Абат
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Абат (лат. abbas від арамейського або — батько) — почесне ім'я духовних осіб римо-католицької церкви, яке, починаючи з V століття надавалося винятково настоятелям монастирів (абатств) і було назвою церковної посади. Аналогічне звання з жіночим закінченням, абатиса, надавали настоятелькам жіночих монастирів. В подальшому перетворилось на форму ввічливого звернення до всіх духовних осіб.
У православ'ї — ігумен. Деякі абати мали єпископську владу.
[ред.] Дивись також
| Гляньте абат у Вікісловнику, вільному словнику. |
[ред.] Література