Координати: 43°43′24″ пн. ш. 10°23′38″ сх. д. / 43.72333° пн. ш. 10.39389° сх. д. / 43.72333; 10.39389

Пізанський баптистерій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пізанський баптистерій
італ. Battistero di San Giovanni
43°43′24″ пн. ш. 10°23′38″ сх. д. / 43.72333° пн. ш. 10.39389° сх. д. / 43.72333; 10.39389
Тип спорудиБаптистерій[1] і музей релігіїd[2]
Сучасний статусдіючий
РозташуванняІталіяПіза
АрхітекторДіотісалві
Нікола та Джованні Пізано
Селліно ді Несе
СкульпторНікола Пізано, Гвідо Бігареллі да Комо
Початок будівництва1152
Кінець будівництва1363
Висота54,86 м
Стильроманський стиль, готика
Належністьримо-католицька
ЄпархіяRoman Catholic Archdiocese of Pisad[3]
Станнаціональна спадщина Італіїd[4]
АдресаPiazza del Duomod
Оригінальна назваітал. Battistero di San Giovanni
ЕпонімІван Хреститель
Вебсайт[http://{{URL|example.com|необов'язковий опис}}]
         Світова спадщина         
Piazza del Duomo, Pisa
ТипКультурний
Критеріїi, ii, iv, vi
Ідентифікатор395
Регіон ЮНЕСКОЄвропа і Північна Америка
Зареєстровано:1987 (11 сесія)
Внесено зміни2007
Пізанський баптистерій. Карта розташування: Італія
Пізанський баптистерій
Пізанський баптистерій (Італія)
Мапа
CMNS: Пізанський баптистерій у Вікісховищі

Пізанський баптистерій Святого Івана (італ. Battistero di San Giovanni) — римо-католицька церковна будівля у Пізі, Італія. Його будівництво розпочалось 1152 на місці більш раннього baptistry, а коли будівля була завершена 1363 року, вона стала другою збудованою, хронологічно, на П'яцца-дей-Міраколі (італ. Piazza dei Miracoli, букв. — площа Чудес), поблизу Пізанського собору та його окремо розташованої дзвіниці, знаменитої Пізанської вежі, та разом з площею включена до Світової спадщини ЮНЕСКО[6].

Баптистерій спроектував та наглядав за будівництвом першого поверху Діотісалві, чий підпис можна побачити на двох стовпах всередині будівлі, разом з датою 1153[7].

Пізанський баптистерій є найбільшим в Італії, висотою 54,86 м та діаметром 34,13 м. Він є прикладом переходу від романського стилю до готики: його нижня частина збудована у романському стилі, з округлими арками, а верхня  - у готичному, з гострими арками. Баптистерій збудований з мармуру.

Портал баптистерію

Обабіч порталу, оберненого до фасаду собору, розташовані дві колони в античному стилі, а внутрішні одвірки виконані  у візантійському стилі. Перемичка розділена на два яруси: на нижчому зображені декілька епізодів з життя Івана Хрестителя, а на верхньому — Христос з Мадонною та Іваном Хрестителем обабіч, поруч з якими розташовані ангели та євангелісти.

Оригінальна форма баптистерію за проектом Діотісалві була відмінної від сучасної, ймовірно близькою до церкви Гробу Господнього у Пізі його ж роботи, збудованої за 40 років до того, з її пірамідальним дахом над восьмикутними стінами, та натхненна Храмом Соломона та Куполом Скелі. Але після смерті архітектора, Нікола Пізано продовжив будівництво, змінивши стиль на більш сучасний йому готичний, та додавши зовнішній дах у формі куполу. Наслідком існування двох дахів — пірамідального внутрішнього та купольного зовнішнього, інтер'єр має ідеальну акустику,[8] з характеристиками резонансної камери.

Інтер'єр вражаючий, але мало прикрашений. Восьмикутна купіль по центру була створена 1246 року Гвідо Бігареллі да Комо, а бронзова скульптура Івана Хрестителя по центру купелі є роботою Італо Грізеллі.

Кафедра була створена між 1255—1260 роками Ніколою Пізано, батьком Джованні Пізано, який створив кафедру у Пізанському соборі. Сцени на кафедрі, особливо класична антична форма оголеного Геракла, які повертають античні правила скульптури, роблять Ніколу Пізано одним з найбільш важливих попередників скульптури Італійського Відродження — огляд Італійського Відродження часто починаються саме з 1260 року.

Збудований на тому самому нестабільному піску, що і вежа, і собор, баптистерій нахилений на 0,6 градуси в напрямку собору. 

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. archINFORM — 1994.
  2. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
  3. GCatholic.org — 1997.
  4. dati.beniculturali.it — 2014.
  5. Sistema Cultura
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 31 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. У середньовічному пізанському календарі 1153 відповідав 1152 року.
  8. Стаття про акустику баптистерію [Архівовано 31 березня 2008 у Wayback Machine.] (італ.)

Посилання

[ред. | ред. код]