Томас Гуттер
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Томас Гуттер | |
---|---|
Народився | 28 грудня 1696 Баварія |
Помер | 1745[1][2] |
Діяльність | скульптор |
Томас Гуттер (нім. Thomas Hutter, пол. Thomasz Hutter; 1696 — близько 1746) — скульптор та художник німецького походження з Баварії, який працював у Галичині.
Належав до єзуїтського ордену (1718—1727 рр.). Працював у стилі зрілого бароко в Сандомирі (1720—1724), Познані (1724—1725), Ярославі (тут придбав кам'яницю Орсетті[3]), Лежайську (Польща). Ймовірно, Антон Осинський був його учнем (З. Горнунг стверджував, що в 1736—1740 роках Гуттер доїжджав з Ярослава до Львова, а Осінський був його учнем[4]). З 1741 р. постійно жив у Ярославі, де, ймовірно, помер.
- Спільно із Конрадом Кутшенрайтером в 1736—1737 рр. виготовляв вівтарі для бернардинського (Святого Яна з Дуклі, Діви Марії, Святого Антонія, Трьох Царів, Святого Андрія та Святого Хреста) та єзуїтського костелів у Львові.
- Скульптури для каплиці князів Вишневецьких у львівській латинській катедрі (1733—1740 рр.).
- Можливо, спільно із Конрадом Кутшерайтером, є автором більшості скульптур із станіславської колеґіати (Івано-Франківськ).
- Автор фігури святого Яна з Дуклі, яка розміщувалася на колоні перед львівським бернардинським костелом (1736 р.).
- Різьблена декорація каплиці святого Станислава в костелі єзуїтів у Сандомирі.
- Вівтарні скульптури у фарному костелі в Перемишлі (1733—1739 рр.)
- Вівтарі та скульптури для фарного костелу в Ярославі, 12 кам'яних скульптур на сходах цього ж костелу
- Скульптури на фасаді греко-католицької церкви Преображення Господнього у Ярославі.
- Різьблена декорація бічних вівтарів для фарного костелу в Переворську
- Бічні вівтарі костелу бернардинців у Ряшеві (зокрема, Якуб Сіто приписав йому авторство різьб вівтаря бичування Христа[5]).
- Ймовірно, автор скульптур святих Петра, Павла та Сальватора Мунді в костелі у Білому Камені.[6]
- Ймовірно, автор скульптур головного вівтаря костелу в Новому Милятині (версія польського дослідника Збіґнєва Горнунґа[7]).
На його праці схожа частина різьбярських робіт у головному вівтарі парафіяльного костелу в Усті-Зеленому.[8]
- Майстри Львівської школи скульптури (список)
- ↑ а б Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ а б MAK
- ↑ Sito J. Warsztat rzeźbiarski Tomasza Huttera. Zagadnienie rozwoju i promieniowania… — S. 109.
- ↑ Hornung Z. Osiński (Osieński) Antoni (ok.1720—ok.1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/…, zeszyt 10…. — S. 334. (пол.)
- ↑ Betlej A. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — S. 309. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- ↑ Kuczman K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 18. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
- ↑ Nowacki D. Kościół p.w. Św. Krzyża i Dom zakonny (plebania) w Miliatynie Nowym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie… — S. 81.
- ↑ Betlej A. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — S. 310.
- Александрович В. Львівське середовище скульпторів європейської традиції у першій половині XVIII століття // Львівська національна галерея мистецтв. Дослідження і матеріали. Науковий збірник. Випуск ІІІ. 2010—2011. — Львів : Центр Європи, 2012. — С. 13—43.
- Вуйцик В. Бернардинський монастир у Львові // Володимир Вуйцик. Вибрані праці. До 70-ти річчя від дня народження. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Львів, 2014. — № 14.
- Гладкий Б. До питання діяльності на галицьких землях сницарської майстерні Томаса Гуттера // Станиславівська колегіата: між минулим і майбутнім (до 300-річчя побудови: 1703—2003). Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Івано-Франківськ. Художній музей. 9-11 вересня 2003. — Івано-Франківськ, 2003.
- Керик М. Гуттер Томас // Енциклопедія Львова. Т. І. — Львів : Літопис, 2007.
- Лильо О. Становлення середовища скульптурів Львова другої третини — середини XVIII ст. на тлі їх протистояння з цеховою організацією столярів // Національний науково-дослідний реставраційний центр. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. — Львів. — 2010. — № 1 (11).
- Sito J. Thomas Hutter (1696 1745) rzeźbiarz późnego baroku. — Warszawa–Przemyśl, 2001. (пол.)
- Sito J. Warsztat rzeźbiarski Tomasza Huttera. Zagadnienie rozwoju i promieniowania // Sztuka kresów Wschodnich. Materiały sesji naukowej. — Kraków, 1994. — № I (marzec). — S. 105—131. (пол.)