Ян Каменецький (гетьман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Каменецький
Jan Kamienecki
Народився1463(1463)
Помер1513(1513)
КраїнаРеспубліка Польща
Знання мовпольська
Посадапольний гетьман коронний
Військове званняротмістр
РідКаменецькі
БатькоГенріх Андреас Кам'янецький
МатиКатарина з Пеньонжкова
Родичібрат Миколай Каменецький
Брати, сестриМиколай Каменецький, Генрик Каменецькийd і Марцін Каменецький
У шлюбі зАнна Бучацька
ДітиМиколай (пом. 1519)
Катарина
Ганна
Малґожата
Герб
Герб

Герб Пилява

Ян Каменецький (пол. Jan Kamieniecki; близько 1463 — 1513) — польський шляхтич. Польний гетьман коронний[1] 15051509, придворний королів Яна I Ольбрехта і Олександра Яґеллончика, староста белзький, буський, холмський і городельський (1502), каштелян львівський (1508).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився близько 1463 року. Син каштеляна сяноцького Генріха Андреаса Кам'янецького (14301488) і Катажини з Пеньонжкова. Мав братів: Миколая, Генріха, Станіслава, Клеменса, Марціна і трьох сестер.

Після брата Генрика (староста белзький, загинув 23 серпня 1494 в битві з татарами під Вишнівцем) став старостою белзьким, вперше згаданий 25 травня 1495. 28 серпня 1499 вперше згаданий як буський староста.[2] 1497 р. — брав участь у невдалому військовому поході польського короля Яна I Ольбрахта на Молдавію.

Мав прихильність короля Олександра Ягеллончика; позичав йому гроші. 24 березня 1502 р. отримав від нього зобов'язання повернути до 16 квітня 1503 р. 1900 флоринів, у випадку несплати король мав надати йому Буськ та Лопатин у Белзькому воєводстві. 20 травня 1505 король надав пожиттєво Лопатин з 8-ма селами з умовою будівництва протягом 4-х років дерев'яного замку «z izbicami» в Лопатині між Стиром і лопатинськими болотами. 16 листопада 1503 отримав від короля доручення відбудувати знищену татарами «форталіцію» в Буську, наказ був поновлений у січні 1504 з обіцянкою повернення коштів. 23 липня 1504 отримав від короля село Богородчани, конфісковане у Грицька Креховецького, який під час молдовської окупації Покуття перейшов на сторону господаря Штефана III.

У 1506 (25 вершників; у вересні місяці[3]) і 1509 роках брав участь у двох кампаніях під проводом свого старшого брата — великого гетьмана коронного Миколая Каменецького на Молдавію. В 1507 році завдав поразки татарам біля Воронова (тепер Сокальський район);[4] командував корогвою вершників під загальною командою Богуміла Чурніна, після якого у 1508 році став командиром оборони поточної з титулом гетьман («лат. campiduktor»). Після нападу буджацьких татар на Волинь за намовою Міх. Глинського мав 500 вершників, взнав про напад 23 липня, був поблизу Меджибожа. Об'єднався з відділами старост: вінницького — Романа — та брацлавського — Андрія Сангушків та навколишньою шляхтою, вирушив доганяти татар «Чорним шляхом». Того дня догнав їх під Красиловом (біля Воронового городища), було вбито коло 2000 нападників. У 15051509 роках мав посаду польного гетьмана коронного. Один з головних керівників оборони тодішніх південних польських кордонів.

У 1509 році (між 21 лютого і 28 березня) був призначений каштеляном львівським, командування обороною поточною передав Яну Творовському. Командував обороною поточною у першому кварталі 1509, маючи ледве 700 коней. Остання його військова справа — участь у молдавській виправі Миколая Камєнєцкого 1509 р.

Згідно епітафії в каплиці св. Миколая катедри на Вавелі помер на 50 році життя в першій половині 1513 р.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений з Анною Бучацькою — дочкою Пйотра Бучацького (внучкою Міхала Бучацького) з Чешибісів (які отримав як віно). В шлюбі народились:

  • Миколай (пом. 1519) — наприкінці червня 1513 р. призначений на праві «доживоття» буським старостою; помер бездітним
  • Катажина — дружина гетьмана найманців Якуба Сецигньовського, який став буським старостою після смерті швагра
  • Ганна — дружина: 1) каштеляна малогоського Станіслава Вспінка з Бондкова; 2) сандомирського воєводи Яна Тенчинського
  • Беата Малґожата — дружина Миколая Святоплука-Болестрашицкого

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Poczet hetmanów Rzeczypospolitej. Hetmani koronni pod redakcją Mirosława Nagielskiego. — Warszawa, 2005. — S. 391. (пол.)
  2. Spieralski Z. Kamienecki Jan h. Pilawa (ok. 1463—1513)… — S. 512—513.
  3. Spieralski Z. Kamienecki Jan h. Pilawa (ok. 1463—1513)… — S. 513.
  4. Woronów (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 955. (пол.) — S. 955. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]