Ганзелка та Зікмунд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мирослав Зікмунд в 2009

Їржі Ганзелка (чеськ. Jiří Hanzelka; 24 грудня 1920 — 15 лютого 2003) і Мирослав Зікмунд (чеськ. Miroslav Zikmund; 14 лютого 1919 — 1 грудня 2021) або Ганзелка та Зікмунд, двоє чеських мандрівників, що стали відомими завдяки їх подорожам Африкою, Азією, Латинською Америкою та Океанією в 1940-1950 роках, а також їх книгам, статтям і документальним фільмам, що вони знімали протягом своїх подорожей.[1]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Ганзелка народився 24 грудня 1920 у м. Штрамберк; Зікмунд − 14 лютого 1919 у Плзені. Обоє з самого дитинства цікавились іншими країнами, природою, мандрівними записками та пригодницькими історіями.[2] У 1938 р. обидва мандрівники вступили до Празького бізнес-коледжу[2], де зустрілись і стали друзями.[3] Їх навчання було перервано, коли коледж було закрито під час Німецької окупації Чехословаччини, відклавши їх випуск до 1946 року.[2]

У коледжі Їржі і Мирослав зійшлися на любові до мандрів, створивши свій проект під назвою «5», що символізувало кількість континентів, які вони хотіли б відвідати. 

В очікуванні на випуск з коледжу, вони весь час планували свої майбутні подорожі, перемальовували карти і вивчали історичні, метеорологічні, економічні і соціальні особливости місць, які вони хотіли б побачити.[2] 
Для цього в коледжі вони вивчали російську мову, окрім того Ганзелка вивчав німецьку і французьку і суахілі, а Зікмунд говорив англійською, вивчав арабську, а також мав базові знання в італійській і нідерландській мовах.[2]

Подорожі[ред. | ред. код]

Автомобіль Татра 87, аналогічний тому, на якому мандрували Ганзелка і Зікмунд

У 1947 герої представили проект «5» автомобільній компанії Татра. Вражені представники автозаводу побачили великі перспективи і вирішили стати спонсорами мандрівників, яким надали сріблястий автомобіль Татра 87. 

Після трьох місяців вправ з машиною у місті Копрживніце, мандрівний дует почав свою першу подорож.[4] Це була поїздка Африкою і Латинською Америкою,[3] з квітня 1947 до листопада 1950[5] вони проїхали 111 тис. км по 44 країнах.[2]

Проїхавши з північного узбережжя Африки до Мексики, дует повернувся додому, помітивши величезні зміни в своїй країні. У 1948 році в Чехословаччині стався Лютневий заколот, завдяки якому комуністична партія (за підтримки СРСР) привела до влади прихильників сталінського режиму. Це стало початком однієї з найтемніших сторінок історії цієї країни.[6] 

Спочатку нова влада добре ставилась до Ганзелки і Зікмунда.[6] Хоча більшості народу країни було заборонено виїжджати за кордон, мандрівникам дозволили публікувати свої спогади, бо вони не здавалися політично небезпечними.

Таким чином, вони змогли підготуватись до другої подорожі, яка відбувалась з 1959 до 1964 років.[3] Цього разу вони відвідали Східну Європу, Азію і багато з островів Тихого океану,[2] транспортом послужили два прототипи вантажного автомобіля Tatra 805.[7] Протягом цієї подорожі мандрівники відвідали Індонезію, Папуа, Японію і СРСР.[6]

Протягом подорожей мандрівники робили багато фотографій і писали замальовки. На додачу, вони вели радіопрограму на радіо (вона стала однією з найпопулярніших на чеських радіохвилях). Мандрівники не мали можливості проводити мовлення з місць, де перебували, тому вони записували свої спостереження і відправляли їх до Чехословаччини, де їх читали диктори на радіо.[3] 

Їхні спогади про мандри увійшли до 11 книг з багатьма фотографіями, описами економічного та соціально-політичного укладу відвіданих місць. Також було надруковано чотири мальованих дитячих книги, три класичних дитячих книги і 150 коротких документальних мандрівних фільмів.[5] Також ці замальовки друкувались в газеті Mladá fronta.[5]

В Чехословаччині, де владу захопили комуністи, більшість людей не мала жодного шансу на подорожі, тому роботи Ганзелки та Зікмунда були чи не єдиним шансом хоча б уявно втекти до екзотичних місць.[1][3] Вони стали найбільш популярними письменниками Східної Європи двадцятого століття; їх книги розійшлись у вигляді 6.525.000 копій у країнах Східного блоку і були перекладені на 11 мов.[5] 

Вони стали національними героями у себе на Батьківщині і не меншу популярність мали в СРСР, де Микита Хрущов навіть вимагав від своїх помічників тримати для нього три книги Ганзелки і Зікмунда Африка: Мрії і реальність йому на стіл, незалежно від того, куди б він не поїхав.[5] Мандрівники відвідали 83 країни.[8]

Заборона і наслідки[ред. | ред. код]

Гензелка і Зікмунд планували нову всесвітню подорож,[2] але вона виявилась перед загрозою заборону через Леоніда Брежнєва, який в травні 1965 року виявив свою незадоволеність другою частиною подорожей, в якій детально описувались бідність і політичні проблеми, побачені мандрівниками в СРСР у 1963 та 1964 роках.[5] 

Чеський уряд (підкронтрольний СРСР), наклала заборону на Гензелка і Зікмунда за такі звіти.[6] Їм було заборонено друкуватись, але вони продовжували видаватись завдяки самвидаву.[1] Пізніше влада знову забороняла їх творчість за анти-комуністичну діяльність протягом Празької весни у 1968 і за те що Ганзелка поставив свій підпис под Хартією 77.[6] Їх остання книга, Цейлон: Рай без ангелів, готувалась до друку на державній типографії і ще на етапі підготовки отримала 120.000 замовлень до того, як її заборонили.[5] 

Ганзелка і Зікмунд розділили долю інших дисидентів ери після Празької весни, 21 рік йому довелось виконувати чорнову роботу, аж до Оксамитової революції у 1989 році. 

Ганзелка був одним з тих, хто виступав на Вацлавській площі, коли почалася революція 19 листопада.[5] Після падіння коміністичного устрою мандрівники знову стали героями, їх часто запрошували на інтерв'ю і транслювали відеозаписи на телебаченні. Життя з мрій і реальності, книга про їх подорожі, була опублікована 22 квітня 1997, у 50-й ювілей першої подорожі.[5] 

У 1989 Зікмунд нарешті завершив свою мандрівку візитом Австралії.[2] Ганзелка, досі політично активний,[5] сильно хворів і не міг до нього приєднатись.[2] Він переїхав на невеличку ферму на півдні Богемії, де продовжив писати політичні статті про корупцію уряду, цього разу вже в умовах вільного ринку у Чехії та Словаччині.[5] Гензелка помер 15 лютого 2003 року.[2]

У 2014 Зікмунд живе у м. Злін,[9] де знаходиться музей з архівами, мандрівними журналами; там зберігається 700 газентих вирізок, 120 тис. фотографій, 1.290 радіозаписів і сувеніри з усього світу.[5] У 2005 в Празі пройшла виставка зі 160 мандрівних фотографій. Вона проходила в готелі Old Royal Palace у Празькому Граді, Зікмунд тоді сказав: «Їржі, найкращий друг мого життя, на жаль, два роки тому він пішов. Але досі я живу поряд з ним, бо кожного дня відбувається щось, що пов'язане з його іменем. Тому нас і досі двоє.»[3]

Гензелка та Зікмунд стали дуже відомими в Чехії хавдяки своїм подорожам, книгам, фільмам і замальовкам про них.[1][3] Оригінальний автомобіль Tatra 87, що використовувався в їх першій подорожі, було в 2005 році додано до списку чеської культурної спадщини, вона виставлена в Національний технічний музей Праги.[4] 

У жовтні 2014 року президент Мілош Земан нагородив Зікмунда Орденом Томаша Гарріга Масарика.[10] На пропозицію астронома Їржі Ґриґара, пояс астероїдів 10173 Hanzelkazikmund було названо на честь мандрівного дуету в 1995 році.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Roberts, Andrew Lawrence (2005), From Good King Wenceslas to the Good Soldier Švejk: A Dictionary of Czech Popular Culture, Budapest: Central European University Press, с. 53, архів оригіналу за 8 липня 2014, процитовано 1 січня 2016
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м Hubálková, Petra (12 грудня 2012), Czech travellers: Part 3, Czech.cz, Ministry of Foreign Affairs, архів оригіналу за 13 червня 2014, процитовано 20 травня 2014
  3. ↑ а б в г д е ж Willoughby, Ian (11 березня 2005), Legendary traveller, author and filmmaker Miroslav Zikmund opens Prague Castle photography exhibition, Radio Praha, архів оригіналу за 21 травня 2014, процитовано 20 травня 2014
  4. ↑ а б Horáková, Pavla (29 грудня 2005), Zikmund and Hanzelka's legendary Tatra 87 car added to cultural heritage list, Radio Praha, архів оригіналу за 3 березня 2016, процитовано 21 травня 2014
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н Ottaway Jr., Jim (10 липня 1998), Returned Czechs: Guides for the Oppressed, The Wall Street Journal Europe, с. 11, архів оригіналу за 17 листопада 2019, процитовано 20 травня 2014 {{citation}}: Cite використовує застарілий параметр |subscription= (довідка)
  6. ↑ а б в г д Velinger, Jan (17 лютого 2003), Famous Czech explorer Jiri Hanzelka dies at the age of 82, Radio Praha, архів оригіналу за 21 травня 2014, процитовано 21 травня 2014
  7. ↑ Orosz, Peter (8 серпня 2011), The two Czechs who drove across the world in a Tatra, Jalopnik, архів оригіналу за 21 травня 2014, процитовано 20 травня 2014
  8. ↑ а б 10173 Hanzelkazikmund (1995 HA), JPL Small-Body Database Browser, NASA, 2010, архів оригіналу за 11 червня 2020, процитовано 20 травня 2014
  9. ↑ Willoughby, Ian (29 вересня 2014), Life story of traveller Zikmund (95) like journey in time, says documentarian Petr Horký, Radio Praha, архів оригіналу за 11 листопада 2014, процитовано 10 листопада 2014
  10. ↑ Richter, Jan (29 жовтня 2014), President Zeman awards state decorations on Czechoslovakia Independence Day, Radio Praha, архів оригіналу за 6 лютого 2015, процитовано 6 лютого 2015

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганзелка_та_Зікмунд&oldid=37488402