Марксизм-ленінізм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маркси́зм-леніні́зм — самовизначення правлячої моно-ідеології в країнах тоталітарного соціалізму в 20 столітті. Спочатку подані в персоніфікуючій стилістиці (вчення «Маркса — Енгельса — Леніна — Сталіна», тощо), ці конгломерати ідей під впливом процесів «подолання культу особи і його наслідків» почали описуватися як продукт колективного керівництва правлячих партій з акцентованим дистанціюванням від будь-яких ознак харизматичної забарвленості.
У структуру марксизму-ленінізму традиційно входили ортодоксальний марксизм, ленінізм і зв'язані вчення регіональних ідеологічних апостолів, що постійно трансформуються на користь еліти, що володарює в той або інший момент.
Марксизм — наука про шляхи і форми переходу людства від класового суспільства до безкласового, від капіталізму до комунізму.
Основоположниками марксизму були Карл Маркс і Фрідріх Енгельс. Марксизм виник у 40-х роках 19 ст.
Ленінізм — Учення Владіміра Леніна, що розвивало основні положення марксизму. Систематизоване і кодифіковане Сталіним.
