Анархо-синдикалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прапор анархо-синдикалістів

Ана́рхо-синдикалі́зм — одна із самостійних течій анархізму, яка вважає, що засоби виробництва мають перейти до найвищої форми організації робітників — профспілок. Виник наприкінці XIX ст. у Європі, прагнув об'єднати всіх робітників і за допомогою соціальної революції ліквідувати капіталістичне суспільство. На початку XX ст. синдикалізм був впливовим у міжнародному профспілковому русі та в соціалістичних партіях деяких країн. Головна мета сучасного анархо-синдикалізму — ліквідація державних інститутів і створення вільного комуністичного суспільства (бездержавного соціалізму).

Сутність анархо-синдикалізму[ред.ред. код]

Анархо-синдикалізм, або робітничий анархізм, визнає тільки низову, неієрархічну самоорганізацію трудящих, і тому відкидає участь в органах влади, а також політичні партії та ієрархічні профспілки.

Рудольф Роккер (1873—1958), один із навідоміших теоретиків анархо-синдикалізму, активний участник анархо-синдикаліського руху першої половини двадцятого століття.

Анархо-синдикалісти закликають до розвитку навиків самоуправління і солідарності через самоорганізацію в повсякденній боротьбі за покращення життєвих умов і розширення прав найманих робітників, проти зазіхань капітала і держави, проводячи страйки, бойкоти, демонстрації, саботажі та інші подібні акції протесту (так звані акції «прямої дії»), щоб підготувати тим самим соціальну революцію, яка повинна привести до торжества лібертарного (вільного) комунізму[1].

Анархо-синдикалісти вважають, що профспілки повинні діяти на основі принципу прийняття рішень усім колективом, через загальні збори на місцях. Вони відкидають розділення людей за статевою, сексуальною, віковою, етнонаціональною ознакою, так само як і будь-які інші види сегрегації та дискримінації. Для анархо-синдикалістів кожна людинна цінна насамперед як унікальна особистість, яка є частиною всього людського суспільства:

Теоретиками анархо-синдикалізму були Жорж Сорель, Юбер Лагардель та ін. Основні ідеї анархо-синдикалізму викладено в Ам'єнській хартії, прийнятій 1906 на з'їзді Загальної конфедерації праці у Франції в Ам'єні.

Анархо-синдикалізм зародився і поширився переважно у Франції, Італії, Іспанії та країнах Латинської Америки, де існував значний дрібнобуржуазний прошарок населення, з якого постійно поповнювались ряди робітничого класу.

Организації революційних і анархо-синдикалістів[ред.ред. код]

Профспілковий офіс CNT-AIT в Барселоні

Секретаріат Міжнародної Асоціації Трудящих (МАТ)

Індустріальні робочі світу (ІРС)

Анархо-синдикалістські організації в бСССР:

Примітки[ред.ред. код]

  1. [1]; Rocker R. Anarchosyndicalism (1938)

Література[ред.ред. код]