Адам Сміт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Адам Сміт | |
 |
|
| Ім'я при народженні: | Адам Сміт |
|---|---|
| Дата народження: | 5 червня 1723 |
| Місце народження: | Керкколд, Шотландія |
| Дата смерті: | 17 липня 1790 |
| Місце смерті: | Единбург, Шотландія |
| Рід діяльності: | Філософ, Економіст |
| Напрямок: | Класична економічна теорія |
| Magnum opus: | «Дослідження про природу і причини багатства народів» |
Ада́м Сміт (англ. Adam Smith; *5 червня 1723 Керкколд, Шотландія — †17 липня 1790 Единбург, Шотландія) — британський (шотландський) економіст, філософ-етик; один із засновників сучасної економічної теорії.
Зміст |
[ред.] Коротка біографія
Адам Сміт народився у містечку Керкколді в шотландському окрузі Файф у родині митного чиновника. У віці 15 років поступив в Університет Глазго, де два роки вивчав етичні основи філософії. Потім навчався в Бейлліол-Коледжі в Оксфорді.
У 1751 році Сміта призначено професором логіки в університеті Глазго. Читав лекції з етики, риторики, юриспруденції і політичної економія. У 1759 році опублікував працю «Теорія моральних почуттів», в якій здійснив соціально-психологічний аналіз етичної поведінки людини, яка дозволяє їй жити з іншими в суспільстві.
Надзвичайну популярність Сміт здобув у 1776 після публікації праці «Дослідження про природу і причини багатства народів», в якій у деталях описує наслідки економічної волі. У книзі обговорено такі концепції як laissez-faire, роль егоїзму, поділ праці, функції ринку і міжнародне значення вільної економіки. «Багатство народів» відкрило економіку як науку, сформулювавши доктрину вільного підприємництва. Сміт виклав інтелектуальну систему, що пояснила роботу вільного ринку і дотепер є основою економічного укладу. Найвідоміший афоризм Сміта — невидима рука ринку — фраза, яку він використовував для пояснення того як егоїзм стає ефективним важелем в розподілі ресурсів.
У 1778 році Сміта призначено главою митного управління Единбурга, Шотландія, де він і помер після тривалої хвороби 17 липня 1790 року.
[ред.] «Теорія моральних почуттів»
У даній праці, опублікованій в 1759 році, Сміт розбирає людську природу та її відношення до суспільства. Він вважає, що не суспільство, а сама людина накладає на себе обмеження. Пояснює, чому людина може відчувати симпатію до іншої. Висловлює тезис, що моральні правила потрібні для практикування цієї сутності людини в житті. Сміт виходить із позиції «нейтрального спостерігача» (англ. the impartial spectator), припускаючи, що люди спостерігають один за одним. У відносинах передається досвід, що мораль походить із схожості обидвобоких почуттів бажання, страждань та відчуття обов'язку. Поведінка людини оцінюються позитивно при таких відносинах, тому що вона базується на правильних та чесних мотивах, а не тому, що вона для людини є корисною (на відміну егоїстичного підходу в «Добробуті народів»). Люди уявляють, що вони спостерігають одне за одним, що й примушує їх поводитися як цього очікує інша сторона. При цьому вони повинні пересилити свій егоїзм. Сміт вважає, що люди приймають ту роль, якій вони найбільше симпатизують. Таким чином, рольова гра викликає у людей мотив поводити себе між собою саме так, як вони цього бажають. Проте, для цього потрібна відповідна воля обох акторів.
Проблема Адама Сміта полягає в тому, що симпатія як мотив етичної поведінки людини не відповідає праобразу «гомо оекономікуса» із пізнішої праці Сміта. Такий дисонанс пов'язують із початковим використанням Смітом поняття симпатія в нейтральному сенсі «позитивних та негативних афектів», проте, пізніше він використовує це поняття в загальновживаному сенсі слова. Деякі автори пояснюють це тим, що Сміт чудово розумів, що економічний аналіз здатний виявити тільки окремий аспект людської діяльності, який необхідно доповнити соціо-психологічним. Інші вважають, що «Теорія моральних почуттів» пояснює, чому люди зі «здоровим» інстинктом самозбереження (егоїзмом) здатні виявити любов до ближнього та альтруїзм. Таким чином, Сміт відвертається від індивідуалістичного погляду на людину в стилі Гоббса. Підтвердженням останнього пояснення можна вважати той факт, що Сміт переглянув коротко перед смертю цю працю, але при цьому не вніс в неї особливих змін.
[ред.] «Дослідження природи та причин багатства народів»
У своїй найвідомішій праці 1776 року Сміт з високою деталізацію систематизує сучасні йому ідеї. «Поділ праці повинен сприяти та розвивати продуктивність робочої сили найкраще», так розпочинає Сміт свою працю об'ємом понад 1000 сторінок. Особлива увага приділяється розгляду наступних питань:
[ред.] Перевага поділу праці
Причиною багатства окремого народу автор вважає розповсюдження поділу праці. Отже, на відміну від фізіократів, які вважали продуктивність властивістю тільки землі/природи, саме працю Сміт вважає тим, що забезпечує добробут народу, оскільки забезпечення товарами та послугами стало кращим, проте, якість землі та клімат не змінилися протягом часу. Такий феномен пояснює економічний ріст (див. також пізнішу модель Солоу). Кращими стають уміння, розуміння при здійсненні певного виду роботи. Це, в свою чергу, уможливлює тільки поділ праці. Він наводить приклад з голками, згідно якого один працівник може максимально в день виготовляти 20 голок, а 10 працівників, кожний з яких спеціалізується на певному відрізку праці — 48 000 за той самий проміжок часу. Переваги поділу праці можна реалізувати тільки в обмінній економіці настільки ефективно, наскільки функціонує ринок. Сміт резюмує: чим більший розмір ринку, тим розвинутішим є поділ праці.
[ред.] Теорія рівноваги на ринку
Яку вартість та ціну мають товари на ринку? Сміт з'ясовує, що необхідно розрізняти дві характеристичні вартості: вартість обміну та споживчу (див. також Аристотель). Речі, які мають велику ціну обміну, не мають споживчої вартості (діамант), і навпаки (наприклад, вода), оскільки обмінна вартість є визначальною для ціноутворення на ринку. При цьому, робота є справжнім масштабом для обмінної вартості товару (пізніше її розвинули Рікардо та Маркс). Як вважає, Шумпетер, цю теорію можна розуміти тільки в сенсі pars pro toto, тобто не в повному сенсі робочої вартості. Тільки в погано розвитому суспільстві робоча теорія як база ціноутворення мала би значення. На вищому рівні розвитку додатково враховуються рента за землю та прибуток. Таким чином, цінам, прибуток та рента на землю визначають ціну товару і тільки зміна рівноваги між попитом та пропозицією може на короткий час змінити її, проте, довгостроково буде конвертувати до природної ціни. Втручання в ринок тільки дестабілізують цей баланс. При цьому, в разі збільшення конкуренції серед покупців збільшується ціна та робить збільшення виробництва певного товару цікавим для оферентів, аж поки ринок не повернеться в рівновагу. Чисельність населення регулюється також ринком: попит на робочу силу збільшується, у працівників є більше грошей, для того що прогодувати дітей (якщо забагато дітей, останні помирають).
[ред.] Теорія розподілу доходів
Теорія розподілу доходів є нічим іншим для Сміта як дзеркальним відображенням теорії ціни. Природну ціну на товар визначають доходи із факторів виробництва, проте, пояснення про середню величину факторів виробництва він не надає . Про з/п він говорить, що ця повинна бути більшою за мінімальний рівень прожитку. Для Сміта «теорія резідуальності» є найкращим поясненням: в першому стані суспільства все виникнення вартості пов'язані із фактором праці, таким чином – працівник отримає увесь ВНП. Що стосується земельної ренти, тут Сміт вважає, що її розмір є наслідком цін. При цьому, земля, яка є близькою до ринку, має тим більшу ренту. Теорія відсотка Сміта не набула особливого розповсюдження, оскільки він не розрізняв між доходом на капітал та з/п підприємця, а називав все просто прибутком. Вважав, що при збільшенні конкуренції між оферентами їх прибуток зменшуватиметься (див. далі Рікардо – аж до нуля).
[ред.] Економічно-політичні наслідки
Вимагається відсутність втручань в ринок. Проте, будь-які недосконалості, наприклад, монополізацію ринку необхідно усувати. Держава є охоронцем природного порядку та приватної власності (в зв'язку з цим німецьких ордолібералістів та Фрайберзьку школу можна вважати більшими спадкоємцями Сміта ніж радикальних лібералістів). Окрім суверенних завдань, зокрема, забезпечення діючого права в країні та захист зовнішніх інтересів, держава не може нічого зробити краще за ринок. Вважається, що Сміт передбачав негативні наслідки спеціалізації й тому вимагав примусове «освічення» простого населення таким чином, щоб людина із найвищого прошарку суспільства мала можливість піднятися більш вищий, отже, він не був прихильником держави-нічного сторожа. «Жодне суспільство не може квітнути та бути щасливим, якщо більшість людей є бідними».
Вільна торгівля повинна бути забезпечена — таким чином вона сприяє кращому поділу праці. Проте, він погоджується із певною необхідністю мит та управління експортом та імпортом (як в меркантилізмі, оскільки, захист країни є важливішим ніж короткострокові економічні переваги).
[ред.] Основні праці в оригіналі
[ред.] Посилання
- Історія економічних учень : Навчальний посібник / Юхименко П. І., Леоненко П.М. - К.: Знання-Прес, 2005.- 583 c.
- The Wealth of Nations at MetaLibri Digital Library
- The Theory of Moral Sentiments at MetaLibri Digital Library
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Адам Сміт |
