Губерначук Сергій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Губерначук
Ім'я при народженні Сергій Григорович Губерначук
Народився 28 липня 1969(1969-07-28)
Київ, Українська РСР, СРСР
Помер 7 грудня 2017(2017-12-07) (48 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Національність українець
Діяльність поет
актор театру
драматург
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад Київський національний академічний Молодий театр
Мова творів українська
російська
Роки активності
1988 —2017
Жанр вірш
проза
лібрето
сценарій
У шлюбі з Олена Кучерява
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Сергі́й Григо́рович Губерначу́к (28 липня 1969(19690728), Київ, УРСР — 7 грудня 2017, Київ, Україна) — український поет, актор, драматург, читець, співак, автор пісень[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Києві, в родині вчителів. Закінчив Київське педагогічне училище імені Н. Крупської (нині — Педагогічний коледж Головного управління освіти і науки Київської міськдержадміністрації при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка) та Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (нині — Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), курс Бориса Ставицького. Театральна практика — Київський камерний театр — спектакль «Місячна пісня» за Олександром Олесем у постановці Костянтина Дубініна (1991 —1992 роки)[2].

Акторський шлях

З 1992 до 2006 роки — актор Київського академічного Молодого театру, де зіграв понад 15 провідних ролей на професійній сцені. Кіноактором працює у проектах студії «Укртелефільм» та кіностудії ім. О. Довженка. Ведучий освітницьких та розважальних телепрограм для дітей на українському телебаченні (УТ-1, УТ-2). Займається благодійністю, зокрема для мешканців Будинку ветеранів сцени імені Наталії Ужвій. Записує аудіокниги, здійснює озвучування та дублювання фільмів. Усього — понад 50 ролей у театрі, кіно та на телебаченні[3][4][5]. Працював керівником театрального гуртка в київській школі № 132.

Член Національної спілки театральних діячів України з 1995 року.

Поетичний шлях

Поетичні здібності проявлялися на театральній сцені (прикладом, декламування віршів у виставі Молодого театру «Зойчина квартира» за п’єсою Михайла Булгакова (реж. Олександр Дзекун). Під час роботи секретарем Ради історико-культурологічного товариства «Герої Крут» написав вірш «Героям Крут» та інші[6][7]. У 2004 році спільно з композитором Ю. Кузнєцовим написав «Гімн Президенту України» (у виконанні Тетяни Боєвої композиція записана на диску, транслювалася в ефірі радіостанцій «Ера» та «Промінь»)[8][9].

З 1988 року вірші публікуються в низці періодичних видань (часописах «Філософська та соціологічна думка», «Український оглядач», газетах «Молода гвардія», «Вечірній Київ» та ін.), звучать на радіо та телебаченні. За віршем «Фламінго» було створено однойменний фільм, який отримав Гран-Прі на інститутському фестивалі «Пролог»[10]. Серед віршів є низка присвят колегам-акторам (Ярослав Гранко, Оксана Швець), видатним митцям України (Ліна Костенко, Емма Андієвська, Борис Ставицький), світу (Тамара Гвердцителі, Джонатан Свіфт, Жак Превер, Герман Гессе, Михайло Горбачов), населеним пунктам (с. Богдани).

У співпраці з композиторами України та ближнього зарубіжжя написано понад 300 пісень українською та російською мовами. Пісні звучали у виконанні відомих співаків, зокрема Тетяни Боєвої[9][11], Ірини Семененко, Ніни Шестакової[12], Павла Зіброва[13], Ірини Ситникової[14], Романа Копова[15][16][17], Катерини Бужинської, Оксани Пекун, Костянтина Пона, Оксани Тарасюк[18][19], Ольги Крюкової, Лариси Доліної[20], дуету «Піаніст відпочиває»[21] та у виконанні автора[22]. У 2013 році пісня «Любов уві сні» транслювалася та була відзначена в рамках циклу радіопередач «Перлини української душі»[23].

Вів активну концертно-фестивальну діяльність[24]. Лауреат ХІІ Всеукраїнського фестивалю сучасної української естрадної пісні «Пісенний вернісаж — 98» (за виконання та вірші до пісень). Написав поетичні тексти для низки музичних композицій (зокрема «Україна молода», прем’єра якої у 1999 році в рамках ІІІ загальнонаціональної програми «Людина року» названа «справжньою удачею»[25]).

Поличка із книжками Сергія Губерначука

Автор віршів духовної кантати «Православний час»[26], лібрето опери «Серафіта»[27][28] за однойменним романом Оноре де Бальзака та сценарію шоу «Чайка — Джонатан Лівінґстон»[27][28] за мотивами повісті Річарда Баха. Створив лібрето нового українського національного мюзиклу «Запорожець за Дунаєм» (рімейк однойменної опери Семена Гулака-Артемовського)[28].

Поетичний доробок Сергія Губерначука охоплює понад 1000 віршів різних жанрів та широкого діапазону формально стильових шукань. У 2018 році вийшли друком чотири поетичні збірки — «Усім тобі завдячую, Любове…», «Переді мною…», «Перґаменти» та «Матіоловий сон». Книжки «Дай, я буду таким, як хочу…», «Поезії розбурханих стихій», «Учорашнє» вийшли 2019-го. У 2020 році опубліковані російськомовні збірки віршів «Мозаїка» (рос. «Мозаика») та «Озеро моєї мрії» (рос. «Озеро моей мечты»). Збірка пісень «Журавлиная криниця» (вірші Сергія Губерначука, музика Володимира Чернявського) побачила світ у 2022 р. Цього ж року вийшли збірки поезій «Силуети снів» (рос. «Силуэты снов») та «У колисці мрій». Окремим томом видано драматичні твори, начерки сценаріїв та прозу — книга «Сопілка» теж вийшла 2022-го[29]. У 2023 році опубліковано збірку роздумів, цитат і віршів «Розсипане золото літер» та дитячі збірки віршів «Тобі, золотко моє…», «Осінь золота. Віршована абетка для дітей… і дорослих дітей». Наступного, 2024-го, вийшла збірка віршів для школярів «Соняшник».

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Сергій Губерначук. Усім тобі завдячую, Любове… (збірка поезій). — Київ : «Про формат», 2018. — 340 с. — ISBN 978-617-7457-53-3.[30]
  • Сергій Губерначук. Переді мною… (збірка поезій). — Київ : «Майстер-принт», 2018. — 128 с. — ISBN 978-617-7518-50-0.[31]
  • Сергій Губерначук. Перґаменти (збірка поезій). — Київ : «Майстер-принт», 2018. — 200 с. — ISBN 978-617-7518-66-1.[32]
  • Сергій Губерначук. Матіоловий сон (збірка текстів пісень та духовної кантати). — Київ : «Майстер-принт», 2018. — 135 с. — ISBN 978-617-7518-79-1.[33]
  • Сергій Губерначук. Поезії розбурханих стихій (збірка поезій). — Київ : «ArtHuss», 2019. — 192 с. — ISBN 978-617-7778-13-3.[34]
  • Сергій Губерначук. Дай, я буду таким, як хочу... (збірка віршів, висловів, роздумів). — Київ : «Майстер-принт», 2019. — 64 с. — ISBN 978-617-7778-05-8.[35]
  • Сергій Губерначук. Учорашнє (збірка поезій). — Київ : «ArtHuss», 2019. — 109 с. — ISBN 978-617-7778-32-4.[36]
  • Сергей Губерначук. Мозаїка (збірка поезій та цитат). — Київ : «ArtHuss», 2020. — 142 с. — ISBN 978-617-7778-50-8.[37]
  • Сергей Губерначук. Озеро моєї мрії (збірка текстів пісень). — Київ : «ArtHuss», 2020. — 160 с. — ISBN 978-617-7778-52-2.[38]
  • Сергій Губерначук, Володимир Чернявський. Журавлиная криниця (збірка пісень). — Київ : «Тропеа», 2022. — 160 с. — ISBN 978-617-7894-52-9.[39]
  • Сергій Губерначук. Сопілка (драматичні твори, начерки сценаріїв, проза). — Київ : «Тропеа», 2022. — 208 с. — ISBN 978-617-7894-55-0.[40]
  • Сергей Губерначук. Силуети снів (збірка поезій та цитат). — Київ : «Тропеа», 2022. — 168 с. — ISBN 978-617-7894-23-9.[41]
  • Сергій Губерначук. У колисці мрій (збірка поезій, роздумів, афоризмів). — Київ : «Тропеа», 2022. — 208 с. — ISBN 978-617-7894-59-8.[42]
  • Сергій Губерначук. Розсипане золото літер (збірка роздумів, цитат, віршів). — Київ : «Тропеа», 2023. — 210 с. — ISBN 978-617-7894-75-8.[43]
  • Сергій Губерначук. Осінь золота. Віршована абетка для дітей… і дорослих дітей (поетична абетка). — Київ : «Тропеа», 2023. — 28 с. — ISBN 978-617-7894-97-0.[44]
  • Сергій Губерначук. Тобі, золотко моє… Збірка віршів для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. — Київ : «Тропеа», 2023. — 40 с. — ISBN 978-617-8268-10-7.[45]
  • Сергій Губерначук. Соняшник. Збірка віршів для дітей середнього та старшого шкільного віку. — Київ : «Тропеа», 2024. — 48 с. — ISBN 978-617-8268-15-2.[46]

Літературні роботи[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

Цикли поезій
Вірші та роздуми
Вірші у виконанні акторів, студентів, дітей

Пісня[ред. | ред. код]

Вірші до музичних творів
Пісні на вірші Сергія Губерначука

Творчий доробок пісенної творчості складає понад 300 пісень українською та російською мовами[47][48][49][50][51][52][53][54][55][56][57][58]:

Прозові твори[ред. | ред. код]

Драматичні твори[ред. | ред. код]

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Учбовий театр
Київський камерний театр
Київський академічний Молодий театр
Аудіокниги

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Енциклопедія Сучасної України. Губерначук Сергій Григорович. Процитовано 28 березня 2023.
  2. ↑ Поезії про театр (Сергій Губерначук) [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.] (афіша Учбового театру, афіша Київського камерного театру)
  3. ↑ а б Ольга Кирилова. Сирин або Сфінкс. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2018.
  4. ↑ а б В Берлине с 9 по 20 февраля проходил юбилейный 50-й Международный кинофестиваль. Выставки. 05.03.2000 г. [Архівовано 27 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Тупик. Режисер: Григорій Кохан. Виробництво: Національна кіностудія ім. О. Довженка, фірма «Сімаро» АГ (Швейцарія), за участі компанії «Майстер-Відео». Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  6. ↑ Сергій Губерначук. «Героям Крут». Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 13 червня 2022.
  7. ↑ Наталія Бордійчук. «Квіти героям Крут». «Хрещатик» (30 січня 2004). Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  8. ↑ Боева Татьяна Ивановна. Солистка Одесской Государственной филармонии [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ а б в Тетяна Боєва. «Гімн Президенту України». Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  10. ↑ Надя Кошман: …за терпіння відкриються двері до раю. – Інтерв’ю з України, 24 жовтня 2008 р. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 31 серпня 2020.
  11. ↑ а б Тетяна Боєва «Серпневі сни»
  12. ↑ а б Нина Шестакова. «Раба любви» [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ а б Павло Зібров. «Коста-Ріка». Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  14. ↑ а б Ірина Ситникова. «Любов уві сні». Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  15. ↑ а б Роман Копов. «Дорогою у зоряний рай». Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  16. ↑ Роман Копов. «Мой дом» (рос.)
  17. ↑ а б Роман Копов. «Влюбленная звезда». Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 7 вересня 2020.
  18. ↑ а б Оксана Тарасюк. «Там, де ти». Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  19. ↑ а б Оксана Тарасюк «Тисяча ночей». Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  20. ↑ а б Лариса Долина «Я не оставлю слов» [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  21. ↑ а б Дует «Піаніст відпочиває» – «Там, де ти». Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  22. ↑ а б Сергій Губерначук. «Дощ цілує нам кінчики пальців». Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  23. ↑ Сітка мовлення – УР2. 15.08.2013. Музична скарбниця. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  24. ↑ Газета «Порто-Франко» №14 (759), 15.04.2005 г. [Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  25. ↑ Газета «Сегодня», выпуск №44 (299), 10.03.99 г. [Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  26. ↑ Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  27. ↑ а б Информационно-аналитический еженедельник «Дзеркало тижня. Україна» №6, 9–16 лютого, 1996 р. [Архівовано 26 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  28. ↑ а б в г д е Сергій Губерначук на порталі Сучасна українська драматургія. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 3 вересня 2020.
  29. ↑ Тетяна ТУРЕНКО (6 липня 2022). Театральний червень 2022 на Радіо «Суспільне» (Кривий Ріг) (укр.). «Театральна риболовля» на Радіо «Суспільне Кривий Ріг». Процитовано 9 серпня 2022.
  30. ↑ Усім тобі завдячую, Любове…. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
  31. ↑ Переді мною…. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
  32. ↑ Перґаменти. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
  33. ↑ Матіоловий сон. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
  34. ↑ Поезії розбурханих стихій. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
  35. ↑ Дай, я буду таким, як хочу…. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019.
  36. ↑ Учорашнє. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
  37. ↑ Мозаика. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  38. ↑ Озеро моей мечты. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  39. ↑ Журавлиная криниця (збірка пісень, музика В. Чернявського). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
  40. ↑ Сопілка.
  41. ↑ Силуэты снов.
  42. ↑ У колисці мрій.
  43. ↑ Розсипане золото літер.
  44. ↑ Осінь золота. Віршована абетка для дітей… і дорослих дітей.
  45. ↑ Тобі, золотко моє… Збірка віршів для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
  46. ↑ Соняшник. Збірка віршів для дітей середнього та старшого шкільного віку.
  47. ↑ Пісні на слова Сергія Губерначука. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  48. ↑ Пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука – тексти та ноти. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  49. ↑ Пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука (частина перша) – тексти та ноти. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  50. ↑ Пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука (частина друга) – тексти та ноти. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  51. ↑ Пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука (частина третя) – тексти та ноти. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  52. ↑ Пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука (частина четверта) – тексти та ноти. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  53. ↑ Пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука (частина п’ята) – тексти та ноти. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  54. ↑ Лірико-патріотичні пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука – тексти та ноти. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  55. ↑ Ліричні пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука (частина І) – тексти та ноти. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  56. ↑ Ліричні пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука (частина ІІ) – тексти та ноти. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  57. ↑ Жартівливі пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука – тексти та ноти
  58. ↑ «Хто є Поетом – той згубився в пісні» – про творчість Сергія Губерначука. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  59. ↑ Оксана Пекун «Висота». Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  60. ↑ Роман Копов «Мой дом». Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 7 вересня 2020.
  61. ↑ Оксана Тарасюк «Там, де ти». Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 30 листопада 2020.
  62. ↑ Оксана Тарасюк «Тисяча ночей». Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 30 листопада 2020.
  63. ↑ «Чайка, для якої немає меж». Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  64. ↑ Фрагменти з лібрето «Запорожець за Дунаєм» за однойменною оперою Семена Гулака-Артемовського. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  65. ↑ Вистава «Підступність і кохання» за п'єсою Фрідріха Шиллера, частина 1.
  66. ↑ Вистава «Підступність і кохання» за п'єсою Фрідріха Шиллера, частина 2.
  67. ↑ Герберт Веллс. «Машина часу» (аудіокнига). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  68. ↑ Герберт Веллс. «Війна світів» (аудіокнига).
  69. ↑ Герберт Веллс. «Війна світів» (читати, завантажити, слухати). Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Губерначук Сергій Григорович

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Губерначук_Сергій_Григорович&oldid=42289638