 219 | |||||
| Eldena (1919) | США
|
6 900 | |||||
| Empire Cowper (1941) | Велика Британія
|
7 164 | |||||
| Empire Ranger (1942) | Велика Британія
|
7 008 | 28 березня 1942 року потоплено німецьким Ju 88 | ||||
| Empire Starlight (1941) | Велика Британія
|
6 850 | 3 квітня 1942 року потоплено німецьким літаком у порту Мурманська | ||||
| Gallant Fox (1918) | Панама
|
5 473 | |||||
| Harpalion (1932) | Велика Британія
|
5 486 | |||||
| Induna (1925) | Велика Британія
|
5 086 | 30 березня 1942 року потоплено U-376 | ||||
| Mana (1920) |  Гондурас
|
3 283 | |||||
| Mormacmar (1920) | США
|
5 453 | |||||
| New Westminster City (1929) | Велика Британія
|
4 747 | |||||
| Raceland (1910) | Панама
|
4 815 | 28 березня 1942 року потоплено німецьким бомбардувальником[1] | ||||
| River Afton (1935) | Велика Британія
|
5 479 | судно командора конвою | ||||
| Tobruk (1942) |  Польща
|
7 048 | |||||
| RFA Oligarch (1920) |  Королівський допоміжний флот
|
6 897 | танкер-заправник конвою | ||||
| З Рейк'явіка до Мурманська | |||||||
| Ballot (1922) | Панама
|
6 131 | |||||
| Bateau (1926) | Панама
|
4 687 | 29 березня 1942 року потоплено німецьким есмінцем Z26 | ||||
| Scottish American (1920) | Велика Британія
|
6 999 | |||||
| З Лох Ю до Рейк'явіка | |||||||
| Greenland (1914) | Велика Британія
|
1 281 | |||||
| Lars Kruse (1923) | Велика Британія
|
1 807 | |||||
| Mano (1923) | Велика Британія
|
1 418 | |||||
Кораблі ескорту[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Операція «Стоунейдж»
- Операція «Іксес»
- Конвой Палау – Рабаул (22.02.43 – 04.03.43)
- Хронологія битви за Атлантику (1939—1945)
- Конвой ON 92
- Список найбільших суден та кораблів потоплених U-Boot
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- Convoy PQ.13(англ.)
- Convoy PQ.13(англ.)
- Ленд-лиз. Северные конвои. Стратегическое значение(рос.)
- Арктические конвои [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
- Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.
- Брайан Бетэм Скофилд. Русские конвои = Schofield, B.B. The Russian Convoys. — London: B.T. Batsford Ltd., 1964 / Перевод с английского А. Г. Больных. — М.: АСТ, 2003. — 288 с. — (Военно-историческая библиотека). — 5000 экз. — ISBN 5-17-018720-3.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
