Голова Європейського центрального банку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Голова Європейського центрального банку
англ. President of the European Central Bank
ECB Logo.svg.png
Емблема
Mario Draghi World Economic Forum 2013 crop.jpg
Посаду займає
Маріо Драґі
з 1 листопада 2011 р.
Очолює Європейський центральний банк
Кандидатуру призначає Європейська рада
Термін 8 років
Посада заснована 1 червня 1998
Перший на посаді Вім Дейсенберг
Європейський Союз
Прапор Європейського Союзу

Це одна із статей, що входять до серії:
Політичний устрій
Європейського Союзу

Голова Європейського центрального банку — керівна посада в Європейському центральному банку — установі, відповідальній за кредитно-грошову політику Єврозони та управління євро.

Роль і призначення[ред.ред. код]

Президент очолює Виконавчу раду, Керуючу раду та Генеральну раду Європейського Центрального Банку. Він також представляє банк за кордоном, наприклад, в G20. Президент призначається на посаду більшістю в Європейській раді країнами, які приєнались до зони євро, на 8-річний термін без права переобрання.[1] Однак перший президент, Вім Дейсенберг, не відбувати повний термін.

Історія[ред.ред. код]

За головування Віма Дейсенберга[ред.ред. код]

Вім Дейсенберг був діючим президентом Європейського валютного інституту в той час, коли ЄВІ трансформувався в Європейський центральний банк 1 червня 1998 року, незадовго до введення євро. Таким чином Дейсенберг став першим президентом ЄЦБ.

Згідно французького застереження до договору про Єврозону, Дейсенберг мав відбути 4 роки з 8 річного терміну повноважень. Його наступником мав стати француз Жан-Клод Тріше.[2] Дейсенберг рішуче заперечував проти такої угоди, та у лютому 2002 року заявив, що пробуде на посаді до свого 68 дня народження 9 липня 2003 року.

У той же час з Жан-Клода Тріше не були знятті звинувачення, у зв'язку з чим він не мав можливості заступити Дейсенберга на посаді. Тріше зміг заступити на посаду лише 1 листопада 2003 року.

Вім Дейсенберг помер 31 липня 2005 року.

За головування Жан-Клода Тріше[ред.ред. код]

Тріше став головою Європейського центрального банку у 2003 році. На період його головування припадає Європейська криза суверенного боргу. Під час свого перебування на посаді, Тріше піддавався критики з боку Президента Франції Ніколя Саркозі, який вимагав зростання впливу політичних діячів на політику ЄЦБ. Німеччина, навпаки, підтримала Тріше, вимагаючи незалежності банку[3]

Тим не менш, він також піддав критиці за купівлю облігацій держав-членів Єврозони під-час кризи. Члени правління ЄЦБ Аксель Ввебер та Юрген Старк пішли у відставку на знак протесту проти цієї політики. Економіст Міжнародного валютного фонду Пау Рабаналь стверджував, що Тріше:

Ліві лапки ...не тільки дотримується експансіоністської грошово-кредитної політики, а навіть пожертвував інфляції ЄЦБ заради більшого економічного зростання та створення нових робочих місць, а не навпаки. Праві лапки

Крім того він зберіг контрольовану процентну ставку і дотримувався політики стабілізаціїї цін більше, ніж Бундестаг ФРН до введеня євро на території Німеччини.[4][5]

Під-час свого остаточного виступу в Європарламенті (35-й виступ в Європарламенті за час його перебування на посаді), Тріше закликав до більшої політичної єдності, в тому числі збільшення повноважень ЄЦБ, створення виконавчої влади з європейським Міністерством фінансів і великими повноваженнями нагляду для Європейського парламенту. Він також стверджував, що роль Європейського Центрального Банку у підтримці цінової стабільності під-час фінансової кризи і зростання цін на нафту не слід випускати з уваги.[6] Відповідаючи на запитання одного з німецьких євродепутатів стосовно купівлі облігацій він відповів:

Ліві лапки ... По-перше, ми були покликані забезпечити стабільність цін! ... Ми створили цінову стабільность в перші 12-13 років євро! Бездоганно! Я б дуже хотів почути привітання для всієї установи, яка стабілізувала ціни у Німеччині протягом майже 13 років за річної інфляції 1,55 %. Цей показник краще, ніж коли-небудь в цій країні протягом останніх 50 років. Отже, моє перше зауваження полягає в наступному: у нас є програма, і ми виконуємо свої повноваження! Праві лапки

За головування Маріо Драґі[ред.ред. код]

Хоча Аксель Вебер був одним з найвірогідніших наступників Тріше, <[7] він пішов з ЄЦБ на знак протесту проти політики порятунку країн під-час кризи. Маріо Драґі був обраний головою Європейського центрального банку 24 червня 2011 року[8] і заступив до виконання повноважень 1 листопада 2011 року.

Список голів та віце-голів Європейського центрального банку[ред.ред. код]

Голови ЄЦБ[ред.ред. код]

# Портер Голова Країна Початок повноважень Кінець повноважень
1 Wim Duisenberg.jpg Вім Дейсенберг Нідерланди Нідерланди 1 червня 1998 31 жовтня 2003
Екс-міністр фінансів Нідерландів, колишній голова Нідерландського банку та Європейського валютного інституту
2 Jean-Claude Trichet - World Economic Forum Annual Meeting Davos 2010.jpg Жан-Клод Тріше Франція Франція 1 листопада 2003 року 31 жовтня 2011 року
Екс-член «групи тридцяти» та колишній голова Банку Франції
3 Mario Draghi World Economic Forum 2013 crop.jpg Маріо Драґі Італія Італія 1 листопада 2011 На посаді
Колишній керуючий директор Goldman Sachs та виконавчий директор Світового банку.

Віце-голови[ред.ред. код]

Віце-голова Країна Початок повноважень Кінець повноважень
1 Крістіан Ноєр Франція Франція 1 червня 1998 року 31 травня 2002
Екс-голова казначейства міністерства фінансів Франції
2 Лукас Пападімос Греція Греція 1 червня 2002 року 31 травня 2010 року
Екс-головний економіст Федерального резерву Бостона та головний економіст банку Греції
3 Віктор Контансіо Португалія Португалія 1 травня 2010 року На посаді
Екс-генеральний секретар Соціалістичної парітї Португалії та голова Банку Португалії.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Protocol 4 of the consolidated European treaties
  2. «New ECB chief 'must be French'». BBC, Friday, 8 February 2002. Процитовано 9 April 2012. 
  3. Murphy, Francois (23 September 2007). «Trichet brushes off French criticism of ECB». Reuters. Процитовано 26 June 2011. 
  4. By Xavier Vidal-Folch (translated by Anton Baer) 6 October 2011 What it would have cost without Trichet, EL PAÍS, on Presseurop
  5. The euro crisis: Is anyone in charge?, The Economist 1 October 2011
  6. Martin Banks — 4 October 2011 ECB chief calls for 'significant' new powers for EU, the Parliament Magazine
  7. Randow, Jana (9 February 2011). «Weber Throws ECB Race Open by Ruling Out Second Bundesbank Term». Bloomberg. Процитовано 26 June 2011. 
  8. Baker, Luke (24 June 2011). «EU leaders appoint Mario Draghi as new ECB president | Reuters». Uk.reuters.com. Процитовано 26 June 2011.