ВольдеМарс
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
ВольдеМарс (World&Mars), справжнє ім'я — Володимир Миколайович Гвоздєв; нар. 18 червня 1968 р. у місті Алчевськ (Комунарськ), Луганської (Ворошиловградської області), Україна (Українська Радянська Соціалістична Республіка) - українсько-російський співак, автор і аранжувальник пісень, лауреат міжнародних і всеукраїнських фестивалів мистецтв і вокальних конкурсів.
Найвідоміші пісні: "Разочарование"[1], "Повертайся"[2], "Ангелы"[3], "Не со мной"[4].
Життєпис[ред. | ред. код]
Дитинство та юність[ред. | ред. код]
ВольдеМарс народився 18 червня 1968 р. у м. Алчевськ Луганської області, у родині службовця та робітниці.
Батько - Микола Семенович Гвоздєв приїхав на Луганщину ще до Великої Вітчизняної війни із Бєлгородської області (Росія), звідки родом. Присвятив своє трудове життя будівельній справі, працював начальником асфальтобетонного цеху на заводі будівельних матеріалів тресту "Алчевськбуд". Захоплювався грою на баяні. Помер у грудні 2012 року.
Мати - Галина Іларіонівна Гвоздєва (Каневська) приїхала на Луганщину із Старокостянтинівського району Хмельницької області (Україна). Працювала електромонтером на Алчевському металургійному комбінаті. Нині - пенсіонерка.
1985 року, будучи десятикласником алчевської середньої школи №15, у віці 16 років, майбутній співак вперше взяв участь у зйомках телевізійної передачі в телецентрі на Хрещатику, 26 у Київі - як один із переможців всеукраїнської телевізійної олімпіади серед школярів із літератури - за твір на тему: "Кого в роки Великої Вітчизняної війни називали корчагінцями?". Телевізійна програма за участю старшокласників із різних областей України - переможців цієї телеолімпіади - вийшла в ефір на Першому каналі (УТ-1) українського телебачення у травні 1985 р. Для провінційного хлопчика це був справжній прорив, який належним чином оцінили його батьки, вчителі, однокласники.
Проте наступний твір на іншу тему, що його написав Володимир того ж року вже як випускник школи та абітурієнт, при вступі до Ворошиловградського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка, викладачі цього вишу не оцінили високо. Володимир не жалів про те, що провалив тоді письмовий іспит, бо не хотів потім працювати в школі. Жодного дня там так і не попрацював.
Саме у шкільні роки майбутній співак написав свої перші вірші, тексти пісень і музику до них. Хоча тоді на публіці їх не виконував, у кружках художньої самодіяльності та музичній школі не займався.
Значний вплив на формування музичних смаків і вподобань ВольдеМарса за часів його дитинства та юності мала музична творчість таких композиторів і виконавців, як Юрій Антонов, Алла Пугачова, Володимир Кузьмін, Олександр Барикін, Валерій Леонтьєв, Андрій Макаревич, Кім Брейтбург, Володимир Пресняков, Філіп Кіркоров, Сергій Челобанов, Андрій Державін, Дмитро Маліков, група «Secret Service» та ін.
Освіта і наукова діяльність[ред. | ред. код]
З 1988 року навчався на факультеті філології та журналістики[5] в Південному федеральному університеті (Ростовському державному університеті). Закінчив його 1994 року, здобувши спеціальність "Журналістика" та кваліфікацію журналіста.
1997 року вступив до аспірантури Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де 2004 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності "Журналістика" на тему: "Проблема й поняття свободи преси: сутність, зміст, структура"[6].
Науково-дослідницькій діяльності присвятив понад 20 років.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гвоздєв, Володимир (18 лютого 2020 р.). Разочарование (російська) . ONErpm.
- ↑ Малахов, Олексій (28 лютого 2020 р.). Повертайся (українська) . FreshTunes.
- ↑ Малахов, Олексій (9 серпня 2020 р.). Ангелы (російська) . FreshTunes.
- ↑ Гвоздєв, Володимир (16 серпня 2020 р.). Не со мной (російська) . ВольдеМарс.
- ↑ Інститут філології, журналістики та міжкультурної комунікації Південного федерального університету. Архів оригіналу за 12 квітня 2022.
- ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 21 липня 2021.