Координати: 47°45′34″ пн. ш. 38°20′15″ сх. д. / 47.75944° пн. ш. 38.33750° сх. д. / 47.75944; 38.33750
Очікує на перевірку

Копані (Донецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Копані
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Тер. громада Амвросіївська міська громада
Код КАТОТТГ UA14080010020072694
Облікова картка Копані 
Основні дані
Статус із 2024 року
Населення 1122 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 87350—87351
Телефонний код +380 6259
Географічні координати 47°45′34″ пн. ш. 38°20′15″ сх. д. / 47.75944° пн. ш. 38.33750° сх. д. / 47.75944; 38.33750
Висота над рівнем моря 133 м
Водойма р. Сухий Яланчик


Відстань
Найближча залізнична станція: Кутейникове
До станції: 7,8 км
До райцентру:
 - фізична: 11,5 км
 - автошляхами: 20,5 км
До обл. центру:
 - фізична: 46,7 км
 - автошляхами: 63,8 км
Селищна влада
Адреса 87350, Амвросіївський р-н, смт Копані, вул. Артема, 61
Голова селищної ради Серіков Микола Миколайович
Карта
Копані. Карта розташування: Україна
Копані
Копані
Копані. Карта розташування: Донецька область
Копані
Копані
Мапа

Копані у Вікісховищі

Копа́ні (до 2016 — Войковський) — селище Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Розташоване на березі р. Сухий Яланчик. Відстань до райцентру становить близько 20 км і проходить переважно автошляхом Т 0509.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Копані перебуває на тимчасово окупованій території.

24 серпня 2014 року колона підрозділу Національної гвардії, рухаючись заданим маршрутом, потрапила у засідку терористів поблизу Копанів. Рядовий міліції Юрій Смирнов зорієнтувався одним із перших та зайняв позицію і відкрив вогонь у відповідь, цим самим прикрив перегрупування підрозділу. Сили терористів переважали вдвічі, але вояки до останньої миті продовжували стримувати ворога, врешті напад бойовиків було відбито. Після бою товариші знайшли обгоріле тіло Юрія Смирнова.[2] Підполковник Нацгвардії В'ячеслав Саражан знаходився у машині, що замикала колону, наказав взводу забезпечити прикриття відходу основної колони під автоматним та артилерійським вогнем терористів. Під час здійснення прикриття підполковник Саражан зазнав 2 поранень — в руку та ногу, проте продовжив керувати підрозділом.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
російська 964 65.22%
українська 503 34.04%
вірменська 5 0.34%
білоруська 2 0.13%
румунська 1 0.07%
грецька 1 0.07%
інші/не вказали 2 0.13%
Усього 1478 100%

За даними перепису 2001 року населення смт становило 1478 осіб, із них 34,03 % зазначили рідною мову українську, 65,22 % — російську, 0,34 % — вірменську, 0,14 % — білоруську, 0,07 % — грецьку та молдовську мови[4].

Відомі особи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 березня 2022.