Бонапарти
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Бонапарти Франція, Італія, Нідерланди, Вестфалія та інші |
|||
|---|---|---|---|
 |
|||
| Країна: | Французька імперія Королівство Італія Королівство Іспанія Королівство Вестфалія Королівство Голандія Королівство Неаполя Велике герцоґство Тосканське |
||
| Титули: | Імператор Франції Імператор на Елбі Король Італії Король іспанії Король Голандії Корль Вестфалії Король Неаполя Король Риму (Формальний титул) Великий герцоґ Тосканський |
||
| Засновник: | Наполеон I Бонапарт | ||
| Останній правитель: | Наполеон III Бонапарт | ||
| Сучасний голова: | Спірний: Чарльз Наполеон або Жан-Крістоф Наполеон |
||
| Рік заснування: | 1804 | ||
| Рік зникнення: | 1815, 1870 | ||
| Національність: | Корсиканці, французи, за походженням італійці | ||
| Дочірні гілки: | Лінія принца Каніно (згасла) Лінія принца Наполеона |
||
Бонапа́рти (італ. Buonaparte, фр. Bonaparte) — корсиканська сім'я, з якої вийшов Наполеон I. Французька імператорська династія, основоположником якої в 1804 був Наполеон І Бонапарт. Наполеон І посадив на престоли в різних країнах Європи членів своєї сім'ї. З крахом наполеонівської імперії (1814) всі вони втратили свої корони. У 1852 небіж Наполеона І Луї Наполеон став імператором Франції під ім'ям Наполеона III. Після встановлення Третьої Республіки Бонапарти, як і нащадки попередніх династій, були вигнані за межі Франції.
Брати і сестри Наполеона I [ред.]
- Жозеф (1768—1844), якого Наполеон зробив королем Неаполя в 1806 р. і Іспанії в 1808 р.
- Люсьєн (1775—1840), чиє ведення Ради п'ятисот 10 листопада 1799 року гарантувало майбутнє Наполеона I
- Луї (1778—1846) — батько Наполеона III, був королем Голландії у 1806—1810 рр.
- Кароліна (1782—1846), яка вийшла заміж за Йоахіма Мюрата в 1800 р.
- Жером (1784—1860) — став королем Вестфалії в 1807 р.
Джерела [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
