Хлорид амонію
| Хлорид амонію | |
|---|---|
| |
| |
| Назва за IUPAC | Ammonium chloride |
| Інші назви | Sal ammoniac, salmiac, nushadir salt, sal armagnac, salt armoniack |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 12125-02-9 |
| Номер EINECS | 235-186-4 |
| DrugBank | DB06767 |
| KEGG | D01139 |
| Назва MeSH | D01.210.450.150.050 і D01.625.062.249 |
| ChEBI | 31206 |
| RTECS | BP4550000 |
| Код ATC | B05XA04 і G04BA01 |
| SMILES | [Cl-].[NH4+] |
| InChI | 1/ClH.H3N/h1H;1H3 |
| Номер Гмеліна | 10120 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | NH4Cl |
| Молярна маса | 53,491 г/моль |
| Зовнішній вигляд | Тверда речовина білого кольору гігроскопічна |
| Запах | odorless |
| Густина | 1,5274 г/см³ |
| Тпл | 338 °C (decomposes) |
| Розчинність (вода) | 297 г/л (0 °C) 372 г/л (20 °C) 773 г/л (100 °C) |
| Розчинність (Алкоголь) | 6 г/л (19 °C) |
| Кислотність (pKa) | 9,245 |
| Показник заломлення (nD) | 1,642 |
| Термохімія | |
| Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
−314,55 кДж/моль[1] |
| Ст. ентропія S 298 |
94,85 Дж/(K·моль)[1] |
| Небезпеки | |
| ЛД50 | 1650 mg/kg, oral (rat) |
| MSDS | ICSC 1051 |
| ГГС піктограми |  [2]
|
| ГГС формулювання небезпек | 302, 319 |
| ГГС запобіжних заходів | 305+351+338 |
| Індекс ЄС | 017-014-00-8 |
| Класифікація ЄС |  Xn  Xi
|
| R-фрази | R22, R36/37 |
| S-фрази | S2, S22 |
| NFPA 704 |
 0
1
0
|
| Температура спалаху | Незаймиста |
| Пов'язані речовини | |
| Інші аніони | Ammonium fluoride[en] Ammonium bromide[en] Ammonium iodide[en] |
| Інші катіони | Хлорид натрію Хлорид калію Hydroxylammonium chloride[en] |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Амо́нію хлори́д — хімічна сполука, амонієва сіль соляної кислоти. Інші назви — нашатир[3], хлористий амоній, амоніак, сальм'я́к, сальміак, саламоніак, саламоніт. Хімічна формула хлористого амонію координаційної будови — NH4Cl.
Слово нашатир запозичене через російське посередництво з тюркських мов (азерб. nişadyr, тур. nişadir, тат. нышадыр), у яких є похідним від арабського «нушадір» («аміачна сіль»)[4]. Слова «сальм'я́к» і «сальміак», ймовірне, походять від нім. Salmiak, а «саламоніак» — від англ. sal-ammoniac.
Часто словом «нашатир» не зовсім правильно називають й іншу речовину — нашатирний спирт[3].
Містить 33,72 % NH4 і 66,28 % Cl. Безбарвна кристалічна речовина, питома вага 1,53; добре розчинна у воді. При нагріванні до 350 °С розкладається.
Одержують сполученням аміаку з хлоридом натрію. Хлорид амонію використовують у фарбуванні тканин, у виготовленні гальваніч. елементів, паянні, лудінні та в медицині.
Хлорид амонію використовують при виготовленні солоної локриці для додання терпкого, солоного смаку.
Мінерал. Домішки: Fe, Br, I. Сингонія кубічна. Пентагон-триоктаедричний вид. Спайність недосконала. Утворює безбарвні та білі кристали (часто з викривленими гранями), землисті нальоти, кірки, волокнисті, скелетні або дендритові й сталактитові форми. Рідше утворює трапецоедричні, додекаедричні і кубічні кристали. Густина 1,532. Твердість 1,5-2. Злам раковистий. Блиск скляний. Прозорий. Пластичний. На смак солоний, терпкий. Розчиняється у воді. Продукт згону в кратерах вулканів і порожнинах серед лав Везувію, Етни, вулканів Камчатки. Також утворюється при пожежах у кам'яновугільних родовищах (Донбас) і у вигляді вицвітів на поверхні в місцевостях зі спекотним кліматом (Таджикистан, Апшеронський півострів та ін.). Рідкісний.
- ↑ а б Solid state data from Шаблон:Nist
- ↑ а б в Шаблон:SigmaLink
- ↑ а б Нашатир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
|
Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |