Шкловський Віктор Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шкловський.
Шкловський Віктор Борисович
рос. Виктор Борисович Шкловский
Народився12 (24) січня 1893[1][3]
Санкт-Петербург, Російська імперія[4]
Помер5 грудня 1984(1984-12-05)[1][2][3] (91 рік)
Москва, СРСР[5]
ПохованняКунцевський цвинтар
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльністьписьменник, кінокритик, сценарист, поет, літературний критик, письменник наукової фантастики, історик літератури, кінознавець, мовознавець, літературознавець, критик, есеїст, кіносценарист
Галузьтворче та професійне письмоd[6], літературна критика[6], кінокритика[6] і кіносценаристикаd[6]
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
Знання мовросійська[1][7]
ЗакладВищі курси сценаристів і режисерівd
УчасникПерша світова війна
Роки активностіз 1916
Жанресей, сценарій і роман
Magnum opusLev Tolstoyd
У шлюбі зSerafima Suokd
НагородиДержавна премія СРСР
IMDbID 0794531

Ві́ктор Бори́сович Шкло́вський (24 січня 1893 — 6 грудня 1984, Москва, РРФСР) — російський письменник, літературознавець, кінодраматург, кінознавець, українофоб. Лауреат Державної премії СРСР (1979), член Спілки кінематографістів Росії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався в Петербурзькому університеті (1912—1914). На початку 1920-х його та Євгена Замятіна учнями було створено об'єднання літераторів «Серапіонові брати» (до групи входили Корній Чуковський, Микола Гумільов, Борис Ейхенбаум та інші). З квітня 1922 по липень 1923 перебував у вигнанні в Берліні.[8]

Автор сценаріїв фільмів:

Єдиний науково-фантастичний твір Шкловського — написаний у співавторстві з В. В. Івановим авантюрно-пригодницький роман «Іприт» (1925), виконаний у традиціях «червоного Пінкертона» і являє собою напівпародійну літературну забаву; до фантастичних елементів роману належать хімічна війна і світова революція в близькому майбутньому. В широкій літературознавчій спадщині Шкловського можна відзначити його книги про Ф. Достоєвського і В. Маяковського. Шкловський — автор багатьох кінознавчих праць з питань сценарної майстерності, екранізації. Один з перших розпочав досліджувати творчість О. Довженка. Автор біографії Льва Толстого.

Українофобські погляди

[ред. | ред. код]

Описуючи вступ армії УНР до Києва, був глибоко обурений, що вони розпочали українізацію, бо, за його словами, Київ завжди був російським. Писав: «Я не смеюсь над украинцами, хотя мы, люди русской культуры, в глубине души враждебны всякой „мове“. Сколько смеялись мы над украинским языком. Я сто раз слыхал: „Самопер попер на мордописню“, что равно: „Автомобиль поехал в фотографию“»[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 732–735. — ISBN 5-94848-307-X
  3. ↑ а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  4. ↑ Шкловский Виктор Борисович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
  6. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ Урбан Т. Русские писатели в Берлине в 20-е годы ХХ века. — Санкт-Петербург, 2014. — С. 233.
  9. ↑ Винничук Ю. Загадкова душа [Архівовано 9 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2018. — 7 серпня.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 1517.
  • Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 501.
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 874.
  • Шкловский В. За 60 лет: Работы о кино. — М., 1985.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шкловський_Віктор_Борисович&oldid=40737123