Аденіум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аденіум
Adenium
Adenium
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Кутрові (Apocynaceae)
Рід: Аденіум (Adenium)
Roem. & Schult., 1819
Види
Adenium obesum
Adenium somalense
Adenium crispum
Adenium swazicum
Adenium multiflorum
Adenium boehmianum
Adenium oleifolium
Adenium socotranum
Adenium arabicum
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Adenium
EOL: 6851825
IPNI: 2172-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 69374
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Adenium

Аденіум (Adenium Roem. & Schult.) — каудексоформний рід рослин з родини кутрових (Apocynaceae).

Назва[ред.ред. код]

Adenium obesum в природніх умовах, Танзанія
Adenium boehmianum в природніх умовах, Південна Африка
Adenium obesum в культурі

Аденіум вперше був виявлений європейськими дослідниками Джоханом Ромером і Джозефом Шульцем на території Адена (араб. Oddaejn‎ — колишня назва Ємену) та отримав назву за місцем свого зростания. Народні назви — «пустельна троянда», «удавана азалія», «неправильний баобаб», «нога слона».

Систематика[ред.ред. код]

В залежності від авторів, рід або є монотипним, представленим одним видом — Adenium obesum з кількома підвидами, або має близько десяти окремих видів.

Каудекс, що збільшується з віком, та чисельні красиві квітки роблятьть аденіум дуже декоративним. Через це виведено багато його сортів з різноманітними формами та кольорами квітів.

Загальна біоморфологічна характеристика[ред.ред. код]

Чагарники або невеликі дерева від 1 до 5 м заввишки. Має потовщені в нижній частині соковиті стебла. Чергові цілокраї листки розміщені пучками на верхівках пагонів на коротких черешках. Квітки — з довгою квітковою трубкою воронкоподібної форми зібрані в суцвіття. Колір квітів: білий, рожевий, червоний. Сік аденіумів — отруйний. Сік Adenium boehmianum досі використовувється бушменами Намібії для отруєння стріл при полюванні на тварин.[1]

Рід Аденіум близький до роду Пахіподіум (Pachypodium) — основна відмінність полягає в тому, що гілки і стовбури пахіподіумів покриті сильними шипами.

Поширення[ред.ред. код]

Поширені в посушливих областях Африки, на Аравійському півострові, острові Сокотра.

Умови зростання[ред.ред. код]

Умови зростання аденіумів вельми суворі — посушливі, часто кам'янисті напівпустелі Африки з невеликим періодом дощів, коли рослини і запасаються вологою в каудексі на період посухи.

Утримання в культурі[ред.ред. код]

Рослини світолюбні. Взимку утримують майже сухо при температурі не нижче 15 °C, полив тільки у випадку всихання каудекса, який при цьому стає м'яким. Влітку полив рясний. Весь теплий період, поки температура не опускається нижче 15 °C, рослини бажано утримувати на свіжому повітрі на сонячному місці. Землесуміш має бути повітре- та вологопроникна, складається з листяного та дернового ґрунту з додаванням великозернистого піску. Розмножують переважно насінням, іноді стебловими живцями, також прищеплюють на 1,5 річний олеандр.

В Україні аденіуми поки що не часто зустрічаються в колекціях ботанічних садів та квітникарів-аматорів. Колекція Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна представлена одним видом — аденіумом гладким (Adenium obesum).

Аденіуми успішно культивуються у вологих тропіках — В'єтнамі, Таїланді, Індії, Малайзії, Філіппінах. Там виробники експериментують, схрещують, виводять все нові сорти і поширюють ці рослини в інші країни і навіть на інші континенти.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Rowley, G. 1999. Pachypodium & Adenium. Cactus File 5: 1-79.
  • Plaizier, A. C. 1980. A revision of Adenium Roem. and Schult. and of Diplorhynchus Welw. ex Fic. and Hiern (Apocynaceae). Meded. Landbouwhoogeschool. 80-12:1-40.
  • Bailey, L.H. & E.Z. Bailey. 1976. Hortus Third i-xiv, 1-1290. MacMillan, New York.

Джерела[ред.ред. код]