Спільний ринок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Спільний ринок — форма економічної інтеграції країн, що припускає вільне переміщення товарів, робіт і послуг, а також факторів виробництва — капіталі, трудових ресурсів — через кордони країн, що є членами спільного ринку.

Спільний ринок був одним з етапів інтеграційних процесів в Європі. Угода про спільний ринок було підписано шістьма країнами Європи (Західної Німеччиною, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами та Люксембургом) в Римі в 1957 році (Римський договір). Загальний ринок в Європі виник на основі позитивного досвіду дії Європейського об'єднання вугілля і сталі. Надалі в Європі поглиблення інтеграційних процесів призвело до створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), а потім і Європейського союзу (ЄС).

Приклади спільного ринку:

Див також[ред.ред. код]