Мігрень: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
P.Y.Python (обговорення | внесок)
Doc James (обговорення | внесок)
Added additional text with refs translated from English by Olga van der Veen, Ann Nosova, Irina Lebedeva from https://en.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:WikiProject_Medicine/Translation_task_force
Рядок 1: Рядок 1:
{{Infobox disease
{{Infobox disease
|Name = Мігрень
|Name = Мігрень
|Image =
|Image = Migraine.jpg
|Caption = Болі від мігрені можуть бути виснажливими.
|Caption =
| DiseasesDB = 8207
| DiseasesDB = 8207
|DiseasesDB_mult = ('''Migraine''')
|DiseasesDB_mult = ('''Migraine''')
Рядок 15: Рядок 15:
|
|
}}
}}

'''Мігрень''' це хронічний розлад, який характеризується періодичним [[головним болем]] середнього та високого ступеня тяжкості, що часто пов’язаний із рядом симптомів [[вегетативної нервової системи]]. Термін походить із [[грецька мова|грецької]] ἡμικρανία (''гемікранія''), "біль з одного боку голови",<ref>{{cite web |first1=Henry George |last1=Liddell |first2=Robert |last2=Scott |title=ἡμικρανία |date= |work=A Greek-English Lexicon |publisher= |url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dh%28mikrani%2Fa}} on Perseus</ref> from ἡμι- (''hemi-''), "half", and κρανίον (''kranion''), "skull".<ref>{{cite book |first1=Kenneth |last1=Anderson |first2=Lois E. |last2=Anderson |first3=Walter D. |last3=Glanze |title=Mosby's Medical, Nursing, and Allied Health Dictionary |year=1994 |publisher=Mosby |isbn=978-0-8151-6111-0 |page=998 |edition=4th}}</ref>

Зазвичай біль є одностороннім (вражає півголови) і за природою своєю є пульсуючим, тривалість його від 2 до 72 годин. Симптоми, що супроводжують його, можуть бути: [[нудота]], [[блювота]], [[світлобоязнь]] (підвищена чутливість до світла), [[гіперакузія|фонофобія]] (підвищена чутливість до звуку) і біль зазвичай посилюється від фізичного навантаження.<ref name=ICHD2004>{{Cite journal|title=The International Classification of Headache Disorders: 2nd edition |journal=Cephalalgia |volume=24 |issue=Suppl 1 |pages=9–160 |year=2004 |pmid=14979299 |doi=10.1111/j.1468-2982.2004.00653.x |author1= Headache Classification Subcommittee of the International Headache Society}} [http://www.i-h-s.org/upload/ct_clas/ihc_II_main_no_print.pdf as PDF]</ref> До однієї третини людей, що страждають від мігрені, набувають [[Аура (симптом)|аури]]: тимчасового порушення зору, чуття, мови чи моторики, яке сигналізує про те, що скоро почнеться головний біль.<ref name=ICHD2004/>

Вважається, що мігрені виникають через поєднанням генетичних факторів та факторів навколишнього середовища. <ref name=Lulli2007>{{cite journal|last=Piane|first=M|coauthors=Lulli, P; Farinelli, I; Simeoni, S; De Filippis, S; Patacchioli, FR; Martelletti, P|title=Genetics of migraine and pharmacogenomics: some considerations.|journal=The journal of headache and pain|date=2007 Dec|volume=8|issue=6|pages=334–9|pmid=18058067}}</ref> Близько двох третин випадків передається у сім’ях.<ref name=Bart10/> Рівень гормонів, що коливається, також грає свою роль: мігрень вражає дещо більше хлопчиків, ніж дівчаток до [[підліткового віку]], але зустрічається удвічі, а то й утричі більше серед жінок, ніж чоловіків.<ref name=Broner2009/><ref name=Stovner2007>{{Cite journal|author=Stovner LJ, Zwart JA, Hagen K, Terwindt GM, Pascual J |title=Epidemiology of headache in Europe |journal=European Journal of Neurology |volume=13 |issue=4 |pages=333–45 |year=2006 |month=April |pmid=16643310 |doi=10.1111/j.1468-1331.2006.01184.x}}</ref> Схильність до мігрені зазвичай знижується під час вагітності.<ref name=Broner2009>{{Cite journal|author=Lay CL, Broner SW|title=Migraine in women |journal=Neurologic Clinics |volume=27 |issue=2 |pages=503–11 |year=2009|month=May |pmid=19289228 |doi=10.1016/j.ncl.2009.01.002}}</ref> Точний механізм мігрені не відомий. Однак, її прийнято відносити до судинно-нервового розладу. <ref name=Bart10/> Основна теорія пов’язує механізм болю із наростаючим збудженням [[кори головного мозку]] та патологічним контролем болю [[нейронами]] у [[трійчастому ядрі]] [[ стовбура головного мозку]].<ref>{{cite journal |author=Dodick DW, Gargus JJ |title=Why migraines strike |journal=Sci. Am. |volume=299 |issue=2 |pages=56–63 |year=2008 |month=August |pmid=18666680 |url=http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=why-migraines-strike |bibcode=2008SciAm.299b..56D |doi=10.1038/scientificamerican0808-56}}</ref>

Для початку рекомендується лікування простими [[анальгетиками]], таким як [[ібупрофен]] та [[ацетамінофен]], від головного болю, [[протиблювотними засобами]] від нудоти та уникання чинників, що провокують біль. Спеціальні препарати, такі як [[триптани]] чи [[ерготаміни]], можна приймати тим, на кого не діють прості анальгетики. У всьому світі більше, ніж 10% населення, страждає від мігрені у тому чи іншому періоді життя.

==Ознаки та симптоми==
Зазвичай мігрені проявляються у вигляді сильного рецидивного [[головного болю]], який має самообмежувальну дію та супроводжується симптомами [[вегетативна нервова система|вегетативної нервової системи]]. <ref name=Bart10/><ref name=Prognosis2008/> Близько 15-30% людей з мігренню набувають [[аура (симптом)|аури]], <ref>{{cite book|last=Gutman|first=Sharon A.|title=Quick reference neuroscience for rehabilitation professionals : the essential neurologic principles underlying rehabilitation practice|year=2008|publisher=SLACK|location=Thorofare, NJ|isbn=9781556428005|pages=231|url=http://books.google.ca/books?id=Ea0czzNxpkQC&pg=PA231|edition=2nd}}</ref><ref name=Gilmore2011/> і ті, хто страждає на мігрені з аурою, також часто мають мігрені без аури. <ref name=HA24/> Ступінь болю, його тривалість та частота нападів бувають різними.<ref name=Bart10/> Мігрень, що триває більше, ніж 72 години, називається [[мігренозним станом]].<ref>{{cite book|last=al.]|first=ed. Jes Olesen, ... [et|title=The headaches.|year=2006|publisher=Lippincott Williams & Wilkins|location=Philadelphia|isbn=9780781754002|pages=512|url=http://books.google.ca/books?id=F5VMlANd9iYC&pg=PA512&lpg=PA512|edition=3. ed.}}</ref> Розрізняють чотири можливі фази мігрені, хоча хворий не обов’язково повинен відчути їх усі:<ref name=ICHD2004/>
# [[продром]], що виникає за кілька годин чи днів до головного болю;
# [[аура (симптом)|аура]], що виникає безпосередньо перед початком головного болю;
# фаза [[болю]], також відома, як фаза головного болю
# [[постдром]], явища, що виникають після закінчення нападу мігрені

===Фаза продрому===
Симптом [[продрому]] чи попереджувальний симптом проявляється приблизно у 60% страждаючих від мігрені, <ref name=Five2004>{{cite book|last=Rae-Grant|first=[edited by] D. Joanne Lynn, Herbert B. Newton, Alexander D.|title=The 5-minute neurology consult|year=2004|publisher=Lippincott Williams & Wilkins|location=Philadelphia|isbn=9780683307238|pages=26|url=http://books.google.ca/books?id=Atuv8-rVXRoC&pg=PA26}}</ref><ref name=Amin2009>{{cite book|last=Aminoff|first=Roger P. Simon, David A. Greenberg, Michael J.|title=Clinical neurology|year=2009|publisher=Lange Medical Books/McGraw-Hill|location=New York, N.Y|isbn=9780071664332|pages=85–88|edition=7th ed.}}</ref> він виникає у період від двох годин до двох днів до початку болю чи аури. <ref name=Buzzi2005>{{cite journal|last=Buzzi|first=MG|coauthors=Cologno, D; Formisano, R; Rossi, P|title=Prodromes and the early phase of the migraine attack: therapeutic relevance.|journal=Functional neurology|date=2005 Oct-Dec|volume=20|issue=4|pages=179–83|pmid=16483458}}</ref> Такі симптоми мають широкий ряд наступних явищ:<ref>{{cite journal|last=Rossi|first=P|coauthors=Ambrosini, A; Buzzi, MG|title=Prodromes and predictors of migraine attack.|journal=Functional neurology|date=2005 Oct-Dec|volume=20|issue=4|pages=185–91|pmid=16483459}}</ref> зміни настрою, дратівливість, [[клінічна депресія|депресія]] чи [[ейфорія (емоція)|ейфорія]], [[втомлюваність (фізична)|втомлюваність]], палке бажання з’їсти щось особливе, напружені м’язи (насамперед шийні), закрепи або діарея та чутливість до запахів чи шуму.<ref name=Five2004/> Вони можуть трапитись із хворими на мігрені з аурою чи без неї.<ref name=Sam2009>{{cite book|last=Samuels|first=Allan H. Ropper, Martin A.|title=Adams and Victor's principles of neurology|year=2009|publisher=McGraw-Hill Medical|location=New York|isbn=9780071499927|pages=Chapter 10|edition=9th ed.}}</ref>

===Фаза аури===
{| class="wikitable" style = "float: right; margin-left:15px; text-align:center"
|-
|[[Image:Fortifikation (Migräne).jpg|150px|Поява додаткових зигзагів, що нагадують стіни фортеці]]||[[File:Negatives Skotom (Brandenburger Tor Blaue Stunde) 1.jpg|150px| Негативна скотома, втрата сприйняття місцевих структур]]
|-
|[[File:Positives Skotom (Brandenburger Tor Blaue Stunde) 1.jpg|150px|Позитивна скотома, місцеве сприйняття додаткових структур]]||[[File:Gesichtsfeldausfall (Brandenburger Tor Blaue Stunde) 1.jpg|150px|Переважно однобічна втрата сприйняття]]
|}

[[аура (симптом)|Аура]] – це тимчасове фокальне неврологічне явище, що відбувається перед чи підчас головного болю. <ref name=Amin2009/> Воно проявляється поступово протягом декількох хвилин і зазвичай триває менше 60&nbsp;хвилин. <ref name=Tint2010/> Симптоми можуть бути візуальними, сенсорними чи моторними за своєю природою і багато людей відчувають більше від одного симптому. <ref name=HA44/> Візуальні ефекти є найбільш розповсюдженими та відбуваються у більш, ніж 99% випадків, та більше половини хворих лише їх і переживають. <ref name=HA44/> Візуальні порушення часто складаються з [[мерехтливої скотоми]] (ділянка часткових змін у [[полі зору]], що мерехтить). <ref name=Amin2009/> Це явище зазвичай починається близько від центру зору і потім розходиться по сторонах зигзагоподібними лініями, які описується як стіни фортеці чи замку. <ref name=HA44/> Зазвичай ці лінії чорно-білі, але деякі люди також бачать кольорові лінії. <ref name=HA44/> Деякі люди втрачають частину поля зору, явище, відоме як [[геміанопсія]], тоді як інші починають бачити нечітке зображення.<ref name=HA44/>

Сенсорна аура, друга за частотою, спостерігається у 30-40% людей із симптомами аури.<ref name=HA44/> Часто відчуття поколювання починається з одного боку у руці та розповсюджується на ділянку рота й носа з того ж боку. <ref name=HA44/> Оніміння зазвичай починається після того, як пройшло поколювання, із втратою [[пропріоцептив|відчуття положення тіла у просторі]].<ref name=HA44/> Інші симптоми фази аури можуть включати: мовні чи розмовні порушення, [[вертіго|запаморочення]] та, рідше, проблеми з моторикою.<ref name=HA44/> Моторні симптоми вказують на геміплегічну мігрень і слабкість часто триває довше, ніж одну годину, на відміну від інших видів аури.<ref name=HA44/> Зрідка аура проходить без наступного головного болю ,<ref name=HA44>The Headaches Pg.407-419</ref> це явище відоме як [[тиха мігрень]].

===Фаза болю===
Класичний біль – односторонній, пульсуючий, помірного чи сильного ступеню. <ref name=Tint2010>{{cite book |author=Tintinalli, Judith E. |title=Emergency Medicine: A Comprehensive Study Guide (Emergency Medicine (Tintinalli)) |publisher=McGraw-Hill Companies |location=New York |year=2010 |pages=1116–1117 |isbn=0-07-148480-9 |oclc= |doi=|accessdate=}}</ref> Звичайно він приходить поступово <ref name=Tint2010/> та посилюється внаслідок фізичної активності. <ref name=ICHD2004/> Однак, більше, ніж у 40% випадків біль може бути двостороннім та супроводжується болем у шиї.<ref>{{cite book|last=Tepper|first=edited by Stewart J. Tepper, Deborah E.|title=The Cleveland Clinic manual of headache therapy|publisher=Springer|location=New York|isbn=9781461401780|pages=6|url=http://books.google.ca/books?id=uaG08nAKG_wC&pg=PA6}}</ref> Двосторонній біль особливо поширений у хворих без симптомів аури.<ref name=Amin2009/> Рідше такий біль локалізується у потиличній та верхній частині голови. <ref name=Amin2009/> Біль звичайно триває від 4 до 72 годин у дорослих, <ref name=Tint2010/>однак, у маленьких дітей він триває менше години.<ref name=Bigal2010>{{cite journal|last=Bigal|first=ME|coauthors=Arruda, MA|title=Migraine in the pediatric population--evolving concepts.|journal=Headache|date=2010 Jul|volume=50|issue=7|pages=1130–43|pmid=20572878}}</ref> Частота нападів коливається від декількох за все життя до кількох за тиждень, у середньому – близько одного разу на місяць.<ref>{{cite book|last=al.]|first=ed. Jes Olesen, ... [et|title=The headaches.|year=2006|publisher=Lippincott Williams & Wilkins|location=Philadelphia|isbn=9780781754002|pages=238|url=http://books.google.ca/books?id=F5VMlANd9iYC&pg=PA238|edition=3. ed.}}</ref><ref>{{cite book|last=Dalessio|first=edited by Stephen D. Silberstein, Richard B. Lipton, Donald J.|title=Wolff's headache and other head pain|year=2001|publisher=Oxford University Press|location=Oxford|isbn=9780195135183|pages=122|url=http://books.google.ca/books?id=aJRV199FZcoC&pg=PA122|edition=7th ed.}}</ref>

Біль часто супроводжується нудотою, блювотою [[світлобоязнь|чутливістю до світла]], [[фонофобія|чутливістю до звуку]], [[осмофобія|чутливістю до запахів]], втомою та дратівливістю.<ref name=Amin2009/> При [[базилярна артерія|базилярній мігрені]] — мігрені з неврологічними симптомами, що пов’язана зі [[стовбуром мозку]] або із неврологічними симптомами з обох боків тіла, <ref name=Basil2009>{{cite journal|last=Kaniecki|first=RG|title=Basilar-type migraine.|journal=Current pain and headache reports|date=2009 Jun|volume=13|issue=3|pages=217-20|pmid=19457282}}</ref> симптоми включать: [[вертіго (медичне)|вертіго]], запаморочення та спантеличення.<ref name=Amin2009/> [[Нудота]] трапляється приблизно у 90% людей, а блювання трапляється приблизно в одної третини.<ref name=Walton2009>{{cite book|last=Walton|first=edited by Robert P. Lisak ... [et al.] ; foreword by John|title=International neurology : a clinical approach|year=2009|publisher=Wiley-Blackwell|location=Chichester, UK|isbn=9781405157384|pages=670|url=http://books.google.ca/books?id=L6_L75yvaPQC&pg=PA670}}</ref>
Через це багато хворих шукають темного та спокійного місця.<ref name=Walton2009/> Інші симптоми: нечітке бачення, закладення носа, діарея, часте сечовиділення, [[блідість]] чи пітливість.<ref name=Joel1999>{{cite book|last=contributors|first=edited by Joel S. Glaser ; with 20|title=Neuro-ophthalmology|year=1999|publisher=Lippincott Williams & Wilkins|location=Philadelphia|isbn=9780781717298|pages=555|url=http://books.google.ca/books?id=eVU2CODGj98C&pg=PA555|edition=3rd ed.}}</ref> Swelling or tenderness of the scalp may occur as can neck stiffness.<ref name=Joel1999/> Супроводжувальні симптоми рідше зустрічаються у хворих похилого віку.<ref name=ElderlyBook2008/>

===Постдром===
Наслідки мігрені можуть продовжуватися кілька днів після того, як пройшов основний головний біль: це називається [[постдром]] мігрені. Багато хворих повідомляють про болісне відчуття у місці, де була мігрень, а також про порушення мислення після мігрені. Пацієнт може відчувати втому чи розбитість, головний біль, труднощі з мисленням, шлунково-кишкові симптоми, зміни настрою та слабкість. <ref name="pmid16426278">{{Cite journal|author=Kelman L |title=The postdrome of the acute migraine attack |journal=Cephalalgia |volume=26 |issue=2 |pages=214–20 |year=2006 |month=February |pmid=16426278 |doi=10.1111/j.1468-2982.2005.01026.x}}</ref> За даними одного звіту: «Деякі люди переживають ейфорію та бадьорість після нападу, тоді як інші відмічають депресію та [[нездужання]]».<ref>{{cite book |author=Halpern, Audrey L.; Silberstein, Stephen D. |chapter=Ch. 9: The Migraine Attack—A Clinical Description |chapterurl=http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK7326/ |editor=Kaplan PW, Fisher RS |title=Imitators of Epilepsy |publisher=Demos Medical |location=New York |year=2005 |isbn=1-888799-83-8 |pages= |url=http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK7321/ |edition=2nd |id=NBK7326}}</ref>

==Причина==
Основна причина мігрені невідома,<ref name=Rob10>{{cite journal |author=Robbins MS, Lipton RB |title=The epidemiology of primary headache disorders |journal=Semin Neurol |volume=30 |issue=2 |pages=107–19 |year=2010 |month=April |pmid=20352581 |doi=10.1055/s-0030-1249220 }}</ref> однак вважається, що вона викликана генетичними факторами та факторами навколишнього середовища.<ref name=Lulli2007/> Сімейний анамнез мігрені спостерігаються у двох третин випадках, <ref name=Bart10/> і мігрень рідко викликана моногенним захворюванням.<ref>{{cite journal|last=Schürks|first=M|title=Genetics of migraine in the age of genome-wide association studies.|journal=The journal of headache and pain|date=2012 Jan|volume=13|issue=1|pages=1–9|pmid=22072275|doi=10.1007/s10194-011-0399-0|pmc=3253157}}</ref> З цим пов´язано багато [[психічні розлади|психологічних захворювань]] включає: [[депресивний розлад|депресію]], [[тривожні розлади|тривожність]] та [[біполярний розлад]],<ref name=HA26>The Headaches, Pg. 246-247</ref> а також багато біологічних явищ, так званих [[wikt:тригер|тригерних факторів]].

===Генетика===
Дослідження близнюків виявило від 34% до 51% генетичного впливу на вірогідність набуття мігреневих головних болів.<ref name=Lulli2007/> Така генетична спорідненість сильніша для мігрені з аурою, ніж без неї. <ref name=HA24/> Ряд специфічних варіацій генів підвищує ризик від незначного до середнього ступеню. <ref name=Schurk2012/>

[[Моногенне захворювання]] рідко спричиняє мігрені.<ref name=Schurk2012>{{cite journal|last=Schürks|first=M|title=Genetics of migraine in the age of genome-wide association studies.|journal=The journal of headache and pain|date=2012 Jan|volume=13|issue=1|pages=1–9|pmid=22072275}}</ref> Один із таких типів відомий як [[сімейна гаміплегічна мігрень]], що є різновидом мігрені з аурами та успадковується в аутосомно-домінантний спосіб.<ref>{{cite journal|last=de Vries|first=B|coauthors=Frants, RR; Ferrari, MD; van den Maagdenberg, AM|title=Molecular genetics of migraine.|journal=Human genetics|date=2009 Jul|volume=126|issue=1|pages=115–32|pmid=19455354}}</ref><ref>{{cite journal|last=Montagna|first=P|title=Migraine genetics.|journal=Expert review of neurotherapeutics|date=2008 Sep|volume=8|issue=9|pages=1321–30|pmid=18759544}}</ref> Захворювання пов’язані з варіаціями генного коду для протеїнів, що відповідають за [[транспортування іонів]].<ref name=Amin2009/> Інше генетичне порушення, що викликає мігрені, - [[синдром CADASIL]] або церебральна аутосомно-домінантна артеріопатія з підкорковими інфарктами та лейкоенцелофалопатією. <ref name=Amin2009/>

===Тригерні фактори===
Мігрені можуть викликатися тригерними факторами, які, згідно повідомлень хворих, бувають у мінімальній кількості випадків, <ref name=Bart10/> а інші – у максимальній.<ref name=Trigger09/> Багато факторів були названі тригерними, однак сила та значущість їхнього зв’язку з мігренями точно невідома. <ref name=Trigger09>{{cite journal |author=Levy D, Strassman AM, Burstein R |title=A critical view on the role of migraine triggers in the genesis of migraine pain |journal=Headache|volume=49 |issue=6 |pages=953–7 |year=2009 |month=June |pmid=19545256 |doi=10.1111/j.1526-4610.2009.01444.x }}</ref><ref>{{cite journal |author=Martin PR |title=Behavioral management of migraine headache triggers: learning to cope with triggers |journal=Curr Pain Headache Rep |volume=14 |issue=3 |pages=221–7 |year=2010 |month=June |pmid=20425190 |doi=10.1007/s11916-010-0112-z }}</ref> Тригерний фактор може трапитися до24 годин перед появою симптомів мігрені.<ref name=Bart10/>

====Психологічні аспекти====
Найбільш частими тригерними факторами називають стрес, голод та втому (ці фактори однаково впливають на [[головний біль від перенапруження]]).<ref name=Trigger09/> Мігрені часто мають місце перед чи після [[менструального циклу]].<ref>{{cite journal|last=MacGregor|first=EA|title=Prevention and treatment of menstrual migraine|journal=Drugs|date=2010-10-01|volume=70|issue=14|pages=1799–818|pmid=20836574|doi=10.2165/11538090-000000000-00000}}</ref> Інші гормональні впливи, такі як [[менархе]], вживання [[оральних контрацептивів]], [[вагітність]], періменопауза та [[менопауза]], також відіграють велику роль,<ref>{{cite journal|last=Lay|first=CL|coauthors=Broner, SW|title=Migraine in women|journal=Neurologic Clinics|date=2009 May|volume=27|issue=2|pages=503–11|pmid=19289228|doi=10.1016/j.ncl.2009.01.002}}</ref> але більше при мігренях без аури. <ref name=HA25/> Мігрені зазвичай відбуваються підчас [[другого триместру]] та [[третього триместру]] чи після менопаузи.<ref name=Amin2009/>

====Дієтичні аспекти====
Аналіз харчових тригерних факторів виявив, що докази частіше за все базуються на суб’єктивному судженні і не можуть достатньо підтвердити чи спростувати вплив будь-якого тригерного фактора. <ref>{{cite journal|last=Rockett|first=FC|coauthors=de Oliveira, VR; Castro, K; Chaves, ML; Perla Ada, S; Perry, ID|title=Dietary aspects of migraine trigger factors.|journal=Nutrition reviews|date=2012 Jun|volume=70|issue=6|pages=337–56|pmid=22646127}}</ref><ref name="FoodHolzhammer">{{Cite journal|author=Holzhammer J, Wöber C |title=[Alimentary trigger factors that provoke migraine and tension-type headache] |language=German |journal=Schmerz |volume=20 |issue=2 |pages=151–9 |year=2006|month=April |pmid=15806385 |doi=10.1007/s00482-005-0390-2}}</ref> Щодо окремих лікарських засобів, жодного впливу [[тираміну]] на мігрень не виявлено,<ref name="pmid14533654 ">{{Cite journal|doi=10.1016/S1081-1206(10)63523-5 |author=Jansen SC, van Dusseldorp M, Bottema KC, Dubois AE |title=Intolerance to dietary biogenic amines: a review |journal=Annals of Allergy, Asthma & Immunology |volume=91 |issue=3 |pages=233–40; quiz 241–2, 296 |year=2003 |month=September |pmid=14533654 |url=http://openurl.ingenta.com/content?genre=article&issn=1081-1206&volume=91&issue=3&spage=233&epage=241}}</ref> і в той час як [[глутамат натрію]] (MSG) часто називають харчовим тригерним фактором,<ref>{{Cite journal|author=Sun-Edelstein C, Mauskop A |title=Foods and supplements in the management of migraine headaches |journal=The Clinical Journal of Pain |volume=25 |issue=5 |pages=446–52 |year=2009 |month=June |pmid=19454881 |doi=10.1097/AJP.0b013e31819a6f65}}</ref> немає твердих доказів на підтвердження цього.<ref>{{cite journal |author=Freeman M |title=Reconsidering the effects of monosodium glutamate: a literature review |journal=J Am Acad Nurse Pract |volume=18 |issue=10 |pages=482–6 |year=2006 |month=October |pmid=16999713 |doi=10.1111/j.1745-7599.2006.00160.x }}</ref>

====Аспекти навколишнього середовища====
Докази існування можливих тригерних факторів у приміщенні та на вулиці недостатньо якісні, але, тим не менше, хворим на мігрені рекомендовано вдатися до запобіжних заходів щодо провітрювання приміщення та освітлення.<ref>{{cite journal |author=Friedman DI, De ver Dye T |title=Migraine and the environment |journal=Headache |volume=49 |issue=6 |pages=941–52 |year=2009 |month=June |pmid=19545255 |doi=10.1111/j.1526-4610.2009.01443.x }}</ref> Колись вважалося, що мігрені трапляються лише у людей з високим рівнем інтелекту, але це виявилось не так. <ref name=HA25/>

==Патофізіологія==
[[File:Cortical spreading depression.gif|thumb|Збудження [[розповсюджуваної депрессії кори]]]]
Мігрені вважають нервово-судинним розладом<ref name=Bart10>{{cite journal |author=Bartleson JD, Cutrer FM |title=Migraine update. Diagnosis and treatment |journal=Minn Med |volume=93 |issue=5 |pages=36–41 |year=2010 |month=May |pmid=20572569 }}</ref> із доказами, що свідчать про його початок у мозку із переходом у кров’яні судини.<ref name=HA29>The Headaches Chp. 29, Pg. 276</ref> Деякі вчені вважають, що [[нейрони]] мають більший вплив,<ref>{{cite journal|last=Goadsby|first=PJ|title=The vascular theory of migraine--a great story wrecked by the facts.|journal=Brain : a journal of neurology|date=2009 Jan|volume=132|issue=Pt 1|pages=6–7|pmid=19098031}}</ref> тоді як інші говорять про ключову роль кровоносних судин. <ref>{{cite journal|last=Brennan|first=KC|coauthors=Charles, A|title=An update on the blood vessel in migraine.|journal=Current opinion in neurology|date=2010 Jun|volume=23|issue=3|pages=266–74|pmid=20216215}}</ref> Треті вважають обидва фактори важливими у механізмах мігрені. <ref>{{cite journal|last=Dodick|first=DW|title=Examining the essence of migraine--is it the blood vessel or the brain? A debate.|journal=Headache|date=2008 Apr|volume=48|issue=4|pages=661–7|pmid=18377395}}</ref> Високий рівень нейротрансмітера [[серотоніну]], також відомого як 5-гідроксидтриптамін, теж вважають фактором впливу.<ref name=HA29/>

===Аура===
[[Розповсюджувана депресія кори]] або розповсюджувана депресія [[Аріштідіж Лєан |Лєан]] – це сплески нейлонової активності, після яких настає період інертності, що спостерігається при мігренях з аурами.<ref name=HA28>The Headaches, Chp. 28, pg 269-272</ref> Існує ряд пояснень такого явища, що включає також активацію [[рецептора NMDA]], яка призводить до попадання кальцію до клітини. <ref name=HA28/> Після сплеску активності потік крові у [[корі головного мозку]] знижується протягом двох-шести годин.<ref name=HA28/> Вважається, що коли деполяризація проходить крізь нижню частину мозку, то нерви, чуттєві до болю у голові та шиї, подразнюються.<ref name=HA28/>

===Біль===
Точний механізм головного болю, який відбувається при мігрені, невідомий. <ref name=Olesen2009>{{cite journal|last=Olesen|first=J|coauthors=Burstein, R; Ashina, M; Tfelt-Hansen, P|title=Origin of pain in migraine: evidence for peripheral sensitiyation.|journal=Lancet neurology|date=2009 Jul|volume=8|issue=7|pages=679–90|pmid=19539239}}</ref> Деякі докази свідчать про головну роль структур [[центральної нервової системи]] (таких як [[мозковий стовбур]] та [[проміжний мозок]]), <ref>{{cite journal|last=Akerman|first=S|coauthors=Holland, PR; Goadsby, PJ|title=Diencephalic and brainstem mechanisms in migraine.|journal=Nature reviews. Neuroscience|date=2011-09-20|volume=12|issue=10|pages=570–84|pmid=21931334}}</ref> тоді як інші дані підтримують роль периферійної активації (як-от через [[чуттєві нерви]], що оточують [[кровоносні судини]] голови та шиї).<ref name=Olesen2009/> Потенційно задіяні судини включають: [[тверда мозкова оболонка|артерії твердої мозкової оболонки ]], [[м’яка мозкова оболонка|артерії м’якої мозкової оболонки]] та екстракраніальні артерії, наприклад, артерії [[шкіри черепа]].<ref name=Olesen2009/> Зокрема, вважається значною роль розширення кровоносних судин екстракраніальної артерії.<ref>{{cite journal|last=Shevel|first=E|title=The extracranial vascular theory of migraine--a great story confirmed by the facts.|journal=Headache|date=2011 Mar|volume=51|issue=3|pages=409–17|pmid=21352215}}</ref>

==Діагностика==
Діагностика мігрені базується на ознаках та симптомах.<ref name=Bart10/> Зрідка проводять [[сканування мозку|сканування]], щоб виключити інші причини головного болю. <ref name=Bart10/> Вважається, що значна частина хворих на мігрень не була діагностована. <ref name=Bart10/>

Діагностику мігрені без аури, згідно рекомендацій [[Міжнародної асоціації боротьби з головним болем]], можна провести за наступними критеріями, так званими "критеріями 5, 4, 3, 2, 1":<ref name=ICHD2004/>

*П’ять і більше нападів — для мігрені з аурою, два напади достатньо для діагностики.
*Тривалість від чотирьох годин до трьох днів
*Два чи більше із наступних чинників:
**Односторонність (вражено півголови);
**Пульсація;
**"Рівень болю середній або високий";
**"Загострення від фізичної активності або викликане фізичною діяльністю"
*Один чи більше із наступного:
**Нудота та/або блювота;
**Чутливість як до світла([[світлобоязнь]]), так і до звуку ([[фонофобія]])

Якщо людина переживає два і більше з наступних симптомів: фотофобію, нудоту чи неспроможність працювати/вчитись протягом дня, це дає привід для діагностики мігрені.<ref>{{cite journal|last=Cousins|first=G|coauthors=Hijazze, S; Van de Laar, FA; Fahey, T|title=Diagnostic accuracy of the ID Migraine: a systematic review and meta-analysis.|journal=Headache|date=2011 Jul-Aug|volume=51|issue=7|pages=1140–8|pmid=21649653|doi=10.1111/j.1526-4610.2011.01916.x}}</ref> Ті ж, хто переживає 4-5 із наступних симптомів: пульсуючий головний біль тривалістю 4–72 години, односторонній біль у голові, нудота чи симптоми, що заважають повсякденній діяльності, мають 92% вірогідність мігрені.<ref name=Gilmore2011/> У, тих, у кого спостерігається менше трьох із вищеназваних критеріїв, вірогідність мігрені складає 17%.<ref name=Gilmore2011/>

===Класифікація===
Мігрені були вперше докладно класифіковані у 1988 році.<ref name=HA24>The Headaches, Pg 232-233</ref> [[Міжнародне товариство з проблем головного болю]] востаннє оновлювало класифікацію головного болю в 2004 році.<ref name=ICHD2004/> Згідно цієї класифікації мігрені вважаються первинним головним болем разом із [[головним болем напруги]] та [[кластерним головним болем]].<ref>{{cite journal|last=Nappi|first=G|title=Introduction to the new International Classification of Headache Disorders.|journal=The journal of headache and pain|date=2005 Sep|volume=6|issue=4|pages=203–4|pmid=16362664}}</ref>

Мігрені поділяються на сім підкласів (деякі з них поділяються на підряди):
*Мігрень без аури або "звичайна мігрень", включає в себе мігреневий головний біль, що не супроводжується аурою
*Мігрень з аурою" чи "класична мігрень" — це, зазвичай, мігреневий біль, що супроводжується аурою. Рідше аура відбувається без головного болю або з головним болем немігренного характеру. Два інших різновиди — [[сімейна геміплегічна мігрень]] та [[спорадична геміплегічна мігрень]] — це мігрень з аурою, що супроводжується слабкістю моторної системи. Якщо у близького родича хворого також був подібний розлад, така мігрень називається "сімейною", якщо ж ні - "спорадичною". Інший різновид – бацилярний тип мігрені, коли головний біль та аура супроводжується [[дизартрія|труднощами мовлення]], [[вертіго (медичне)|запамороченням]], [[дзвоном у вухах]] чи рядом інших симптомів, що пов’язані зі стовбуром мозку, але не з слабкістю моторної системи. Спочатку вважалося, що цей тип мігрені відбувається через спазми [[базилярної артерії]], що постачає стовбур мозку. <ref name=Basil2009/>
*Дитячі періодичні синдроми звичайно є попередниками мігрені разом із [[циклічний синдром блювоти|циклічною блювотою]] (тимчасовими інтенсивними нападами блювоти), [[черевною мігренню]] (черевний біль, що звичайно супроводжується нудотою) та доброякісними пароксизмальними запамороченнями у дітей (періодичні напади запаморочення).
*[[Ретинальна мігрень]] — це мігреневі головні болі, що супроводжуються порушеннями зору або навіть тимчасовою сліпотою одного ока.
*Ускладнення мігрені – це мігреневі болі та/або аури з аномально довгою тривалістю або частотою, або пов’язані із епілептичним припадком чи з ураженням головного мозку.
*Можлива мігрень вказує на стани, що характерні мігрені, але не дає достатньо ознак для точної діагностики.
*Хронічна мігрень – це ускладнення мігрені, головний біль, що відповідає діагностичним критеріям для «мігреневого головного болю» і відбувається протягом довшого періоду часу. Особливо якщо вона триває від 15 днів/місяця до більше трьох місяців.<ref>{{cite journal|last=Negro|first=A|coauthors=Rocchietti-March, M; Fiorillo, M; Martelletti, P|title=Chronic migraine: current concepts and ongoing treatments.|journal=European review for medical and pharmacological sciences|date=2011 Dec|volume=15|issue=12|pages=1401–20|pmid=22288302}}</ref>


===Абдомінальна мігрень===
Діагноз [[абдомінальної мігрені]] є суперечливим.<ref name=Abdo2002>{{cite book|last=Davidoff|first=Robert A.|title=Migraine: manifestations, pathogenesis, and management|year=2002|publisher=Oxford Univ. Press|location=Oxford [u.a.]|isbn=9780195137057|page=81|url=http://books.google.ca/books?id=PAdn6xC3KlAC&pg=PA81 |edition=2nd }}</ref> Проте певні факти вказують на те, що рецидивуючі епізоди абдомінального болю за відсутності головного болю можуть являти собою один із видів мігрені.<ref name=Abdo2002/><ref>{{cite journal|last=Russell|first=G|coauthors=Abu-Arafeh, I, Symon, DN|title=Abdominal migraine: evidence for existence and treatment options|journal=Paediatric drugs|year=2002|volume=4|issue=1|pages=1–8|pmid=11817981}}</ref> Або принаймні бути провісником нападів мігрені.<ref name=HA24/>Ці епізоди абдомінального болю також можна спостерігати під час нападу мігрені у вигляді продромального періоду, зазвичай вони тривають протягом проміжку часу від декількох хвилин до декількох годин; проте цього може і не бути.<ref name=Abdo2002/> Такі явища часто виникають у осіб із анамнестичними даними щодо типових нападів мігрені, або такі напади мігрені були у членів їх сім’ї.<ref name=Abdo2002/> Інші симптоми, які вважаються провісниками, включають: [[синдром циклічного блювання]] та [[доброякісне пароксизмальне запаморочення в дітей]].<ref name=HA24/>

===Диференційний діагноз===
Інші порушення стану здоров’я, що можуть супроводжуватися симптомами, подібними до такого головного болю, який виникає через мігрень, включають: [[скроневий артеріїт]], [[кластерний головний біль]], [[гостру глаукому]], [[менінгіт]] та [[субарахноїдальний крововилив]].<ref name=Gilmore2011/> Скроневий артеріїт зазвичай виникає у людей старше 50 років та проявляється болючістю при торканні в області [[скроня (анатомія)|скроні]], кластерний головний біль проявляється закладеним носом з одної сторони, сльозами та сильним головним болем навколо [[орбіт]], гостра глаукома супроводжується порушеннями зору, менінгіт - [[підвищенням температури]], а субарахноїдальному крововиливу притаманний надзвичайно гострий початок.<ref name=Gilmore2011/> [[Головний біль напруги]] зазвичай виникає з двох сторін, цей біль не є пульсуючим та не позбавляє людину можливості виконувати щоденні обов’язки.<ref name=Gilmore2011/>

==Профілактика==
Профілактичні методи лікування мігрені включають: лікарські засоби, харчові добавки, зміни стилю життя на краще та операцію. Профілактику рекомендують при наявності нападів головного болю з частотою більше двох разів на тиждень або тим пацієнтам, які не переносять лікарські засоби, що призначають для лікування гострих нападів мігрені, а також хворим на мігрень із нападами у тяжкій формі, перебіг яких не покращується під впливом лікування.<ref name=Gilmore2011/>

Метою профілактики є зменшення частоти, ступеня інтенсивності болю та/або тривалості нападів мігрені, і підвищення ефективності абортивної терапії для призупинення перебігу нападу.<ref name="AFP0601">{{Cite journal|author=Modi S, Lowder DM |title=Medications for migraine prophylaxis |journal=American Family Physician |volume=73 |issue=1 |pages=72–8 |year=2006 |month=January |pmid=16417067 |url=http://www.aafp.org/link_out?pmid=16417067}}</ref> Іншою метою профілактики є уникнення [[головного болю через надмірне вживання ліків]]. Ця проблема є досить поширеною та може призводити до появи хронічного щоденного головного болю.<ref name="MOHlancet">{{Cite journal|author=Diener HC, Limmroth V |title=Medication-overuse headache: a worldwide problem |journal=Lancet Neurology |volume=3 |issue=8 |pages=475–83 |year=2004 |month=August |pmid=15261608 |doi=10.1016/S1474-4422(04)00824-5}}</ref><ref>{{cite journal |pages=331–8 |doi=10.1517/14740338.1.4.331 |title=Medication overuse headaches – what is new? |year=2002 |last1=Fritsche |first1=Guenther |last2=Diener |first2=Hans-Christoph |journal=Expert Opinion on Drug Safety |volume=1 |issue=4 |pmid=12904133}}</ref>

===Ліки===
Ліки для профілактики мігрені вважаються ефективними, якщо вони зменшують частоту або тяжкість нападів мігрені принаймні на 50%.<ref name="kaniecki">{{Cite book|author=Kaniecki R, Lucas S. |chapter=Treatment of primary headache: preventive treatment of migraine |title=Standards of care for headache diagnosis and treatment |location=Chicago |publisher=National Headache Foundation |year=2004 |pages=40–52}}</ref> У рекомендаціях надають досить чітку оцінку ефективності таких препаратів, як [[топірамат]], [[дівалпроекс]]/[[валпроат натрію]], [[пропранолол]] та [[метапролол]], ці ліки мають найвищі оцінки і рекомендовані для застосування в якості [[терапія першої лінії|терапії першої лінії]]. <ref name=Loder2012/> Проте існують різні точки зору на ефективність [[габапентину]].<ref name=Loder2012/> [[Тимолол]] також ефективний для профілактики менструальної мігрені та для зменшення частоти і тяжкості нападів хвороби, а [[фроватриптан]] отримав позитивну оцінку для попередженні менструальної мігрені.<ref name=Loder2012>{{cite journal|last=Loder|first=E|coauthors=Burch, R; Rizzoli, P|title=The 2012 AHS/AAN guidelines for prevention of episodic migraine: a summary and comparison with other recent clinical practice guidelines.|journal=Headache|date=2012 Jun|volume=52|issue=6|pages=930–45|pmid=22671714}}</ref> Імовірно, що [[Амітриптилін]] та [[венлафаксін]] є також ефективними.<ref>{{cite journal|last=Silberstein|first=SD|coauthors=Holland, S; Freitag, F; Dodick, DW; Argoff, C; Ashman, E; Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Headache Society|title=Evidence-based guideline update: pharmacologic treatment for episodic migraine prevention in adults: report of the Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Headache Society.|journal=Neurology|date=2012-04-24|volume=78|issue=17|pages=1337–45|pmid=22529202}}</ref> [[Ботокс]] вважають корисним при застосуванні в осіб, які страждають на хронічні мігрені, проте не показаний пацієнтам із епізодичними нападами.<ref>{{cite journal |author=Jackson JL, Kuriyama A, Hayashino Y |title=Botulinum toxin A for prophylactic treatment of migraine and tension headaches in adults: a meta-analysis |journal=JAMA |volume=307 |issue=16 |pages=1736–45 |year=2012 |month=April |pmid=22535858 |doi=10.1001/jama.2012.505 |url=}}</ref>

===Альтернативні методи лікування===
[[File:Butterbur.jpg|thumb|160px|Доведено, що екстракт із коріння [[Білокопитник|білокопитника гибрідного]] (підбілу) є ефективним для попередження мігрені.<ref>Pringsheim T, Davenport W, Mackie G, ''et al.'' Canadian Headache Society guideline for migraine prophylaxis. Can J Neurol Sci. 2012 Mar;39(2 Suppl 2):S1-59. PMID 22683887</ref>]]
[[Акупунктура (голковколювання)]] — ефективний метод лікування нападів мігрені.<ref name="pmid21359919">{{cite pmid |21359919}}</ref> Застосування «справжньої» акупунктури не є ефективнішим, ніж проведення «фіктивної» акупунктури, проте вважають, що методи «дійсної» і «фіктивної» акупунктури є більш ефективними, ніж традиційні методи лікування, вони мають менше побічних ефектів, ніж профілактична терапія лікарськими засобами.<ref name = Linde2009>{{cite journal |last1=Linde |first1=K |last2=Allais |first2=G |last3=Brinkhaus |first3=B |last4=Manheimer |first4=E|last5=Vickers |first5=A |last6=White |first6=AR |editor1-last=Linde |editor1-first=Klaus |title=Acupuncture for migraine prophylaxis|journal=Cochrane Database of Systematic Reviews (Online) |issue=1 |pages=CD001218 |year=2009 |pmid=19160193|doi=10.1002/14651858.CD001218.pub2 |pmc=3099267}}</ref> Можливо, що для профілактики головного болю такі методи лікування, як хіропрактика, фізіотерапія, масаж та релаксація є такими ж ефективними, як і [[пропранолол]] або [[топірамат]]; проте оцінка результатів наукових досліджень щодо дії цих методів має певні проблеми через методологію.<ref>{{cite journal |pages=127–33 |doi=10.1007/s10194-011-0296-6 |pmc=3072494 |title=Manual therapies for migraine: A systematic review |year=2011 |last1=Chaibi |first1=Aleksander |last2=Tuchin |first2=Peter J. |last3=Russell |first3=Michael Bjørn |journal=The Journal of Headache and Pain |volume=12 |issue=2 |pmid=21298314}}</ref> Існують певні експериментальні докази щодо користі застосування таких лікарських засобів, як [[магнезія]], [[коензим Q10|коензим Q(10)]], [[рибофлавін]], [[вітамін B12|вітамін B(12)]],<ref>{{cite journal |pages=297–312 |doi=10.1016/S0083-6729(04)69011-X |chapter=Role of Magnesium, Coenzyme Q10, Riboflavin, and Vitamin B12 in Migraine Prophylaxis |title=Vitamins &amp; Hormones Volume 69 |series=Vitamins & Hormones |year=2004 |last1=Bianchi |first1=A |last2=Salomone |first2=S |last3=Caraci |first3=F |last4=Pizza |first4=V |last5=Bernardini |first5=R |last6=Damato |first6=C |isbn=978-0-12-709869-2 |volume=69 |pmid=15196887 |journal=Vitamins and hormones}}</ref> та [[піретрум дівочий|піретруму дівочого]], але треба провести якісніші клінічні випробування для підтвердження цих попередніх результатів.<ref>{{cite journal |pages=251–6 |doi=10.1111/j.1745-7599.2004.tb00447.x |title=Evidence-Based Use of Botanicals, Minerals, and Vitamins in the Prophylactic Treatment of Migraines |year=2004 |last1=Rios |first1=Juanita |last2=Passe |first2=Megan M. |journal=Journal of the American Academy of Nurse Practitioners |volume=16 |issue=6 |pmid=15264611}}</ref> З альтернативних ліків, [[білокопитник]] має кращі докази на користь його використання.<ref>{{cite journal|last=Holland|first=S|coauthors=Silberstein, SD; Freitag, F; Dodick, DW; Argoff, C; Ashman, E; Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Headache, Society|title=Evidence-based guideline update: NSAIDs and other complementary treatments for episodic migraine prevention in adults: report of the Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Headache Society.|journal=Neurology|date=2012-04-24|volume=78|issue=17|pages=1346–53|pmid=22529203}}</ref>

===Пристрої та хірургічне лікування===
Медичні пристрої, наприклад, [[біологічний зворотний зв’язок]] та [[нейростимулятор]]и мають певні переваги в профілактиці нападів мігрені, переважно тоді, коли поширені методи для лікування мігрені протипоказані або у випадку надмірного застосування лікарських засобів. Біологічний зворотний зв’язок допомагає людям дізнатися щодо існування деяких фізіологічних параметрів, і таким чином контролювати їх, намагаючись досягти релаксації, тому ці методи можуть бути ефективними при лікуванні мігрені.<ref>{{cite journal |pages=111–27 |doi=10.1016/j.pain.2006.09.007 |title=Efficacy of biofeedback for migraine: A meta-analysis |year=2007 |last1=Nestoriuc |first1=Yvonne |last2=Martin |first2=Alexandra |journal=Pain |volume=128 |pmid=17084028 |issue=1–2}}</ref><ref>{{cite journal |pmid=18726688 |year=2008 |last1=Nestoriuc |first1=Y |last2=Martin |first2=A |last3=Rief |first3=W |last4=Andrasik |first4=F |title=Biofeedback treatment for headache disorders: A comprehensive efficacy review |volume=33 |issue=3 |pages=125–40 |doi=10.1007/s10484-008-9060-3 |journal=Applied psychophysiology and biofeedback}}</ref> У методі нейростимуляції застосовуються імплантовані нейростимулятори для лікування хронічної мігрені, яку важко контролювати, ці пристрої подібні до кардіостимуляторів та їхнє застосування дає підбадьорюючі результати у хворих на мігрені в тяжкій формі.<ref>{{cite journal |pmid=20816443 |year=2010 |last1=Schoenen |first1=J|last2=Allena |first2=M |last3=Magis |first3=D |title=Neurostimulation therapy in intractable headaches |volume=97|pages=443–50 |doi=10.1016/S0072-9752(10)97037-1 |journal=Handbook of clinical neurology / edited by P.J. Vinken and G.W. Bruyn |series=Handbook of Clinical Neurology |isbn=9780444521392}}</ref><ref>{{cite journal |pmid=19732075 |year=2010|last1=Reed |first1=KL |last2=Black |first2=SB |last3=Banta Cj |first3=2nd |last4=Will |first4=KR |title=Combined occipital and supraorbital neurostimulation for the treatment of chronic migraine headaches: Initial experience |volume=30 |issue=3|pages=260–71 |doi=10.1111/j.1468-2982.2009.01996.x |journal=Cephalalgia}}</ref> [[Хірургічне лікування мігрені]], яке включає декомпресію певних [[нервів]] навкруг голови та шиї, може бути одним із варіантів лікування для деяких пацієнтів, стан яких не покращується при застосуванні лікарських засобів.<ref name=Surgery2011>{{cite journal|last=Kung|first=TA|coauthors=Guyuron, B, Cederna, PS|title=Migraine surgery: a plastic surgery solution for refractory migraine headache|journal=Plastic and reconstructive surgery|date=2011 Jan|volume=127|issue=1|pages=181–9|pmid=20871488|doi=10.1097/PRS.0b013e3181f95a01}}</ref>

==Схема надання медичної допомоги==
Існують три основних аспекти лікування: уникнення тригерних факторів, контролювання симптомів під час нападу та фармакологічна профілактика нападів.<ref name=Bart10/> Лікарські засоби є ефективнішими, якщо їх застосовують на початку нападу.<ref name=Bart10/> Часте застосування лікарських засобів може призвести до [[головного болю через надмірне застосування ліків]], при цьому головний біль стає інтенсивнішим та частішим.<ref name=ICHD2004/> Це може статися за умов застосування [[триптанів]], [[ерготамінів]]та [[анальгетиків]], особливо [[наркотичних]] анальгетиків.<ref name=ICHD2004/>

===Анальгетики===
Для початкового лікування осіб із симптомами від легких до помірних рекомендовані прості анальгетики (знеболюючі), наприклад, [[нестероїдні протизапальні ліки]] (НПЗЛ) або комбінація [[ацетамінофену]], [[ацетилсаліцилової кислоти]] та [[кофеїну]].<ref name=Gilmore2011>{{cite journal|last=Gilmore|first=B|coauthors=Michael, M|title=Treatment of acute migraine headache.|journal=American family physician|date=2011-02-01|volume=83|issue=3|pages=271–80|pmid=21302868}}</ref> Вивчення дії численних препаратів класу НПЗЛ надає докази, які свідчать на користь їхнього застосування. Доведено, що [[ібупрофен]] ефективно забезпечує полегшення болю приблизно у половини пацієнтів.<ref>{{cite journal |author=Rabbie R, Derry S, Moore RA, McQuay HJ |journal=Cochrane Database Syst Rev |volume=10 |issue= 10|pages=CD008039 |year=2010 |pmid=20927770 |doi=10.1002/14651858.CD008039.pub2 |editor1-last=Moore |editor1-first=Maura |title=Ibuprofen with or without an antiemetic for acute migraine headaches in adults}}</ref> Показано, що [[діклофенак]] є також ефективним.<ref>{{cite journal |author=Derry S, Rabbie R, Moore RA |title=Diclofenac with or without an antiemetic for acute migraine headaches in adults |journal=Cochrane Database Syst Rev |volume=2 |issue= |pages=CD008783 |year=2012 |pmid=22336852 |doi=10.1002/14651858.CD008783.pub2 |url=}}</ref>

[[Аспірин]] може полегшити біль, спричинений мігренями, якщо біль є помірним або інтенсивним, ефективність аспірину подібна до ефективності суматриптану.<ref>{{Cite journal|author=Kirthi V, Derry S, Moore RA, McQuay HJ |journal=Cochrane Database Syst Rev |volume=4 |issue= 4|pages=CD008041 |year=2010 |pmid=20393963 |doi=10.1002/14651858.CD008041.pub2 |editor1-last=Moore|editor1-first=Maura |title=Aspirin with or without an antiemetic for acute migraine headaches in adults}}</ref> [[Кеторолак]] можна застосовувати у формі розчину для внутрішньовенного введення.<ref name=Gilmore2011/> [[Парацетамол]] (відомий також як ацетамінофен), який можна застосовувати окремо або в комбінації з [[метоклопрамідом]], є іншим ефективним засобом лікування з низьким рівнем ризику побічних ефектів.<ref>{{cite journal |author=Derry S, Moore RA, McQuay HJ |journal=Cochrane Database Syst Rev |volume=11 |issue= 11|pages=CD008040 |year=2010 |pmid=21069700 |doi=10.1002/14651858.CD008040.pub2 |editor1-last=Moore |editor1-first=Maura |title=Paracetamol (acetaminophen) with or without an antiemetic for acute migraine headaches in adults}}</ref> Вважають, що застосування ацетамінофену та метоклопраміду під час вагітності є таким самим безпечним, як призначення НПЗЛ до [[третього триместру]].<ref name=Gilmore2011/>

===Триптани===
[[Триптани]], такі як [[суматриптан]] , є ефективними для полегшення як болю, так і нудоти, у майже 75% осіб.<ref name=Bart10/><ref>{{cite journal |author=Johnston MM, Rapoport AM |title=Triptans for the management of migraine |journal=Drugs |volume=70 |issue=12 |pages=1505–18 |year=2010 |month=August |pmid=20687618 |doi=10.2165/11537990-000000000-00000 }}</ref> Ці препарати рекомендують для початкового лікування осіб із помірним або інтенсивним болем, чи для таких пацієнтів, які мають більш легкі симптоми, проте не реагують на застосування простих анальгетиків.<ref name=Gilmore2011/> Триптани випускаються в різних лікарських формах, в тому числі в формі для перорального вживання, розчину для ін’єкцій, [[назального спрею]] і таблеток,що розсмоктуються в ротовій порожнині.<ref name=Bart10/> Загалом усі триптани вважають однаково ефективними, і вони мають подібні побічні ефекти. Проте кожному окремому пацієнтові може краще допомагати певний представник цієї групи ліків.<ref name=Gilmore2011/> Більшість побічних ефектів мають легкий ступінь інтенсивності, наприклад, гарячі припливи (відчуття тепла і почервоніння обличчя); однак мали місце рідкі випадки [[ішемії міокарда]].<ref name=Bart10/> Тому ці препарати не рекомендують людям, хворим на [[серцево-судинні захворювання]].<ref name=Gilmore2011/> Незважаючи на те, що за даними літератури триптани не рекомендуються для лікування пацієнтів, хворих на базилярні мігрені, на користь такого застереження немає конкретних доказів щодо спричинення шкоди через їх застосування в цій популяції пацієнтів.<ref name=Basil2009/> Ці препарати не викликають залежності, проте можуть викликати головний біль через надмірне вживання ліків, якщо їх приймати більше 10 днів протягом одного місяця.<ref>{{cite journal |last1=Tepper Stewart J. |last2=Tepper |first2=Deborah E. |title=Breaking the cycle of medication overuse headache |journal=Cleveland Clinic Journal of Medicine |volume=77 |issue=4 |pages=236–42 |year=2010 |month=April |pmid=20360117 |doi=10.3949/ccjm.77a.09147 |first1=S. J.}}</ref>

===Ерготаміни===
[[Ерготамін]] та [[дігідроерготамін]] є препаратами, які застосовують з давніх часів, проте їх і зараз призначають для лікування нападів мігрені. Дігідроерготамін існує у формі назального спрея та розчину для ін’єкцій.<ref name=Bart10/> Вважається, що ці препарати так само ефективні, як і триптани, <ref name=Kelly2012>{{cite journal|last=Kelley|first=NE|coauthors=Tepper, DE|title=Rescue therapy for acute migraine, part 1: triptans, dihydroergotamine, and magnesium.|journal=Headache|date=2012 Jan|volume=52|issue=1|pages=114–28|pmid=22211870|doi=10.1111/j.1526-4610.2011.02062.x}}</ref> проте вони є дешевшими<ref>{{cite book|last=al.]|first=ed. Jes Olesen, ... [et|title=The headaches.|year=2006|publisher=Lippincott Williams & Wilkins|location=Philadelphia|isbn=9780781754002|pages=516|url=http://books.google.ca/books?id=F5VMlANd9iYC&pg=PA516|edition=3. ed.}}</ref> і призводять до появи побічних ефектів, що зазвичай є доброякісними.<ref name=DHE2010/> У більшості випадків з виснажливим перебігом, наприклад, при мігренозному стані, вони проявляють себе як найефективніший варіант лікування.<ref name=DHE2010>{{cite journal|last=Morren|first=JA|coauthors=Galvez-Jimenez, N|title=Where is dihydroergotamine mesylate in the changing landscape of migraine therapy?|journal=Expert opinion on pharmacotherapy|date=2010 Dec|volume=11|issue=18|pages=3085–93|pmid=21080856|doi=10.1517/14656566.2010.533839}}</ref>

===Інші===
До інших можливих засобів лікування відносять внутрішньовенний метоклопрамід або інтраназальний [[лідокаїн]].<ref name=Gilmore2011/> Метоклопрамід – це рекомендована терапія для тих, хто надходить до відділення невідкладної допомоги.<ref name=Gilmore2011/> Одна доза внутрішньовенного [[дексаметазону]], додана до стандартної терапії нападу мігрені, призводить до 26-відсоткового зменшення повторних проявів головного болю протягом наступних 72 годин.<ref>{{Cite journal|author=Colman I |title=Parenteral dexamethasone for acute severe migraine headache: meta-analysis of randomised controlled trials for preventing recurrence |journal=BMJ |volume=336|issue=7657 |pages=1359–61 |year=2008 |month=June |pmid=18541610 |pmc=2427093|doi=10.1136/bmj.39566.806725.BE|author-separator=,|author2=Friedman BW|author3=Brown MD|display-authors=3|last4=Innes|first4=G. D|last5=Grafstein|first5=E.|last6=Roberts|first6=T. E|last7=Rowe|first7=B. H }}</ref> Ефективність спінальної маніпуляційної терапії для лікування тривалої мігрені не підтверджена доказами.<ref>{{cite journal|last=Posadzki|first=P|coauthors=Ernst, E|title=Spinal manipulations for the treatment of migraine: a systematic review of randomized clinical trials.|journal=Cephalalgia : an international journal of headache|date=2011 Jun|volume=31|issue=8|pages=964–70|pmid=21511952|doi=10.1177/0333102411405226}}</ref> Застосування [[опіоїдів]] та [[барбітуратів]] не рекомендовано.<ref name=Gilmore2011/>

==Прогноз==
Довгостроковий прогноз для людей з мігренню досить різноманітний.<ref name=Prognosis2008>{{cite journal|last=Bigal|first=ME|coauthors=Lipton, RB|title=The prognosis of migraine.|journal=Current opinion in neurology|date=2008 Jun|volume=21|issue=3|pages=301–8|pmid=18451714|doi=10.1097/WCO.0b013e328300c6f5}}</ref> У більшості людей з мігренню трапляються періоди зменшення продуктивності праці через їхнє захворювання<ref name=Bart10/> , але, як правило, їх становище досить задовільне<ref name=Prognosis2008/> і не пов’язане з підвищеним ризиком смерті.<ref name=Death2011>{{cite journal|last=Schürks|first=M|coauthors=Rist, PM; Shapiro, RE; Kurth, T|title=Migraine and mortality: a systematic review and meta-analysis.|journal=Cephalalgia : an international journal of headache|date=2011 Sep|volume=31|issue=12|pages=1301–14|pmid=21803936|doi=10.1177/0333102411415879}}</ref> Існують чотири головні моделі захворювання: симптоми можна усунути повністю; симптоми можуть тривати, проте зменшуватися з часом; симптоми можуть тривати з тією ж частотою та інтенсивністю, або напади можуть погіршитися та почастішати.<ref name=Prognosis2008/>

Мігрені з аурою можуть призвести до [[ішемічного інсульту]]<ref name=Stroke2009>{{cite journal|last=Schürks|first=M|coauthors=Rist, PM; Bigal, ME; Buring, JE; Lipton, RB; Kurth, T|title=Migraine and cardiovascular disease: systematic review and meta-analysis.|journal=BMJ (Clinical research ed.)|date=2009-10-27|volume=339|pages=b3914|pmid=19861375|pmc=2768778}}</ref>, подвоюючи ризик.<ref>{{cite journal|last=Kurth|first=T|coauthors=Chabriat, H; Bousser, MG|title=Migraine and stroke: a complex association with clinical implications.|journal=Lancet neurology|date=2012 Jan|volume=11|issue=1|pages=92–100|pmid=22172624}}</ref> Ризик збільшується серед повнолітніх людей, жінок, що вживають [[гормональні контрацептиви]], та людей, що палять.<ref name=Stroke2009/> Як було встановлено, існує також зв'язок із [[диссекцією шийної артерії]].<ref>{{cite journal|last=Rist|first=PM|coauthors=Diener, HC; Kurth, T; Schürks, M|title=Migraine, migraine aura, and cervical artery dissection: a systematic review and meta-analysis.|journal=Cephalalgia : an international journal of headache|date=2011 Jun|volume=31|issue=8|pages=886–96|pmid=21511950|doi=10.1177/0333102411401634|pmc=3303220}}</ref> Мігрені без аури, очевидно, не є фактором ризику.<ref name=Kurth2010>{{cite journal|last=Kurth|first=T|title=The association of migraine with ischemic stroke.|journal=Current neurology and neuroscience reports|date=2010 Mar|volume=10|issue=2|pages=133–9|pmid=20425238|doi=10.1007/s11910-010-0098-2}}</ref> Взаємозв’язок з проблемами серця не було доведено, оскільки лише одне дослідження доводить його.<ref name=Stroke2009/> В цілому, мігрені не підвищують ризик смерті через інсульт або серцеву недостатність.<ref name=Death2011/> Профілактика мігрені з аурою може допомогти уникнути інсультів.<ref>{{cite journal|last=Weinberger|first=J|title=Stroke and migraine.|journal=Current cardiology reports|date=2007 Mar|volume=9|issue=1|pages=13–9|pmid=17362679}}</ref>

==Епідеміологія==
[[Image:Migraine world map - DALY - WHO2002.svg|thumb|[[Роки життя, скореговані через непрацездатність]] через мігрені на 100 000&nbsp;осіб у 2002 році
{{Multicol}}
{{legend|#b3b3b3|no data}}
{{legend|#ffff65|<45}}
{{legend|#fff200|45–65}}
{{legend|#ffdc00|65–85}}
{{legend|#ffc600|85–105}}
{{legend|#ffb000|105–125}}
{{legend|#ff9a00|125–145}}
{{Multicol-break}}
{{legend|#ff8400|145–165}}
{{legend|#ff6e00|165–185}}
{{legend|#ff5800|185–205}}
{{legend|#ff4200|205–225}}
{{legend|#ff2c00|225–245}}
{{legend|#cb0000|>245}}
{{Multicol-end}}]]

По всьому світі від мігрені страждає більше 10% людей.<ref name=Rob10/> У Сполучених Штатах близько 6% чоловіків та 18% жінок мають мігрень протягом року, тоді як довічний ризик загрожує близько 18% та 43% відповідно.<ref name=Bart10/> У Європі від мігрені страждає 12–28% людей у якийсь момент життя, з них 6–15% дорослих чоловіків та 14–35% дорослих жінок, у яких мігрень трапляється щонайменше один раз на рік.<ref name=Stovner2007/> В Азії та Африці рівень мігрені дещо нижчий порівняно із західними країнами.<ref name=HA25>The Headaches Pg. 238-240</ref><ref name=AsiaEpi2003>{{Cite journal|author=Wang SJ |title=Epidemiology of migraine and other types of headache in Asia |journal=Curr Neurol Neurosci Rep |volume=3 |issue=2 |pages=104–8 |year=2003|pmid=12583837| doi = 10.1007/s11910-003-0060-7}}</ref> Хронічні мігрені трапляються приблизно у 1,4-2,2% населення.<ref>{{cite journal|last=Natoli|first=JL|coauthors=Manack, A; Dean, B; Butler, Q; Turkel, CC; Stovner, L; Lipton, RB|title=Global prevalence of chronic migraine: a systematic review.|journal=Cephalalgia : an international journal of headache|date=2010 May|volume=30|issue=5|pages=599–609|pmid=19614702|doi=10.1111/j.1468-2982.2009.01941.x}}</ref>
[[Image:Migraine gender age.png|thumb|left|Захворюваність на мігрень в залежності від віку та статі]]
Ці показники залежать від віку: частіше мігрені починаються у віці від 15 до 24 років і трапляються частіше за все у віці від 35 до 45 років.<ref name=Bart10/> Близько 1,7% дітей віком 7&nbsp;років та 3,9% дітей віком від 7 до 15&nbsp;років мають мігрені, і такий стан більше поширений серед хлопців до [[статевого дозрівання]].<ref name=Hershey2010>{{cite journal|last=Hershey|first=AD|title=Current approaches to the diagnosis and management of pediatric migraine.|journal=Lancet neurology|date=2010 Feb|volume=9|issue=2|pages=190–204|pmid=20129168}}</ref> У підлітковому віці мігрені частішають серед жінок <ref name=Hershey2010/> і тривають протягом життя, при цьому у літніх жінок мігрені трапляються вдвічі частіше, ніж у чоловіків.<ref name=Pol2009/> Серед жінок більш поширені мігрені без аури, ніж мігрені з аурою, тоді як серед чоловіків обидва стани однаково поширені.<ref name=HA25/>

Підчас [[періменопаузи]] симптоми часто погіршуються перед тим, як їхня інтенсивність починає зменшуватися.<ref name=Pol2009>{{cite journal|last=Nappi|first=RE|coauthors=Sances, G; Detaddei, S; Ornati, A; Chiovato, L; Polatti, F|title=Hormonal management of migraine at menopause.|journal=Menopause international|date=2009 Jun|volume=15|issue=2|pages=82–6|pmid=19465675}}</ref> Незважаючи на те, що симптоми зникають у двох третинах літніх людей, у 3-10% вони залишаються.<ref name=ElderlyBook2008>{{cite book|last=Malamut|first=edited by Joseph I. Sirven, Barbara L.|title=Clinical neurology of the older adult|year=2008|publisher=Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins|location=Philadelphia|isbn=9780781769471|pages=197|url=http://books.google.ca/books?id=c1tL8C9ryMQC&pg=PA197|edition=2nd ed.}}</ref>

==Історія==
[[Image:Cruikshank - The Head Ache.png|thumb| «Головний біль», Джордж Крукшенк (1819 р.)]]
Явище, схоже на мігрень, згадується ще у [[папірусі Еберса]], який було написано у 1200&nbsp;р. до н.е. у стародавньому Єгипті.<ref name=Miller2005>{{cite book|last=Miller|first=Neil|title=Walsh and Hoyt's clinical neuro-ophthalmology.|year=2005|publisher=Lippincott Williams & Wilkins|location=Philadelphia, Pa.|isbn=9780781748117|pages=1275|url=http://books.google.ca/books?id=9RA2ZOPRuhgC&pg=PA1275|edition=6th ed}}</ref> У 200 р. до н.е. у писаннях [[Гіпократ|медичної школи Гіпократа]] згадується зорова аура, що передує головному болю, який частково послаблюється після блювання.<ref name=Borsook2012>{{cite book|last=Borsook|first=David|title=The migraine brain : imaging, structure, and function|year=2012|publisher=Oxford University Press|location=New York|isbn=9780199754564|pages=3–11|url=http://books.google.ca/books?id=5GVVJS_fCAkC&pg=PA3&lpg=PA3}}</ref> [[Image:Crane-trepanation-img 0507 crop.jpg|thumb|left|Трепанація черепу у [[Залізному віці]]. Периметр отвору у черепі округлюється наростами нової кісної тканини, що вказує на те, що людина вдало перенесла операцію.]] У писанні [[Аретея з Каппадокії]], датованому другим віком, головний біль підрозділяють на три види: цефалгія, цефалія та гетерокранія.<ref name=Waldman2011>{{cite book|last=Waldman|first=[edited by] Steven D.|title=Pain management|year=2011|publisher=Elsevier/Saunders|location=Philadelphia, PA|isbn=9781437736038|pages=2122–2124|url=http://books.google.ca/books?id=O6AojTbeXoEC&pg=PT2122&lpg=PT2122|edition=2nd ed.}}</ref> [[Гален|Гален з Пергаму]] застосовував термін «гемікранія» (половина голови), від якого власне і походить слово «мігрень».<ref name=Waldman2011/> Він також припустив, що біль виникає в оболонці головно мозку та кров’яних судинах голови.<ref name=Borsook2012/> Спочатку мігрені розділяли на два види, що досі використовуються: мігрень з аурою («мігрень очна») та мігрень без аури («мігрень звичайна»), це визначення було введено у 1887 р. Луі Гіацинтом Томасом, французьким бібліотекарем.<ref name=Borsook2012/>

[[Трепанацію]], навмисне свердління отворів у черепі, практикували ще у 7000&nbsp;р. до н.е..<ref name=Miller2005/> Незважаючи на те, що деякі люди виживали, багато з них помирало від цієї процедури через інфекцію.<ref>{{cite book|last=Mays|first=eds. Margaret Cox, Simon|title=Human osteology : in archaeology and forensic science|year=2002|publisher=Cambridge University Press|location=Cambridge [etc.]|isbn=9780521691468|pages=345|url=http://books.google.ca/books?id=-UqAnk-n7wgC&pg=PA345|edition=Repr.}}</ref> Вважалося,що полегшення приходить, якщо «випустити злих духів».<ref>{{cite book|last=Colen|first=Chaim|title=Neurosurgery|year=2008|publisher=Colen Publishing|isbn=9781935345039|pages=1|url=http://books.google.ca/books?id=zHg53Gw0JrAC&pg=PA1}}</ref> [[Вільям Гарві]] рекомендував трепанацію як лікування мігрені ще у 17-му віці.<ref>{{cite book|last=Daniel|first=Britt Talley|title=Migraine|year=2010|publisher=AuthorHouse|location=Bloomington, IN|isbn=9781449069629|pages=101|url=http://books.google.ca/books?id=YSoSECeCudIC&pg=PA101&lpg=PA101}}</ref>

Незважаючи на численні спроби лікувати мігрені, лише у 1868 р. було винайдено речовину, яка виявилася дійсно ефективною.<ref name=Borsook2012/> Ця речовина – грибок [[ріжки пурпурові]], з якого у 1918 році було виділено ерготамін.<ref name=Hanson2011>{{cite journal|last=Tfelt-Hansen|first=PC|coauthors=Koehler, PJ|title=One hundred years of migraine research: major clinical and scientific observations from 1910 to 2010.|journal=Headache|date=2011 May|volume=51|issue=5|pages=752–78|pmid=21521208}}</ref> [[Метисегрід]] було розроблено у 1959 році, а перший триптан, [[суматриптан]], було розроблено у 1988 році.<ref name=Hanson2011/> Протягом ХХ сторіччя завдяки кращому дизайну досліджень було винайдено та підтверджено ефективні профілактичні заходи.<ref name=Borsook2012/>

==Суспільство та культура==
Мігрені – це значне джерело витрат на лікування та причина втрати працездатності. Було встановлено, що мігрені – це найбільш дорогі неврологічні порушення у Європейській спільноті, витрати на які складають більше 27 мільярдів євро на рік.<ref name=EU2008>{{cite journal|last=Stovner|first=LJ|coauthors=Andrée, C; Eurolight Steering, Committee|title=Impact of headache in Europe: a review for the Eurolight project.|journal=The journal of headache and pain|date=2008 Jun|volume=9|issue=3|pages=139–46|pmid=18418547}}</ref> У США прямі витрати були оцінені в 17 млрд. доларів США.<ref name=EcoUSA2008>{{cite journal|last=Mennini|first=FS|coauthors=Gitto, L; Martelletti, P|title=Improving care through health economics analyses: cost of illness and headache.|journal=The journal of headache and pain|date=2008 Aug|volume=9|issue=4|pages=199–206|pmid=18604472}}</ref> Приблизно десята частина цих витрат припадає на вартість триптанів.<ref name=EcoUSA2008/> Непрямі витрати складають приблизно 15&nbsp;мільярдів доларів США, серед яких пропущені робочі дні складають найбільшу частину.<ref name=EcoUSA2008/> У тих, хто ходить на роботу з мігренню, продуктивність зменшується приблизно на третину.<ref name=EU2008/> Мігрень також негативно впливає на родину хворої людини.<ref name=EU2008/>

==Дослідження==
[[Кальцитоніноподібні пептиди]] (КТПП) відіграють важливу роль у патогенезі болю, пов’язаного з мігренню.<ref name=Gilmore2011/> [[Антагоністи рецептора КТПП]], наприклад, [[олцегепант]] та [[телцагепант]], досліджувались «[[in vitro]]» та в ході медичних досліджень лікування мігрені.<ref name="pmid18808506">{{Cite journal|author=Tepper SJ, Stillman MJ |title=Clinical and preclinical rationale for CGRP-receptor antagonists in the treatment of migraine |journal=Headache |volume=48 |issue=8 |pages=1259–68 |year=2008 |month=September |pmid=18808506 |doi=10.1111/j.1526-4610.2008.01214.x }}</ref> У 2011 ролі компанія «Мерк» припинила [[клінічні дослідження фази III]] експериментального препарату [[телцагепанту]].<ref name=telcagepant>{{cite web|last=Merck & Co., Inc.|title=SEC Annual Report, Fiscal Year Ending Dec 31, 2011|url=http://www.merck.com/investors/financials/form-10-k-2011.pdf|publisher=SEC|accessdate=21 May 2012|page=65|date=February 28, 2012|format=PDF}}</ref><ref name=NCT01315847>{{ClinicalTrialsGov|NCT01315847|Position Emission Tomography Study of Brain CGRP Receptors After MK-0974 Administration (MK-0974-067 AM1)}}</ref> Надії також подає [[транскраніальна магнітна стимуляція]].<ref name=Gilmore2011/>


'''Мігре́нь'''&nbsp;— неврологічне захворювання, найбільш частим і характерним симптомом якого є епізодичні або регулярні сильні і болісні напади [[головний біль|головного болю]] в одній (рідко в обох) половині [[Голова|голови]]. При цьому відсутні серйозні травми голови, [[інсульт]], пухлини мозку, а інтенсивність і пульсуючий характер болів пов'язують із судинним головним болем, а не з головним болем від напруги. Головний біль при мігрені не пов'язаний з підвищенням або різким зниженням [[Кров'яний тиск|артеріального тиску]], приступом [[Глаукома|глауком]]и або підвищенням внутрішньочерепного тиску.
'''Мігре́нь'''&nbsp;— неврологічне захворювання, найбільш частим і характерним симптомом якого є епізодичні або регулярні сильні і болісні напади [[головний біль|головного болю]] в одній (рідко в обох) половині [[Голова|голови]]. При цьому відсутні серйозні травми голови, [[інсульт]], пухлини мозку, а інтенсивність і пульсуючий характер болів пов'язують із судинним головним болем, а не з головним болем від напруги. Головний біль при мігрені не пов'язаний з підвищенням або різким зниженням [[Кров'яний тиск|артеріального тиску]], приступом [[Глаукома|глауком]]и або підвищенням внутрішньочерепного тиску.

Версія за 01:56, 7 лютого 2014

Мігрень
Спеціальністьневрологія[1]
Симптомивідрижка, фотофобія, блювання, головний біль і нудота[2]
Причининевідомеd і психологічний стресd
Метод діагностикифізикальне обстеження і нейровізуалізація
Веденняанальгетики[1], триптани[1], бета-блокатори[1], трициклічні антидепресанти[1], антидепресанти[1], протисудомні препарати[1], ботулотоксин[1] і моноклональні антитіла[3]
Препаратиібупрофен[4], парацетамол, триптани, ерготамінd[4], елетріптанd[4], дігідроертотамінd[4], пропранолол[4], фентаніл[4], топірамат[4], бупренорфін[4], прегабалін[4], золмітріптан[4], різатріптанd[4], наратріптанd[4], габапентин[4], зонісамідd[4], ботулотоксінd[4], суматріптан[4], альмотріптанd[4], диклофенак[4], ламотригін[4], амітриптилін[4], напроксен[4], дулоксетин[4], кеторолак[4], буторфанол[4], венлафаксин[4], клоніксінd[5] і альмотріптанd[6]
Частота12.6%
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-118A80
МКХ-10G43
МКХ-9346
OMIM157300
DiseasesDB8207 (Migraine)
MedlinePlus000709
eMedicineneuro/218 neuro/517

emerg/230

neuro/529
MeSHD008881
CMNS: Migraine у Вікісховищі

Мігрень це хронічний розлад, який характеризується періодичним головним болем середнього та високого ступеня тяжкості, що часто пов’язаний із рядом симптомів вегетативної нервової системи. Термін походить із грецької ἡμικρανία (гемікранія), "біль з одного боку голови",[7] from ἡμι- (hemi-), "half", and κρανίον (kranion), "skull".[8]

Зазвичай біль є одностороннім (вражає півголови) і за природою своєю є пульсуючим, тривалість його від 2 до 72 годин. Симптоми, що супроводжують його, можуть бути: нудота, блювота, світлобоязнь (підвищена чутливість до світла), фонофобія (підвищена чутливість до звуку) і біль зазвичай посилюється від фізичного навантаження.[9] До однієї третини людей, що страждають від мігрені, набувають аури: тимчасового порушення зору, чуття, мови чи моторики, яке сигналізує про те, що скоро почнеться головний біль.[9]

Вважається, що мігрені виникають через поєднанням генетичних факторів та факторів навколишнього середовища. [10] Близько двох третин випадків передається у сім’ях.[11] Рівень гормонів, що коливається, також грає свою роль: мігрень вражає дещо більше хлопчиків, ніж дівчаток до підліткового віку, але зустрічається удвічі, а то й утричі більше серед жінок, ніж чоловіків.[12][13] Схильність до мігрені зазвичай знижується під час вагітності.[12] Точний механізм мігрені не відомий. Однак, її прийнято відносити до судинно-нервового розладу. [11] Основна теорія пов’язує механізм болю із наростаючим збудженням кори головного мозку та патологічним контролем болю нейронами у трійчастому ядрі стовбура головного мозку.[14]

Для початку рекомендується лікування простими анальгетиками, таким як ібупрофен та ацетамінофен, від головного болю, протиблювотними засобами від нудоти та уникання чинників, що провокують біль. Спеціальні препарати, такі як триптани чи ерготаміни, можна приймати тим, на кого не діють прості анальгетики. У всьому світі більше, ніж 10% населення, страждає від мігрені у тому чи іншому періоді життя.

Ознаки та симптоми

Зазвичай мігрені проявляються у вигляді сильного рецидивного головного болю, який має самообмежувальну дію та супроводжується симптомами вегетативної нервової системи. [11][15] Близько 15-30% людей з мігренню набувають аури, [16][17] і ті, хто страждає на мігрені з аурою, також часто мають мігрені без аури. [18] Ступінь болю, його тривалість та частота нападів бувають різними.[11] Мігрень, що триває більше, ніж 72 години, називається мігренозним станом.[19] Розрізняють чотири можливі фази мігрені, хоча хворий не обов’язково повинен відчути їх усі:[9]

  1. продром, що виникає за кілька годин чи днів до головного болю;
  2. аура, що виникає безпосередньо перед початком головного болю;
  3. фаза болю, також відома, як фаза головного болю
  4. постдром, явища, що виникають після закінчення нападу мігрені

Фаза продрому

Симптом продрому чи попереджувальний симптом проявляється приблизно у 60% страждаючих від мігрені, [20][21] він виникає у період від двох годин до двох днів до початку болю чи аури. [22] Такі симптоми мають широкий ряд наступних явищ:[23] зміни настрою, дратівливість, депресія чи ейфорія, втомлюваність, палке бажання з’їсти щось особливе, напружені м’язи (насамперед шийні), закрепи або діарея та чутливість до запахів чи шуму.[20] Вони можуть трапитись із хворими на мігрені з аурою чи без неї.[24]

Фаза аури

Поява додаткових зигзагів, що нагадують стіни фортеці Негативна скотома, втрата сприйняття місцевих структур
Позитивна скотома, місцеве сприйняття додаткових структур Переважно однобічна втрата сприйняття

Аура – це тимчасове фокальне неврологічне явище, що відбувається перед чи підчас головного болю. [21] Воно проявляється поступово протягом декількох хвилин і зазвичай триває менше 60 хвилин. [25] Симптоми можуть бути візуальними, сенсорними чи моторними за своєю природою і багато людей відчувають більше від одного симптому. [26] Візуальні ефекти є найбільш розповсюдженими та відбуваються у більш, ніж 99% випадків, та більше половини хворих лише їх і переживають. [26] Візуальні порушення часто складаються з мерехтливої скотоми (ділянка часткових змін у полі зору, що мерехтить). [21] Це явище зазвичай починається близько від центру зору і потім розходиться по сторонах зигзагоподібними лініями, які описується як стіни фортеці чи замку. [26] Зазвичай ці лінії чорно-білі, але деякі люди також бачать кольорові лінії. [26] Деякі люди втрачають частину поля зору, явище, відоме як геміанопсія, тоді як інші починають бачити нечітке зображення.[26]

Сенсорна аура, друга за частотою, спостерігається у 30-40% людей із симптомами аури.[26] Часто відчуття поколювання починається з одного боку у руці та розповсюджується на ділянку рота й носа з того ж боку. [26] Оніміння зазвичай починається після того, як пройшло поколювання, із втратою відчуття положення тіла у просторі.[26] Інші симптоми фази аури можуть включати: мовні чи розмовні порушення, запаморочення та, рідше, проблеми з моторикою.[26] Моторні симптоми вказують на геміплегічну мігрень і слабкість часто триває довше, ніж одну годину, на відміну від інших видів аури.[26] Зрідка аура проходить без наступного головного болю ,[26] це явище відоме як тиха мігрень.

Фаза болю

Класичний біль – односторонній, пульсуючий, помірного чи сильного ступеню. [25] Звичайно він приходить поступово [25] та посилюється внаслідок фізичної активності. [9] Однак, більше, ніж у 40% випадків біль може бути двостороннім та супроводжується болем у шиї.[27] Двосторонній біль особливо поширений у хворих без симптомів аури.[21] Рідше такий біль локалізується у потиличній та верхній частині голови. [21] Біль звичайно триває від 4 до 72 годин у дорослих, [25]однак, у маленьких дітей він триває менше години.[28] Частота нападів коливається від декількох за все життя до кількох за тиждень, у середньому – близько одного разу на місяць.[29][30]

Біль часто супроводжується нудотою, блювотою чутливістю до світла, чутливістю до звуку, чутливістю до запахів, втомою та дратівливістю.[21] При базилярній мігрені — мігрені з неврологічними симптомами, що пов’язана зі стовбуром мозку або із неврологічними симптомами з обох боків тіла, [31] симптоми включать: вертіго, запаморочення та спантеличення.[21] Нудота трапляється приблизно у 90% людей, а блювання трапляється приблизно в одної третини.[32] Через це багато хворих шукають темного та спокійного місця.[32] Інші симптоми: нечітке бачення, закладення носа, діарея, часте сечовиділення, блідість чи пітливість.[33] Swelling or tenderness of the scalp may occur as can neck stiffness.[33] Супроводжувальні симптоми рідше зустрічаються у хворих похилого віку.[34]

Постдром

Наслідки мігрені можуть продовжуватися кілька днів після того, як пройшов основний головний біль: це називається постдром мігрені. Багато хворих повідомляють про болісне відчуття у місці, де була мігрень, а також про порушення мислення після мігрені. Пацієнт може відчувати втому чи розбитість, головний біль, труднощі з мисленням, шлунково-кишкові симптоми, зміни настрою та слабкість. [35] За даними одного звіту: «Деякі люди переживають ейфорію та бадьорість після нападу, тоді як інші відмічають депресію та нездужання».[36]

Причина

Основна причина мігрені невідома,[37] однак вважається, що вона викликана генетичними факторами та факторами навколишнього середовища.[10] Сімейний анамнез мігрені спостерігаються у двох третин випадках, [11] і мігрень рідко викликана моногенним захворюванням.[38] З цим пов´язано багато психологічних захворювань включає: депресію, тривожність та біполярний розлад,[39] а також багато біологічних явищ, так званих тригерних факторів.

Генетика

Дослідження близнюків виявило від 34% до 51% генетичного впливу на вірогідність набуття мігреневих головних болів.[10] Така генетична спорідненість сильніша для мігрені з аурою, ніж без неї. [18] Ряд специфічних варіацій генів підвищує ризик від незначного до середнього ступеню. [40]

Моногенне захворювання рідко спричиняє мігрені.[40] Один із таких типів відомий як сімейна гаміплегічна мігрень, що є різновидом мігрені з аурами та успадковується в аутосомно-домінантний спосіб.[41][42] Захворювання пов’язані з варіаціями генного коду для протеїнів, що відповідають за транспортування іонів.[21] Інше генетичне порушення, що викликає мігрені, - синдром CADASIL або церебральна аутосомно-домінантна артеріопатія з підкорковими інфарктами та лейкоенцелофалопатією. [21]

Тригерні фактори

Мігрені можуть викликатися тригерними факторами, які, згідно повідомлень хворих, бувають у мінімальній кількості випадків, [11] а інші – у максимальній.[43] Багато факторів були названі тригерними, однак сила та значущість їхнього зв’язку з мігренями точно невідома. [43][44] Тригерний фактор може трапитися до24 годин перед появою симптомів мігрені.[11]

Психологічні аспекти

Найбільш частими тригерними факторами називають стрес, голод та втому (ці фактори однаково впливають на головний біль від перенапруження).[43] Мігрені часто мають місце перед чи після менструального циклу.[45] Інші гормональні впливи, такі як менархе, вживання оральних контрацептивів, вагітність, періменопауза та менопауза, також відіграють велику роль,[46] але більше при мігренях без аури. [47] Мігрені зазвичай відбуваються підчас другого триместру та третього триместру чи після менопаузи.[21]

Дієтичні аспекти

Аналіз харчових тригерних факторів виявив, що докази частіше за все базуються на суб’єктивному судженні і не можуть достатньо підтвердити чи спростувати вплив будь-якого тригерного фактора. [48][49] Щодо окремих лікарських засобів, жодного впливу тираміну на мігрень не виявлено,[50] і в той час як глутамат натрію (MSG) часто називають харчовим тригерним фактором,[51] немає твердих доказів на підтвердження цього.[52]

Аспекти навколишнього середовища

Докази існування можливих тригерних факторів у приміщенні та на вулиці недостатньо якісні, але, тим не менше, хворим на мігрені рекомендовано вдатися до запобіжних заходів щодо провітрювання приміщення та освітлення.[53] Колись вважалося, що мігрені трапляються лише у людей з високим рівнем інтелекту, але це виявилось не так. [47]

Патофізіологія

Збудження розповсюджуваної депрессії кори

Мігрені вважають нервово-судинним розладом[11] із доказами, що свідчать про його початок у мозку із переходом у кров’яні судини.[54] Деякі вчені вважають, що нейрони мають більший вплив,[55] тоді як інші говорять про ключову роль кровоносних судин. [56] Треті вважають обидва фактори важливими у механізмах мігрені. [57] Високий рівень нейротрансмітера серотоніну, також відомого як 5-гідроксидтриптамін, теж вважають фактором впливу.[54]

Аура

Розповсюджувана депресія кори або розповсюджувана депресія Лєан – це сплески нейлонової активності, після яких настає період інертності, що спостерігається при мігренях з аурами.[58] Існує ряд пояснень такого явища, що включає також активацію рецептора NMDA, яка призводить до попадання кальцію до клітини. [58] Після сплеску активності потік крові у корі головного мозку знижується протягом двох-шести годин.[58] Вважається, що коли деполяризація проходить крізь нижню частину мозку, то нерви, чуттєві до болю у голові та шиї, подразнюються.[58]

Біль

Точний механізм головного болю, який відбувається при мігрені, невідомий. [59] Деякі докази свідчать про головну роль структур центральної нервової системи (таких як мозковий стовбур та проміжний мозок), [60] тоді як інші дані підтримують роль периферійної активації (як-от через чуттєві нерви, що оточують кровоносні судини голови та шиї).[59] Потенційно задіяні судини включають: артерії твердої мозкової оболонки , артерії м’якої мозкової оболонки та екстракраніальні артерії, наприклад, артерії шкіри черепа.[59] Зокрема, вважається значною роль розширення кровоносних судин екстракраніальної артерії.[61]

Діагностика

Діагностика мігрені базується на ознаках та симптомах.[11] Зрідка проводять сканування, щоб виключити інші причини головного болю. [11] Вважається, що значна частина хворих на мігрень не була діагностована. [11]

Діагностику мігрені без аури, згідно рекомендацій Міжнародної асоціації боротьби з головним болем, можна провести за наступними критеріями, так званими "критеріями 5, 4, 3, 2, 1":[9]

  • П’ять і більше нападів — для мігрені з аурою, два напади достатньо для діагностики.
  • Тривалість від чотирьох годин до трьох днів
  • Два чи більше із наступних чинників:
    • Односторонність (вражено півголови);
    • Пульсація;
    • "Рівень болю середній або високий";
    • "Загострення від фізичної активності або викликане фізичною діяльністю"
  • Один чи більше із наступного:

Якщо людина переживає два і більше з наступних симптомів: фотофобію, нудоту чи неспроможність працювати/вчитись протягом дня, це дає привід для діагностики мігрені.[62] Ті ж, хто переживає 4-5 із наступних симптомів: пульсуючий головний біль тривалістю 4–72 години, односторонній біль у голові, нудота чи симптоми, що заважають повсякденній діяльності, мають 92% вірогідність мігрені.[17] У, тих, у кого спостерігається менше трьох із вищеназваних критеріїв, вірогідність мігрені складає 17%.[17]

Класифікація

Мігрені були вперше докладно класифіковані у 1988 році.[18] Міжнародне товариство з проблем головного болю востаннє оновлювало класифікацію головного болю в 2004 році.[9] Згідно цієї класифікації мігрені вважаються первинним головним болем разом із головним болем напруги та кластерним головним болем.[63]

Мігрені поділяються на сім підкласів (деякі з них поділяються на підряди):

  • Мігрень без аури або "звичайна мігрень", включає в себе мігреневий головний біль, що не супроводжується аурою
  • Мігрень з аурою" чи "класична мігрень" — це, зазвичай, мігреневий біль, що супроводжується аурою. Рідше аура відбувається без головного болю або з головним болем немігренного характеру. Два інших різновиди — сімейна геміплегічна мігрень та спорадична геміплегічна мігрень — це мігрень з аурою, що супроводжується слабкістю моторної системи. Якщо у близького родича хворого також був подібний розлад, така мігрень називається "сімейною", якщо ж ні - "спорадичною". Інший різновид – бацилярний тип мігрені, коли головний біль та аура супроводжується труднощами мовлення, запамороченням, дзвоном у вухах чи рядом інших симптомів, що пов’язані зі стовбуром мозку, але не з слабкістю моторної системи. Спочатку вважалося, що цей тип мігрені відбувається через спазми базилярної артерії, що постачає стовбур мозку. [31]
  • Дитячі періодичні синдроми звичайно є попередниками мігрені разом із циклічною блювотою (тимчасовими інтенсивними нападами блювоти), черевною мігренню (черевний біль, що звичайно супроводжується нудотою) та доброякісними пароксизмальними запамороченнями у дітей (періодичні напади запаморочення).
  • Ретинальна мігрень — це мігреневі головні болі, що супроводжуються порушеннями зору або навіть тимчасовою сліпотою одного ока.
  • Ускладнення мігрені – це мігреневі болі та/або аури з аномально довгою тривалістю або частотою, або пов’язані із епілептичним припадком чи з ураженням головного мозку.
  • Можлива мігрень вказує на стани, що характерні мігрені, але не дає достатньо ознак для точної діагностики.
  • Хронічна мігрень – це ускладнення мігрені, головний біль, що відповідає діагностичним критеріям для «мігреневого головного болю» і відбувається протягом довшого періоду часу. Особливо якщо вона триває від 15 днів/місяця до більше трьох місяців.[64]


Абдомінальна мігрень

Діагноз абдомінальної мігрені є суперечливим.[65] Проте певні факти вказують на те, що рецидивуючі епізоди абдомінального болю за відсутності головного болю можуть являти собою один із видів мігрені.[65][66] Або принаймні бути провісником нападів мігрені.[18]Ці епізоди абдомінального болю також можна спостерігати під час нападу мігрені у вигляді продромального періоду, зазвичай вони тривають протягом проміжку часу від декількох хвилин до декількох годин; проте цього може і не бути.[65] Такі явища часто виникають у осіб із анамнестичними даними щодо типових нападів мігрені, або такі напади мігрені були у членів їх сім’ї.[65] Інші симптоми, які вважаються провісниками, включають: синдром циклічного блювання та доброякісне пароксизмальне запаморочення в дітей.[18]

Диференційний діагноз

Інші порушення стану здоров’я, що можуть супроводжуватися симптомами, подібними до такого головного болю, який виникає через мігрень, включають: скроневий артеріїт, кластерний головний біль, гостру глаукому, менінгіт та субарахноїдальний крововилив.[17] Скроневий артеріїт зазвичай виникає у людей старше 50 років та проявляється болючістю при торканні в області скроні, кластерний головний біль проявляється закладеним носом з одної сторони, сльозами та сильним головним болем навколо орбіт, гостра глаукома супроводжується порушеннями зору, менінгіт - підвищенням температури, а субарахноїдальному крововиливу притаманний надзвичайно гострий початок.[17] Головний біль напруги зазвичай виникає з двох сторін, цей біль не є пульсуючим та не позбавляє людину можливості виконувати щоденні обов’язки.[17]

Профілактика

Профілактичні методи лікування мігрені включають: лікарські засоби, харчові добавки, зміни стилю життя на краще та операцію. Профілактику рекомендують при наявності нападів головного болю з частотою більше двох разів на тиждень або тим пацієнтам, які не переносять лікарські засоби, що призначають для лікування гострих нападів мігрені, а також хворим на мігрень із нападами у тяжкій формі, перебіг яких не покращується під впливом лікування.[17]

Метою профілактики є зменшення частоти, ступеня інтенсивності болю та/або тривалості нападів мігрені, і підвищення ефективності абортивної терапії для призупинення перебігу нападу.[67] Іншою метою профілактики є уникнення головного болю через надмірне вживання ліків. Ця проблема є досить поширеною та може призводити до появи хронічного щоденного головного болю.[68][69]

Ліки

Ліки для профілактики мігрені вважаються ефективними, якщо вони зменшують частоту або тяжкість нападів мігрені принаймні на 50%.[70] У рекомендаціях надають досить чітку оцінку ефективності таких препаратів, як топірамат, дівалпроекс/валпроат натрію, пропранолол та метапролол, ці ліки мають найвищі оцінки і рекомендовані для застосування в якості терапії першої лінії. [71] Проте існують різні точки зору на ефективність габапентину.[71] Тимолол також ефективний для профілактики менструальної мігрені та для зменшення частоти і тяжкості нападів хвороби, а фроватриптан отримав позитивну оцінку для попередженні менструальної мігрені.[71] Імовірно, що Амітриптилін та венлафаксін є також ефективними.[72] Ботокс вважають корисним при застосуванні в осіб, які страждають на хронічні мігрені, проте не показаний пацієнтам із епізодичними нападами.[73]

Альтернативні методи лікування

Доведено, що екстракт із коріння білокопитника гибрідного (підбілу) є ефективним для попередження мігрені.[74]

Акупунктура (голковколювання) — ефективний метод лікування нападів мігрені.[75] Застосування «справжньої» акупунктури не є ефективнішим, ніж проведення «фіктивної» акупунктури, проте вважають, що методи «дійсної» і «фіктивної» акупунктури є більш ефективними, ніж традиційні методи лікування, вони мають менше побічних ефектів, ніж профілактична терапія лікарськими засобами.[76] Можливо, що для профілактики головного болю такі методи лікування, як хіропрактика, фізіотерапія, масаж та релаксація є такими ж ефективними, як і пропранолол або топірамат; проте оцінка результатів наукових досліджень щодо дії цих методів має певні проблеми через методологію.[77] Існують певні експериментальні докази щодо користі застосування таких лікарських засобів, як магнезія, коензим Q(10), рибофлавін, вітамін B(12),[78] та піретруму дівочого, але треба провести якісніші клінічні випробування для підтвердження цих попередніх результатів.[79] З альтернативних ліків, білокопитник має кращі докази на користь його використання.[80]

Пристрої та хірургічне лікування

Медичні пристрої, наприклад, біологічний зворотний зв’язок та нейростимулятори мають певні переваги в профілактиці нападів мігрені, переважно тоді, коли поширені методи для лікування мігрені протипоказані або у випадку надмірного застосування лікарських засобів. Біологічний зворотний зв’язок допомагає людям дізнатися щодо існування деяких фізіологічних параметрів, і таким чином контролювати їх, намагаючись досягти релаксації, тому ці методи можуть бути ефективними при лікуванні мігрені.[81][82] У методі нейростимуляції застосовуються імплантовані нейростимулятори для лікування хронічної мігрені, яку важко контролювати, ці пристрої подібні до кардіостимуляторів та їхнє застосування дає підбадьорюючі результати у хворих на мігрені в тяжкій формі.[83][84] Хірургічне лікування мігрені, яке включає декомпресію певних нервів навкруг голови та шиї, може бути одним із варіантів лікування для деяких пацієнтів, стан яких не покращується при застосуванні лікарських засобів.[85]

Схема надання медичної допомоги

Існують три основних аспекти лікування: уникнення тригерних факторів, контролювання симптомів під час нападу та фармакологічна профілактика нападів.[11] Лікарські засоби є ефективнішими, якщо їх застосовують на початку нападу.[11] Часте застосування лікарських засобів може призвести до головного болю через надмірне застосування ліків, при цьому головний біль стає інтенсивнішим та частішим.[9] Це може статися за умов застосування триптанів, ерготамінівта анальгетиків, особливо наркотичних анальгетиків.[9]

Анальгетики

Для початкового лікування осіб із симптомами від легких до помірних рекомендовані прості анальгетики (знеболюючі), наприклад, нестероїдні протизапальні ліки (НПЗЛ) або комбінація ацетамінофену, ацетилсаліцилової кислоти та кофеїну.[17] Вивчення дії численних препаратів класу НПЗЛ надає докази, які свідчать на користь їхнього застосування. Доведено, що ібупрофен ефективно забезпечує полегшення болю приблизно у половини пацієнтів.[86] Показано, що діклофенак є також ефективним.[87]

Аспірин може полегшити біль, спричинений мігренями, якщо біль є помірним або інтенсивним, ефективність аспірину подібна до ефективності суматриптану.[88] Кеторолак можна застосовувати у формі розчину для внутрішньовенного введення.[17] Парацетамол (відомий також як ацетамінофен), який можна застосовувати окремо або в комбінації з метоклопрамідом, є іншим ефективним засобом лікування з низьким рівнем ризику побічних ефектів.[89] Вважають, що застосування ацетамінофену та метоклопраміду під час вагітності є таким самим безпечним, як призначення НПЗЛ до третього триместру.[17]

Триптани

Триптани, такі як суматриптан , є ефективними для полегшення як болю, так і нудоти, у майже 75% осіб.[11][90] Ці препарати рекомендують для початкового лікування осіб із помірним або інтенсивним болем, чи для таких пацієнтів, які мають більш легкі симптоми, проте не реагують на застосування простих анальгетиків.[17] Триптани випускаються в різних лікарських формах, в тому числі в формі для перорального вживання, розчину для ін’єкцій, назального спрею і таблеток,що розсмоктуються в ротовій порожнині.[11] Загалом усі триптани вважають однаково ефективними, і вони мають подібні побічні ефекти. Проте кожному окремому пацієнтові може краще допомагати певний представник цієї групи ліків.[17] Більшість побічних ефектів мають легкий ступінь інтенсивності, наприклад, гарячі припливи (відчуття тепла і почервоніння обличчя); однак мали місце рідкі випадки ішемії міокарда.[11] Тому ці препарати не рекомендують людям, хворим на серцево-судинні захворювання.[17] Незважаючи на те, що за даними літератури триптани не рекомендуються для лікування пацієнтів, хворих на базилярні мігрені, на користь такого застереження немає конкретних доказів щодо спричинення шкоди через їх застосування в цій популяції пацієнтів.[31] Ці препарати не викликають залежності, проте можуть викликати головний біль через надмірне вживання ліків, якщо їх приймати більше 10 днів протягом одного місяця.[91]

Ерготаміни

Ерготамін та дігідроерготамін є препаратами, які застосовують з давніх часів, проте їх і зараз призначають для лікування нападів мігрені. Дігідроерготамін існує у формі назального спрея та розчину для ін’єкцій.[11] Вважається, що ці препарати так само ефективні, як і триптани, [92] проте вони є дешевшими[93] і призводять до появи побічних ефектів, що зазвичай є доброякісними.[94] У більшості випадків з виснажливим перебігом, наприклад, при мігренозному стані, вони проявляють себе як найефективніший варіант лікування.[94]

Інші

До інших можливих засобів лікування відносять внутрішньовенний метоклопрамід або інтраназальний лідокаїн.[17] Метоклопрамід – це рекомендована терапія для тих, хто надходить до відділення невідкладної допомоги.[17] Одна доза внутрішньовенного дексаметазону, додана до стандартної терапії нападу мігрені, призводить до 26-відсоткового зменшення повторних проявів головного болю протягом наступних 72 годин.[95] Ефективність спінальної маніпуляційної терапії для лікування тривалої мігрені не підтверджена доказами.[96] Застосування опіоїдів та барбітуратів не рекомендовано.[17]

Прогноз

Довгостроковий прогноз для людей з мігренню досить різноманітний.[15] У більшості людей з мігренню трапляються періоди зменшення продуктивності праці через їхнє захворювання[11] , але, як правило, їх становище досить задовільне[15] і не пов’язане з підвищеним ризиком смерті.[97] Існують чотири головні моделі захворювання: симптоми можна усунути повністю; симптоми можуть тривати, проте зменшуватися з часом; симптоми можуть тривати з тією ж частотою та інтенсивністю, або напади можуть погіршитися та почастішати.[15]

Мігрені з аурою можуть призвести до ішемічного інсульту[98], подвоюючи ризик.[99] Ризик збільшується серед повнолітніх людей, жінок, що вживають гормональні контрацептиви, та людей, що палять.[98] Як було встановлено, існує також зв'язок із диссекцією шийної артерії.[100] Мігрені без аури, очевидно, не є фактором ризику.[101] Взаємозв’язок з проблемами серця не було доведено, оскільки лише одне дослідження доводить його.[98] В цілому, мігрені не підвищують ризик смерті через інсульт або серцеву недостатність.[97] Профілактика мігрені з аурою може допомогти уникнути інсультів.[102]

Епідеміологія

Роки життя, скореговані через непрацездатність через мігрені на 100 000 осіб у 2002 році
   no data
   <45
   45–65
   65–85
   85–105
   105–125
   125–145
   145–165
   165–185
   185–205
   205–225
   225–245
   >245

По всьому світі від мігрені страждає більше 10% людей.[37] У Сполучених Штатах близько 6% чоловіків та 18% жінок мають мігрень протягом року, тоді як довічний ризик загрожує близько 18% та 43% відповідно.[11] У Європі від мігрені страждає 12–28% людей у якийсь момент життя, з них 6–15% дорослих чоловіків та 14–35% дорослих жінок, у яких мігрень трапляється щонайменше один раз на рік.[13] В Азії та Африці рівень мігрені дещо нижчий порівняно із західними країнами.[47][103] Хронічні мігрені трапляються приблизно у 1,4-2,2% населення.[104]

Захворюваність на мігрень в залежності від віку та статі

Ці показники залежать від віку: частіше мігрені починаються у віці від 15 до 24 років і трапляються частіше за все у віці від 35 до 45 років.[11] Близько 1,7% дітей віком 7 років та 3,9% дітей віком від 7 до 15 років мають мігрені, і такий стан більше поширений серед хлопців до статевого дозрівання.[105] У підлітковому віці мігрені частішають серед жінок [105] і тривають протягом життя, при цьому у літніх жінок мігрені трапляються вдвічі частіше, ніж у чоловіків.[106] Серед жінок більш поширені мігрені без аури, ніж мігрені з аурою, тоді як серед чоловіків обидва стани однаково поширені.[47]

Підчас періменопаузи симптоми часто погіршуються перед тим, як їхня інтенсивність починає зменшуватися.[106] Незважаючи на те, що симптоми зникають у двох третинах літніх людей, у 3-10% вони залишаються.[34]

Історія

«Головний біль», Джордж Крукшенк (1819 р.)

Явище, схоже на мігрень, згадується ще у папірусі Еберса, який було написано у 1200 р. до н.е. у стародавньому Єгипті.[107] У 200 р. до н.е. у писаннях медичної школи Гіпократа згадується зорова аура, що передує головному болю, який частково послаблюється після блювання.[108]

Трепанація черепу у Залізному віці. Периметр отвору у черепі округлюється наростами нової кісної тканини, що вказує на те, що людина вдало перенесла операцію.

У писанні Аретея з Каппадокії, датованому другим віком, головний біль підрозділяють на три види: цефалгія, цефалія та гетерокранія.[109] Гален з Пергаму застосовував термін «гемікранія» (половина голови), від якого власне і походить слово «мігрень».[109] Він також припустив, що біль виникає в оболонці головно мозку та кров’яних судинах голови.[108] Спочатку мігрені розділяли на два види, що досі використовуються: мігрень з аурою («мігрень очна») та мігрень без аури («мігрень звичайна»), це визначення було введено у 1887 р. Луі Гіацинтом Томасом, французьким бібліотекарем.[108]

Трепанацію, навмисне свердління отворів у черепі, практикували ще у 7000 р. до н.е..[107] Незважаючи на те, що деякі люди виживали, багато з них помирало від цієї процедури через інфекцію.[110] Вважалося,що полегшення приходить, якщо «випустити злих духів».[111] Вільям Гарві рекомендував трепанацію як лікування мігрені ще у 17-му віці.[112]

Незважаючи на численні спроби лікувати мігрені, лише у 1868 р. було винайдено речовину, яка виявилася дійсно ефективною.[108] Ця речовина – грибок ріжки пурпурові, з якого у 1918 році було виділено ерготамін.[113] Метисегрід було розроблено у 1959 році, а перший триптан, суматриптан, було розроблено у 1988 році.[113] Протягом ХХ сторіччя завдяки кращому дизайну досліджень було винайдено та підтверджено ефективні профілактичні заходи.[108]

Суспільство та культура

Мігрені – це значне джерело витрат на лікування та причина втрати працездатності. Було встановлено, що мігрені – це найбільш дорогі неврологічні порушення у Європейській спільноті, витрати на які складають більше 27 мільярдів євро на рік.[114] У США прямі витрати були оцінені в 17 млрд. доларів США.[115] Приблизно десята частина цих витрат припадає на вартість триптанів.[115] Непрямі витрати складають приблизно 15 мільярдів доларів США, серед яких пропущені робочі дні складають найбільшу частину.[115] У тих, хто ходить на роботу з мігренню, продуктивність зменшується приблизно на третину.[114] Мігрень також негативно впливає на родину хворої людини.[114]

Дослідження

Кальцитоніноподібні пептиди (КТПП) відіграють важливу роль у патогенезі болю, пов’язаного з мігренню.[17] Антагоністи рецептора КТПП, наприклад, олцегепант та телцагепант, досліджувались «in vitro» та в ході медичних досліджень лікування мігрені.[116] У 2011 ролі компанія «Мерк» припинила клінічні дослідження фази III експериментального препарату телцагепанту.[117][118] Надії також подає транскраніальна магнітна стимуляція.[17]

Мігре́нь — неврологічне захворювання, найбільш частим і характерним симптомом якого є епізодичні або регулярні сильні і болісні напади головного болю в одній (рідко в обох) половині голови. При цьому відсутні серйозні травми голови, інсульт, пухлини мозку, а інтенсивність і пульсуючий характер болів пов'язують із судинним головним болем, а не з головним болем від напруги. Головний біль при мігрені не пов'язаний з підвищенням або різким зниженням артеріального тиску, приступом глаукоми або підвищенням внутрішньочерепного тиску.

Слово мігрень — французького походження і походить, своєю чергою, від грец. ἡμικρανία (hemicrania). Буквально гемікранія означає «половина голови».

Клінічна картина

Напади мігрені часто супроводжуються фотофобією (світлобоязню, підвищена чутливість до яскравого світла), фонофобією і гіперакузією (звукобоязню, підвищена чутливість до гучних звуків), гіперосмією (гіперчутливістю і відразою до запахів), нудотою, іноді блювотою, втратою просторової орієнтації і запамороченням. Часто спостерігаються різка дратівливість (дисфорія) або пригноблений, пригнічений настрій, збудження або сонливість, млявість. Спостерігається стаз шлунка (затримка вмісту в шлунку і гальмування його перистальтики), внаслідок чого препарати, що приймаються всередину, не надходять в тонкий кишечник, не всмоктуються і не надають дії на висоті нападу.

Головний біль при мігрені звичайно локалізується в одній половині голови (але може захоплювати обидві половини), поширюється на очі, верхню щелепу, шию, має постійний пульсуючий характер, посилюється при будь-яких подразненнях (шум, світло, запахи). Загальна тривалість типового мігренозного нападу від декількох десятків хвилин до декількох годин. Важкі мігренозні напади, затягуються на кілька діб, називаються мігренозних статусом.

Поширеність

«Роки життя, скореговані за непрацездатністю» (втрачені роки через хворобу) через мігрень на 100.000 жителів у 2002 р.
   немає даних
   менше 45
   45-65
   65-85
   85-105
   105-125
   125-145
   145-165
   165-185
   185-205
   205-225
   225-245
   більше 245

Мігрень — хронічне захворювання, поширене у популяції (10% діагностованих хворих, і ще 5% недіагностованих або невірно діагностованих). Найчастіше зустрічається у жінок, так як передається в основному по жіночій лінії, однак нерідко буває й у чоловіків.[119] Важкість захворювання варіюється від рідкісних (кілька разів на рік) порівняно легких нападів до щоденних, але найчастіше напади мігрені повторюються з періодичністю 2-8 разів на місяць. Специфічне лікування нерідко дороге. Періодична або непередбачувана втрата працездатності під час нападів і незабаром після них може призводити до необхідності встановлення пацієнтові інвалідності, внаслідок нездатності пацієнта працювати достатню кількість годин на тиждень або взагалі працювати.

Провокуючі чинники

Виникненню нападу мігрені сприяють такі чинники: стрес, нервове і фізичне перенапруження, харчові фактори (сир, шоколад, горіхи, риба), алкоголь (найчастіше пиво і червоне вино, шампанське), гормональні причини (менструальний цикл, прийом контрацептивів), сон (недолік або надлишок), погодні фактори (зміна погоди, зміна кліматичних умов).

Лікування

Конвенціональне лікування складається з медикаментозної та безмедикаментозної профілактики (уникнення факторів, що провокують напад мігрені, і профілактичного лікування), а також купірування гострих нападів мігрені. Профілактичне лікування звичайно не запобігає нападам мігрені на 100%, але сприяє їх порідшенню та пом'якшення симптоматики, зменшення тяжкості нападів. Крім того, профілактичне лікування мігрені може поліпшити стан хворих, що мають крім мігрені інші супутні захворювання, які є показаннями для відповідних препаратів.

Профілактика

Полягає у визначенні найбільш характерних провокуючих чинників та максимально можливому їх усуненні.

Хворі, що страждають мігренню, можуть спробувати ідентифікувати і надалі уникати факторів, які сприяють почастішанням нападів або безпосередньо провокують напади мігрені. Скорочення або повне припинення споживання алкоголю і наркотиків, кофеїну і тютюну, дотримання режиму сну (засинання і пробудження в один і той же час, уникнення як недосипання, так і «пересипання»), уникнення надмірних фізичних та розумових перевтом, стресів і хвилювань, своєчасний регулярний прийом їжі можуть сприяти порідшанню нападів.

За даними досліджень, обмеження на вживання тих чи інших продуктів не мають ніякого впливу, крім плацебо-ефекту при лікуванні мігрені. [120]

Разом з тим, деякі пацієнти стверджують, що виявили продукти, які можуть викликати у них напади мігрені, і що, уникаючи вживання цих продуктів, вони можуть зменшити ймовірність нападу мігрені. При цьому зазвичай пацієнти називають продукти, багаті тираміном та іншими біогенними амінами (сир, шоколад, оселедець тощо) або високоалергенні продукти.

Існують дані про застосування пізотіфену для профілактики виникнення нападів мігрені. Фармакологічна дія пізотіфену основана на зменшенні зворотного захоплення серотоніну тромбоцитами. Тим самим зменшується ймовірність локальної колаптоіднй вазодилятації і подальшого вазонабряку, які суб'єктивно сприймаються як виражений головний біль.[121]

У клінічних дослідженнях останніх років високу ефективність у профілактиці мігрені показали речовини антагоністи 5-НТ2-рецепторів. На практиці препарати даного класу хворим виписують досить рідко, далеко не всі фахівці і тільки у важких випадках (дуже хворобливі та часті напади 2-4 рази на місяць та частіше). Причина в тому що антагоністи 5-НТ2-рецепторів — це триптаміни, родичі ЛСД, псилоцибіну та інших подібних речовин. На думку вчених побічні ефекти надто високі (зокрема нудота, можливі галюцинації та ін), а можливість докладних клінічних використань сильно обмежена законодавствами більшості країн.

Хірургічне втручання

Група пластичних хірургів з University Hospitals Case Medical Center (Клівленд, США), близько десяти років працювала над гіпотезою про те, що в деяких випадках причиною періодичних головних болів і мігрені є подразнення трійчастого нерва, що викликається спазмом м'язів навколо нього [122]. Опубліковані результати досліджень, що підтверджують ослаблення або зникнення головного болю при ін'єкції ботокса і хірургічному видаленні відповідних м'язів[123].

Примітки

  1. а б в г д е ж и Kahriman A., Zhu S. Migraine and Tension-Type Headache // Seminars in NeurologyThieme Medical Publishers (Germany), 2018. — Vol. 38, Iss. 6. — P. 608–618. — ISSN 0271-8235; 1098-9021doi:10.1055/S-0038-1673683
  2. Disease Ontology — 2016.
  3. Martelletti P., Curto M., Negro A. Anti-CGRP monoclonal antibodies in migraine: current perspectives // Internal and emergency medicine(untranslated), 2016. — Т. 11, вип. 8. — С. 1045–1057. — ISSN 1828-0447; 1970-9366doi:10.1007/S11739-016-1489-4
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Drug Indications Extracted from FAERSdoi:10.5281/ZENODO.1435999
  5. Inxight: Drugs Database
  6. Inxight: Drugs Database
  7. Liddell, Henry George; Scott, Robert. ἡμικρανία. A Greek-English Lexicon. on Perseus
  8. Anderson, Kenneth; Anderson, Lois E.; Glanze, Walter D. (1994). Mosby's Medical, Nursing, and Allied Health Dictionary (вид. 4th). Mosby. с. 998. ISBN 978-0-8151-6111-0.
  9. а б в г д е ж и Headache Classification Subcommittee of the International Headache Society (2004). The International Classification of Headache Disorders: 2nd edition. Cephalalgia. 24 (Suppl 1): 9—160. doi:10.1111/j.1468-2982.2004.00653.x. PMID 14979299. as PDF
  10. а б в Piane, M; Lulli, P; Farinelli, I; Simeoni, S; De Filippis, S; Patacchioli, FR; Martelletti, P (2007 Dec). Genetics of migraine and pharmacogenomics: some considerations. The journal of headache and pain. 8 (6): 334—9. PMID 18058067.
  11. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Bartleson JD, Cutrer FM (May 2010). Migraine update. Diagnosis and treatment. Minn Med. 93 (5): 36—41. PMID 20572569.
  12. а б Lay CL, Broner SW (May 2009). Migraine in women. Neurologic Clinics. 27 (2): 503—11. doi:10.1016/j.ncl.2009.01.002. PMID 19289228.
  13. а б Stovner LJ, Zwart JA, Hagen K, Terwindt GM, Pascual J (April 2006). Epidemiology of headache in Europe. European Journal of Neurology. 13 (4): 333—45. doi:10.1111/j.1468-1331.2006.01184.x. PMID 16643310.
  14. Dodick DW, Gargus JJ (August 2008). Why migraines strike. Sci. Am. 299 (2): 56—63. Bibcode:2008SciAm.299b..56D. doi:10.1038/scientificamerican0808-56. PMID 18666680.
  15. а б в г Bigal, ME; Lipton, RB (2008 Jun). The prognosis of migraine. Current opinion in neurology. 21 (3): 301—8. doi:10.1097/WCO.0b013e328300c6f5. PMID 18451714.
  16. Gutman, Sharon A. (2008). Quick reference neuroscience for rehabilitation professionals : the essential neurologic principles underlying rehabilitation practice (вид. 2nd). Thorofare, NJ: SLACK. с. 231. ISBN 9781556428005.
  17. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Gilmore, B; Michael, M (1 лютого 2011). Treatment of acute migraine headache. American family physician. 83 (3): 271—80. PMID 21302868.
  18. а б в г д The Headaches, Pg 232-233
  19. al.], ed. Jes Olesen, ... [et (2006). The headaches (вид. 3. ed.). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. с. 512. ISBN 9780781754002.
  20. а б Rae-Grant, [edited by] D. Joanne Lynn, Herbert B. Newton, Alexander D. (2004). The 5-minute neurology consult. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. с. 26. ISBN 9780683307238.
  21. а б в г д е ж и к л Aminoff, Roger P. Simon, David A. Greenberg, Michael J. (2009). Clinical neurology (вид. 7th ed.). New York, N.Y: Lange Medical Books/McGraw-Hill. с. 85—88. ISBN 9780071664332.
  22. Buzzi, MG; Cologno, D; Formisano, R; Rossi, P (2005 Oct-Dec). Prodromes and the early phase of the migraine attack: therapeutic relevance. Functional neurology. 20 (4): 179—83. PMID 16483458.
  23. Rossi, P; Ambrosini, A; Buzzi, MG (2005 Oct-Dec). Prodromes and predictors of migraine attack. Functional neurology. 20 (4): 185—91. PMID 16483459.
  24. Samuels, Allan H. Ropper, Martin A. (2009). Adams and Victor's principles of neurology (вид. 9th ed.). New York: McGraw-Hill Medical. с. Chapter 10. ISBN 9780071499927.
  25. а б в г Tintinalli, Judith E. (2010). Emergency Medicine: A Comprehensive Study Guide (Emergency Medicine (Tintinalli)). New York: McGraw-Hill Companies. с. 1116—1117. ISBN 0-07-148480-9.
  26. а б в г д е ж и к л м The Headaches Pg.407-419
  27. Tepper, edited by Stewart J. Tepper, Deborah E. The Cleveland Clinic manual of headache therapy. New York: Springer. с. 6. ISBN 9781461401780.
  28. Bigal, ME; Arruda, MA (2010 Jul). Migraine in the pediatric population--evolving concepts. Headache. 50 (7): 1130—43. PMID 20572878.
  29. al.], ed. Jes Olesen, ... [et (2006). The headaches (вид. 3. ed.). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. с. 238. ISBN 9780781754002.
  30. Dalessio, edited by Stephen D. Silberstein, Richard B. Lipton, Donald J. (2001). Wolff's headache and other head pain (вид. 7th ed.). Oxford: Oxford University Press. с. 122. ISBN 9780195135183.
  31. а б в Kaniecki, RG (2009 Jun). Basilar-type migraine. Current pain and headache reports. 13 (3): 217—20. PMID 19457282.
  32. а б Walton, edited by Robert P. Lisak ...  ; foreword by John та ін. (2009). International neurology : a clinical approach. Chichester, UK: Wiley-Blackwell. с. 670. ISBN 9781405157384. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |first= (довідка)
  33. а б contributors, edited by Joel S. Glaser ; with 20 (1999). Neuro-ophthalmology (вид. 3rd ed.). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. с. 555. ISBN 9780781717298.
  34. а б Malamut, edited by Joseph I. Sirven, Barbara L. (2008). Clinical neurology of the older adult (вид. 2nd ed.). Philadelphia: Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins. с. 197. ISBN 9780781769471.
  35. Kelman L (February 2006). The postdrome of the acute migraine attack. Cephalalgia. 26 (2): 214—20. doi:10.1111/j.1468-2982.2005.01026.x. PMID 16426278.
  36. Halpern, Audrey L.; Silberstein, Stephen D. (2005). Ch. 9: The Migraine Attack—A Clinical Description. У Kaplan PW, Fisher RS (ред.). Imitators of Epilepsy (вид. 2nd). New York: Demos Medical. ISBN 1-888799-83-8. NBK7326.
  37. а б Robbins MS, Lipton RB (April 2010). The epidemiology of primary headache disorders. Semin Neurol. 30 (2): 107—19. doi:10.1055/s-0030-1249220. PMID 20352581.
  38. Schürks, M (2012 Jan). Genetics of migraine in the age of genome-wide association studies. The journal of headache and pain. 13 (1): 1—9. doi:10.1007/s10194-011-0399-0. PMC 3253157. PMID 22072275.
  39. The Headaches, Pg. 246-247
  40. а б Schürks, M (2012 Jan). Genetics of migraine in the age of genome-wide association studies. The journal of headache and pain. 13 (1): 1—9. PMID 22072275.
  41. de Vries, B; Frants, RR; Ferrari, MD; van den Maagdenberg, AM (2009 Jul). Molecular genetics of migraine. Human genetics. 126 (1): 115—32. PMID 19455354.
  42. Montagna, P (2008 Sep). Migraine genetics. Expert review of neurotherapeutics. 8 (9): 1321—30. PMID 18759544.
  43. а б в Levy D, Strassman AM, Burstein R (June 2009). A critical view on the role of migraine triggers in the genesis of migraine pain. Headache. 49 (6): 953—7. doi:10.1111/j.1526-4610.2009.01444.x. PMID 19545256.
  44. Martin PR (June 2010). Behavioral management of migraine headache triggers: learning to cope with triggers. Curr Pain Headache Rep. 14 (3): 221—7. doi:10.1007/s11916-010-0112-z. PMID 20425190.
  45. MacGregor, EA (1 жовтня 2010). Prevention and treatment of menstrual migraine. Drugs. 70 (14): 1799—818. doi:10.2165/11538090-000000000-00000. PMID 20836574.
  46. Lay, CL; Broner, SW (2009 May). Migraine in women. Neurologic Clinics. 27 (2): 503—11. doi:10.1016/j.ncl.2009.01.002. PMID 19289228.
  47. а б в г The Headaches Pg. 238-240
  48. Rockett, FC; de Oliveira, VR; Castro, K; Chaves, ML; Perla Ada, S; Perry, ID (2012 Jun). Dietary aspects of migraine trigger factors. Nutrition reviews. 70 (6): 337—56. PMID 22646127.
  49. Holzhammer J, Wöber C (April 2006). [Alimentary trigger factors that provoke migraine and tension-type headache]. Schmerz (German) . 20 (2): 151—9. doi:10.1007/s00482-005-0390-2. PMID 15806385.
  50. Jansen SC, van Dusseldorp M, Bottema KC, Dubois AE (September 2003). Intolerance to dietary biogenic amines: a review. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 91 (3): 233—40, quiz 241–2, 296. doi:10.1016/S1081-1206(10)63523-5. PMID 14533654.
  51. Sun-Edelstein C, Mauskop A (June 2009). Foods and supplements in the management of migraine headaches. The Clinical Journal of Pain. 25 (5): 446—52. doi:10.1097/AJP.0b013e31819a6f65. PMID 19454881.
  52. Freeman M (October 2006). Reconsidering the effects of monosodium glutamate: a literature review. J Am Acad Nurse Pract. 18 (10): 482—6. doi:10.1111/j.1745-7599.2006.00160.x. PMID 16999713.
  53. Friedman DI, De ver Dye T (June 2009). Migraine and the environment. Headache. 49 (6): 941—52. doi:10.1111/j.1526-4610.2009.01443.x. PMID 19545255.
  54. а б The Headaches Chp. 29, Pg. 276
  55. Goadsby, PJ (2009 Jan). The vascular theory of migraine--a great story wrecked by the facts. Brain : a journal of neurology. 132 (Pt 1): 6—7. PMID 19098031.
  56. Brennan, KC; Charles, A (2010 Jun). An update on the blood vessel in migraine. Current opinion in neurology. 23 (3): 266—74. PMID 20216215.
  57. Dodick, DW (2008 Apr). Examining the essence of migraine--is it the blood vessel or the brain? A debate. Headache. 48 (4): 661—7. PMID 18377395.
  58. а б в г The Headaches, Chp. 28, pg 269-272
  59. а б в Olesen, J; Burstein, R; Ashina, M; Tfelt-Hansen, P (2009 Jul). Origin of pain in migraine: evidence for peripheral sensitiyation. Lancet neurology. 8 (7): 679—90. PMID 19539239.
  60. Akerman, S; Holland, PR; Goadsby, PJ (20 вересня 2011). Diencephalic and brainstem mechanisms in migraine. Nature reviews. Neuroscience. 12 (10): 570—84. PMID 21931334.
  61. Shevel, E (2011 Mar). The extracranial vascular theory of migraine--a great story confirmed by the facts. Headache. 51 (3): 409—17. PMID 21352215.
  62. Cousins, G; Hijazze, S; Van de Laar, FA; Fahey, T (2011 Jul-Aug). Diagnostic accuracy of the ID Migraine: a systematic review and meta-analysis. Headache. 51 (7): 1140—8. doi:10.1111/j.1526-4610.2011.01916.x. PMID 21649653.
  63. Nappi, G (2005 Sep). Introduction to the new International Classification of Headache Disorders. The journal of headache and pain. 6 (4): 203—4. PMID 16362664.
  64. Negro, A; Rocchietti-March, M; Fiorillo, M; Martelletti, P (2011 Dec). Chronic migraine: current concepts and ongoing treatments. European review for medical and pharmacological sciences. 15 (12): 1401—20. PMID 22288302.
  65. а б в г Davidoff, Robert A. (2002). Migraine: manifestations, pathogenesis, and management (вид. 2nd). Oxford [u.a.]: Oxford Univ. Press. с. 81. ISBN 9780195137057.
  66. Russell, G; Abu-Arafeh, I, Symon, DN (2002). Abdominal migraine: evidence for existence and treatment options. Paediatric drugs. 4 (1): 1—8. PMID 11817981.
  67. Modi S, Lowder DM (January 2006). Medications for migraine prophylaxis. American Family Physician. 73 (1): 72—8. PMID 16417067.
  68. Diener HC, Limmroth V (August 2004). Medication-overuse headache: a worldwide problem. Lancet Neurology. 3 (8): 475—83. doi:10.1016/S1474-4422(04)00824-5. PMID 15261608.
  69. Fritsche, Guenther; Diener, Hans-Christoph (2002). Medication overuse headaches – what is new?. Expert Opinion on Drug Safety. 1 (4): 331—8. doi:10.1517/14740338.1.4.331. PMID 12904133.
  70. Kaniecki R, Lucas S. (2004). Treatment of primary headache: preventive treatment of migraine. Standards of care for headache diagnosis and treatment. Chicago: National Headache Foundation. с. 40—52.
  71. а б в Loder, E; Burch, R; Rizzoli, P (2012 Jun). The 2012 AHS/AAN guidelines for prevention of episodic migraine: a summary and comparison with other recent clinical practice guidelines. Headache. 52 (6): 930—45. PMID 22671714.
  72. Silberstein, SD; Holland, S; Freitag, F; Dodick, DW; Argoff, C; Ashman, E; Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Headache Society (24 квітня 2012). Evidence-based guideline update: pharmacologic treatment for episodic migraine prevention in adults: report of the Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Headache Society. Neurology. 78 (17): 1337—45. PMID 22529202.
  73. Jackson JL, Kuriyama A, Hayashino Y (April 2012). Botulinum toxin A for prophylactic treatment of migraine and tension headaches in adults: a meta-analysis. JAMA. 307 (16): 1736—45. doi:10.1001/jama.2012.505. PMID 22535858.
  74. Pringsheim T, Davenport W, Mackie G, et al. Canadian Headache Society guideline for migraine prophylaxis. Can J Neurol Sci. 2012 Mar;39(2 Suppl 2):S1-59. PMID 22683887
  75. PMID 21359919 (PMID 21359919)
    Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
  76. Linde, K; Allais, G; Brinkhaus, B; Manheimer, E; Vickers, A; White, AR (2009). Linde, Klaus (ред.). Acupuncture for migraine prophylaxis. Cochrane Database of Systematic Reviews (Online) (1): CD001218. doi:10.1002/14651858.CD001218.pub2. PMC 3099267. PMID 19160193.
  77. Chaibi, Aleksander; Tuchin, Peter J.; Russell, Michael Bjørn (2011). Manual therapies for migraine: A systematic review. The Journal of Headache and Pain. 12 (2): 127—33. doi:10.1007/s10194-011-0296-6. PMC 3072494. PMID 21298314.
  78. Bianchi, A; Salomone, S; Caraci, F; Pizza, V; Bernardini, R; Damato, C (2004). Vitamins & Hormones Volume 69. Vitamins and hormones. Vitamins & Hormones. 69: 297—312. doi:10.1016/S0083-6729(04)69011-X. ISBN 978-0-12-709869-2. PMID 15196887. {{cite journal}}: Проігноровано |chapter= (довідка)
  79. Rios, Juanita; Passe, Megan M. (2004). Evidence-Based Use of Botanicals, Minerals, and Vitamins in the Prophylactic Treatment of Migraines. Journal of the American Academy of Nurse Practitioners. 16 (6): 251—6. doi:10.1111/j.1745-7599.2004.tb00447.x. PMID 15264611.
  80. Holland, S; Silberstein, SD; Freitag, F; Dodick, DW; Argoff, C; Ashman, E; Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Headache, Society (24 квітня 2012). Evidence-based guideline update: NSAIDs and other complementary treatments for episodic migraine prevention in adults: report of the Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Headache Society. Neurology. 78 (17): 1346—53. PMID 22529203.
  81. Nestoriuc, Yvonne; Martin, Alexandra (2007). Efficacy of biofeedback for migraine: A meta-analysis. Pain. 128 (1–2): 111—27. doi:10.1016/j.pain.2006.09.007. PMID 17084028.
  82. Nestoriuc, Y; Martin, A; Rief, W; Andrasik, F (2008). Biofeedback treatment for headache disorders: A comprehensive efficacy review. Applied psychophysiology and biofeedback. 33 (3): 125—40. doi:10.1007/s10484-008-9060-3. PMID 18726688.
  83. Schoenen, J; Allena, M; Magis, D (2010). Neurostimulation therapy in intractable headaches. Handbook of clinical neurology / edited by P.J. Vinken and G.W. Bruyn. Handbook of Clinical Neurology. 97: 443—50. doi:10.1016/S0072-9752(10)97037-1. ISBN 9780444521392. PMID 20816443.
  84. Reed, KL; Black, SB; Banta Cj, 2nd; Will, KR (2010). Combined occipital and supraorbital neurostimulation for the treatment of chronic migraine headaches: Initial experience. Cephalalgia. 30 (3): 260—71. doi:10.1111/j.1468-2982.2009.01996.x. PMID 19732075.
  85. Kung, TA; Guyuron, B, Cederna, PS (2011 Jan). Migraine surgery: a plastic surgery solution for refractory migraine headache. Plastic and reconstructive surgery. 127 (1): 181—9. doi:10.1097/PRS.0b013e3181f95a01. PMID 20871488.
  86. Rabbie R, Derry S, Moore RA, McQuay HJ (2010). Moore, Maura (ред.). Ibuprofen with or without an antiemetic for acute migraine headaches in adults. Cochrane Database Syst Rev. 10 (10): CD008039. doi:10.1002/14651858.CD008039.pub2. PMID 20927770.
  87. Derry S, Rabbie R, Moore RA (2012). Diclofenac with or without an antiemetic for acute migraine headaches in adults. Cochrane Database Syst Rev. 2: CD008783. doi:10.1002/14651858.CD008783.pub2. PMID 22336852.
  88. Kirthi V, Derry S, Moore RA, McQuay HJ (2010). Moore, Maura (ред.). Aspirin with or without an antiemetic for acute migraine headaches in adults. Cochrane Database Syst Rev. 4 (4): CD008041. doi:10.1002/14651858.CD008041.pub2. PMID 20393963.
  89. Derry S, Moore RA, McQuay HJ (2010). Moore, Maura (ред.). Paracetamol (acetaminophen) with or without an antiemetic for acute migraine headaches in adults. Cochrane Database Syst Rev. 11 (11): CD008040. doi:10.1002/14651858.CD008040.pub2. PMID 21069700.
  90. Johnston MM, Rapoport AM (August 2010). Triptans for the management of migraine. Drugs. 70 (12): 1505—18. doi:10.2165/11537990-000000000-00000. PMID 20687618.
  91. Tepper Stewart J., S. J.; Tepper, Deborah E. (April 2010). Breaking the cycle of medication overuse headache. Cleveland Clinic Journal of Medicine. 77 (4): 236—42. doi:10.3949/ccjm.77a.09147. PMID 20360117.
  92. Kelley, NE; Tepper, DE (2012 Jan). Rescue therapy for acute migraine, part 1: triptans, dihydroergotamine, and magnesium. Headache. 52 (1): 114—28. doi:10.1111/j.1526-4610.2011.02062.x. PMID 22211870.
  93. al.], ed. Jes Olesen, ... [et (2006). The headaches (вид. 3. ed.). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. с. 516. ISBN 9780781754002.
  94. а б Morren, JA; Galvez-Jimenez, N (2010 Dec). Where is dihydroergotamine mesylate in the changing landscape of migraine therapy?. Expert opinion on pharmacotherapy. 11 (18): 3085—93. doi:10.1517/14656566.2010.533839. PMID 21080856.
  95. Colman I, Friedman BW, Brown MD та ін. (June 2008). Parenteral dexamethasone for acute severe migraine headache: meta-analysis of randomised controlled trials for preventing recurrence. BMJ. 336 (7657): 1359—61. doi:10.1136/bmj.39566.806725.BE. PMC 2427093. PMID 18541610.
  96. Posadzki, P; Ernst, E (2011 Jun). Spinal manipulations for the treatment of migraine: a systematic review of randomized clinical trials. Cephalalgia : an international journal of headache. 31 (8): 964—70. doi:10.1177/0333102411405226. PMID 21511952.
  97. а б Schürks, M; Rist, PM; Shapiro, RE; Kurth, T (2011 Sep). Migraine and mortality: a systematic review and meta-analysis. Cephalalgia : an international journal of headache. 31 (12): 1301—14. doi:10.1177/0333102411415879. PMID 21803936.
  98. а б в Schürks, M; Rist, PM; Bigal, ME; Buring, JE; Lipton, RB; Kurth, T (27 жовтня 2009). Migraine and cardiovascular disease: systematic review and meta-analysis. BMJ (Clinical research ed.). 339: b3914. PMC 2768778. PMID 19861375.
  99. Kurth, T; Chabriat, H; Bousser, MG (2012 Jan). Migraine and stroke: a complex association with clinical implications. Lancet neurology. 11 (1): 92—100. PMID 22172624.
  100. Rist, PM; Diener, HC; Kurth, T; Schürks, M (2011 Jun). Migraine, migraine aura, and cervical artery dissection: a systematic review and meta-analysis. Cephalalgia : an international journal of headache. 31 (8): 886—96. doi:10.1177/0333102411401634. PMC 3303220. PMID 21511950.
  101. Kurth, T (2010 Mar). The association of migraine with ischemic stroke. Current neurology and neuroscience reports. 10 (2): 133—9. doi:10.1007/s11910-010-0098-2. PMID 20425238.
  102. Weinberger, J (2007 Mar). Stroke and migraine. Current cardiology reports. 9 (1): 13—9. PMID 17362679.
  103. Wang SJ (2003). Epidemiology of migraine and other types of headache in Asia. Curr Neurol Neurosci Rep. 3 (2): 104—8. doi:10.1007/s11910-003-0060-7. PMID 12583837.
  104. Natoli, JL; Manack, A; Dean, B; Butler, Q; Turkel, CC; Stovner, L; Lipton, RB (2010 May). Global prevalence of chronic migraine: a systematic review. Cephalalgia : an international journal of headache. 30 (5): 599—609. doi:10.1111/j.1468-2982.2009.01941.x. PMID 19614702.
  105. а б Hershey, AD (2010 Feb). Current approaches to the diagnosis and management of pediatric migraine. Lancet neurology. 9 (2): 190—204. PMID 20129168.
  106. а б Nappi, RE; Sances, G; Detaddei, S; Ornati, A; Chiovato, L; Polatti, F (2009 Jun). Hormonal management of migraine at menopause. Menopause international. 15 (2): 82—6. PMID 19465675.
  107. а б Miller, Neil (2005). Walsh and Hoyt's clinical neuro-ophthalmology (вид. 6th ed). Philadelphia, Pa.: Lippincott Williams & Wilkins. с. 1275. ISBN 9780781748117.
  108. а б в г д Borsook, David (2012). The migraine brain : imaging, structure, and function. New York: Oxford University Press. с. 3—11. ISBN 9780199754564.
  109. а б Waldman, [edited by] Steven D. (2011). Pain management (вид. 2nd ed.). Philadelphia, PA: Elsevier/Saunders. с. 2122—2124. ISBN 9781437736038.
  110. Mays, eds. Margaret Cox, Simon (2002). Human osteology : in archaeology and forensic science (вид. Repr.). Cambridge [etc.]: Cambridge University Press. с. 345. ISBN 9780521691468.
  111. Colen, Chaim (2008). Neurosurgery. Colen Publishing. с. 1. ISBN 9781935345039.
  112. Daniel, Britt Talley (2010). Migraine. Bloomington, IN: AuthorHouse. с. 101. ISBN 9781449069629.
  113. а б Tfelt-Hansen, PC; Koehler, PJ (2011 May). One hundred years of migraine research: major clinical and scientific observations from 1910 to 2010. Headache. 51 (5): 752—78. PMID 21521208.
  114. а б в Stovner, LJ; Andrée, C; Eurolight Steering, Committee (2008 Jun). Impact of headache in Europe: a review for the Eurolight project. The journal of headache and pain. 9 (3): 139—46. PMID 18418547.
  115. а б в Mennini, FS; Gitto, L; Martelletti, P (2008 Aug). Improving care through health economics analyses: cost of illness and headache. The journal of headache and pain. 9 (4): 199—206. PMID 18604472.
  116. Tepper SJ, Stillman MJ (September 2008). Clinical and preclinical rationale for CGRP-receptor antagonists in the treatment of migraine. Headache. 48 (8): 1259—68. doi:10.1111/j.1526-4610.2008.01214.x. PMID 18808506.
  117. Merck & Co., Inc. (28 лютого 2012). SEC Annual Report, Fiscal Year Ending Dec 31, 2011 (PDF). SEC. с. 65. Процитовано 21 May 2012.
  118. Номер клінічного дослідження NCT01315847 для "Position Emission Tomography Study of Brain CGRP Receptors After MK-0974 Administration (MK-0974-067 AM1)" на вебсайті ClinicalTrials.gov
  119. wrongdiagnosis.com
  120. Неефективність дієтичних обмежень при мігрені (англ.)
  121. [1]
  122. Хірургія позбавляє мігрень — Газета.ру (рос.)
  123. A Placebo-Controlled Surgical Trial of the Treatment of Migraine Headaches

Посилання

Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA Шаблон:Link GA