Британський музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 51°31′10″ пн. ш. 0°07′37″ зх. д. / 51.51944° пн. ш. 0.12694° зх. д. / 51.51944; -0.12694 (British Museum)

Британський музей
British Museum from NE 2.JPG
Засновано 1753
Розташування Лондон, Велика Британія Велика Британія
Архітектор Роберт Смерк
Фонд більше 13 мільйонів експонатів
Відвідувачі 5 569 981
(2009 рік)[1]
Директор Нейл Макгрегор
Куратор (куратор)
Сайт britishmuseum.org

Британський музей — головний музей Великобританії в Лондоні, один з найбільших музеїв у світі. Музей розташований на Great Russell Street, відвідування музею безкоштовне.

Історія[ред.ред. код]

Британський музей заснований декретом Британського парламенту 1753 року. Для нього придбали та переоблаштували будинок лорда Галіфакса Монтегю-Хаюс в Блумсбері, в приміщенні якого музей офіційно відкрили 1759 року. Початок колекції Британського музею поклала приватна особа — лікар сер Ганс Слоун, який в 1751 році запропонував парламенту придбати його коштовну наукову колекцію за 200 тисяч фунтів стерлінгів. Парламент погодився, а пізніше придбав зібрання рукописів Роберта Гарлі та доєднав до них бібліотеку, подаровану сером Робертом Коттоном.

Усі колекції купувались не за державний кошт, а на доходи від національної лотереї. За час її проведення вдалось зібрати фонд в 300 000 фунтів стерлінгів. Хоча парламент і заснував музей, проте встановив для нього настільки мізерне річне утримання, що на прийом відвідувачів грошей не вистачало. Відвідування музею було суворо обмеженим, і впродовж багатьох років після свого відкриття Британський музей приймав не більше 60 осіб на день. За півстоліття ця цифра зросла тільки до 120 відвідувачів на день. При цьому музей працював для відвідувачів перші 4 дні тижня, і тільки для осіб пристойного вигляду. Відвідувачів пускали групами по 15 осіб в кожній. До 1836 року Британський музей не працював у вихідні та святкові дні, аби обмежити приток представників «низів» Лондона.

В експозиції були представлені, головним чином, манускрипти, книги, монети та медалі. В суворій атмосфері музею вирізнялись такі експонати, як єгипетська мумія, заспиртована голова грифа, свиня-циклоп, а також один з двох рогів, що виросли на голові деякої Мері Девіс, цей факт тут же підтверджував її фотографічний портрет. Тому довгий час Британський музей по суті залишався кабінетом рідкісних та курйозних експонатів.

Тільки час від часу зібрання музею поповнювалось цінними колекціями. 1772 року Британський парламент придбав колекцію грецьких ваз Вільяма Гамільтона, в 1804 і 1814 роках — мармури Чарльза Таунлі, 1810 року — колекцію мінералів Чарльза Френсіса Гревіля. У 1814–1815 роках парламент придбав скульптури та архітектурні елементи Афінського акрополя, створені під керівництвом великого Фідія. В Англію шедеври «золотої доби» Перикла вивіз британський посол в Константинополі Томас Брюс, лорд Елгін та його агенти. Саме ці придбання зрештою забезпечили Британському музею міжнародне визнання і репутацію одного з найбільших зібрань античних старожитностей, хоча довгий час зокрема мармури Парфенона зберігались у тимчасовій побудові в саду, оскільки місця для них в постійній експозиції не знайшлось.

До середини 19 століття завершено будівництво нової будівлі для музею. Монтегю-хаус до того часу вже був переповнений, і безцінні колекції в ньому розташовувались хаотично. Нова будівля музею, зведена за проектом архітектора Роберта Смерка в період 1823–1847 років, була витримана в стилі грецького відродження, який на той час був надзвичайно популярним (в Америці та Європі в 19 столітті сотні музеїв, бібліотек та інших громадських споруд були возведені в цьому архітектурному стилі). Хоча вона і не мала особливо оригінального задуму, проте надзвичайно успішно були вирішені конструкція та планування бібліотеки і читальних зал — приміщення, призначені радше для науковців, аніж для відвідувачів. Кругла читальна зала із залізним каркасом, будівництво якого завершилось в 1857 році, вважається найкращою з усіх робіт Смерка.


Панорама читальної зали Британського музею
Панорама читальної зали Британського музею

В 1845 році природничо-історичні колекції Британського музею перевели в нову будівлю на вулиці Кромвеля в Кенсігтоні. Так виник Природничо-історичний відділ музею, який має багаті ботанічні, зоологічні, мінералогічні, геологічні колекції. Тут також безкоштовно читають лекції з геології, зоології та інших природничих наук. З 1926 Британський музей видає щоквартальний журнал «British Museum Quarterly».

Експозиція[ред.ред. код]

Сучасний Британський музей — зібрання безцінних творів мистецтва та культурних надбань різних народів світу за 4-5 тисячоліть. Основу греко-римського відділу музею склали вище описані приватні колекції Таунлі, Елгіна, Гамільтона та Гревіля. Основу єгипетської колекції склали нечисленні пам'ятки, вивезені з Єгипту після здачі Александрії в 1801 році. З тих часів відділ розрісся в кілька разів і нині є першим за повнотою в Європі зібранням древньоєгипетських старожитностей. Бібліотека Британського музею (початково бібліотеки, оскільки були розташовані в різних частинах будівлі), відокремлена 1972 року від музею з утворенням Британської національної бібліотеки, володіє такими рідкісними експонатами, як найперша друкована книга у світі «Алмазна сутра», перші видання давньогрецьких класиків та інші раритети. В залі рукописів зберігається Велика хартія, купча, підписана Вільямом Шекспіром, лист Олівера Кромвеля з описом битви при Нейсбі, автографи Мартіна Лютера, Жана Кальвіна, Еразма Ротердамського, Ісаака Ньютона, Галілео Галілея, Рене Декарта та інших.

Відділ Перлини зібрання[2]
Rosetta Stone.JPG Стародавній Єгипет і Нубія
Royal game of Ur,at the British Museum.jpg Стародавній Схід

найбільше зібрання старожитностей Межиріччя поза межами Ірака:

Moai, illa de pasqua, museu britànic.JPG Східна і Південна Азія, Африка, Месоамерика, Океанія
Reconstruction Nereid Monument BM.jpg Стародавня Греція і Стародавній Рим
UigChessmen SelectionOfKings.jpg Великобританія і Континентальна Європа
Michelangelo Epifania.jpg Графіка і гравюра

Одне з найбільших у світі зібрань графіки та гравюри: Мікеланджело, Рафаель, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер, Рембрандт, Вільям Блейк та інші. Представлені екземпляри таких загальновідомих гравюр, як «Велика хвиля в Канагаві» та «Жахи війни» Гойї, а також фрагменти втрачених «Поз Аретіно».

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «VISITS MADE IN 2009 TO VISITOR ATTRACTIONS IN MEMBERSHIP WITH ALVA». Association of Leading Visitor Attractions. Процитовано 2010-05-21. 

Джерела[ред.ред. код]