Глинський Іван Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глинський Іван Володимирович
Народився 7 листопада 1923(1923-11-07)
Потуш, Тиврівський район, Україна
Помер 16 березня 1983(1983-03-16) (59 років)
Могилів-Подільський, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність Українська література, журналістика
Напрямок письменник, перекладач, фольклорист, літературознавець, драматург
Членство СПУ (з 1964 року)
ВПО (з 1971 року)

Гли́нський Іва́н Володи́мирович (* 7 листопада 1923 — †16 березня 1983) — український письменник, перекладач, фольклорист, літературознавець, драматург.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 листопада 1923 р. у с. Потуш теперішнього Тиврівського району на Вінниччині. Почав навчання в школі рідного села, згодом навчався у середній школі с. Лука Немирівського району.[1] На початку німецько-радянської війни (1941–1945 рр.) був контужений і потрапив до фашистського концтабору. У повоєнні роки працював у пресі, на культосвітній ниві Поділля та Буковини. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету (1957) і деякий час учителював. Досконало знав німецьку, французьку, польську, румунську, молдовську мови, розмовляв ідишем. Цілком присвятивши себе літературній та громадській діяльності, останні десятиліття жив у Могилеві-Подільському, де помер 16 березня 1983 р.[2]

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Писати вірші почав ще до війни. Друкувався від 1946 р. Публікував оповідання, нариси, вірші, літературно-критичні, краєзнавчі розвідки та переклади в обласній і республіканській пресі, статті з питань теорії й практики художнього перекладу, культури мови, історії українсько-польських літературних зв'язків, дослідження українських імен та прізвищ.[3]

Автор п'єс «Коли квіти стріляють» (1966) та «Вас чекають матері» (1973), книги про походження українських імен та прізвищ «Твоє ім'я — твій друг» (1970), збірки гумору й сатири «Передбачливий гіість» (1983).

Як перекладач познайомив читачів із низкою творів — з німецької мови (В. Мак, «Вчителька, дочка Колумба»), молдавської (Йон Друце, «Георге — удовин син»; О. Маринат, «Невгамовна дівчина»), білоруської, російської мов. Особливо плідно працював, перекладаючи з польської, зокрема, творів А.Міцкевича, С.Гощинського, Ю. Словацького (Беньовський. Кримські пригоди: фрагменти поеми — Сімферополь, 1984 та ін.), М.Конопніцької, Я. Івашкевича, А. Збиха («Ставка більше за життя»). Для видання «Іван Франко. Зібрані твори у 50 тт. — Т. 17 — К., 1979» переклав польськомовні Франкові повість «Лель і Полель» та оповідання «Герой мимоволі».[4]

Перебував у Спілці письменників України з 1964 р.

Стояв біля витоків створення Вінницької письменницької організації у 1971 р.[5]

Джерела і література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — С. 267–268.
  2. 7 листопада 2013 р. — 90 років від дня народження Івана Володимировича Глинського // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2013 року: хронол. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; уклад. О. Ю. Антонюк; відп. за вип. Н. І. Морозова. — Вінниця, 2012. — С. 242.
  3. Глинський Іван Володимирович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 50.
  4. З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 66 — 67.
  5. Історія [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Вінницька обласна організація НСПУ

Див. також[ред. | ред. код]