Лімниця
Лімниця | |
---|---|
Лімниця в місці впадіння у Дністер | |
48°27′41″ пн. ш. 23°58′02″ сх. д. / 48.461425° пн. ш. 23.967143° сх. д. | |
Витік | г. Буштул |
• координати | 48°27′46″ пн. ш. 23°58′00″ сх. д.H G O |
Гирло | Дністер (біля Галича) |
• координати | 49°08′20″ пн. ш. 24°42′12″ сх. д.H G O |
Похил, м/км | 9,5 |
Басейн | Басейн Дністра |
Країни: | Україна Івано-Франківська область |
Регіон | Україна[1] |
Довжина | 122 км |
Площа басейну: | 1 580 км² |
Притоки: | Дарів, Петрос, Молода, Каменець, Тодор, Чута, Чечва (ліві); Бистрик, Кузьминець, Ялк, Бабський, Турава, Дуба, Бережниця (праві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Лі́мниця (Ломниця) — річка в Україні, в межах Калуського і Івано-Франківського районів Івано-Франківської області. Права притока Дністра (басейн Чорного моря).
Нинішня назва сформувалася в останні 200 років замість попередньої «Ловниця», вживаної ще в Йосифинській метриці. Краєзнавець Лаба В. П. вважає її позначенням місця для ловлі (риби) та відмежовується від спокусливого латинського «лімец» (межа, кордон) через відсутність тут кордону Римської імперії[2].
Назва річки, малоймовірно, походить від рум. слова lemn, що означає дерево. «Нова карта королівства Галичини і Володимирії з дистриктом Буковина» (Carte Nouvelle des Royaumes de Galizie et Lodomerie, avec le District de Bukowine[3]) подає назву річки як «Limnica».
Довжина 122 км, площа басейну 1580 км². У верхів'ї річкова долина вузька, береги урвисті; у районі села Ясень — асиметрична, з низьким правим і підвищеним лівим берегами. Нижче долина Лімниці трапецієподібна, завширшки 4–7 км; у нижній течії ширина зменшується до 2 км.
Заплава майже по всій довжині двостороння. Річище кам'янисте, у середній течії розгалужується на рукави. Ширина його в Передкарпатті досягає 20–60 м, глибина русла — 2 м. Похил річки — 9,4 м/км. Живлення снігове і дощове. Максимум стоку припадає на весняно-літній період. Льодові утворення з'являються на початку грудня. Льодостав починається у другій половини грудня і триває до березня.
Гідрологічні пости діяли біля сіл Осмолода (з 1950 р.) і Перевозець (1904–1925; відновлений 1940 року). Воду використовують для водопостачання, ставки — для риборозведення. Споруджено водозабори та протиповеневі гідротехнічні споруди.
Лімниця бере початок із джерел на північних схилах гори Буштул у Ґорґанах, на висоті близько 1150 м. Тече переважно на північний схід. Впадає у Дністер біля села Шевченкове. У нижній течії тече територією Галицького національного природного парку.
Основні притоки: Молода, Чечва (ліві); Дуба, Бережниця (праві).
На річці: смт Перегінське та місто Калуш.
Річка служила для лісосплаву до кінця 1950-х років.
В межах річки та захисної смуги вздовж берегів завширшки 100 м створено ландшафтний заказник місцевого значення.[4]
Річка постійно утримує першу позицію в рейтингу найчистіших річок України[5].
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ В. Лаба. Історія села Підмихайля від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 2010 — с. 16.
- ↑ Бібліотека Нью-Йорка виклала унікальну карту Галичини й Буковини 18 століття (ФОТО) | «Репортер». «Репортер» (uk-UK) . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 13 січня 2016.
- ↑ Лімницю «окупували» лебеді. ФОТО
- ↑ Лімниця очолила рейтинг найчистіших річок України
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Руслові процеси річки Лімниця / О.Г. Ободовський [та ін.] ; за ред. Ободовського О.Г. – Київ : Ніка-Центр, 2010. – 256 с. – ISBN 978-966-521-553-0
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 319 (Лімниця № 2)
- «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 77. — (№ 482).
- Лімниця (фото і відгуки) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]