Pseudogymnoascus destructans: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Pseudogymnoascus destructans»
(Немає відмінностей)

Версія за 07:12, 27 травня 2020

Pseudogymnoascus destructans - психрофільний (холодолюбний) грибок, що спричиняє синдром білого носа (ВНС) - смертельне захворювання, яке спустошило популяції кажанів у США та Канади.[1] Pseudogymnoascus destructans дуже повільно росте на штучних середовищах і не може рости при температурі вище 20  °C. [2] [3] Оптимальна температура для росту грибка від 4  °C до 20 °C, температура при якій зимують кажани. [4]

Історія

У 2008 році Blehert та ін. описав грибок, що асоційований із синдромом білого носа як представник роду Geomyces.[5] У 2009 році Gargas та ін. описали цей грибок як унікальний вид піл назвою Geomyces destructans, де "destructans", що означає "знищувати".[1] Гриб був остаточно визначений причиною синдрому білоного носа у кажанів у дослідженні, що опубліковане в 2011 році вченими Геологічної служби США. [6][2] [7] У 2013 році філогенетичний аналіз показав, що цей гриб більше пов'язаний з родом Pseudogymnoascus, ніж з родом Geomyces, тому вид перейменували у Pseudogymnoascus destructans . [4]

Поширення

Вважається, що Pseudogymnoascus destructans походить з Європи. [4] Європейський ареал виду включає Австрію, Бельгію, Чехію, Данію, Естонію, Францію, Німеччину, Угорщину, Нідерланди, Польщу, Румунію, Словаччину, Швейцарію, Туреччину, Україну та Велик Британію . [7] [8] [9] [10]

Північноамериканський ареал грибка збільшується з кожним роком з моменту його першого спостереження в штаті Нью-Йорк у 2006 році. Сучасний ареал включає 38 штатів у США та щонайменше 7 провінцій Канади.

Види кажанів, уражені P. destructans

У Північній Америці P. destructans виявлений у щонайменше одинадцяти видах кажанів, [11]: кажана Індіани ( Myotis sodalis ), Myotis grisescens, маленької коричневої кажан ( Myotis lucifugus ), кажан північний ( Myotis septentrionalis ), великий бурий кажан ( Eptesicus fuscus ), триколірний кажан ( Perimyotis subflavus ) та східний кажан ( Myotis leibii ), [1] [12] великими вухами Вірджинії ( Corynorhinus townsendii virginianus ), печерний кажан ( Myotis velifer ), кажан сріблястої ( Lasionycteris noctivagans ) та південно-східна кажан ( Myotis austroriparius ). Європейські види кажанів заражені P. destructans включають Бехштайна ( Myotis bechsteinii ), Білого мишаного вуса ( Myotis blythii oxygnathus ), кажана Брандта ( Myotis brandtii ), кажан-ставок ( Myotis dasycneme ), кажана Даубентона ( Myotis daubentonii ), великого мишаного вуса ( Myotis myotis ), нічниця вусата (Myotis mystacinus), кажан Жоффруа (Myotis emarginatus), Північна кажан (Eptesicus nilssonii), Малий подковонос (Rhinolophus hipposideros), європейська широковушка (Barbastella barbastellus), Браун ушан (Plecotus auritus) і нічниця Наттерера (Myotis nattereri ), хоча про масштабні загибелі європейських кажанів не повідомляється. [9] [13]

Біологія

Типова колонія Pseudogymnoascus destructans на агарі декстрози Сабуро.
Pseudogymnoascus destructans в культурі демонструють характерні вигнуті конідії синьо-фіолетового кольору. (помилкове кольорове зображення SEM)

Гриб утворює коричневі та сірі колонії, виділяє коричневий пігмент і розмножується безстатевим шляхом за допомогою характерно вигнутих конідіїй при культивуванні на агарі декстрози Сабаро. Асиметрично вигнуті конідії утворюються на кінчиках або сторонах поодиноко або в коротких ланцюгах. Артроконідії можуть бути присутніми і піддаватися рексолітичному поділу. [1]

Посилання

  1. ↑ а б в г Gargas A, Trest MT, Christensen M, Volk TJ, Blehert DS (April–June 2009). Geomyces destructans sp. nov. associated with bat white-nose syndrome (PDF). Mycotaxon. 108: 147—154. doi:10.5248/108.147. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2012. Процитовано 30 грудня 2010.
  2. ↑ а б Chaturvedi V, Springer DJ, Behr MJ, Ramani R, Li X, Peck MK, Ren P, Bopp DJ, Wood B, Samsonoff WA, Butchkoski CM, Hicks AC, Stone WB, Rudd RJ, Chaturvedi S (May 2010). Morphological and Molecular Characterizations of Psychrophilic Fungus Geomyces destructans from New York Bats with White Nose Syndrome (WNS). PLoS ONE. 5 (5): e10783. Bibcode:2010PLoSO...510783C. doi:10.1371/journal.pone.0010783. PMC 2875398. PMID 20520731.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. ↑ Verant ML, Boyles JG, Waldrop W, Wibbelt G, Blehart DS (September 2012). Temperature-dependent growth of Geomyces destructans, the fungus that causes bat white-nose syndrome. PLOS ONE. 7 (9): e46280. Bibcode:2012PLoSO...746280V. doi:10.1371/journal.pone.0046280. PMC 3460873. PMID 23029462.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. ↑ а б в Minnis AM, Lindner DL (July 2013). Phylogenetic evaluation of Geomyces and allies reveals no close relatives of Pseudogymnoascus destructans, comb. nov., in bat hibernacula of eastern North America. Fungal Biology. 117 (9): 638—49. doi:10.1016/j.funbio.2013.07.001. PMID 24012303.
  5. ↑ Blehert DS, Hicks AC, Behr M та ін. (October 2008). Bat White-Nose Syndrome: An Emerging Fungal Pathogen?. Science. 323 (5911): 227. doi:10.1126/science.1163874. PMID 18974316.
  6. ↑ Lorch, Jeffrey M.; Meteyer, Behr; Boyles, Cryan; Hicks, Ballman; Coleman, Redell; Reeder, Blehert (26 жовтня 2011). Experimental infection of bats with Geomyces destructans causes white-nose syndrome. Nature. advanced online publication (7377): 376—378. Bibcode:2011Natur.480..376L. doi:10.1038/nature10590. PMID 22031324.
  7. ↑ а б Puechmaille, Sébastien J.; Verdeyroux, Pascal; Fuller, Hubert; Ar Gouilh, Meriadeg; Bekaert, Michaël; Teeling, Emma C (February 2010). White-nose syndrome fungus (Geomyces destructans) in bat, France. Emerging Infectious Diseases. Atlanta: Centers for Disease Control and Prevention. 16 (2): 290—293. doi:10.3201/eid1602.091391. ISSN 1080-6059. PMC 2958029. PMID 20113562.
  8. ↑ Puechmaille, SJ; Wibbelt G; Korn V; Fuller H; Forget F. та ін. (2011). Pan-European distribution of white-nose syndrome fungus (Geomyces destructans) not associated with mass mortality. PLOS ONE. 6 (4): e19167. Bibcode:2011PLoSO...619167P. doi:10.1371/journal.pone.0019167. PMC 3083413. PMID 21556356.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  9. ↑ а б Martinkova, N; Backer P; Bartonicka T; Blazkova P; Cerveny J та ін. (2010). Increasing incidence of Geomyces destructans fungus in bats from Czech Republic and Slovakia. PLOS ONE. 5 (11): e13853. Bibcode:2010PLoSO...513853M. doi:10.1371/journal.pone.0013853. PMC 2974652. PMID 21079781.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. ↑ Wibbelt G, Kurth A, Hellmann D, Weishaar M, Barlow A та ін. (2010). White-nose syndrome fungus (Geomyces destructans) in bats, Europe. Emerging Infectious Diseases. 16 (8): 1237—1242. doi:10.3201/eid1608.100002. PMC 3298319. PMID 20678317.
  11. ↑ Bats affected by WNS / White Nose Syndrome. whitenosesyndrome.org. U.S. Fish and Wildlife Service. Процитовано 17 лютого 2018.
  12. ↑ Blehart, DS; Hicks AC; Behr M та ін. (October 2008). Bat white-nose syndrome: an emerging fungal Pathogen?. Science. 323 (5911): 227. doi:10.1126/science.1163874. PMID 18974316.
  13. ↑ Zukal J, Bandouchova H, Bartonicka T, Berkova H, Brack V, Brichta J, Dolinay M, Jaron KS, Kovacova V, Kovarik M, Martínková N, Ondracek K, Rehak Z, Turner GG, Pikula J (May 2014). White-nose syndrome fungus: a generalist pathogen of hibernating bats. PLOS ONE. 9 (5): e97224. Bibcode:2014PLoSO...997224Z. doi:10.1371/journal.pone.0097224. PMC 4018256. PMID 24820101.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Pseudogymnoascus_destructans&oldid=28391949