Альтаміра (печера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Альтаміра
Techo de Altamira (replica)-Museo Arqueológico Nacional.jpg
Розташування Іберійський півострів:
Кантабрійські гори,
Іспанія Іспанія:
Flag of Cantabria.svg Кантабрія
Довжина 0,27 км
Висота над
рівнем моря
2—6 м
Рік відкриття 1879

Альтамі́ра (ісп. La cueva de Altamira) — печера в Іспанії з поліхромним кам'яним живописом епохи верхнього палеоліту (Солютрейська культура). Знаходиться поблизу Сантільяна-дель-Мар в Кантабрії, Іспанія, за 30 км на захід від міста Сантандера. Печера з живописом — об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1985 року.

Опис[ред.ред. код]

Печера довжиною 270 м складається з серії подвійних коридорів і зал. Головна зала становить у довжину 18 м і від 2 до 6 м у висоту. Деякий час у печері ніхто не жив крім тварин. Малюнки представляють зображення бізонів, коней, кабанів, відбитки долонь та ін. Вони виконані вугіллям, охрою, гематитом та іншими природними фарбами. Малюнки розташовані на стелі і стінах не тільки головного залу, але і в головному коридорі та інших залах. Стародавні художники використовували природні контури стіни для створення тривимірного ефекту, можливо це було пов'язано з їх релігійним поглядом на світ. Схожі зображення є в печерах Скандинавії і Північної Італії.

Відкриття і дослідження[ред.ред. код]

Перша публікація про Альтаміру

В 1879 р. археолог-любитель Марселіно Санс де Саутуола разом з 9-річною донькою випадково відкрили печеру з малюнками. Печера була розкопана Саутуолою і Хуаном Віланова-і-П'єра — археологом з Мадридського університету. В 1880 р. вони опублікували результати розкопок, де віднесли малюнки до епохи палеоліту. Інші вчені сприйняли це повідомлення неоднозначно, Саутуолу звинуватили у фальсифікації малюнків, поки пізніше не були відкриті печерні розписи в інших місцях, але до цього часу Саутуола вже помер. Розкопки в печері проводилися в 1902—1904, 1924—1925 та 1981 рр.

  • 1876 — Sautuola visita e investiga. Descrubre algunas de las pinturas, pero no les da importancia;
  • 1879 — Excavación del vestíbulo y descubrimiento del gran salón de pinturas polícromas por la hija de Sautuola;
  • 1880 — Giner de los Ríos y Vilanova exploran la cueva;
  • 1880 — Miguel Rodríguez Ferrer visita la cueva, donde le reciben Vilanova y Giner de los Ríos;
  • 1881 — Prospecciones de Harlé en las dos visitas que realiza. Es acompañado por Sautuola;
  • 1902 — Excavaciones de H. Alcalde del Río, primera vez que se documentan dos niveles: Magdaleniense y Solutrense;
  • 1902-04 — Prospecciones de E. Cartailhac y H. Breuil;
  • 1924 — H. Obermaier y H. Breuil;
  • 1925 — H. Obermaier;
  • 1980-81 — J. González Echegaray y L. Freeman.

У 1960-70-х рр. печеру відвідувала величезна кількість туристів, до 1500 осіб на день. Це призвело до того, що на малюнках була виявлена ​​цвіль від вогкості. Влада закрила печеру на реставрацію в 1977 р. і знову відкрили в 1982 р., однак різко обмеживши туди доступ до ~ 20 чол. в день. Черги на відвідування доводилося чекати до трьох років. У 2002 році, після виявлення цвілі на малюнках у головному залі, печера була закрита для відвідувань. У червні 2010 року міністр культури Іспанії Анхелес Гонсалес-Сінді оголосила, що в 2011 році печеру буде знову відкрито.[1]

В 2001 р. у в музейному комплексі Альтаміра, розташованому поруч з печерою, були відкриті копії знаменитого живописного панно Великого плафона, а також деяких інших зображень печери, що дозволяють ознайомитися з малюнками, не відвідуючи печеру. Інші копії малюнків Альтаміри знаходяться в Національному археологічному музеї Іспанії в Мадриді, Німецькому музеї в Мюнхені, в Японії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Spain's Cultural Ministry to Reopen Caves of Altamira Despite Scientists 'Warnings (англ.)

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Фотографії[ред.ред. код]