Гемоліз: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Aspilemetala перейменував сторінку з Гемоліз на Гемоліз (мікробіологія) поверх перенаправлення: скасовую свою помилку, яку було обговорено на сторінці обговорення
Мітка: Нове перенаправлення
 
Створено шляхом перекладу сторінки «Hemolysis»
Мітки: Вилучено перенаправлення Переклад вмісту «Переклад вмісту 2»
Рядок 1: Рядок 1:
{{Хвороба
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Гемоліз (мікробіологія)]]
| name = Hemolysis
| synonyms = Haemolysis (alternative spelling), hematolysis, erythrolysis, or erythrocytolysis
| image = HEMOLYSIS.jpg
| image_size = 305
| alt =
| caption =
| pronounce =
| specialty = [[Pathology]]
| symptoms =
| complications = [[Kidney failure]], [[kidney disease]]
| onset =
| duration =
| types =
| causes = [[Osmosis]]
| risks =
| diagnosis =
| differential =
| prevention =
| treatment =
| medication =
| prognosis =
| frequency =
| deaths =
}}
[[Файл:Blausen_0684_OsmoticFlow_Hypotonic.png|міні|232x232пкс| [[Еритроцити]] в гіпотонічному розчині, змушуючи воду рухатися в клітину]]
[[Файл:Blausen_0683_OsmoticFlow_Hypertonic.png|міні|232x232пкс| [[Еритроцити]] в гіпертонічному розчині, що змушує воду виходити з клітини]]
'''Гемоліз''' або '''гемолізис'''<ref name="lpd">{{Cite book
|title=Longman Pronunciation Dictionary
|last=Wells
|first=John C.
|year=2008
|publisher=Longman
|edition=3rd
|isbn=978-1-4058-8118-0
}}</ref> також відомий під [[Гемоліз|кількома іншими назвами]], — це руйнування ([[лізис]]) [[Еритроцити|еритроцитів]] (еритроцитів) і вивільнення їх вмісту ([[Цитоплазма|цитоплазми]]) в навколишню рідину (наприклад, [[Плазма крові|плазму крові]]). Гемоліз може відбуватися [[in vivo]] або [[in vitro]].

Однією з причин гемолізу є дія [[Гемолізин|гемолізинів]]<nowiki>||Hemolysin}}, токсинів, що виробляються певними </nowiki>[[Бактеріальне зараження|патогенними бактеріями]] або [[Гриби|грибами]]. Ще одна причина - інтенсивні фізичні навантаження.<ref>{{Cite journal|last=Witek|first=K|last2=Ścisłowska|first2=J|last3=Turowski|first3=D|last4=Lerczak|first4=K|last5=Lewandowska-Pachecka|first5=S|last6=Pokrywka|first6=A|date=March 2017|title=Total bilirubin in athletes, determination of reference range|journal=Biology of Sport|volume=34|issue=1|pages=45–48|doi=10.5114/biolsport.2017.63732|issn=0860-021X|pmc=5377560|pmid=28416897}}</ref> Гемолізини пошкоджують [[Клітинна мембрана|цитоплазматичну мембрану]] еритроцитів, викликаючи лізис і, зрештою, загибель клітини.<ref>{{Cite book
|title=Brock Biology of Microorganisms 13th Edition
|last=Madigan
|first=Michael T.
|year=2010
|pages=804
|isbn=978-0-321-64963-8
}}</ref>

== Етимологія ==
Від гемо- + -лізис, з {{IPA-el|n|anc}} {{Lang|el|αἷμα (haîma}} , «кров») + {{Lang|el|λύσις (lúsis}} , «розпушування»).{{Джерело}}

== Всередині тіла ==
Гемоліз всередині організму може бути спричинений великою кількістю захворювань, включно з деякими паразитами (''наприклад'', ''[[Плазмодій|Plasmodium]]''), деякі аутоімунні розлади (''наприклад'', аутоімунна гемолітична анемія, лікарсько-індукована [[гемолітична анемія]], [[атиповий гемолітико-уремічний синдром]]<nowiki>||Atypical hemolytic uremic syndrome}} (аГУС, aHUS)</nowiki><ref>{{Cite web|last=Reference|first=Genetics Home|title=Atypical hemolytic-uremic syndrome|url=https://ghr.nlm.nih.gov/condition/atypical-hemolytic-uremic-syndrome|accessdate=2020-08-18|website=Genetics Home Reference|language=en}}</ref>),<ref name=":0">{{Cite journal|last=Barcellini|first=Wilma|date=2015|title=Immune Hemolysis: Diagnosis and Treatment Recommendations|journal=Seminars in Hematology|volume=52|issue=4|pages=304–312|doi=10.1053/j.seminhematol.2015.05.001|issn=1532-8686|pmid=26404442}}</ref> деякі генетичні розлади (''наприклад'', [[Серпоподібноклітинна анемія|серповидноклітинна анемія]] або [[Дефіцит глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази|дефіцит G6PD]] ), або кров із занадто низькою концентрацією розчиненої речовини ( гіпотонічні клітини).<ref name=":1">{{Cite journal|last=Beris|first=Photis|last2=Picard|first2=Véronique|date=2015|title=Non-immune Hemolysis: Diagnostic Considerations|journal=Seminars in Hematology|volume=52|issue=4|pages=287–303|doi=10.1053/j.seminhematol.2015.07.005|issn=1532-8686|pmid=26404441}}</ref>

Гемоліз може призвести до [[Гемоглобінемія|гемоглобінемії]] через викид [[Гемоглобін|гемоглобіну]] в [[Плазма крові|плазму крові]], який відіграє значну роль у [[Патогенез|патогенезі]] [[Сепсис|сепсису]]<ref name="Effenberger-Neidnicht 2018 1569–1581">{{Cite journal|last=Effenberger-Neidnicht|first=Katharina|last2=Hartmann|first2=Matthias|date=2018|title=Mechanisms of Hemolysis During Sepsis|journal=Inflammation|volume=41|issue=5|pages=1569–1581|doi=10.1007/s10753-018-0810-y|issn=1573-2576|pmid=29956069}}</ref> і може призвести до підвищеного ризику інфекції через його гальмівну дію на [[Вроджений імунітет|вроджену імунну систему]].<ref name="Effenberger-Neidnicht 2018 1569–1581" />

=== Паразитарний гемоліз ===
Оскільки процес живлення паразитів ''[[Плазмодій|Plasmodium]]'' пошкоджує еритроцити, [[Малярія|малярію]] іноді називають «паразитарним гемолізом» у медичній літературі. 

=== HELLP, прееклампсія або еклампсія ===

: Див. [[синдром HELLP]], [[прееклампсія]] та [[еклампсія]]

=== Гемолітична хвороба новонароджених ===
Гемолітична хвороба новонароджених - це аутоімунне захворювання, яке виникає внаслідок проникнення антитіл матері через [[Плацента|плаценту]] до плоду. Це найчастіше трапляється, коли мати раніше піддавалася впливу [[Антиген|антигенів]] крові, присутніх у плода, але чужих для її імунної системи, або через переливання крові, або під час попередньої вагітності.<ref>{{Cite journal|date=2019-02-02|title=Erythrocyte Alloimmunization and Pregnancy: Overview, Background, Pathophysiology|url=https://emedicine.medscape.com/article/273995-overview}}</ref>

=== Гемолітична анемія ===
Оскільки гемоліз ''[[in vivo]]'' руйнує еритроцити, у неконтрольованих, хронічних або важких випадках він може призвести до [[Гемолітична анемія|гемолітичної анемії]].

=== Гемолітичний криз ===
Гемолітичний криз або гіпергемолітичний криз характеризується прискореним темпом руйнування еритроцитів, що призводить до [[Анемія|анемії]], [[Жовтяниця (медицина)|жовтяниці]] та [[Ретикулоцитоз|ретикулоцитозу]]<nowiki>||Reticulocytosis}}.</nowiki><ref>{{Cite web|url=http://www.innvista.com/health/ailments/anemias/sickle.htm|title=Innvista|accessdate=2010-07-04|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100624103223/http://www.innvista.com/health/ailments/anemias/sickle.htm|archivedate=2010-06-24|url-status=dead}}</ref> Гемолітичні кризи є основною проблемою при [[Серпоподібноклітинна анемія|серповидноклітинній анемії]] та [[Дефіцит глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази|дефіциті G6PD]].

=== Проковтування або отруєння отруйними речовинами ===
Проковтування ''[[Свинуха тонка|Paxillus involutus]]'' може викликати гемоліз.

=== Космічний гемоліз ===
Космічний політ може викликати гемоліз. <ref>{{Cite web|last=Guzman|first=Ana|date=2022-02-24|title=Scientists Find Increased Red Blood Cell Destruction in Space|url=http://www.nasa.gov/mission_pages/station/research/news/find-increase-red-blood-cell-destruction|accessdate=2022-06-09|website=NASA}}</ref>

=== Внутрішні причини ===
Гемоліз може бути результатом внутрішніх дефектів самих еритроцитів: <ref name="Jacobasch Rapoport 1996 pp. 143–70">{{Cite journal|last=Jacobasch|first=G|last2=Rapoport|first2=SM|year=1996|title=Hemolytic anemias due to erythrocyte enzyme deficiencies.|journal=Molecular Aspects of Medicine|volume=17|issue=2|pages=143–70|doi=10.1016/0098-2997(96)88345-2|issn=0098-2997|pmid=8813716}}</ref> <ref name="Bossi Russo 1996 pp. 171–88">{{Cite journal|last=Bossi|first=D|last2=Russo|first2=M|year=1996|title=Hemolytic anemias due to disorders of red cell membrane skeleton.|journal=Molecular Aspects of Medicine|volume=17|issue=2|pages=171–88|doi=10.1016/0098-2997(96)88346-4|issn=0098-2997|pmid=8813717}}</ref>

* Дефекти утворення мембрани еритроцитів (як при [[Спадковий сфероцитоз|спадковому сфероцитозі]] та [[Спадковий еліптоцитоз|спадковому еліптоцитозі]] )
* Дефекти у виробництві гемоглобіну (як при [[Таласемія|таласемії]], [[Серпоподібноклітинна анемія|серповидно-клітинній анемії]] та [[Вроджена дизеритропоетична анемія|вродженій дизеритропоетичній анемії]] )
* Порушення метаболізму еритроцитів (як при [[Дефіцит глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази|дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази]] та [[Дефіцит піруваткінази|дефіциті піруваткінази]] )
* [[Пароксизмальна нічна гемоглобінурія]] (ПНГ), яку іноді називають синдромом Маркіафави-Міхелі, є рідкісним, набутим, потенційно небезпечним для життя захворюванням крові, що характеризується внутрішньосудинною гемолітичною анемією, спричиненою комплементом.

=== Зовнішні причини ===
Зовнішній гемоліз викликається середовищем еритроцитів:<ref name=":0">{{Cite journal|last=Barcellini|first=Wilma|date=2015|title=Immune Hemolysis: Diagnosis and Treatment Recommendations|journal=Seminars in Hematology|volume=52|issue=4|pages=304–312|doi=10.1053/j.seminhematol.2015.05.001|issn=1532-8686|pmid=26404442}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFBarcellini2015">Barcellini, Wilma (2015). "Immune Hemolysis: Diagnosis and Treatment Recommendations". ''Seminars in Hematology''. '''52''' (4): 304–312. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1053/j.seminhematol.2015.05.001|10.1053/j.seminhematol.2015.05.001]]. [[ISSN]]&nbsp;[[issn:1532-8686|1532-8686]]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26404442 26404442].</cite></ref><ref name=":1">{{Cite journal|last=Beris|first=Photis|last2=Picard|first2=Véronique|date=2015|title=Non-immune Hemolysis: Diagnostic Considerations|journal=Seminars in Hematology|volume=52|issue=4|pages=287–303|doi=10.1053/j.seminhematol.2015.07.005|issn=1532-8686|pmid=26404441}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFBerisPicard2015">Beris, Photis; Picard, Véronique (2015). "Non-immune Hemolysis: Diagnostic Considerations". ''Seminars in Hematology''. '''52''' (4): 287–303. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1053/j.seminhematol.2015.07.005|10.1053/j.seminhematol.2015.07.005]]. [[ISSN]]&nbsp;[[issn:1532-8686|1532-8686]]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26404441 26404441].</cite></ref>

* Імуноопосередковані причини можуть включати тимчасові фактори, як-от інфекція ''Mycoplasma pneumoniae'' (хвороба холодового агглютиніну ), або постійні фактори, як-от [[Автоімунні захворювання|аутоімунні захворювання]], як-от аутоімунна гемолітична анемія<ref name=":0">{{Cite journal|last=Barcellini|first=Wilma|date=2015|title=Immune Hemolysis: Diagnosis and Treatment Recommendations|journal=Seminars in Hematology|volume=52|issue=4|pages=304–312|doi=10.1053/j.seminhematol.2015.05.001|issn=1532-8686|pmid=26404442}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFBarcellini2015">Barcellini, Wilma (2015). "Immune Hemolysis: Diagnosis and Treatment Recommendations". ''Seminars in Hematology''. '''52''' (4): 304–312. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1053/j.seminhematol.2015.05.001|10.1053/j.seminhematol.2015.05.001]]. [[ISSN]]&nbsp;[[issn:1532-8686|1532-8686]]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26404442 26404442].</cite></ref> (сама поширена при таких захворюваннях, як [[системний червоний вовчак]], [[ревматоїдний артрит]], [[Лімфогранульоматоз|лімфома Ходжкіна]], і [[хронічний лімфолейкоз]] ).
* Шпороклітинна гемолітична анемія
* Будь-яка з причин [[Спленомегалія|гіперспленізму]] (підвищена активність селезінки), наприклад [[портальна гіпертензія]] .
* Набута гемолітична анемія також зустрічається при [[Опік|опіках]] і в результаті деяких інфекцій (наприклад, [[Малярія|малярії]] ).
* [[Отруєння свинцем]] або отруєння [[Арсин|арсином]] чи [[Стибін|стибіном]] викликає неімунну гемолітичну анемію.<ref name=":1">{{Cite journal|last=Beris|first=Photis|last2=Picard|first2=Véronique|date=2015|title=Non-immune Hemolysis: Diagnostic Considerations|journal=Seminars in Hematology|volume=52|issue=4|pages=287–303|doi=10.1053/j.seminhematol.2015.07.005|issn=1532-8686|pmid=26404441}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFBerisPicard2015">Beris, Photis; Picard, Véronique (2015). "Non-immune Hemolysis: Diagnostic Considerations". ''Seminars in Hematology''. '''52''' (4): 287–303. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1053/j.seminhematol.2015.07.005|10.1053/j.seminhematol.2015.07.005]]. [[ISSN]]&nbsp;[[issn:1532-8686|1532-8686]]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26404441 26404441].</cite></ref>
* [[Біг|У бігунів]] може розвинутися гемолітична анемія через « гемоліз удару ногою », тобто руйнування еритроцитів у стопах під час удару.<ref>{{Cite journal|vauthors=Telford RD, Sly GJ, Hahn AG, Cunningham RB, Bryant C, Smith JA|date=January 2003|title=Footstrike is the major cause of hemolysis during running|url=https://semanticscholar.org/paper/3dccefb9d3593628f53afb023f9c801d594e54e2|journal=J. Appl. Physiol.|volume=94|issue=1|pages=38–42|doi=10.1152/japplphysiol.00631.2001|pmid=12391035}}</ref><ref>{{Cite journal|vauthors=Lippi G, Schena F, Salvagno GL, Aloe R, Banfi G, Guidi GC|date=July 2012|title=Foot-strike haemolysis after a 60-km ultramarathon|journal=Blood Transfus|volume=10|issue=3|pages=377–383|doi=10.2450/2012.0167-11|pmc=3417738|pmid=22682343}}</ref>
* Гемолітична анемія низького ступеня виявляється у 70% реципієнтів протезованих клапанів серця, а важка гемолітична анемія — у 3%.<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=bJF2zgOhJcoC&q=Biomaterials+Engineering+and+Devices-Human+applications+D.L.Wise&pg=PA203
|title=Biomaterials Engineering and Devices: Orthopedic, dental, and bone graft applications
|last=Wise
|first=Donald Lee
|year=2000
|isbn=978-0-89603-859-2
}}</ref>

=== Внутрішньосудинний гемоліз ===
'''Внутрішньосудинний гемоліз''' описує гемоліз, який відбувається переважно всередині [[Циркуляторна система|судинної мережі]].<ref name="Stanley 2018">{{Cite web|title=Diagnosis of hemolytic anemia in the adult|website=UpToDate|url=https://www.uptodate.com/contents/diagnosis-of-hemolytic-anemia-in-the-adult|accessdate=2019-05-04|last=Stanley L Schrier|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171226181455/http://www.uptodate.com/contents/diagnosis-of-hemolytic-anemia-in-the-adult|archivedate=2017-12-26|url-status=dead}}</ref> В результаті вміст еритроцитів вивільняється в загальний кровотік, що призводить до [[Гемоглобінемія|гемоглобінемії]]<ref name="eClinpath Intravascular hemolysis">{{Cite web|url=http://eclinpath.com/hematology/anemia/mechanisms-of-anemia/intravascular-hemolysis-new/|title=Intravascular hemolysis|website=eClinpath|accessdate=2019-05-08}}</ref> і підвищує ризик наступної [[Білірубін|гіпербілірубінемії]].<ref name="Muller Jacobsen Healy McMickan 2006 pp. 229–241">{{Cite journal|last=Muller|first=Andre|last2=Jacobsen|first2=Helene|last3=Healy|first3=Edel|last4=McMickan|first4=Sinead|last5=Istace|first5=Fréderique|last6=Blaude|first6=Marie-Noëlle|last7=Howden|first7=Peter|last8=Fleig|first8=Helmut|last9=Schulte|first9=Agnes|year=2006|title=Hazard classification of chemicals inducing haemolytic anaemia: An EU regulatory perspective|url=https://rivm.openrepository.com/bitstream/handle/10029/5596/muller.pdf?sequence=1&isAllowed=y|journal=Regulatory Toxicology and Pharmacology|publisher=Elsevier BV|volume=45|issue=3|pages=229–241|doi=10.1016/j.yrtph.2006.04.004|issn=0273-2300|pmid=16793184|archive-url=https://web.archive.org/web/20190503184457/https://rivm.openrepository.com/bitstream/handle/10029/5596/muller.pdf?sequence=1&isAllowed=y|archive-date=2019-05-03|access-date=2019-05-04|hdl-access=free|url-status=dead}}</ref>

Внутрішньосудинний гемоліз може виникнути, коли еритроцити потрапляють під вплив [[Аутоантитіла|аутоантитіл]], що призводить до фіксації [[Система комплементу|комплементу]], або внаслідок пошкодження паразитами, такими як ''[[Babesia]]''.<ref name="eClinpath Bilirubin and hemolytic anemia">{{Cite web|title=Bilirubin and hemolytic anemia|website=eClinpath|url=http://eclinpath.com/chemistry/liver/cholestasis/bilirubin/bilirubin-and-hemolysis/|accessdate=2019-05-08}}</ref> Крім того, тромботична мікроангіопатія (ТМА) може призвести до гемолізу еритроцитів.<ref>{{Cite web|title=Thrombotic Microangiopathy (TMA)|url=https://unckidneycenter.org/kidneyhealthlibrary/glomerular-disease/thrombotic-microangiopathy-tma/|accessdate=2020-08-19|website=UNC Kidney Center|language=en-US}}</ref> ТМА часто спостерігається у пацієнтів з ''аГУС'', коли тромби утворюються в дрібних судинах нирки, що призводить до пошкодження еритроцитів, коли вони намагаються пройти через перекриті судини.<ref>{{Cite web|title=Atypical Hemolytic Uremic Syndrome|url=https://rarediseases.org/rare-diseases/atypical-hemolytic-uremic-syndrome/|accessdate=2020-08-19|website=NORD (National Organization for Rare Disorders)|language=en-US}}</ref>

=== Позасудинний гемоліз ===
'''Екстраваскулярний гемоліз''' відноситься до гемолізу, що відбувається в [[Печінка|печінці]], [[Селезінка|селезінці]], [[Кістковий мозок|кістковому мозку]] та [[Лімфатичний вузол|лімфатичних вузлах]].<ref name="Stanley 2018">{{Cite web|title=Diagnosis of hemolytic anemia in the adult|website=UpToDate|url=https://www.uptodate.com/contents/diagnosis-of-hemolytic-anemia-in-the-adult|accessdate=2019-05-04|last=Stanley L Schrier|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171226181455/http://www.uptodate.com/contents/diagnosis-of-hemolytic-anemia-in-the-adult|archivedate=2017-12-26|url-status=dead}}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFStanley_L_Schrier">Stanley L Schrier. William C Mentzer; Jennifer S Tirnauer (eds.). [https://web.archive.org/web/20171226181455/http://www.uptodate.com/contents/diagnosis-of-hemolytic-anemia-in-the-adult "Diagnosis of hemolytic anemia in the adult"]. ''UpToDate''. Archived from [https://www.uptodate.com/contents/diagnosis-of-hemolytic-anemia-in-the-adult the original] on 2017-12-26<span class="reference-accessdate">. Retrieved <span class="nowrap">2019-05-04</span></span>.</cite></ref> У цьому випадку в [[Плазма крові|плазму крові]] потрапляє невелика кількість гемоглобіну.<ref name="Muller Jacobsen Healy McMickan 2006 pp. 229–241">{{Cite journal|last=Muller|first=Andre|last2=Jacobsen|first2=Helene|last3=Healy|first3=Edel|last4=McMickan|first4=Sinead|last5=Istace|first5=Fréderique|last6=Blaude|first6=Marie-Noëlle|last7=Howden|first7=Peter|last8=Fleig|first8=Helmut|last9=Schulte|first9=Agnes|year=2006|title=Hazard classification of chemicals inducing haemolytic anaemia: An EU regulatory perspective|url=https://rivm.openrepository.com/bitstream/handle/10029/5596/muller.pdf?sequence=1&isAllowed=y|journal=Regulatory Toxicology and Pharmacology|publisher=Elsevier BV|volume=45|issue=3|pages=229–241|doi=10.1016/j.yrtph.2006.04.004|issn=0273-2300|pmid=16793184|archive-url=https://web.archive.org/web/20190503184457/https://rivm.openrepository.com/bitstream/handle/10029/5596/muller.pdf?sequence=1&isAllowed=y|archive-date=2019-05-03|access-date=2019-05-04|hdl-access=free|url-status=dead}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFMullerJacobsenHealyMcMickan2006">Muller, Andre; Jacobsen, Helene; Healy, Edel; McMickan, Sinead; Istace, Fréderique; Blaude, Marie-Noëlle; Howden, Peter; Fleig, Helmut; Schulte, Agnes (2006). [https://web.archive.org/web/20190503184457/https://rivm.openrepository.com/bitstream/handle/10029/5596/muller.pdf?sequence=1&isAllowed=y "Hazard classification of chemicals inducing haemolytic anaemia: An EU regulatory perspective"] <span class="cs1-format">(PDF)</span>. ''Regulatory Toxicology and Pharmacology''. Elsevier BV. '''45''' (3): 229–241. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1016/j.yrtph.2006.04.004|10.1016/j.yrtph.2006.04.004]]. [[Handle System|hdl]]:<span class="cs1-lock-free" title="Freely accessible">[https://hdl.handle.net/10029%2F5596 10029/5596]</span>. [[ISSN]]&nbsp;[[issn:0273-2300|0273-2300]]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16793184 16793184]. Archived from [https://rivm.openrepository.com/bitstream/handle/10029/5596/muller.pdf?sequence=1&isAllowed=y the original] <span class="cs1-format">(PDF)</span> on 2019-05-03<span class="reference-accessdate">. Retrieved <span class="nowrap">2019-05-04</span></span>.</cite></ref> [[Макрофаги]] [[Ретикулоендотеліальна система|ретикулоендотеліальної системи]] у цих органах [[Фагоцитоз|поглинають і руйнують]] структурно дефектні еритроцити або ті, до яких прикріплені антитіла, і вивільняють некон’югований білірубін у кровообіг.<ref name="Rhodes Varacallo 2019">{{Cite journal|last=Rhodes|first=Carl E.|last2=Varacallo|first2=Matthew|date=2019-03-04|title=Physiology, Oxygen Transport|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538336/|pmid=30855920|access-date=2019-05-04}}</ref><ref name="Sokol81">{{Cite journal|vauthors=Sokol RJ, Hewitt S, Stamps BK|date=June 1981|title=Autoimmune haemolysis: an 18-year study of 865 cases referred to a regional transfusion centre|journal=Br Med J (Clin Res Ed)|volume=282|issue=6281|pages=2023–7|doi=10.1136/bmj.282.6281.2023|pmc=1505955|pmid=6788179}}</ref> Загалом, селезінка руйнує помірно аномальні еритроцити або ті, що вкриті [[Імуноглобуліни класу G|антитілами типу IgG]]<ref name="BRAUNSTEIN.EVAN 2019">{{Cite web|last=BRAUNSTEIN.EVAN|title=Overview of Hemolytic Anemia – Hematology and Oncology|website=Merck Manuals Professional Edition|date=2019-05-03|url=https://www.merckmanuals.com/professional/hematology-and-oncology/anemias-caused-by-hemolysis/overview-of-hemolytic-anemia?query=Autoimmune%20Hemolytic%20Anemia|language=la|accessdate=2019-05-05}}</ref><ref name="Hypersplenism 2019">{{Cite web|title=Hypersplenism: MedlinePlus Medical Encyclopedia|website=MedlinePlus|date=2019-04-30|url=https://medlineplus.gov/ency/article/001314.htm|accessdate=2019-05-08}}</ref>, тоді як еритроцити з серйозними аномаліями або ті, що вкриті [[Імуноглобуліни класу M|антитілами типу IgM,]] руйнуються в кровообігу або у печінці.<ref name="BRAUNSTEIN.EVAN 2019" />

Якщо позасудинний гемоліз масивний, [[гемосидерин]]<nowiki>||Hemosiderin}} може відкладатися в селезінці, кістковому мозку, нирках, печінці та інших органах, що призводить до </nowiki>[[Гемосидероз|гемосидерозу]]<nowiki>||Hemosiderosis}}.</nowiki><ref name="Muller Jacobsen Healy McMickan 2006 pp. 229–241">{{Cite journal|last=Muller|first=Andre|last2=Jacobsen|first2=Helene|last3=Healy|first3=Edel|last4=McMickan|first4=Sinead|last5=Istace|first5=Fréderique|last6=Blaude|first6=Marie-Noëlle|last7=Howden|first7=Peter|last8=Fleig|first8=Helmut|last9=Schulte|first9=Agnes|year=2006|title=Hazard classification of chemicals inducing haemolytic anaemia: An EU regulatory perspective|url=https://rivm.openrepository.com/bitstream/handle/10029/5596/muller.pdf?sequence=1&isAllowed=y|journal=Regulatory Toxicology and Pharmacology|publisher=Elsevier BV|volume=45|issue=3|pages=229–241|doi=10.1016/j.yrtph.2006.04.004|issn=0273-2300|pmid=16793184|archive-url=https://web.archive.org/web/20190503184457/https://rivm.openrepository.com/bitstream/handle/10029/5596/muller.pdf?sequence=1&isAllowed=y|archive-date=2019-05-03|access-date=2019-05-04|hdl-access=free|url-status=dead}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFMullerJacobsenHealyMcMickan2006">Muller, Andre; Jacobsen, Helene; Healy, Edel; McMickan, Sinead; Istace, Fréderique; Blaude, Marie-Noëlle; Howden, Peter; Fleig, Helmut; Schulte, Agnes (2006). [https://web.archive.org/web/20190503184457/https://rivm.openrepository.com/bitstream/handle/10029/5596/muller.pdf?sequence=1&isAllowed=y "Hazard classification of chemicals inducing haemolytic anaemia: An EU regulatory perspective"] <span class="cs1-format">(PDF)</span>. ''Regulatory Toxicology and Pharmacology''. Elsevier BV. '''45''' (3): 229–241. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1016/j.yrtph.2006.04.004|10.1016/j.yrtph.2006.04.004]]. [[Handle System|hdl]]:<span class="cs1-lock-free" title="Freely accessible">[https://hdl.handle.net/10029%2F5596 10029/5596]</span>. [[ISSN]]&nbsp;[[issn:0273-2300|0273-2300]]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16793184 16793184]. Archived from [https://rivm.openrepository.com/bitstream/handle/10029/5596/muller.pdf?sequence=1&isAllowed=y the original] <span class="cs1-format">(PDF)</span> on 2019-05-03<span class="reference-accessdate">. Retrieved <span class="nowrap">2019-05-04</span></span>.</cite></ref>

== Поза тілом ==
[[Файл:Hemolysis.jpg|міні| Гемоліз проб крові. Еритроцити без (зліва і посередині) і з (справа) гемолізом. Якщо гемолізовано лише 0,5% еритроцитів, вивільнений гемоглобін призведе до того, що [[Сироватка крові|сироватка]] або [[Плазма крові|плазма]] стануть блідо-червоними або вишнево-червоними. <ref>{{Cite web|url=http://www.cdha.nshealth.ca/default.aspx?page=SubPage&centerContent.Id.0=21648&category.Categories.1=411|title=Capital Health}}</ref> Зауважте, що гемолізований зразок виглядає чіткішим, оскільки в ньому значно менше клітин, які розсіюють світло.]]
Гемоліз ''[[in vitro]]'' може бути спричинений неправильною технікою забору зразків крові, впливом механічної обробки крові або дією бактерій на культуральні зразки крові.

=== З колекції зразків ===
Більшість причин гемолізу ''in vitro'' пов’язані зі збором зразків. Складні збори, ненадійні з’єднання лінії, забруднення та неправильний розмір голки, а також неправильне змішування пробірок і неправильно заповнені пробірки є частими причинами гемолізу.<ref>{{Cite journal|last=McCaughey|first=Euan James|last2=Vecellio|first2=Elia|last3=Lake|first3=Rebecca|last4=Li|first4=Ling|last5=Burnett|first5=Leslie|last6=Chesher|first6=Douglas|last7=Braye|first7=Stephen|last8=Mackay|first8=Mark|last9=Gay|first9=Stephanie|date=2017-01-02|title=Key factors influencing the incidence of hemolysis: A critical appraisal of current evidence|journal=Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences|volume=54|issue=1|pages=59–72|doi=10.1080/10408363.2016.1250247|issn=1040-8363|pmid=28013559}}</ref> Надмірне всмоктування може призвести до того, що [[Червоні кров'яні тільця|червоні кров’яні тільця]] будуть розбиті під час проходження [[Підшкірна голка|підшкірної голки]]<nowiki>||Hypodermic needle}} через </nowiki>[[турбулентність]] і фізичну силу. Такий гемоліз частіше виникає, коли вени пацієнта "важко знайти" або коли вони спадають під час забору крові шприцом або сучасною вакуумною системою. Досвід і правильна техніка є ключовими для будь-якої [[Флеботоміст|флеботомії]] (у виконанні медсестри чи лікаря), для запобігання гемолізу.

Гемоліз ''in vitro'' під час збору зразків може спричинити неточні результати лабораторних досліджень через забруднення навколишньої плазми вмістом гемолізованих еритроцитів. Наприклад, концентрація [[Калій|калію]] в еритроцитах набагато вища, ніж у плазмі, тому підвищений рівень калію зазвичай виявляють у біохімічних дослідженнях гемолізованої крові.

Після процесу збору крові гемоліз ''in vitro'' все ще може виникнути в зразку через зовнішні фактори, такі як тривале зберігання, неправильні умови зберігання та надмірні фізичні зусилля через падіння або інтенсивне перемішування пробірки.

=== Від механічної обробки крові під час операції ===
Під час деяких [[Хірургічна операція|хірургічних втручань]] (особливо деяких операцій на серці), де очікується значна крововтрата, використовується обладнання для [[Інтраопераційне збереження крові|інтраопераційного відновлення крові]]. Процес центрифугування забирає кров у пацієнта, промиває еритроцити [[Фізіологічний розчин|фізіологічним розчином]] і повертає їх у кровообіг пацієнта. Гемоліз може виникнути, якщо центрифуга обертається занадто швидко (зазвичай понад 500 об/хв) — за змістом, це гемоліз, що відбувається поза тілом. Підвищений гемоліз виникає при раптовій втраті великої кількості крові, тому що процес повернення клітин пацієнта має відбуватися з відповідно вищою швидкістю, щоб запобігти [[Артеріальна гіпотензія|гіпотензії]], дисбалансу [[PH|рН]] та ряду інших факторів [[Гемодинаміка|гемодинаміки]] та рівня крові. Моделювання потоків рідини для прогнозування ймовірності розриву мембрани еритроцитів у відповідь на стрес є активною ділянкою досліджень.<ref>{{Cite journal|last=Faghih|first=Mohammad M.|last2=Sharp|first2=M. Keith|date=2019-03-07|title=Modeling and prediction of flow-induced hemolysis: a review|journal=Biomechanics and Modeling in Mechanobiology|volume=18|issue=4|pages=845–881|doi=10.1007/s10237-019-01137-1|issn=1617-7940|pmid=30847662}}</ref>

=== З бактеріальної культури ===
[[Файл:Streptococcal_hemolysis.jpg|міні| Гемоліз від ''стрептокока''. Приклади зразків гемокультури, створених (зліва) альфа-, бета- та гамма-гемолітичними стрептококами.]]
Візуалізація фізичного прояву гемолізу в культуральних зразках крові може бути використана як інструмент для визначення виду різних [[Грам-позитивні бактерії|грампозитивних бактерій]] (''наприклад'', ''[[Стрептокок|Streptococcus]]'').

== Номенклатура ==
Гемоліз іноді називають '''гемолізисом''', '''гематолізом''', '''еритролізом''' або '''еритроцитолізом'''. Слова ''гемоліз''<ref name="lpd">{{Cite book
|title=Longman Pronunciation Dictionary
|last=Wells
|first=John C.
|year=2008
|publisher=Longman
|edition=3rd
|isbn=978-1-4058-8118-0
}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFWells2008">Wells, John C. (2008). ''Longman Pronunciation Dictionary'' (3rd&nbsp;ed.). Longman. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціально: BookSources/978-1-4058-8118-0|<bdi>978-1-4058-8118-0</bdi>]].</cite></ref> і ''гематоліз'' використовують комбіновані форми, що передають ідею «<nowiki/>[[лізис]] крові» (''[[wiktionary:haemo-#Prefix|гемо-]]'' або ''[[wiktionary:haemato-#Prefix|гемато-]]'' + ''[[wiktionary:-lysis#Suffix|-лізис]]''). Слова ''еритролізис''<ref>{{Cite web|url=http://www.dictionary.com/browse/erythrolysis|title=erythrolysis|website=American Heritage Stedman's Medical Dictionary|publisher=Houghton Mifflin|accessdate=8 July 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180708162253/http://www.dictionary.com/browse/erythrolysis|archivedate=8 July 2018|url-status=live}}</ref> і ''еритроцитолізис''<ref>{{Cite web|url=http://www.dictionary.com/browse/erythrocytolysis|title=erythrocytolysis|website=American Heritage Stedman's Medical Dictionary|publisher=Houghton Mifflin|accessdate=8 July 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180708162230/http://www.dictionary.com/browse/erythrocytolysis|archivedate=8 July 2018|url-status=live}}</ref> обидва використовують поєднання форм, що передають ідею «<nowiki/>[[Лізис|лізису]] еритроцитів» (''[[wiktionary:erythro-#Prefix|еритро-]]'' ± ''[[wiktionary:cyto-#Prefix|цито]]'' -+ ''[[wiktionary:-lysis#Suffix|-лізис]]'').

Червоні кров’яні клітини (еритроцити) мають короткий термін життя (приблизно 120 днів), і старі клітини постійно видаляються та замінюються новими через механізм [[Еритропоез|еритропоезу]]. Цей процес розпаду/заміни називається обігом еритроцитів. У цьому сенсі еритроліз або гемоліз є нормальним процесом, який відбувається постійно. Однак ці терміни зазвичай використовуються для позначення того, що лізис є [[Патологія|патологічним]].

== Ускладнення ==
Легенева гіпертензія набуває визнання як ускладнення хронічного спадкового та набутого гемолізу.<ref name="Machado Gladwin 2010 pp. 30S–38S II">{{Cite journal|last=Machado|first=Roberto F.|last2=Gladwin|first2=Mark T.|year=2010|title=Pulmonary Hypertension in Hemolytic Disorders|journal=Chest|publisher=Elsevier BV|volume=137|issue=6|pages=30S–38S|doi=10.1378/chest.09-3057|issn=0012-3692|pmc=2882115|pmid=20522578}}</ref><ref name="Rother Bell Hillmen Gladwin p=1653">{{Cite journal|last=Rother|first=Russell P.|last2=Bell|first2=Leonard|last3=Hillmen|first3=Peter|last4=Gladwin|first4=Mark T.|date=2005-04-06|title=The Clinical Sequelae of Intravascular Hemolysis and Extracellular Plasma Hemoglobin|journal=JAMA|publisher=American Medical Association (AMA)|volume=293|issue=13|pages=1653–62|doi=10.1001/jama.293.13.1653|issn=0098-7484|pmid=15811985|doi-access=free}}</ref><ref name="Reiter Wang Tanus-Santos Hogg 2002 pp. 1383–1389 III">{{Cite journal|last=Reiter|first=Christopher D.|last2=Wang|first2=Xunde|last3=Tanus-Santos|first3=Jose E.|last4=Hogg|first4=Neil|last5=Cannon|first5=Richard O.|last6=Schechter|first6=Alan N.|last7=Gladwin|first7=Mark T.|date=2002-11-11|title=Cell-free hemoglobin limits nitric oxide bioavailability in sickle-cell disease|journal=Nature Medicine|publisher=Springer Nature|volume=8|issue=12|pages=1383–1389|doi=10.1038/nm1202-799|issn=1078-8956|pmid=12426562}}</ref> Вільний гемоглобін, що виділяється під час гемолізу, інактивує [[судинорозширювальний засіб]] оксид азоту (NO).<ref name="Machado Gladwin 2010 pp. 30S–38S II" /> Гемоліз також вивільняє [[Аргіназа|аргіназу]], яка виснажує [[Аргінін|L-аргінін]], субстрат, необхідний для синтезу NO.<ref name="Machado Gladwin 2010 pp. 30S–38S II" /> <ref name="Reiter Wang Tanus-Santos Hogg 2002 pp. 1383–1389 III" /> Це зменшує NO-залежну вазодилатацію<ref name="Machado Gladwin 2010 pp. 30S–38S II" /> та індукує активацію [[Тромбоцити|тромбоцитів]], утворення [[Тромбін|тромбіну]], [[Зсідання крові|прокоагулянтних]] факторів і активацію [[Тромбопластин|тканинного фактора]]<ref name="Machado Gladwin 2010 pp. 30S–38S II" />, що сприяє формуванню [[Тромбоз|тромбозу]].<ref name="Machado Gladwin 2010 pp. 30S–38S II" /> Це може призвести до [[Спазм стравоходу|спазму стравоходу]] та [[Дисфагія|дисфагії]], [[Біль у животі|болю в животі]], [[Еректильна дисфункція|еректильної дисфункції]], [[Артеріальна гіпертензія|системної гіпертензії]], [[Перфузія|зниження перфузії органів]], сприяння [[Запалення|запаленню]] та [[Зсідання крові|коагуляції]] та [[Тромбоз|тромбозу]].<ref name="Rother Bell Hillmen Gladwin 2005 pp. 1653–1662 II">{{Cite journal|last=Rother|first=Russell P.|last2=Bell|first2=Leonard|last3=Hillmen|first3=Peter|last4=Gladwin|first4=Mark T.|date=2005-04-06|title=The Clinical Sequelae of Intravascular Hemolysis and Extracellular Plasma Hemoglobin|journal=JAMA|volume=293|issue=13|pages=1653–1662|doi=10.1001/jama.293.13.1653|issn=0098-7484|pmid=15811985|quote=The systemic removal of nitric oxide has been shown to contribute to clinical morbidities, including severe esophageal spasm and dysphagia, abdominal pain, erectile dysfunction, and thrombosis.16,17,23-26 In addition, systemic release of hemoglobin is associated with pulmonary and systemic hypertension,17,20,53-55 decreased organ perfusion, and increased mortality.53-58 Plasma hemoglobin and its breakdown product heme can also directly activate endothelial cells and further promote inflammation and coagulation.27|doi-access=free}}</ref>

Хронічний гемоліз також може призвести до [[Ендотеліальна дисфункція|ендотеліальної дисфункції]], посилення відповідей, опосередкованих ендотеліном-1, і [[Васкуліт|васкулопатії]].<ref name="Machado Gladwin 2010 pp. 30S–38S II">{{Cite journal|last=Machado|first=Roberto F.|last2=Gladwin|first2=Mark T.|year=2010|title=Pulmonary Hypertension in Hemolytic Disorders|journal=Chest|publisher=Elsevier BV|volume=137|issue=6|pages=30S–38S|doi=10.1378/chest.09-3057|issn=0012-3692|pmc=2882115|pmid=20522578}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFMachadoGladwin2010">Machado, Roberto F.; Gladwin, Mark T. (2010). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2882115 "Pulmonary Hypertension in Hemolytic Disorders"]. ''Chest''. Elsevier BV. '''137''' (6): 30S–38S. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1378/chest.09-3057|10.1378/chest.09-3057]]. [[ISSN]]&nbsp;[[issn:0012-3692|0012-3692]]. [[PubMed Central|PMC]]&nbsp;<span class="cs1-lock-free" title="Freely accessible">[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2882115 2882115]</span>. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20522578 20522578].</cite></ref><ref name="Schaer Buehler Alayash Belcher pp. 1276–1284 II">{{Cite journal|last=Schaer|first=D. J.|last2=Buehler|first2=P. W.|last3=Alayash|first3=A. I.|last4=Belcher|first4=J. D.|last5=Vercellotti|first5=G. M.|date=2012-12-20|title=Hemolysis and free hemoglobin revisited: exploring hemoglobin and hemin scavengers as a novel class of therapeutic proteins|journal=Blood|publisher=American Society of Hematology|volume=121|issue=8|pages=1276–1284|doi=10.1182/blood-2012-11-451229|issn=0006-4971|pmc=3578950|pmid=23264591}}</ref> Вивільнення [[Гем (біохімія)|гему]] призводить до виробництва [[Білірубін|білірубіну]] та виснаження білків плазми, таких як [[Альбуміни|альбумін]], [[гаптоглобін]] і [[гемопексин]], що може призвести до [[Жовтяниця (медицина)|жовтяниці]].<ref name="Smith McCulloh p.">{{Cite journal|last=Smith|first=Ann|last2=McCulloh|first2=Russell J.|date=2015-06-30|title=Hemopexin and haptoglobin: allies against heme toxicity from hemoglobin not contenders|journal=Frontiers in Physiology|publisher=Frontiers Media SA|volume=6|pages=187|doi=10.3389/fphys.2015.00187|issn=1664-042X|pmc=4485156|pmid=26175690|doi-access=free}}</ref> Це також може призвести до підвищення рівня продукту розпаду гему [[Стеркобілін|стеркобіліну]] в калі.<ref name="BRAUNSTEIN.EVAN 2019">{{Cite web|last=BRAUNSTEIN.EVAN|title=Overview of Hemolytic Anemia – Hematology and Oncology|website=Merck Manuals Professional Edition|date=2019-05-03|url=https://www.merckmanuals.com/professional/hematology-and-oncology/anemias-caused-by-hemolysis/overview-of-hemolytic-anemia?query=Autoimmune%20Hemolytic%20Anemia|language=la|accessdate=2019-05-05}}<cite class="citation web cs1 cs1-prop-foreign-lang-source" data-ve-ignore="true" id="CITEREFBRAUNSTEIN.EVAN2019">BRAUNSTEIN.EVAN (2019-05-03). [https://www.merckmanuals.com/professional/hematology-and-oncology/anemias-caused-by-hemolysis/overview-of-hemolytic-anemia?query=Autoimmune%20Hemolytic%20Anemia "Overview of Hemolytic Anemia – Hematology and Oncology"]. ''Merck Manuals Professional Edition'' (in Latin)<span class="reference-accessdate">. Retrieved <span class="nowrap">2019-05-05</span></span>.</cite>
[[Category:CS1 Latin-language sources (la)]]</ref>

[[Спленектомія]] у пацієнтів із гемолітичними захворюваннями підвищує ризик розвитку [[Тромбоемболія легеневої артерії|легеневого тромбозу]].<ref name="Machado Gladwin 2010 pp. 30S–38S II">{{Cite journal|last=Machado|first=Roberto F.|last2=Gladwin|first2=Mark T.|year=2010|title=Pulmonary Hypertension in Hemolytic Disorders|journal=Chest|publisher=Elsevier BV|volume=137|issue=6|pages=30S–38S|doi=10.1378/chest.09-3057|issn=0012-3692|pmc=2882115|pmid=20522578}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFMachadoGladwin2010">Machado, Roberto F.; Gladwin, Mark T. (2010). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2882115 "Pulmonary Hypertension in Hemolytic Disorders"]. ''Chest''. Elsevier BV. '''137''' (6): 30S–38S. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1378/chest.09-3057|10.1378/chest.09-3057]]. [[ISSN]]&nbsp;[[issn:0012-3692|0012-3692]]. [[PubMed Central|PMC]]&nbsp;<span class="cs1-lock-free" title="Freely accessible">[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2882115 2882115]</span>. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20522578 20522578].</cite></ref>

Ускладнення також можуть виникнути через збільшення навантаження на нирки, оскільки вони виділяють [[еритропоетин]], щоб стимулювати [[кістковий мозок]] виробляти більше [[Ретикулоцити|ретикулоцитів]] (попередників еритроцитів), щоб компенсувати втрату еритроцитів через гемоліз.<ref name="BRAUNSTEIN.EVAN 2019">{{Cite web|last=BRAUNSTEIN.EVAN|title=Overview of Hemolytic Anemia – Hematology and Oncology|website=Merck Manuals Professional Edition|date=2019-05-03|url=https://www.merckmanuals.com/professional/hematology-and-oncology/anemias-caused-by-hemolysis/overview-of-hemolytic-anemia?query=Autoimmune%20Hemolytic%20Anemia|language=la|accessdate=2019-05-05}}<cite class="citation web cs1 cs1-prop-foreign-lang-source" data-ve-ignore="true" id="CITEREFBRAUNSTEIN.EVAN2019">BRAUNSTEIN.EVAN (2019-05-03). [https://www.merckmanuals.com/professional/hematology-and-oncology/anemias-caused-by-hemolysis/overview-of-hemolytic-anemia?query=Autoimmune%20Hemolytic%20Anemia "Overview of Hemolytic Anemia – Hematology and Oncology"]. ''Merck Manuals Professional Edition'' (in Latin)<span class="reference-accessdate">. Retrieved <span class="nowrap">2019-05-05</span></span>.</cite>
[[Category:CS1 Latin-language sources (la)]]</ref>

== Дивись також ==

* Гемолізин
* [[Дефіцит глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази|Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази]]

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Посилання ==

* [https://web.archive.org/web/20060515022028/http://www.calgarylabservices.com/HealthcareProfessionals/SpecimenCollection/HemolysisEffects.htm Вплив гемолізу на клінічні зразки]
[[Категорія:Гематологія]]

Версія за 17:47, 24 червня 2023

Hemolysis
Інші назви Haemolysis (alternative spelling), hematolysis, erythrolysis, or erythrocytolysis
Спеціальність Pathology
Ускладнення Kidney failure, kidney disease
Причини Osmosis
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 MA16.00
MeSH D006461
CMNS: Hemolysis у Вікісховищі
Еритроцити в гіпотонічному розчині, змушуючи воду рухатися в клітину
Еритроцити в гіпертонічному розчині, що змушує воду виходити з клітини

Гемоліз або гемолізис[1] також відомий під кількома іншими назвами, — це руйнування (лізис) еритроцитів (еритроцитів) і вивільнення їх вмісту (цитоплазми) в навколишню рідину (наприклад, плазму крові). Гемоліз може відбуватися in vivo або in vitro.

Однією з причин гемолізу є дія гемолізинів||Hemolysin}}, токсинів, що виробляються певними патогенними бактеріями або грибами. Ще одна причина - інтенсивні фізичні навантаження.[2] Гемолізини пошкоджують цитоплазматичну мембрану еритроцитів, викликаючи лізис і, зрештою, загибель клітини.[3]

Етимологія

Від гемо- + -лізис, з Ancient Greek: [n] αἷμα (haîma , «кров») + λύσις (lúsis , «розпушування»).[джерело?]

Всередині тіла

Гемоліз всередині організму може бути спричинений великою кількістю захворювань, включно з деякими паразитами (наприклад, Plasmodium), деякі аутоімунні розлади (наприклад, аутоімунна гемолітична анемія, лікарсько-індукована гемолітична анемія, атиповий гемолітико-уремічний синдром||Atypical hemolytic uremic syndrome}} (аГУС, aHUS)[4]),[5] деякі генетичні розлади (наприклад, серповидноклітинна анемія або дефіцит G6PD ), або кров із занадто низькою концентрацією розчиненої речовини ( гіпотонічні клітини).[6]

Гемоліз може призвести до гемоглобінемії через викид гемоглобіну в плазму крові, який відіграє значну роль у патогенезі сепсису[7] і може призвести до підвищеного ризику інфекції через його гальмівну дію на вроджену імунну систему.[7]

Паразитарний гемоліз

Оскільки процес живлення паразитів Plasmodium пошкоджує еритроцити, малярію іноді називають «паразитарним гемолізом» у медичній літературі. 

HELLP, прееклампсія або еклампсія

Див. синдром HELLP, прееклампсія та еклампсія

Гемолітична хвороба новонароджених

Гемолітична хвороба новонароджених - це аутоімунне захворювання, яке виникає внаслідок проникнення антитіл матері через плаценту до плоду. Це найчастіше трапляється, коли мати раніше піддавалася впливу антигенів крові, присутніх у плода, але чужих для її імунної системи, або через переливання крові, або під час попередньої вагітності.[8]

Гемолітична анемія

Оскільки гемоліз in vivo руйнує еритроцити, у неконтрольованих, хронічних або важких випадках він може призвести до гемолітичної анемії.

Гемолітичний криз

Гемолітичний криз або гіпергемолітичний криз характеризується прискореним темпом руйнування еритроцитів, що призводить до анемії, жовтяниці та ретикулоцитозу||Reticulocytosis}}.[9] Гемолітичні кризи є основною проблемою при серповидноклітинній анемії та дефіциті G6PD.

Проковтування або отруєння отруйними речовинами

Проковтування Paxillus involutus може викликати гемоліз.

Космічний гемоліз

Космічний політ може викликати гемоліз. [10]

Внутрішні причини

Гемоліз може бути результатом внутрішніх дефектів самих еритроцитів: [11] [12]

Зовнішні причини

Зовнішній гемоліз викликається середовищем еритроцитів:[5][6]

Внутрішньосудинний гемоліз

Внутрішньосудинний гемоліз описує гемоліз, який відбувається переважно всередині судинної мережі.[16] В результаті вміст еритроцитів вивільняється в загальний кровотік, що призводить до гемоглобінемії[17] і підвищує ризик наступної гіпербілірубінемії.[18]

Внутрішньосудинний гемоліз може виникнути, коли еритроцити потрапляють під вплив аутоантитіл, що призводить до фіксації комплементу, або внаслідок пошкодження паразитами, такими як Babesia.[19] Крім того, тромботична мікроангіопатія (ТМА) може призвести до гемолізу еритроцитів.[20] ТМА часто спостерігається у пацієнтів з аГУС, коли тромби утворюються в дрібних судинах нирки, що призводить до пошкодження еритроцитів, коли вони намагаються пройти через перекриті судини.[21]

Позасудинний гемоліз

Екстраваскулярний гемоліз відноситься до гемолізу, що відбувається в печінці, селезінці, кістковому мозку та лімфатичних вузлах.[16] У цьому випадку в плазму крові потрапляє невелика кількість гемоглобіну.[18] Макрофаги ретикулоендотеліальної системи у цих органах поглинають і руйнують структурно дефектні еритроцити або ті, до яких прикріплені антитіла, і вивільняють некон’югований білірубін у кровообіг.[22][23] Загалом, селезінка руйнує помірно аномальні еритроцити або ті, що вкриті антитілами типу IgG[24][25], тоді як еритроцити з серйозними аномаліями або ті, що вкриті антитілами типу IgM, руйнуються в кровообігу або у печінці.[24]

Якщо позасудинний гемоліз масивний, гемосидерин||Hemosiderin}} може відкладатися в селезінці, кістковому мозку, нирках, печінці та інших органах, що призводить до гемосидерозу||Hemosiderosis}}.[18]

Поза тілом

Гемоліз проб крові. Еритроцити без (зліва і посередині) і з (справа) гемолізом. Якщо гемолізовано лише 0,5% еритроцитів, вивільнений гемоглобін призведе до того, що сироватка або плазма стануть блідо-червоними або вишнево-червоними. [26] Зауважте, що гемолізований зразок виглядає чіткішим, оскільки в ньому значно менше клітин, які розсіюють світло.

Гемоліз in vitro може бути спричинений неправильною технікою забору зразків крові, впливом механічної обробки крові або дією бактерій на культуральні зразки крові.

З колекції зразків

Більшість причин гемолізу in vitro пов’язані зі збором зразків. Складні збори, ненадійні з’єднання лінії, забруднення та неправильний розмір голки, а також неправильне змішування пробірок і неправильно заповнені пробірки є частими причинами гемолізу.[27] Надмірне всмоктування може призвести до того, що червоні кров’яні тільця будуть розбиті під час проходження підшкірної голки||Hypodermic needle}} через турбулентність і фізичну силу. Такий гемоліз частіше виникає, коли вени пацієнта "важко знайти" або коли вони спадають під час забору крові шприцом або сучасною вакуумною системою. Досвід і правильна техніка є ключовими для будь-якої флеботомії (у виконанні медсестри чи лікаря), для запобігання гемолізу.

Гемоліз in vitro під час збору зразків може спричинити неточні результати лабораторних досліджень через забруднення навколишньої плазми вмістом гемолізованих еритроцитів. Наприклад, концентрація калію в еритроцитах набагато вища, ніж у плазмі, тому підвищений рівень калію зазвичай виявляють у біохімічних дослідженнях гемолізованої крові.

Після процесу збору крові гемоліз in vitro все ще може виникнути в зразку через зовнішні фактори, такі як тривале зберігання, неправильні умови зберігання та надмірні фізичні зусилля через падіння або інтенсивне перемішування пробірки.

Від механічної обробки крові під час операції

Під час деяких хірургічних втручань (особливо деяких операцій на серці), де очікується значна крововтрата, використовується обладнання для інтраопераційного відновлення крові. Процес центрифугування забирає кров у пацієнта, промиває еритроцити фізіологічним розчином і повертає їх у кровообіг пацієнта. Гемоліз може виникнути, якщо центрифуга обертається занадто швидко (зазвичай понад 500 об/хв) — за змістом, це гемоліз, що відбувається поза тілом. Підвищений гемоліз виникає при раптовій втраті великої кількості крові, тому що процес повернення клітин пацієнта має відбуватися з відповідно вищою швидкістю, щоб запобігти гіпотензії, дисбалансу рН та ряду інших факторів гемодинаміки та рівня крові. Моделювання потоків рідини для прогнозування ймовірності розриву мембрани еритроцитів у відповідь на стрес є активною ділянкою досліджень.[28]

З бактеріальної культури

Гемоліз від стрептокока. Приклади зразків гемокультури, створених (зліва) альфа-, бета- та гамма-гемолітичними стрептококами.

Візуалізація фізичного прояву гемолізу в культуральних зразках крові може бути використана як інструмент для визначення виду різних грампозитивних бактерій (наприклад, Streptococcus).

Номенклатура

Гемоліз іноді називають гемолізисом, гематолізом, еритролізом або еритроцитолізом. Слова гемоліз[1] і гематоліз використовують комбіновані форми, що передають ідею «лізис крові» (гемо- або гемато- + -лізис). Слова еритролізис[29] і еритроцитолізис[30] обидва використовують поєднання форм, що передають ідею «лізису еритроцитів» (еритро- ± цито -+ -лізис).

Червоні кров’яні клітини (еритроцити) мають короткий термін життя (приблизно 120 днів), і старі клітини постійно видаляються та замінюються новими через механізм еритропоезу. Цей процес розпаду/заміни називається обігом еритроцитів. У цьому сенсі еритроліз або гемоліз є нормальним процесом, який відбувається постійно. Однак ці терміни зазвичай використовуються для позначення того, що лізис є патологічним.

Ускладнення

Легенева гіпертензія набуває визнання як ускладнення хронічного спадкового та набутого гемолізу.[31][32][33] Вільний гемоглобін, що виділяється під час гемолізу, інактивує судинорозширювальний засіб оксид азоту (NO).[31] Гемоліз також вивільняє аргіназу, яка виснажує L-аргінін, субстрат, необхідний для синтезу NO.[31] [33] Це зменшує NO-залежну вазодилатацію[31] та індукує активацію тромбоцитів, утворення тромбіну, прокоагулянтних факторів і активацію тканинного фактора[31], що сприяє формуванню тромбозу.[31] Це може призвести до спазму стравоходу та дисфагії, болю в животі, еректильної дисфункції, системної гіпертензії, зниження перфузії органів, сприяння запаленню та коагуляції та тромбозу.[34]

Хронічний гемоліз також може призвести до ендотеліальної дисфункції, посилення відповідей, опосередкованих ендотеліном-1, і васкулопатії.[31][35] Вивільнення гему призводить до виробництва білірубіну та виснаження білків плазми, таких як альбумін, гаптоглобін і гемопексин, що може призвести до жовтяниці.[36] Це також може призвести до підвищення рівня продукту розпаду гему стеркобіліну в калі.[24]

Спленектомія у пацієнтів із гемолітичними захворюваннями підвищує ризик розвитку легеневого тромбозу.[31]

Ускладнення також можуть виникнути через збільшення навантаження на нирки, оскільки вони виділяють еритропоетин, щоб стимулювати кістковий мозок виробляти більше ретикулоцитів (попередників еритроцитів), щоб компенсувати втрату еритроцитів через гемоліз.[24]

Дивись також

Примітки

  1. ↑ а б Wells, John C. (2008). Longman Pronunciation Dictionary (вид. 3rd). Longman. ISBN 978-1-4058-8118-0. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «lpd» визначена кілька разів з різним вмістом
  2. ↑ Witek, K; Ścisłowska, J; Turowski, D; Lerczak, K; Lewandowska-Pachecka, S; Pokrywka, A (March 2017). Total bilirubin in athletes, determination of reference range. Biology of Sport. 34 (1): 45—48. doi:10.5114/biolsport.2017.63732. ISSN 0860-021X. PMC 5377560. PMID 28416897.
  3. ↑ Madigan, Michael T. (2010). Brock Biology of Microorganisms 13th Edition. с. 804. ISBN 978-0-321-64963-8.
  4. ↑ Reference, Genetics Home. Atypical hemolytic-uremic syndrome. Genetics Home Reference (англ.). Процитовано 18 серпня 2020.
  5. ↑ а б в Barcellini, Wilma (2015). Immune Hemolysis: Diagnosis and Treatment Recommendations. Seminars in Hematology. 52 (4): 304—312. doi:10.1053/j.seminhematol.2015.05.001. ISSN 1532-8686. PMID 26404442. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:0» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. ↑ а б в Beris, Photis; Picard, Véronique (2015). Non-immune Hemolysis: Diagnostic Considerations. Seminars in Hematology. 52 (4): 287—303. doi:10.1053/j.seminhematol.2015.07.005. ISSN 1532-8686. PMID 26404441. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом
  7. ↑ а б Effenberger-Neidnicht, Katharina; Hartmann, Matthias (2018). Mechanisms of Hemolysis During Sepsis. Inflammation. 41 (5): 1569—1581. doi:10.1007/s10753-018-0810-y. ISSN 1573-2576. PMID 29956069.
  8. ↑ Erythrocyte Alloimmunization and Pregnancy: Overview, Background, Pathophysiology. 2 лютого 2019.
  9. ↑ Innvista. Архів оригіналу за 24 червня 2010. Процитовано 4 липня 2010.
  10. ↑ Guzman, Ana (24 лютого 2022). Scientists Find Increased Red Blood Cell Destruction in Space. NASA. Процитовано 9 червня 2022.
  11. ↑ Jacobasch, G; Rapoport, SM (1996). Hemolytic anemias due to erythrocyte enzyme deficiencies. Molecular Aspects of Medicine. 17 (2): 143—70. doi:10.1016/0098-2997(96)88345-2. ISSN 0098-2997. PMID 8813716.
  12. ↑ Bossi, D; Russo, M (1996). Hemolytic anemias due to disorders of red cell membrane skeleton. Molecular Aspects of Medicine. 17 (2): 171—88. doi:10.1016/0098-2997(96)88346-4. ISSN 0098-2997. PMID 8813717.
  13. ↑ Telford RD, Sly GJ, Hahn AG, Cunningham RB, Bryant C, Smith JA (January 2003). Footstrike is the major cause of hemolysis during running. J. Appl. Physiol. 94 (1): 38—42. doi:10.1152/japplphysiol.00631.2001. PMID 12391035.
  14. ↑ Lippi G, Schena F, Salvagno GL, Aloe R, Banfi G, Guidi GC (July 2012). Foot-strike haemolysis after a 60-km ultramarathon. Blood Transfus. 10 (3): 377—383. doi:10.2450/2012.0167-11. PMC 3417738. PMID 22682343.
  15. ↑ Wise, Donald Lee (2000). Biomaterials Engineering and Devices: Orthopedic, dental, and bone graft applications. ISBN 978-0-89603-859-2.
  16. ↑ а б Stanley L Schrier. Diagnosis of hemolytic anemia in the adult. UpToDate. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 4 травня 2019. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Stanley 2018» визначена кілька разів з різним вмістом
  17. ↑ Intravascular hemolysis. eClinpath. Процитовано 8 травня 2019.
  18. ↑ а б в Muller, Andre; Jacobsen, Helene; Healy, Edel; McMickan, Sinead; Istace, Fréderique; Blaude, Marie-Noëlle; Howden, Peter; Fleig, Helmut; Schulte, Agnes (2006). Hazard classification of chemicals inducing haemolytic anaemia: An EU regulatory perspective (PDF). Regulatory Toxicology and Pharmacology. Elsevier BV. 45 (3): 229—241. doi:10.1016/j.yrtph.2006.04.004. ISSN 0273-2300. PMID 16793184. Архів оригіналу (PDF) за 3 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка) Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Muller Jacobsen Healy McMickan 2006 pp. 229–241» визначена кілька разів з різним вмістом
  19. ↑ Bilirubin and hemolytic anemia. eClinpath. Процитовано 8 травня 2019.
  20. ↑ Thrombotic Microangiopathy (TMA). UNC Kidney Center (амер.). Процитовано 19 серпня 2020.
  21. ↑ Atypical Hemolytic Uremic Syndrome. NORD (National Organization for Rare Disorders) (амер.). Процитовано 19 серпня 2020.
  22. ↑ Rhodes, Carl E.; Varacallo, Matthew (4 березня 2019). Physiology, Oxygen Transport. PMID 30855920. Процитовано 4 травня 2019.
  23. ↑ Sokol RJ, Hewitt S, Stamps BK (June 1981). Autoimmune haemolysis: an 18-year study of 865 cases referred to a regional transfusion centre. Br Med J (Clin Res Ed). 282 (6281): 2023—7. doi:10.1136/bmj.282.6281.2023. PMC 1505955. PMID 6788179.
  24. ↑ а б в г BRAUNSTEIN.EVAN (3 травня 2019). Overview of Hemolytic Anemia – Hematology and Oncology. Merck Manuals Professional Edition (лат.). Процитовано 5 травня 2019. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «BRAUNSTEIN.EVAN 2019» визначена кілька разів з різним вмістом
  25. ↑ Hypersplenism: MedlinePlus Medical Encyclopedia. MedlinePlus. 30 квітня 2019. Процитовано 8 травня 2019.
  26. ↑ Capital Health.
  27. ↑ McCaughey, Euan James; Vecellio, Elia; Lake, Rebecca; Li, Ling; Burnett, Leslie; Chesher, Douglas; Braye, Stephen; Mackay, Mark; Gay, Stephanie (2 січня 2017). Key factors influencing the incidence of hemolysis: A critical appraisal of current evidence. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences. 54 (1): 59—72. doi:10.1080/10408363.2016.1250247. ISSN 1040-8363. PMID 28013559.
  28. ↑ Faghih, Mohammad M.; Sharp, M. Keith (7 березня 2019). Modeling and prediction of flow-induced hemolysis: a review. Biomechanics and Modeling in Mechanobiology. 18 (4): 845—881. doi:10.1007/s10237-019-01137-1. ISSN 1617-7940. PMID 30847662.
  29. ↑ erythrolysis. American Heritage Stedman's Medical Dictionary. Houghton Mifflin. Архів оригіналу за 8 July 2018. Процитовано 8 July 2018.
  30. ↑ erythrocytolysis. American Heritage Stedman's Medical Dictionary. Houghton Mifflin. Архів оригіналу за 8 July 2018. Процитовано 8 July 2018.
  31. ↑ а б в г д е ж и Machado, Roberto F.; Gladwin, Mark T. (2010). Pulmonary Hypertension in Hemolytic Disorders. Chest. Elsevier BV. 137 (6): 30S—38S. doi:10.1378/chest.09-3057. ISSN 0012-3692. PMC 2882115. PMID 20522578. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Machado Gladwin 2010 pp. 30S–38S II» визначена кілька разів з різним вмістом
  32. ↑ Rother, Russell P.; Bell, Leonard; Hillmen, Peter; Gladwin, Mark T. (6 квітня 2005). The Clinical Sequelae of Intravascular Hemolysis and Extracellular Plasma Hemoglobin. JAMA. American Medical Association (AMA). 293 (13): 1653—62. doi:10.1001/jama.293.13.1653. ISSN 0098-7484. PMID 15811985.
  33. ↑ а б Reiter, Christopher D.; Wang, Xunde; Tanus-Santos, Jose E.; Hogg, Neil; Cannon, Richard O.; Schechter, Alan N.; Gladwin, Mark T. (11 листопада 2002). Cell-free hemoglobin limits nitric oxide bioavailability in sickle-cell disease. Nature Medicine. Springer Nature. 8 (12): 1383—1389. doi:10.1038/nm1202-799. ISSN 1078-8956. PMID 12426562.
  34. ↑ Rother, Russell P.; Bell, Leonard; Hillmen, Peter; Gladwin, Mark T. (6 квітня 2005). The Clinical Sequelae of Intravascular Hemolysis and Extracellular Plasma Hemoglobin. JAMA. 293 (13): 1653—1662. doi:10.1001/jama.293.13.1653. ISSN 0098-7484. PMID 15811985. The systemic removal of nitric oxide has been shown to contribute to clinical morbidities, including severe esophageal spasm and dysphagia, abdominal pain, erectile dysfunction, and thrombosis.16,17,23-26 In addition, systemic release of hemoglobin is associated with pulmonary and systemic hypertension,17,20,53-55 decreased organ perfusion, and increased mortality.53-58 Plasma hemoglobin and its breakdown product heme can also directly activate endothelial cells and further promote inflammation and coagulation.27
  35. ↑ Schaer, D. J.; Buehler, P. W.; Alayash, A. I.; Belcher, J. D.; Vercellotti, G. M. (20 грудня 2012). Hemolysis and free hemoglobin revisited: exploring hemoglobin and hemin scavengers as a novel class of therapeutic proteins. Blood. American Society of Hematology. 121 (8): 1276—1284. doi:10.1182/blood-2012-11-451229. ISSN 0006-4971. PMC 3578950. PMID 23264591.
  36. ↑ Smith, Ann; McCulloh, Russell J. (30 червня 2015). Hemopexin and haptoglobin: allies against heme toxicity from hemoglobin not contenders. Frontiers in Physiology. Frontiers Media SA. 6: 187. doi:10.3389/fphys.2015.00187. ISSN 1664-042X. PMC 4485156. PMID 26175690.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гемоліз&oldid=39776737