Нічниця велика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика нічниця
Myotis.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Рід: Нічниця (Myotis)
Вид: Велика нічниця
Біноміальна назва
Myotis myotis
(Borkhausen, 1797)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Myotis myotis
Commons-logo.svg Вікісховище: Myotis myotis
ITIS logo.jpg ITIS: 632035
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 14133
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 51298
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Myotis myotis
Fossilworks: 94474[1] 94474[1]

Нічниця велика або звичайна нічниця (Myotis myotis) — рідкісний вид кажанів родини лиликових (Vespertilionidae). Маса представників зазвичай становить 16—40 г, довжина тіла 62—83 мм, довжина хвоста 51—60 мм, довжина передпліччя 57—66 мм, розмах крил 35—43 см.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Вуха середньої довжини, широкі; маска майже не оволоснена, з рожевою шкірою; ступня з кігтями приблизно рівна половині гомілки. Крила великі, широкі. Криловая перетинка кріпиться до підстави зовнішнього пальця ступні. Епіблема нерозвинена. Хутро довге, нерівне. Забарвлення спини від попелясто-сірого до оливково-бурого, черева — сірувато- або палево-білясте.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Велика нічниця поширена в лісовій зона від Західної Європи (включаючи Велику Британію) до заходу Білорусі, Молдови і південного заходу України.

На території України поширені у печерах Тернопільської та Чернівецької областей; зокрема велика кількість особин у печері Угринь, Чортківського району, Тернопільської області, де нічниці розмножуються та впадають у зимову сплячку.

Поведінка[ред.ред. код]

Великі нічниці під час зимової сплячки збираються у великі зграї для кращого виживання

Селиться в печерах і старих штучних спорудах. Вилітає на полювання пізно, політ спокійний, маневрений. Годуються зазвичай в листяних лісах, або на галявинах, полюючи в повітрі і збираючи з підстилки комах та інших безхребетних. Ехолокаційні сигнали середньої інтенсивності в діапазоні 65-25 кГц, з максимальною амплітудою на частоті біля 35-40 кГц.

Р озмноження[ред.ред. код]

Розмножується на початку літа, виводкові колонії складають до кількох тисяч самок, самці зазвичай тримаються відокремлено. Зимує в різних підземних притулках, в межах 100—150 км від літніх місць мешкання. Спаровування після закінчення лактації або протягом зимування. Приносить 1 дитинча в кінці травня — початку червня, вагітність триває біля 60 діб, лактація — біля 40 діб.

В місцях співіснування з нічницею гостровухою формує гібриди з нею. Гібридні особини описано, зокрема, із Закарпаття й Буковини, а також з Румунії (див. також гібриди ссавців).

Посилання[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


  1. а б в Fossilworks