Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ (до 1962 — Станіславська область) — адм.-тер. одиниця України. Утворена 4 груд. 1939. Розташов. на зх. України, в Прикарпатті та Укр. Карпатах. Межує на зх. та пн. з Львівською областю, на пн. сх. — з Тернопільською областю, на пд. сх. — з Чернівецькою областю, на пд. зх. — із Закарпатською областю, на пд. — держ. кордон з Румунією. Тер. — 13,9 тис. км2 (2,3 % від тер. України).

За станом на 1 січ. 2004 чисельність нас. — 1397,8 тис. осіб, міськ. нас. — 42,2 %. Центр — м. Івано-Франківськ. В області — 14 р-нів, 15 міст, 24 с-ща міськ. типу, 476 сільс. рад, 765 сільс. населених пунктів. Нац. склад нас. — українці (97,5 %), росіяни (1,8 %, переважно в містах Івано-Франківськ, Коломия і Калуш), поляки й білоруси. Статус істор. населених місць мають міста: Івано-Франківськ, Болехів, Бурштин, Галич (разом із селами Крилос і Шевченкове), Городенка, Долина, Калуш, Коломия, Косів, Надвірна, Рогатин, Снятин, Тисмениця, Тлумач та с-ща міськ. типу: Більшівці, Богородчани, Букачівці, Войнилів, Ворохта, Гвіздець, Делятин, Заболотів, Кути, Обертин, Отинія, Рожнятів і Солотвин.

За характером рельєфу І.-Ф.о. поділяється на 3 частини. На пн. — Подільська височина (до 430 м), уздовж правобережжя Дністра простягається Передкарпатське низькогір’я. Майже половину тер. області займають Українські Карпати (на межі із Закарп. обл. найвища вершина України — г. Говерла, 2061 м). Осн. корисні копалини: нафта, природний газ, озокерит, сірка, кам’яна та калійна солі тощо. Клімат помірно континентальний, вологий, з прохолодним літом і м’якою зимою. Річки області (8286, переважно довжиною до 10 км кожна) належать до басейнів Дністра (довжина в межах області понад 200 км) і Прута (прит. Дунаю на пд. сх. області). Відносно ін. областей в І.-Ф.о. найбільші площі, зайняті лісами: на рівнині та передгір’ї — до 30 %, у горах — до 60 %.

Тер. І.-Ф.о. заселена з періоду палеоліту пізнього, в серед. 2 тис. до н. е. тут жили племена комарівської к-ри (див. Тишнецько-комарівська культура). В 10—11 ст. — у складі Київської Русі, з кін. 11 ст. входила до складу Звенигородського князівства. В серед. 12 ст. тут утворилося Галицьке князівство, а з 1199 ця тер. входила до Галицько-Волинського князівства та Галицько-Волин.  д-ви. Від 40-х рр. 14 ст. — під владою Корони Польської. В складі Галицької землі більша ч. тер. І.-Ф.о. входила до Руського воєводства. Нас. краю брало участь у Мухи повстанні 1490—1492, в національній революції 1648—1676, тут відбулося Покутське повстання 1648. У 18 ст. в краї діяли загони опришків на чолі з О.Довбушем. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) — під владою Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Станіславська округа входила до коронного краю Галичина і Володимирія (див. Королівство Галіції і Лодомерії); 1867 запроваджено повітовий поділ (див. Повіт). Після розпаду Австро-Угорщини (1918) тер. І.-Ф.о. — у складі Західноукраїнської Народної Республіки, в черв. 1919 була окупована Польщею. Під час походу Червоної армії (див. Радянська армія) на Польщу (див. Польсько-радянська війна 1920) 15 лип. 1920 було проголошено Галицьку Соціалістичну Радянську Республіку (існувала до 21 верес. 1920). За Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 тер. І.-Ф.о. відійшла до Польщі, в складі якої існувало Станіславське воєводство. У верес. 1939 возз’єднано з ін. укр. землями в складі УРСР. На 1941 в області налічувалося 36 р-нів. Кількість р-нів не раз змінювалася (1946 — 36, 1960 — 26, 1963 — 6, 1966 — 12, від 1969 — 14).

Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 окупована гітлерівцями від лип. 1941 до 4 жовт. 1944, входила до складу Генеральної губернії. В роки окупації діяли військові формування Української повстанської армії, партизан. загони С.Ковпака (див. Карпатський рейд партизанського з’єднання С.Ковпака 1943). Після вигнання гітлерівців боротьба військ. загонів Організації українських націоналістів та УПА з військами НКВС—МВС та відділами НКГБ—МГБ СРСР на тер. області продовжувалася до поч. 1950-х рр.

І.-Ф.о. належить до найменш урбанізованих областей України; крім Івано-Франківська, тільки м. Коломия має нас. більше 50 тис. осіб. Економіка області характеризується розвитком галузей пром-сті, що базуються на місц. мінеральних і лісових ресурсах. Осн. ч. пром. потенціалу області сконцентрована в Івано-Франківському та Калусько-Долинському пром. вузлах. Провідні галузі пром-сті — електроенергетична, нафтогазова, хім. В області діє Бурштинська ДРЕС (держ. районна електростанція) — найбільша в Зх. Україні. Розвинутий рекреаційний комплекс із культ.-туристичним центром у м. Яремча.

В області народилися: Г.Височан, О.Довбуш, Настя Лісовська (див. Роксолана), письменники В.Стефаник, Марко Черемшина, Лесь Мартович, П.Козланюк, Мирослав Ірчан, художник, поет, мистецтвознавець С.Гординський, графік В.Касіян, С.Бандера, Президент УНР на еміграції М.Плав’юк, поет Д.Павличко, вчений-бібліограф Б.Ясинський, оперна співачка М.Стеф’юк.

Основні архіт. пам’ятки: парафіяльний костел (1672—1703), кафедральний Свято-Воскресенський собор (1753—63, обидва в Івано-Франківську), руїни замку 14—17 ст. та рештки Свято-Успенського собору (1157) (обидва в Галичі), церква Різдва (18 ст., смт Ворохта), церква Благовіщення (1587, Коломия), Василівська каплиця (1500, с. Крилос Галицького р-ну), Манявський скит (заснований 1611, с. Манява Богородчанського р-ну), церква Різдва Пресвятої Богородиці (14—15 ст., Рогатин), ратуша (1861, Снятин), Свято-Пантелеймонівська церква (12—13 ст., с. Шевченкове Галицького р-ну); музеї: Івано-Франківський краєзнавчий музей, Музей нар. мист-ва Гуцульщини і Покуття (1902, Коломия), Літ.-меморіальний музей І.Франка (1953, с. Криворівня Верховинського  р-ну).

Література

ІМіС УРСР. Івано-Франківська область. К., 1971;

• Пушик С.Г. Івано-Франківщина. К., 1984; Все про Україну, т. 1–2. К., 1998;
• Фіголь М. Історія Галича. Львів–Галич, 2000.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Я.В. Верменич.; url: http://history.org.ua/?termin=Ivano_Frank_obl; том: 3