Admiral Graf Spee (1934): відмінності між версіями

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Версія за 01:17, 12 жовтня 2014

Адмірал Граф Шпеє
Admiral Graf Spee

Admiral Graf Spee. 1938
Служба
Тип/клас	Важкий крейсер
Держава прапора
Корабельня	Reichsmarinewerft, Вільгельмсгафен
Закладено	1 жовтня 1932
Спущено на воду	30 червня 1934
Введено в експлуатацію	6 січня 1936
Виведений зі складу флоту	17 грудня 1939
Статус	самозатоплений екіпажем
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	12.340 т
Довжина	186,0 м
Ширина	21,65 м
Осадка	макс. 7,34 м
Бронювання	Борт 60-80 мм Палуба 18-40 мм Башти 85-140 мм Барбети 10 мм Протиторпедне 45 мм Передня бойова рубка 50-150 мм Задня рубка 20-50 мм
Технічні дані
Рухова установка	8×9-циліндрові дизелі MAN
Гвинти	2 трилопатеві ⌀ 4,4 м
Потужність	54.000 к.с. (39.717 кВт)
Швидкість	max. 28,5 вуз. (53 км/год.)
Автономність плавання	16.300 миль ( км)(18,6 - вузловим ходом ( км/год.))
Екіпаж	951 - 1.150 чол.
Озброєння
Артилерія	6 × 280 мм L/52 (720 набоїв) 8 × 150 мм L/55 (1200 набоїв) 6 × 105 мм L/65 (2400 набоїв) 8 × 37 мм (8000 набоїв) 10 × 20 мм L/65 (20.000 набоїв) 3 × 2 - 88 мм L/75 (3.000 набоїв)
Торпедно-мінне озброєння	8×⌀ 533 мм, 2×4-трубні ТА
Авіація	2×Arado Ar 196

Admiral Graf Spee був останнім у серії важких крейсерів класу Deutschland Крігсмаріне періоду Другої світової війни. З політичних міркувань задля дотримання умов Версальського договору на час розробки проекту при закладці його класифікували як панцирний корабель (нім. Panzerschiff). У Англії кораблі серії назвали "кишеньковим лінкором" (англ. pocket battleships).

Був першим і останнім кораблем війни, який в час торгової війни у південній півкулі потопив чи захопив без людських жертв 9 англійських кораблів - SS «Clement» (30 вересня 1939), SS «Hewton Beach» (5 жовтня), «Ashelea» (7 жовтня), SS «Huntsman» (10 жовтня), «Trevanion» (22 жовтня), «Africa Shell» (14 листопада), «Dornic Star» (2 грудня), «Tairoa» (3 грудня), «Streonshalh» (7 грудня).

Історія

У державній корабельні Reichsmarinewerft^[1] у Вільгельмсгафен біля міста Кіль 1 жовтня 1932 заклали останній з нової серії панцирних кораблів, який повинен був замінити старий лінкор "Braunschweig". Його спустили на воду 30 червня 1934, назвавши "Адмірал граф Шпеє" на честь віце-адмірала Першої світової Максиміліана фон Шпеє. Зачислений до Крігсмаріне 6 січня 1936 р. У 1936/37 роках був флагманом Крігсмаріне. Під час Громадянської війни в Іспанії разом з кораблями Великобританії, Італії, Франції під приводом здійснення ембарго на постачання зброї корабель здійснив декілька походів під командуванням контр-адмірала фон Фішера - командуючого німецьким флотом біля Іспанії - березень-травень, червень-серпень 1937 р., лютий 1938 р. Згодом йому припишуть обстріл Малаги 7 лютого^[2], коли він ще знаходився у Кілі.

15 травня 1937 представляв Третій Райх на параді військових кораблів у англійському Спідхеді біля Портсмуту на честь коронації Георга VI. У Крігсмаріне перший радар FuMG 38G^[3] на початку 1938 встановили на "Admiral Graf Spee". Він працював на 82-см хвилях і міг віднайти велику ціль на відстані до 25 км. 1 жовтня 1938 третім капітаном крейсера призначили капітана I рангу Ганса Ланддорффа. У січні 1939 пройшов ремонт у Вільгельмсгафен, у березні брав участь в захопленні Клайпедського краю.

5 серпня 1939 вийшов в Атлантику корабель постачання "Altmark" крейсера "Admiral Graf Spee", який 21 серпня покинув базу. 26 вересня капітан Ланддорфф отримав наказ розпочати бойові дії. З 30 вересня по 7 грудня було захоплено 9 британських кораблів загальним тоннажем 50.089 брт. 303 полонених члени екіпажів були пересаджені 6 грудня на "Altmark" при заправці крейсера. Перед поверненням на базу капітан вирішив пройти вздовж побережжя Південної Америки.

Битва біля Ла-Плати

Зранку 13 грудня 1939 біля гирла ріки Ла-Плата з "Admiral Graf Spee" побачили верхівки мачт і сприйняли їх за торгові кораблі з супроводом. Незабаром виявилось, що це мачти англійських військових кораблів: важкого крейсера "HMS Exeter" та двох легких крейсерів HMS Ajax, HMNZS Achilles, що йшли під командуванням командора Генрі Гарвоода. Ланддорфф помилково прийняв легкі крейсери за есмінці і дав наказ розвинути 28 вузлів/год, вирішивши прийняти бій на середній дистанції, хоча на максимальній швидкість він міг спробувати від них відірватись, чи триматись на максимальній відстані стрільби гармат головного калібру 24-27 км (203 мм BL 8 inch Mk VIII "Exeter" - 24 км, 152-мм BL 6 inch Mk XXIII легких крейсерів до 21 км). Важкий крейсер і два легкі крейсери розділились, намагаючись охопити кишеньковий лінкор з двох сторін. Ланддорфф зосередив вогонь допоміжної артилерії на "Ajax", головного калібру на "Exeter", який впродовж 30 хвилин втратив дві передні башти, передню бойову рубку, через затоплення генераторів можливість наведення гармат задньої башти, керування стерном, зв'язок, 61 моряка вбитими і 23 пораненими) і о 07:40 вийшов з бою з 10° креном на лівий борт і швидкістю 18 вузлів/год. Тим часом легкі крейсери підійшли на близьку відстань і відкрили вогонь по "Admiral Graf Spee", чий головний калібр вже пристрілявся до "Exeter". Ланддорфф наказав одній з башт головного калібру перенести стрільбу по легких крейсерах, набій з яких вивів з ладу систему управління вогнем кишенькового лінкора, а самостійне наведення башт вело до значної витрати набоїв, що зрештою врятувало "Exeter" від затоплення. "Адмірал Граф Шпеє" втратив одну 150 мм гармату, 36 моряків вбитими, 60 було поранено і що найважливіше були втрачені запаси провіанту і системи очищення моторної оливи, що загрожувало роботі дизелів, систему опріснення води.

Вогнем з "Адмірал Граф Шпеє" на HMS Ajax були виведені з ладу кормові башти, пошкоджені надбудови, але він не втратив хід і залишався на плаву, як і HMNZS Achilles з дещо меншими пошкодженнями. Битва завершилась без явного переможця. Два англійські кораблі отримали серйозні пошкодження, але не затонули, а кишеньковий лінкор не міг уникнути переслідування і дійти до Німеччини. Ланддорфф направив свій крейсер до найближчого нейтрального порту Монтевідео у гирлі Ла-Плати, а легкі крейсери на безпечній відстані пливли за ним, розділились, зайнявши позиції з двох сторін гирла ріки.

Монтевідео

У нейтральному Уругваї "Admiral Graf Spee" згідно міжнародних норм міг перебувати два тижні, що було достатнім терміном для ремонту. Поранених моряків розмістили по шпиталях, загиблих похоронили з військовими почестями, 27 полонених з захоплених транспортів відпустили. Для блокади Ла-Плати до легких крейсерів приєднався важкий крейсер "HMS Cumberland" - єдині кораблі, які впродовж довшого часу могла зібрати тут Великобританія, але два тижні були достатніми для підходу німецьких підводних човнів, що могли кардинально змінити ситуацію з нерухомими крейсерами. Ситуація мала бути вирішена впродовж короткого часу. Під натиском Великобританії прихильний уряд Уругваю зобов'язав Ланддорффа покинути порт через 72 години - замалий час для ремонту, достатній для потенційного підходу підмоги англійським кораблям. Тому паралельно поширювалась дезінформація через радіоперемовини про швидке наближення лінійного крейсера "HMS Renown" з 381 мм гарматами, авіаносця "HMS Ark Royal", які реально знаходились на відстані біля 4500 км. Для унеможливлення дострокового виходу "Admiral Graf Spee" використовувалась норма Морського права, що у випадку війни військовий корабель не може покинути порт впродовж 24 годин після виходу торгівельного корабля країни-ворога. Тому щодня з порту забезпечували вихід одного англійського торгового корабля. Довше перебування загрожувало інтернуванням команди і доступу англійців до корабля. Англійцям був невідомий стан кишенькового лінкора, який через проблеми з оливою міг пливти лише впродовж одного дня. "Admiral Graf Spee" міг спробувати прорвати блокаду, затопивши "Cumberland", але вони підозрювали, що це корабель більш високого класу "HMS Renown". Ланддорфф запропонував 16 грудня біля 1.00 командуванню спробувати пробитись до Буенос-Айреса, розташованого трохи далі у гирлі Ла-Плати. Аргентина була більш лояльно налаштовано до Німеччини і капітан мав надію на кращий вихід з проблеми там. Але майже відразу йому заборонили пересуватись по судноплавному каналу до Буенос-Айрес, де корабель був позбавлений маневру і міг стати легкою мішенню. Ланддорффу наказали здійснити усі можливі дії, окрім інтернування крейсера в Уругваї.

Затоплення

17 грудня 1939 Ланддорфф наказав знищити усі важливі документи, устаткування на кораблі, розкидати боєкомплект по кораблю і о 18:15 "Admiral Graf Spee" покинув порт Монтевідео з командою з 40 осіб (решта перейшла на німецький торговий корабель та скоро перебралась до Аргентини). За відплиттям крейсера слідкувало біля 20.000 глядачами на березі. Через 3 милі крейсер став на якір на глибині 9 м. Команда підпалила корабель і зійшла на аргентинський буксир. О 19:52 почали детонувати набої. Крейсер сів на дно і його палуба, надбудови височіли над водою. Пожежа тривали три дні. Капітан Ланддорфф 19 грудня у готелі Буенос-Айреса застрілився, лежачи у ліжку в парадній формі на прапорі Крігсмаріне. Був похоронений на німецькому цвинтарі міста. Грос-адмірал Еріх Редер 21 грудня видав наказ, що німецькі військові кораблі з повним екіпажем б'ються до останнього набою до перемоги чи тонуть з піднятим прапором.

Доля крейсера

На межі 1939/40 років рештки крейсера вивчали англійці, демонтувавши рештки радару, деякі гармати, панцирні листи, зразки металу з різних конструктивних елементів, чому дещо завадив шторм. Наприкінці січня до Монтевідео прибув американський крейсер "Helena", екіпаж якого обслідував залишки " Admiral Graf Spee". Після 1942 надводні частини почали розбирати на металобрухт.

У лютому 2004 приватні інвестори і влада Монтевідео спробували підняти рештки "Admiral Graf Spee" за допомогою плавучого крана з глибини 8 м через загрозу проходу кораблів, проти чого протестував уряд Німеччини, як правовласник військового корабля. 25 лютого підняли панцирний далекомір вагою 27 т.

У лютому 2006 підняли бронзового орла з корми корабля висотою 2 м і вагою 400 кг. Фірма, що займалась підйомом, бажала його продати приватним особам за 3.000.000 доларів проти волі уряду Уругваю. Це викликало тривалі дебати через побоювання купівлі орла неофашистами^[4]. Якір, гвинт, далекомір крейсера стоять на вулицях Монтевідео.

Президент Уругваю Табаре Васкес підписав декрет 2009 про заборону піднімати рештки крейсера.

Джерела

Erich Gröner, Dieter Jung, Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815–1945. Band 1: Panzerschiffe, Linienschiffe, Schlachtschiffe, Flugzeugträger, Kreuzer, Kanonenboote., Bernard & Graefe Verlag, München 1982, ISBN 3-7637-4800-8 (нім.)
Hans H. Hildebrand, Albert Röhr, Hans-Otto Steinmetz: Die deutschen Kriegsschiffe. Biographien – ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart.. Band 1: Geschichtlicher Überblick. Schiffsbiographien von Adler bis Augusta., Mundus Verlag, Ratingen o. J., S. 183–185 (Genehmigte Lizenzausgabe Koehlers Verlagsgesellschaft, Hamburg ca. 1990) (нім.)
Gerhard Koop, Klaus-Peter Schmolke: Die Panzerschiffe der Deutschland-Klasse. Bernard & Graefe Verlag, ISBN 3-7637-5919-0 (нім.)
F. W. Rasenack: Panzerschiff Admiral Graf Spee. Tatsachenbericht, Heyne Verlag, ISBN 3-453-01268-2 (нім.)

Посилання

Admiral Graf Spee (англ.)
Der Untergang der »Admiral Graf Spee« (нім.)
Admiral Graf Spee (англ.)

Примітки

↑ Kriegsmarinewerft (нім.)
↑ [ Antony Beevor: Der Spanische Bürgerkrieg, ISBN 978-3-442-15492-0, 2. Auflage, Seite 256 (нім.)]
↑ FuMG 38G Seetakt (нім.)
↑ Bergung vor Montevideo: Neonazis greifen nach dem Hakenkreuz-Adler der "Graf Spee" (нім.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Admiral Graf Spee (ship, 1934)

Див. також

Deutschland (Важкий крейсер)

[1] Kriegsmarinewerft (нім.)

[2] [ Antony Beevor: Der Spanische Bürgerkrieg, ISBN 978-3-442-15492-0, 2. Auflage, Seite 256 (нім.)]

[3] FuMG 38G Seetakt (нім.)

[4] Bergung vor Montevideo: Neonazis greifen nach dem Hakenkreuz-Adler der "Graf Spee" (нім.)

[1]

[2]

[3]

[4]

@@ Рядок 67: / Рядок 67: @@
 === Монтевідео ===
-[[Файл:Graf Spee in Montevideo.png|міні|ліворуч|200пкс|"Admiral Graf Spee" у Монтевідео]]
+[[Файл:Graf Spee Seetakt.jpg|міні|ліворуч|200пкс|"Admiral Graf Spee" у Монтевідео після битви. Вгорі видно радар]]
 У нейтральному [[Уругвай|Уругваї]] "Admiral Graf Spee" згідно міжнародних норм міг перебувати два тижні, що було достатнім терміном для ремонту. Поранених моряків розмістили по [[Лікарня|шпиталях]], загиблих похоронили з військовими почестями, 27 полонених з захоплених транспортів відпустили. Для блокади Ла-Плати до легких крейсерів приєднався важкий крейсер "[https://en.wikipedia.org/wiki/HMS_Cumberland_%2857%29 HMS Cumberland]" - єдині кораблі, які впродовж довшого часу могла зібрати тут Великобританія, але два тижні були достатніми для підходу німецьких [[Підводний човен|підводних човнів]], що могли кардинально змінити ситуацію з нерухомими крейсерами. Ситуація мала бути вирішена впродовж короткого часу. Під натиском Великобританії прихильний уряд Уругваю зобов'язав Ланддорффа покинути порт через 72 години - замалий час для ремонту, достатній для потенційного підходу підмоги англійським кораблям. Тому паралельно поширювалась [[Дезінформація|дезінформація]] через радіоперемовини про швидке наближення [[Лінійний крейсер|лінійного крейсера]] "[https://en.wikipedia.org/wiki/HMS_Renown_%281916%29  HMS Renown]" з 381 мм гарматами, [[Авіаносець|авіаносця]] "[https://en.wikipedia.org/wiki/HMS_Ark_Royal_%2891%29  HMS Ark Royal]", які реально знаходились на відстані біля 4500 км. Для унеможливлення дострокового виходу "Admiral Graf Spee" використовувалась норма [[Морське право|Морського права]], що у випадку війни військовий корабель не може покинути порт впродовж 24 годин після виходу торгівельного корабля країни-ворога. Тому щодня з порту забезпечували вихід одного англійського торгового корабля. Довше перебування загрожувало [[Інтернування|інтернуванням]] команди і доступу англійців до корабля. Англійцям був невідомий стан кишенькового лінкора, який через проблеми з оливою міг пливти лише впродовж одного дня. "Admiral Graf Spee" міг спробувати прорвати блокаду, затопивши "Cumberland", але вони підозрювали, що це корабель більш високого класу "HMS Renown". Ланддорфф запропонував 16 грудня біля 1.00 командуванню спробувати пробитись до [[Буенос-Айрес|Буенос-Айреса]], розташованого трохи далі у гирлі Ла-Плати. [[Аргентина]] була більш лояльно налаштовано до Німеччини і капітан мав надію на кращий вихід з проблеми там. Але майже відразу йому заборонили пересуватись по судноплавному каналу до Буенос-Айрес, де корабель був позбавлений маневру і міг стати легкою мішенню. Ланддорффу наказали здійснити усі можливі дії, окрім інтернування крейсера в Уругваї.

Admiral Graf Spee (1934): відмінності між версіями

Версія за 01:17, 12 жовтня 2014

Зміст