Книга псалмів: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м Відкинути редагування 91.200.181.107 до зробленого Renessaince |
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильові правлення, оформлення за допомогою AWB |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Chludov david.jpg|thumb|right|309px|<center> IX |
[[Файл:Chludov david.jpg|thumb|right|309px|<center> IX]] |
||
'''Книга Псалмів''', також '''Псалти́р''' — одна з книг [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] [[Біблія|Біблії]]. Сучасна Книга Псалмів містить 150 духовних пісень, а у грецькій та слов'янській Біблії — 151 пісня, або псалом. |
'''Книга Псалмів''', також '''Псалти́р''' — одна з книг [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] [[Біблія|Біблії]]. Сучасна Книга Псалмів містить 150 духовних пісень, а у грецькій та слов'янській Біблії — 151 пісня, або псалом. |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Всупереч апокрифічним історіям, у яких авторство псалмів приписується виключно [[Давид]]у, нині вважається, що Псалтир є поетичною збіркою, яка складалась поступово, і була написана кількома авторами; деякі з псалмів можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у [[Єрусалимський Храм|Єрусалимському Храмі]]; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів — вираження хвали і поклоніння [[Бог]]у та Його ділам. |
Всупереч апокрифічним історіям, у яких авторство псалмів приписується виключно [[Давид]]у, нині вважається, що Псалтир є поетичною збіркою, яка складалась поступово, і була написана кількома авторами; деякі з псалмів можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у [[Єрусалимський Храм|Єрусалимському Храмі]]; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів — вираження хвали і поклоніння [[Бог]]у та Його ділам. |
||
Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються |
Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються в українській літературі вже з [[11 століття]] до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили<ref>Чепа М.-Л. А. Ворожіння на Псалтирі як проективний тест у культурно-історичній психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної АПН України "Проблеми загальної та педагогічної психології. Том VI. Ч. 7. — К.,2004. — С. 345–353. ISSN 2077–2289.</ref>, і текст так званого ''гадального Псалтиря'', у якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в [[11 століття|11 столітті]]. |
||
Псалми широко вживаються в юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону [[Новий Заповіт|Нового Заповіту]]. |
Псалми широко вживаються в юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону [[Новий Заповіт|Нового Заповіту]]. |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
== Література == |
== Література == |
||
* Псалтир // {{ЕУ}} — Т. 7. — С. |
* Псалтир // {{ЕУ}} — Т. 7. — С. 2408–2409. |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
Версія за 20:58, 24 вересня 2013
Книга Псалмів, також Псалти́р — одна з книг Старого Заповіту Біблії. Сучасна Книга Псалмів містить 150 духовних пісень, а у грецькій та слов'янській Біблії — 151 пісня, або псалом.
Авторство і призначення
Всупереч апокрифічним історіям, у яких авторство псалмів приписується виключно Давиду, нині вважається, що Псалтир є поетичною збіркою, яка складалась поступово, і була написана кількома авторами; деякі з псалмів можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у Єрусалимському Храмі; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів — вираження хвали і поклоніння Богу та Його ділам.
Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються в українській літературі вже з 11 століття до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили[1], і текст так званого гадального Псалтиря, у якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в 11 столітті.
Псалми широко вживаються в юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону Нового Заповіту.
Широко вживається у богослужіннях християнських церков (також українських); для цього поділена на відповідні розділи — 20 кафизмів. Текст Псалтиря був у числі найдавніших перекладів на слов'янську та українську[2] мови і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир з толкуванням («толковий») неясних місць та викладами, зазвичай проти юдейської віри.
Структура
Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона — псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії — псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії — псалми 81, 21, літургії входу — псалми 15, 24, літургії правосуддя — псалми 50, 82, змішані типи — псалми 36, 40, 41, 68.
Переклади і видання
Книга Псалмів однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається з 150 ліричних пісень-псалмів з молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових співів.
Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: Франциска Скорини (1517) і Івана Федоровича в Заблудові (1570) та Острозі (1580).
Переклади Псалтиря українською мовою зробили: Іван Пулюй (1903 з гебрейської), отець Олександр Бачинський (1903), отець Ярослав Левицький (1925), Михайло Кобрин (1936, 1941), митрополит Іларіон (1962), отець Іван Хоменко (1963) та інші.
Література
- Псалтир // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 7. — С. 2408–2409.
Посилання
У Вікіджерелах є |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Книга псалмів |
- Псалтир старослов'янською
- Для чого псалтир? // Сайт Парафії Святого Архистратига Михаїла у Києві на Пирогові
- Псалтир латиною
Див. також
Примітки
- ↑ Чепа М.-Л. А. Ворожіння на Псалтирі як проективний тест у культурно-історичній психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної АПН України "Проблеми загальної та педагогічної психології. Том VI. Ч. 7. — К.,2004. — С. 345–353. ISSN 2077–2289.
- ↑ Древняя рукописная Псалтырь, принадлежащая библиотеке Андрея Чепы. Рукопись Церковно-археологического музея. Інститут рукопису НБУВ. Ф.1. № 47146.
|