Гончаренко Сергій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Гончаренко
Сергій Гончаренко
Сергій Гончаренко
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Григорович Гончаренко
Народження 24 квітня 1974(1974-04-24)
  Бородянка (Пісківка[1]), СРСР
Смерть 22 грудня 2007(2007-12-22) (33 роки)
  Австрія
Зріст 176 см
Вага 71 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
СДЮШОР «Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992 Україна «Рось» (Біла Церква) 18 (1)
1993 Україна «Хімік» (Житомир) 6 (0)
1994 Україна «Гарт»/«Система-Борекс» (Бородянка) 72 (8)
1994 Україна «Кривбас» КР 2 (0)
1995 Україна «Система-Борекс» (Бородянка) 16 (3)
1995 Україна «Кривбас» КР 3 (0)
1995-1996 Україна «Система-Борекс» 23 (3)
1996–1997 Україна ЦСКА (Київ) 34 (5)
1996-1997 →  Україна ЦСКА-2 (Київ) 5 (1)
1998 Україна «Іллічівець» (Маріуполь) 14 (1)
1998 →  Україна «Шахтар» (Макіївка) 3 (0)
1999 Україна «Нива» (Тернопіль) 24 (1)
2000-2001 Україна «Іллічівець» (Маріуполь) 39 (0)
2000–2001 →  Україна «Іллічівець-2» 14 (3)
2002-2003 Україна СК «Волинь-1»/«Волинь» (Луцьк) 56 (5)
2002-2003 →  Україна «Ковель-Волинь-2» 1 (0)
2004 Україна «Карпати» (Львів) 3 (0)
2004 →  Україна «Галичина-Карпати» 1 (0)
2004 Казахстан «Актобе-Ленто» 13 (0)
2005 Україна «Зоря» (Луганськ) 17 (1)
2006 Україна «Волинь» 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гончаренко.

Сергій Григорович Гончаренко (24 квітня 1974, Бородянка[прим. 1] — 22 грудня 2007, Австрія) — український футболіст, що грав на позиції півзахисника. Відомий за виступами за низку українських клубів вищої та першої ліг — «Кривбас», ЦСКА, «Іллічівець», «Нива» (Тернопіль), «Карпати», «Зоря» (Луганськ) та «Волинь», у складі якої став переможцем турніру першої ліги, виступав також у складі казахського клубу «Актобе». Трагічно загинув у автомобільній аварії під час туристичної подорожі до Австрії.[2]

Кар'єра футболіста[ред. | ред. код]

Сергій Гончаренко є вихованцем бородянського футболу, його батько був організатором районної ДЮСШ[3], а перші кроки у професійному спорті робив у дитячо-юнацькій школі київського «Динамо». Першим професійним клубом юного футболіста стала першолігова «Рось» із сусідньої Білої Церкви. у цьому клубі Сергій Гончаренко грав протягом першого чемпіонату незалежної України та першу половину другого, а взимку 1993 року став гравцем житомирського «Хіміка», який виступав також у першій лізі, але за результатами другого чемпіонату України вибув до другої ліги. У Житомирі Гончаренко грав до кінця 1993 року, а на початку 1994 року перейшов до складу «Гарту» (пізніше «Системи-Борекс») з рідної Бородянки, який саме дебютував у перехідній лізі. Перспективним футболістом зацікавився вищоліговий клуб «Кривбас», у якому Гончаренко дебютував у серпні 1994 року у грі проти львівських «Карпат», але пробитися у основний склад вищолігової команди молодому футболісту не вдалось. Зігравши ще один матч в основі, Сергій Гончаренко на початку 1995 року повертається до Бородянки. У рідному містечку грає до закінчення сезону 1994—1995, і знову пробує сили у криворізькій команді. Удруге Гончаренко виходить у футболці «Кривбасу» тричі, і знову повертається до бородянського клубу, у якому грає до кінця сезону 1995—1996 років. На початку наступного сезону Сергія Гончаренка запросили до складу київської команди вищої ліги ЦСКА. Хоча й не зразу, півзахисник із Бородянки став гравцем основного складу команди. У ЦСКА за півтора року Гончаренко зіграв 34 матчі, кілька матчів зіграв також у першій лізі за ЦСКА-2 (Київ). З початку 1998 року Сергій Гончаренко став гравцем маріупольського «Іллічівця». Але у цьому клубі футболіст не став постійним гравцем основи, переважно виходив на заміни, і також на кілька матчів орендувався першоліговим «Шахтарем» з Макіївки. Наступним клубом Гончаренка стала тернопільська «Нива» (Тернопіль). У цьому клубі футболіст грав протягом року, і був сталим футболістом основи команди, граючи в команді майже без замін. З початку 2000 року півзахисник повертається до Маріуполя. Цього разу Сергій Гончаренко отримує більший кредит довіри з боку тренерського штабу, і переважно є гравцем основи маріупольського клубу. Цього разу в маріупольському клубі футболіст грає протягом півтора року, і за цей час зіграв 39 матчів в основі команди, у яких не зумів відзначитись забитими м'ячами.

Узимку 2002 року Сергій Гончаренко на запрошення відомого тренера Віталія Кварцяного стає гравцем луцького клубу, який тоді носив назву СК «Волинь-1», та мав завдання на сезон повернутись до вищої ліги. У клубі швидко став основним гравцем, та обирається капітаном команди.[4] За половину сезону Гончаренко зіграв 17 матчів, у яких відзначився 3 забитими м'ячами[5], та разом із іншими товаришами по команді став переможцем турніру першої ліги.[4][6] Наступного сезону луцький клуб посів високе шосте місце в турнірній таблиці першої ліги[4], а Гончаренко відіграв 25 матчів уже у вищій лізі.[7] Щоправда, наступний сезон луцька команда провела значно гірше, й у підсумку опустилась на 13 сходинку в турнірній таблиці. Сергій Гончаренко грав у Луцьку лише першу половину сезону, у якій з'явився на полі 13 разів[8], і вирішив у черговий раз змінити клуб.

Наступною командою Сергія Гончаренка стали львівські «Карпати». Але у львівському клубі футболіст зіграв лише три матчі, і покинув клуб, а команда вибула у першу лігу.[1] Далі шлях півзахисника проліг у Казахстан, де півроку Гончаренко грав за команду «Актобе-Ленто» з міста Актобе. Після вояжу до Казахстану Гончаренко повернувся в Україну, де розпочав виступи в луганській «Зорі». У Луганську футболіст грав протягом року в першій українській лізі, та зіграв за «Зорю» в сумі 17 матчів, у яких відзначився 1 забитим м'ячем.[9] Далі Сергій Гончаренко вирішив повернутись до луцької «Волині», де зіграв найбільше матчів у вищому ешелоні українського футболу. Але в результаті за луцький клуб цього разу Гончаренко зіграв лише один матч[10], який і став для нього останнім у професійному футболі. Сергій Гончаренко ще півроку пограв за аматорський радивилівський «Сокіл» із Рівненської області, після чого остаточно завершив виступи на футбольних полях.

Загибель[ред. | ред. код]

Сергій Гончаренко любив далекі подорожі автомобілем.[11] 22 грудня 2007 року, знаходячись за кермом власного автомобіля, Гончаренко потрапив у аварію на території Австрії, у якій загинув.[1][2] Похований Сергій Гончаренко на кладовищі в селищі Пісківка Бородянського району. За два з половиною роки під Києвом загинули його батько Григорій Гончаренко та син Сергій Гончаренко-молодший, який уже встиг добитись певних успіхів у футболі.[3]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

З 2008 року у Бородянському районі Київської області щорічно відбувається Меморіал футбольної династії Гончаренків, у якому беруть участь аматорські футбольні клуби Київської та сусідніх областей, у пам'ять про Сергія Гончаренка та його батька Григорія Гончаренка, який був футбольним тренером та засновником і організатором Бородянської ДЮСШ.[3]

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Згідно частини публікацій, народився у селищі Пісківка Бородянського району

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Виталий Несин и Сергей Гончаренко. Прерванный путь (рос.)
  2. ↑ а б Загинув Сергій Гончаренко. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  3. ↑ а б в VIII Меморіал футбольної династії Гончаренків виграла ФК «Пісківка». Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  4. ↑ а б в Легенди ПФЛ: СК Волинь-1, 2002 рік. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  5. ↑ ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 20 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 20 травня 2016.
  8. ↑ ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  9. ↑ Все футболисты клуба. Гончаренко Сергей Григорьевич [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  11. ↑ Дорога у вічність. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 20 травня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гончаренко_Сергій_Григорович&oldid=36153515