Частуха подорожникова
| Частуха подорожникова | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Частухоцвіті (Alismatales) |
| Родина: | Частухові (Alismataceae) |
| Рід: | Частуха (Alisma) |
| Вид: | A. plantago-aquatica
|
| Біноміальна назва | |
| Alisma plantago-aquatica L., 1753
| |
Частуха подорожникова[1][2], частуха звичайна[3] (Alisma plantago-aquatica) — вид частухоцвітих рослин родини частухових. Слово Alisma кельтського походження й означає «вода». Видовий епітет plantago вказує на схожість листя з листям подорожника.
Поширення, екологія[ред. | ред. код]
Цей вид поширений від північної Європи до Африки і Південно-Східної Азії: від Європи на схід, через Кавказ, Близький Схід, Сибір, Казахстан, Гімалаї і Монголію до Далекого Сходу Росії, Китаю, Японії, Корейського півострова й до М'янми, Таїланду та В'єтнаму. Висота проживання: 0-1200 м. Вид введений в Австралію та Нову Зеландію.
Це багаторічна трав'яниста рослина-гелофіт (росте частково занурена у воду). Тримається водно-болотних угідь, периферії струмків і річок, в озерах, ставках і болотистих басейнів, а також деяких штучних місць проживання, таких як канали і рисові поля. Це хороший колоніст і часто утворює великі і локально панівні поселення в недавно розкопаних басейнах з глинистим дном.
Морфологія[ред. | ред. код]
Трав'яниста безволоса рослина, яка росте на мілководді, трикутний стрижень до 1 м заввишки. Листя надводне, черешкове, від лінійно-ланцетного до широко еліптичного й до яйцеподібного, завдовжки 15-30 см, шириною 1—12 см. Має розгалужене суцвіття, яке містить численні дрібні квіти, 1 см в діаметрі. Пелюстки від пурпурно-білих до пурпурно-рожевих. Цвіте з червня до серпня. Плід — сім'янка: яйцеподібна, довжиною 1,7 до 3,1 мм. 2n = 14.
Використання[ред. | ред. код]
Широко використовується як декоративна рослина на водних об'єктах у північній Європі.
Корінь і листя використовуються в лікарських цілях як антибактеріальний, антихолестеринний, сечогінний, гіпоглікемічний і гіпотензивний засіб у В'єтнамі.
У харчуванні[ред. | ред. код]
В їжу ідуть лише корені, бо надземна частина отруйна. Корені містять крохмаль, цукри, білкові речовини. Як і будь-який овоч, частуху їдять і сирою, і печеною, і вареною. На смак коріння нагадує солодку картоплю чи топінамбур. З вилущених та подрібнених кореневищ готують борошно й крупу.[4]
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20160403043415/http://econtsh.astra.in.ua/system.php Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Alisma plantago-aquatica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.64
Посилання[ред. | ред. код]
- Flora Vascular [Архівовано 7 листопада 2014 у Wayback Machine.] (ісп.)
Література[ред. | ред. код]
- Рандушка Д., Шомшак Л., Габерова И. Цветовой атлас растений. Серия: Картинки природы. / Пер. со словац. Фото Д. Рандушка. 1-е русское изд. «Обзор» Братислава 1990 г. 416 с., илл. Стор. 26. ISBN 80-215-0068-9 (рос.)
|