Гети

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гети

Гети (грец. Γέται; лат. Getae) — племена фракійського походження, споріднені з даками, які у VI—IV ст. до н. е. проживали на півночі Балканського півострова та пониззі Дунаю. Згадки про них містяться у творах давньогрецьких авторів, зокрема, Геродота та Страбона. Зі сходу граничили зі скіфами. Брали участь у війні з перським царем Дарієм I у 513 р. до н. е.. Впродовж IV ст. до н. е. вели війни з македонськими царями Філіппом II та його сином Александром. Протягом тривалого часу нападали на грецькі колонії у Північному Причорномор'ї, в результаті чого деякі з них (Тіра, Ольвія) були майже цілком знищені. З середини I ст. до н. е. до початку II ст. н. е., об'єднавшись з даками в одну державу, вели війни з Римською державою, які закінчились поразкою гетів і включенням їхніх земель до складу римської провінції Дакія. Найвідомішими правителями гето-дакської держави були королі Беребіста та Децебал.

Історія[ред.ред. код]

У «Географії» Страбона (Книга VII, Глава III, § 12) згадується країна племені гетів. Воно поділяється на дві гілки — даків та власне гетів. Перші мешкають на заході, в Дакії. Другі біля Понту, на сході країни[1].

Цікаві факти[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Страбон. География / перев. Г.А.Стратановского; ред. С. Л. Утченко. — Москва: Наука, 1964. —Книга VII.
  2. Книга первая. Трактат первый. О Сарматии Азиатской. Глава первая. О том, что есть две Сарматии // Меховский Матвей. Трактат о двух Сарматиях / Пер. и комм. С. А. Аннинского. — Москва-Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1936. — C. 47.

Див. також[ред.ред. код]

Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.