Перша кінна армія

Перша кінна армія
На службі	17 листопада 1919 — травень 1921
Країна	РРФСР
Належність	Південний фронт, Кавказький фронт Південно-Західний фронт
Вид	Червона армія
Тип	сухопутні війська
Роль	кавалерія
Чисельність	армія
Війни/битви	Громадянська війна в Росії Польсько-радянська війна 1920
Командування
Визначні командувачі	Будьонний С.М.
Медіафайли на Вікісховищі

Пе́рша кі́нна а́рмія (1 КА) — вище оперативне об'єднання кавалерії РСЧА, створене під час Громадянської війни в Росії 1918–1920 років, яка була основним потужним і маневреним засобом в руках фронтового і Головного командування для вирішення оперативно-стратегічних завдань..

Історія

Перше формування

17 листопада 1919 РВС Республіки за пропозицією РВС Південного фронту прийняв рішення про створення 1-ої Кінної армії (командувач С. М. Будьонний, член РВС К. Є. Ворошилов, до липня 1920 — Ю. О. Щаденко, з травня 1920 — С. К. Мінін, з жовтня 1920 — П. П. Горбанів). За наказом РВС Південного фронту від 19 листопада 1919 ця армія була утворена на базі 1-го кінного корпусу Будьонного у складі 4-ої, 6-ої і 11-ої дивізій.

У квітні 1920 до її складу входили: 4-а, 6-а, 11-а, 14-а і 2-а імені Блінова (незабаром виведена із складу) кавказька дивізії, Окрема кавказька бригада особливого призначення, автобронезагін імені Я. М. Свердлова, декілька бронепоїздів, авіагрупа і інші частини загальною чисельністю 16—17 тис. чоловік. У ряді операцій в оперативне підпорядкування 1-ій Кінній армії поступали 2—3 стрілецьких дивізії. За час свого існування 1-а кінна армія вела бої на різних фронтах.

У листопаді-грудні 1919 року вона разом з 9-ою і 12-ою стрілецькими дивізіями складала одну з ударних груп Південного фронту. У Воронезько-Касторненської операції 1919 1-а Кінна армія, розгорнута з кінного корпусу, завдала важких поразок білогвардійській кінноті, а потім зіграла вирішальну роль в Донбасівській операції 1919.

У січні 1920 року 1-а Кінна армія у взаємодії з військами 8-ї армії звільнила Таганрог і Ростов-на-Дону. В ході цих боїв основні сили білогвардійської Добровольчої армії були розбиті, а фронт супротивника був розірваний на дві частини.

В кінці січня 1920 року 1-а Кінна армія увійшла до складу Кавказького фронту. У лютому 1920, діючи на тихорецькому напрямі, вона провела спільно з доданими їй 20-ю, 34-ю і 50-ю стрілецькими дивізіями 10-ї армії Єгорликську операцію, в ході якої були розбиті 1-й Кубанський піхотний корпус білогвардійців і кінна група генерала Павлова.

У квітні-травні 1920 року у зв'язку з початком радянсько-польської війни 1-а КА була перекинута з Північного Кавказу в Україну і включена до складу Південно-Західного фронту. Після зосередження в Умані вона взяла участь в Київській операції 1920 проти польських і українських військ.

5 червня 1920 1-а кінна армія сильним ударом на вузькому участку прорвала фронт противника на ділянці Самгородок — Озерна — Сніжна, а 7 червня оволоділа в глибокому тилу противника Житомиром і Бердичевом, викликавши поспішний відхід усіх сил 2-ї і 3-ї польських армій.

27 червня 1-а кінна армія захопила Новоград-Волинський, а 10 липня — Рівне.

Наприкінці липня — початку серпня 1920 року 1-а кінна армія вела бої під Львовом, а потім в кінці серпня — початку вересня в районі Замостя, де потерпіла суттєву поразку в боях за місто від 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР, після чого була виведена в резерв для поповнення, і згодом направлена на Південний фронт для дій проти білогвардійських військ генерала Врангеля. Восени 1920 року 1-а кінна армія у взаємодії з іншими військами Південного фронту провела успішний наступ з Каховського плацдарму в напрямі Асканія-Нова, Громовка. В ході операції в Північній Таврії угрупуванню військ генерала Врангеля було завдано суттєвої поразки. Лише частина цього угрупування прорвалася до Криму.

Взимку 1920–1921 років 1-а кінна армія вела бої з військами Махно на Лівобережній Україні, а потім розбила білогвардійську повстанську армію генерала Пржевальського на Північному Кавказі. У травні 1921 1-а кінна армія була розформована, але штаб армії зберігався ще до жовтня 1923 року.

У лавах 1-ї кінної армії воювало багато бійців і командирів, що згодом зайняли значні командні посади в Червоній Армії: С. К. Тимошенко, Г. І. Кулик, А. І. Єрьоменко, А. В. Хрульов, І. В. Тюленєв, О. І. Городовіков, І. Х. Баграмян, К. С. Москаленко, П. С. Рибалко, Д. Д. Лелюшенко, Й. Р. Апанасенко, К. П. Мерецков, А. А. Гречко, Рябишев Д. І., П. Я. Стрепухов, П. Ф. Жигарев, О. І. Леонов, Я. М. Федоренко, О. С. Жадов, П. О. Курочкін та інші.

Командування

• Командувачі:
  • С. М. Будьонний (17 листопада 1919 — травень 1921)

Посилання

• 90 лет назад была создана Первая Конная Армия!(рос.)
• Операция 1-й Конной армии в Донецком бассейне
• Будённый Семён Михайлович. «Пройдённый путь» в 3-х томах
• С.Витошнев. «С. М. Будённый. Летопись.» (Биография)
• Шамбаров Валерий Евгеньевич Белогвардейщина. 82. Последние победы Деникина.
• Деникин Антон Иванович Очерки русской смуты. Глава XX. Операции южных армий в начале 1920 года: от Ростова до Екатеринодара. Рознь между добровольцами и донцами.

Література

• Буденный С. М. Пройденный путь. — М., 1959–1965. — Кн. 1—2.
• История гражданской войны в СССР. — М., 1958–1961. — Т. 3—5.
• Тюленев И. Первая Конная в боях за социалистическую родину. — М., 1938.
• Клюев Л. Л. Первая конная армия на Польском фронте в 1920, — М., 1932.
• Разгром Врангеля, 1920: сб. ст. — М., 1930.
• Гражданская война, 1918–1921. — М., 1928-30. — Т. 1—3.