Рон Ковік жив зі своєю родиною в маленькому містечку, ходив на паради, присвячені дню незалежності його країни й пишався ветеранами Другої світової війни. Після школи він записався добровольцем в морську піхоту і вирушив на війну до В'єтнаму. Рон вірив, що йде на війну заради своєї країни. Там він стикається зі справжньою війною, трагедією і жахом: випадково вбиває свого товариша по службі, і в результаті поранень назавжди втрачає здатність ходити. Після всіх випробувань і пошуків себе Рон Ковік стає затятим антивоєнним активістом, який не збирається миритися з тим, що на чергові війни знову вирушає обдурена молодь.
В кінці 1970-х екранізувати книгу Рона Ковіка повинен був Вільям Фрідкін з Аль Пачіно в головній ролі, однак проєкт залишився нездійсненим через фінансові труднощі.
У картині зіграли одинадцять акторів, що брали участь у зніманні попередньої стрічки Олівера Стоуна «Взвод», серед них Том Беренджер і Віллем Дефо. Від продовження співпраці зі Стоуном відмовився лише Чарлі Шин, хоча йому була запропонована головна роль Рона Ковіка.
На початку фільму можна побачити два камео: Рон Ковік з'являється в сцені параду в ролі ветерана Другої світової війни, режисер Олівер Стоун — в ролі репортера, що бере інтерв'ю у чиновника міністерства оборони. Також в картині є камео відомого американського громадського діяча Еббі Гоффмана, він зіграв антивоєнного активіста.
У сцені антивоєнної демонстрації виступаючий ветеран В'єтнамської війни каже, що нагороди, які він отримав — Бронзова зірка й орден Пурпурове серце — нічого не значать. Саме цими відзнаками був відзначений у В'єтнамі режисер фільму Олівер Стоун.
У картині фігурують дві книги, які читає Рон Ковік, — «На західному фронті без змін» Еріха Марія Ремарка і «Джонні взяв рушницю» Далтона Трамбо. Обидва романи присвячені подіям Першої світової війни.
Рон Ковік справді має Бронзову зірку і Пурпурове серце, як і Олівер Стоун.
Рон Ковік був так вражений грою Тома Круза, що подарував йому свою Бронзову зірку.
