Альтаміра (печера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альтаміра
Techo de Altamira (replica)-Museo Arqueológico Nacional.jpg
Розташування Іберійський півострів:
Кантабрійські гори,
Іспанія Іспанія:
Flag of Cantabria.svg Кантабрія
Довжина 0,27 км
Висота над
рівнем моря
2—6 м
Рік відкриття 1879

Альтамі́ра (ісп. La cueva de Altamira) — печера в Іспанії з поліхромним кам'яним живописом епохи верхнього палеоліту (Солютрейська культура). Знаходиться поблизу Сантільяна-дель-Мар в Кантабрії, Іспанія, за 30 км на захід від міста Сантандера. Печера з живописом — об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1985 року.

Опис[ред.ред. код]

Печера довжиною 270 м складається з серії подвійних коридорів і зал. Головна зала становить у довжину 18 м і від 2 до 6 м у висоту. Деякий час у печері ніхто не жив крім тварин. Малюнки представляють зображення бізонів, коней, кабанів, відбитки долонь та ін. Вони виконані вугіллям, охрою, гематитом та іншими природними фарбами. Малюнки розташовані на стелі і стінах не тільки головного залу, але і в головному коридорі та інших залах. Стародавні художники використовували природні контури стіни для створення тривимірного ефекту, можливо це було пов'язано з їх релігійним поглядом на світ. Схожі зображення є в печерах Скандинавії і Північної Італії.

Відкриття і дослідження[ред.ред. код]

Перша публікація про Альтаміру

В 1879 р. археолог-любитель Марселіно Санс де Саутуола разом з 9-річною донькою випадково відкрили печеру з малюнками. Печера була розкопана Саутуолою і Хуаном Віланова-і-П'єра — археологом з Мадридського університету. В 1880 р. вони опублікували результати розкопок, де віднесли малюнки до епохи палеоліту. Інші вчені сприйняли це повідомлення неоднозначно, Саутуолу звинуватили у фальсифікації малюнків, поки пізніше не були відкриті печерні розписи в інших місцях, але до цього часу Саутуола вже помер. Розкопки в печері проводилися в 1902—1904, 1924—1925 та 1981 рр.

  • 1876 — Sautuola visita e investiga. Descrubre algunas de las pinturas, pero no les da importancia;
  • 1879 — Excavación del vestíbulo y descubrimiento del gran salón de pinturas polícromas por la hija de Sautuola;
  • 1880 — Giner de los Ríos y Vilanova exploran la cueva;
  • 1880 — Miguel Rodríguez Ferrer visita la cueva, donde le reciben Vilanova y Giner de los Ríos;
  • 1881 — Prospecciones de Harlé en las dos visitas que realiza. Es acompañado por Sautuola;
  • 1902 — Excavaciones de H. Alcalde del Río, primera vez que se documentan dos niveles: Magdaleniense y Solutrense;
  • 1902-04 — Prospecciones de E. Cartailhac y H. Breuil;
  • 1924 — H. Obermaier y H. Breuil;
  • 1925 — H. Obermaier;
  • 1980-81 — J. González Echegaray y L. Freeman.

У 1960-70-х рр. печеру відвідувала величезна кількість туристів, до 1500 осіб на день. Це призвело до того, що на малюнках була виявлена ​​цвіль від вогкості. Влада закрила печеру на реставрацію в 1977 р. і знову відкрили в 1982 р., однак різко обмеживши туди доступ до ~ 20 чол. в день. Черги на відвідування доводилося чекати до трьох років. У 2002 році, після виявлення цвілі на малюнках у головному залі, печера була закрита для відвідувань. У червні 2010 року міністр культури Іспанії Анхелес Гонсалес-Сінді оголосила, що в 2011 році печеру буде знову відкрито.[1]

В 2001 р. у в музейному комплексі Альтаміра, розташованому поруч з печерою, були відкриті копії знаменитого живописного панно Великого плафона, а також деяких інших зображень печери, що дозволяють ознайомитися з малюнками, не відвідуючи печеру. Інші копії малюнків Альтаміри знаходяться в Національному археологічному музеї Іспанії в Мадриді, Німецькому музеї в Мюнхені, в Японії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Spain's Cultural Ministry to Reopen Caves of Altamira Despite Scientists 'Warnings (англ.)

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Дэвлет Е. Альтамира: у истоков искусства. М., 2004.
  • Пан П. Альтамира — «Новая пещера» // Вестник СОИПИ. Кемерово, 2001. Вып.4.
  • Madariaga de la Campa, Benito (2000). Sanz de Sautuola y el descubrimiento de Altamira, Santander, Fundación Marcelino Botín. ISBN 84-95516-18-7.
  • Е. Г. Дэвлет. Альтамира — «королева расписных пещер»: К 125-летию открытия пещерного искусства // Природа. — 2004. — № 12
  • Almagro Basch, Martín. (janeiro-febreiro 1969). "En el aniversario del descubrimiento de la Cueva de Altamira" (PDF) VII (37): 104-111.
  • Altuna, Jesús. (1992). "El medio ambiente durante el Pleistoceno Superior en la región Cantábrica con referencia especial a sus faunas de mamíferos" (PDF) (43): 13-29. San Sebastián: Sociedad de Ciencias Naturales ARANZADI. ISSN 1132-2217.
  • Altuna, Jesús. (janeiro-febreiro 2002). "Los animales representados en el arte rupestre de la Península Ibérica. Frecuencias de los mismos" (PDF) (54): 21-33. São Sebastião: Sociedad de Ciencias Naturales ARANZADI. ISSN 1132-2217.
  • Altuna, Jesús. (1976). "The Solutrean of Altamira: The Artifactual and Faunal Evidence" (PDF) (em inglês) XXVI-XXVII: 175-182. ISSN 0514-7336. Visitado em 26 de abril de 2012.
  • Álvarez Fernández, Esteban. (2001). ":8080/fedora/get/bibliuned :ETFSerieI2001/demo :Collection/view “Altamira Revisited” : Nuevos datos, interpretaciones y reflexiones sobre la industria ósea y la malacofauna" (PDF) (14): 167-184. ISSN 1131-7698. Visitado em 26 de abril de 2012.
  • Álvarez-Fernández, Esteban. (2009). "Análisis arqueomalacológico de la cueva de Altamira (Santillana del Mar, Cantabria) : Excavaciones de J. González Echegaray y L.G. Freeman" (PDF) 20 (1): 55-70. ISSN 1131-6993. Visitado em 26 de abril de 2012.
  • Barandiarán, I.. In: Barandiarán, I.. La cueva de Los Casares (en Riba de Saelices, Guadalajara). Madrid: Excavaciones Arqueológicas en España, 76, 1973. Capítulo: Fauna de Mamíferos del yacimiento prehistórico de Los Casares (Guadalajara). 97-116 pp. ISBN 84369-0281-5.
  • Barandiarán Maestu, Ignácio. Prehistoria de la Península Ibérica. [S.l.]: Ariel, 1998. ISBN 9788434465978. Visitado em 26 de abril de 2012.
  • Bernaldo de Quirós Guidolti, Federico. (1994). "Cronologia del arte paleolítico" (PDF) (5): 265-276. ISSN 1131-6993. Visitado em 18 de abril de 2012.
  • Blas, L. al. (realización). Patrimonio de la Humanidad. Europa Mediterránea I. [S.l.]: UNESCO/Planeta DeAgostini/Ediciones San Marcos, 1999. Capítulo: España. Cuevas de Altamira. 34-37 pp. vol. 1. ISBN 84-395-8385-0.
  • Botín, Gonzalo. (27 de abril de 1994). "Un único artista que pintaba de rodillas" (HTML).
  • Breuil, H.. La Cueva de Altamira en Santillana del Mar. Madrid: El Viso, 1984.
  • Bueno Ramírez, Primitiva. In: R. Balbín e P. Bueno (coords.). El arte prehistórico desde los inicios del siglo XXI : Primer Symposium Internacional de Arte Prehistórico de Ribadesella. [S.l.]: Asociación Cultural Amigos de Ribadesella, 2003. Capítulo: Prehistoria del lenguaje en las sociedades cazadoras y productoras del sur de Europa. 13-22 pp. ISBN 84-921909-8-1. Visitado em 20 de abril de 2012.
  • In: Coma-Cros, D. e Tello, A.. Historia del Arte. Prehistoria. África negra. Oceanía '. Madrid: Salvat, 2006. Capítulo: Los orígenes del arte. 40-113 pp. vol. Tomo 1. ISBN 84-471-0322-6.
  • Cumming, Robert. In: Juan Fernández (coord. e supervisão). Guía visual de pintura y arquitectura. Madrid: Dorling Kindersley Limited / Ediciones El País / Santillana, 1997. Capítulo: Cuevas de Altamira. 12-13 pp. Depósito Legal: B-30.428-1997.
  • Fernández, Jaime. (20 de março de 2007). "Los caballos de Altamira" (PDF) (53) p. 24. ISSN 1697-5685. Visitado em 18 de abril de 2012.
  • Finlayson, Clive. (19 de outubro de 2006). "Late survival of Neanderthals at the southernmost extreme of Europe" (em inglês) (443): 850-853. ISSN 0028-0836.
  • Fosse, P.. (2005). "Tafonomía y arqueozoologia comparadas de algunos yacimientos de los Pirineos franceses y de Cantabria" (PDF) (57): 163-181. San Sebastián: Sociedad de Ciencias Naturales ARANZADI. ISSN 1132-2217.
  • Fullola Pericot, Josep Mária. In: Garcia de Cortazar e Ruiz de Aguirre, Fernando (Diretor). Nueva Historia de España. La Historia en su lugar. Tomo 1 : Los albores de la Historia (desde los orígenes hasta el siglo III a.C.). [S.l.]: Planeta, 2002. Capítulo: El paleolítico superior en la Península (paisaje 2). 59-70 pp. ISBN 84-08-46576-7.
  • Gárate Maidagán, Diego. (Julho-Dezembro 2008). "Las pinturas zoomorfas punteadas del Paleolítico Superior cantábrico : hacia una cronologia dilatada de una tradición gráfica homogénea" (PDF) 65 (2): 29-47. DOI:10.3989/tp.2008.08002. ISSN 0082-5638. Visitado em 26 de abril de 2012.
  • García de Cortazar y Ruiz de Aguirre, Fernando. In: Garcia de Cortazar e Ruiz de Aguirre, Fernando (Diretor). Nueva Historia de España. La Historia en su lugar. Tomo 1 : Los albores de la Historia (desde los orígenes hasta el siglo III a.C.). [S.l.]: Planeta, 2002. Capítulo: Desembocadura del Saja. Homo pictor . Introducción histórica. 56-77 pp. ISBN 84-08-46576-7.
  • García Guinea, Miguel Ángel. Altamira y el arte prehistórico de las cuevas de Santander. Madrid: Patronato de la Cuevas Prehistóricas de Santander. Dirección General del Patronato Artístico y Cultural, 1975. ISBN 84-400-8797-7.
  • García Guinea, Miguel Ángel. Altamira y otras cuevas de Cantabria. Madrid: Sílex Ediciones, 1979. ISBN 84-85041-34-8. Visitado em 26 de abril de 2012.
  • González Echegaray, Joaquín. In: Moure Romanillo, Alfonso. "El hombre fósil" 80 años después: volumen conmemorativo del 50 aniversario de la muerte de Hugo Obermaier. [S.l.]: Universidad de Cantabria, 1996. Capítulo: Obermaier y Altamira. Las nuevas excavaciones. 249-270 pp. ISBN 9788481021394.
  • Visitado em 26 de abril de 2012. A versão online encontra-se limitada a uma vista parcial.

González Echegaray, J.. (2007/2008). "Balance sobre el Magdaleniense III en la Costa Cantábrica" (PDF) (24-25): 483-492. ISSN 0213-2095. Visitado em 6 de maio de 2012.</ref>

  • González Sainz, César. (2010). "La superposición de figuras en el arte parietal paleolítico. Cambios temporales en la región cantábrica" (Scridb, PDF) (18 (1)): 41-61. Universidade de Navarra. ISSN 1133-1542. Visitado em 26 de abril de 2012.
  • Montes, Ramón. In: Enrique Baquedano Pérez (coord.). Miscelánea en homenaje a Emiliano Aguirre. Arqueología. Madrid: Comunidad de Madrid, Museo Arqueológico Regional, 2004. Capítulo: Los “aerógrafos” de la Cueva de Altamira. 320-327 pp. vol. 4. ISBN 84-451-2656-3. Visitado em 18 de abril de 2012.

Lasheras, José Antonio. (Jan-Feb-Mar 2002). "Dossier : “La Altamira del siglo XXI” (El nuevo museo y centro de investigación de Altamira)" (PDF): 22-28. Fundación del Patrimonio Histórico de Castilla y León. ISSN 1578-5513. Visitado em 2 de maio de 2012.

  • Lasheras, José Antonio. In: Lasheras, J. A. (coord.). Redescubrir Altamira. [S.l.]: Turner, 2002. Capítulo: Un museo para el Paleolítico. 189-201 pp. ISBN 84-7506-5465. Visitado em 18 de abril de 2012.
  • Lasheras, José Antonio. (2005/2006). "El proyecto científico Los Tiempos de Altamira : primeros resultados" (PDF) III (57): 143-159. Sociedad de Ciencias Naturales ARANZADI. ISSN 1132-2217. Visitado em 18 de abril de 2012. Localização alternativa na web da editorial.
  • Leroi-Gourhan, André. Los primeros artistas de Europa. Introducción al arte parietal paleolítico. Madrid: Ediciones Encuentro, 1983. ISBN 84-7490-082-4.
  • Leroi-Gourhan, André. In: Garanger, José. La prehistoria en el mundo. Madrid: Akal, 2002. ISBN 9788446012030. Visitado em 2 de maio de 2012.
  • Lewis-Williams, David. La mente en la caverna : La conciencia y los orígenes del arte. Madrid: Akal, 2005. ISBN 9788446020622. Visitado em 20 de abril de 2012.
  • Madariaga de la Campa, Benito. "El hombre fósil" 80 años después : volumen conmemorativo del 50 aniversario de la muerte de Hugo Obermaier. Gijón (Astúr

ias): Servicio de publicaciones de la Universidad de Cantabria, 1996. Capítulo: Hugo Obermaier en el contexto de la Prehistoria cántabra : una

  • valoración de Altamira. 51-78 pp. ISBN 84-8102-139-3. Visitado em 2 de maio de 2012. A versão online encontra-se limitada a uma vista parcial.
  • Madariaga de la Campa, Benito. Sanz de Sautuola y el descubrimiento de Altamira. Consideraciones sobre las pinturas. Santander: Fundación Marcelino Botín, 2000. ISBN 84-95516-18-7. Visitado em 2 de maio de 2012.
  • Menéndez, Mario. :80/webclient/DeliveryManager?application=DIGITOOL-3&owner=resourcediscovery&custom_att_2=simple_viewer&pid=2387152 El arte en la Prehistoria. primeira reimpressão da 1ª. ed. Madrid: Universidad Nacional de Educación a Distancia (UNED), 2009. ISBN 978-84-362-5902-5. Visitado em 2 de maio de 2012.
  • Menéndez García, Rafael. (1994). "Consideraciones entorno a los llamados “bastones de mando”" (PDF) XLVII: 333-342. Publicaciones de la Universidad de Salamanca. ISSN 0514-7336. Visitado em 7 de maio de 2012.
  • Moro Abadía, Óscar. (2004). "1864-1902: El reconocimiento del arte paleolítico" (PDF) (57): 119-135. Publicaciones de la Universidad de Salamanca. ISSN 0514-7336. Visitado em 2 de maio de 2012.
  • Moure Romanillo, Alfonso. La cueva de Tito Bustillo: El Arte y los Cazadores del Paleolítico. 1ª. ed. Gijón (Astúrias): Trea, 1992. ISBN 84-87733-08-5.
  • Múzquiz Pérez-Seoane, Matilde. (1994). "Análisis del proceso artístico del arte rupestre" (PDF) (5): 357-368. ISSN 1131-6993. Visitado em 22 de abril de 2012.
  • Múzquiz Pérez-Seoane, Matilde. (1990). "El pintor de Altamira pintó en la Cueva del Castillo" (114): 14-22. ISSN 0212-0062.
  • Múzquiz Pérez-Seoane, Matilde. Análisis artístico de las pinturas rupestres del gran techo de la cueva de Altamira : materiales y técnicas : comparación con otras muestras de arte rupestre. Madrid: Universidad Complutense de Madrid. Facultad de Bellas Artes, 1988. ISBN 978-84-669-3025-3. Visitado em 2 de maio de 2012.
  • Múzquiz Pérez-Seoane, Matilde. (junho 1999). "Los secretos de Altamira" 2 (14): 84-92.
  • Obermaier, Hugo. El hombre prehistórico y los orígenes de la humanidad. [S.l.]: Revista de Occidente, 1957. Visitado em 2 de maio de 2012.
  • Pascua Turrión, Juan Francisco. (2006). "El arte paleolítico: historia de la investigación, escuelas interpretativas y problemática sobre su significado." (HTML). ISSN 1900-1495. Visitado em 2 de maio de 2012.
  • Perejón, Antonio. VIII Jornadas Aragonesas de Paleontología. La cooperación internacional en la Paleontologia española. [S.l.]: Institución Fernando el Católico, 2005. Capítulo: Los naturalistas extranjeros en la Real Sociedad Española de Historia Natural y las actuaciones de ésta en la cooperación científica internacional. 31-70 pp. ISBN 84-7820-774-0. Visitado em 2 de maio de 2012.
  • Pietsch, Erich. Altamira y la prehistoria de la tecnologia química. Madrid: Patronato de Investigación Científica y Técnica “Juan de la Cierva” - (C.S.I.C.), 1964. Depósito legal: M. 9.345.-1964. OCLC 28779910.
  • Pike, A. W. G.. (15 de junho de 2012). "U-Series Dating of Paleolithic Art in 11 Caves in Spain" (em inglês) 336 (6087): 1409-14013. DOI:10.1126/science.1219957. Fotografia do espeleotema estudado na Grande sala de Altamira (em inglês). Consultado em 16 de junho de 2012.
  • Ripoll, Eduardo. El arte paleolítico en la Península Ibérica. [S.l.]: Grupo 16, 1992. vol. 61. ISBN 84-7679-199-2.
  • Rogerio-Candelera, Miguel Ángel. VIII Congreso de Ibérico de Arqueometría. Actas. Teruel, 19-21 de octubre de 2009. Terol: Seminario de Arqueologia y Etnologia Turolense, 2010. Capítulo: Elaboración de un nuevo calco del cáprido de la Sala de La Hoya (Cueva de Altamira) mediante técnicas de análisis de imagen. 409-418 pp. ISBN 978-84-8854938-9. Visitado em 2 de maio de 2012.
  • Sánchez Pérez, Rafael. Apuntes biográficos sobre Don Miguel Rodríguez Ferrer. Sevilha: Padilla Libros, 2010. ISBN 978-84-8434-510-7. Visitado em 2 de maio de 2012.
  • Saura, Pedro. (Jan-Fev-Mar 2002). "Dossier: “La réplica del techo policromo”" (PDF): 32-34. Fundación del Patrimonio Histórico de Castilla y León. ISSN 1578-5513. Visitado em 2 de maio de 2012.
  • Straus, Lawrence Guy. (1976). "Análisis arqueológico de la fauna paleolítica del norte de la Península Ibérica" (PDF) XXVIII (4): 277-285. San Sebastián: Sociedad de Ciencias Naturales ARANZADI. ISSN 1132-2217.
  • Wong, Kate. (outubro 2009). "La extinción de los neandertales" (397): 16-21. ISSN 0210136X.

Фотографії[ред.ред. код]