Денні Гальм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Денні Хальм)
Перейти до: навігація, пошук
Денні Гальм
Star.png
HulmeDenis196508.jpg
Громадянство Нова Зеландія Нова Зеландія
Дата народження 18 червня 1936(1936-06-18)
Дата смерті 4 жовтня 1992(1992-10-04) (56 років)
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Flag of Monaco.svg Монако 1965
Остання гонка Flag of the United States.svg США 1974
Сезони 19651974
Команди Brabham, McLaren
Гран-прі (старти) 113 (113)
Чемпіон світу 1 (1967)
Перемоги 8
Подіуми 33
Поули 1
Найшвидші кола 9
Очки 248
Перша перемога Flag of Monaco.svg Гран-прі Монако 1967
Остання перемога Flag of Argentina.svg Гран-прі Аргентини 1974
Перший поул Flag of South Africa.svg Гран-прі ПАР 1973

Деніс Клайв «Денні» Гальм (англ. Denis Clive Hulme), (* 18 червня 1936 — 4 жовтня 1992) — новозеландський автогонщик. Єдиний гонщик з Нової Зеландії, що отримав титул чемпіона світу з автоперегонів у класі Формула-1 (1967). Двократний чемпіон з перегонів спортивних машин серії Can-Am (1968, 1970). Учасник Тасманійських серій (1964, 19671968), Формули-2 (1966) та 500 миль Індіанаполісу (19671969, 1971).

У доформульну кар'єру мав прізвисько «Босоногий хлопець з Те Пуке», за звичку керувати болідом босоніж. Згодом через зовнішню схожість та важкий характер преса охрестила його «Ведмедем»[1].

Занесений до Міжнародного залу Слави автоспорту (2002).[2] Офіцер Ордену Британської імперії.

Молоді роки[ред.ред. код]

Денні Гальм народився 18 червня 1936 у Нельсоні, на Південному острові Нової Зеландії в родині працівника ферми Альфреда Клайва Гальма та його дружини Рони Марджорі Меркотт. Його батько народився в Данідіні, у віці десяти років переїхав з родиною до Веллінгтону, а згодом переселився до Нельсону. Там він і одружився на Роні Марджорі.[3] У подружжя народилося двоє дітей: син Деніс та дочка Аніта.[4]

3 вересня 1939 року Нова Зеландія оголосила війну Німеччині разом із Великою Британією. Альфред Гальм був зарахований до військових сил у січні 1940 року, а 1 травня залишив територію батьківщини у складі 23 піхотного батальйону Другої Новозеландської дивізії. У складі своєї військової частини він захищав Грецію, а згодом був евакуйований на Кріт, що залишався останнім прихистком британських військ в Середземному морі. Вирішальна битва за Кріт почалася у травні 1941. Гальм проявив себе з найкращого боку: мужньо захищав аеродром Малем, вів за собою товаришів в контратаку за Галатос, знищував німецьких снайперів. Оточуючі вважали його чи не сповна розуму, чи фантастично хоробрим. Та 26 травня він дізнався про смерть від поранення[5] свого молодшого брата Гарольда.[6] [7]Клайв попросив взяти участь у прикритті відходу військ, а після цього, пішовши у ворожий тил, ліквідував ще кількох ворожих снайперів, доки не був поранений в плече. За «лідерство, ініціативність, витривалість та яскраво проявлені хоробрість і відданість обов'язку» Альфред Клайв Гальм був нагороджений Хрестом Вікторії. [8][9]

Весь цей час малий Денні з сестрою знаходилися на тютюновій фермі дідуся та бабусі в містечку Мотуеко. Батько повернувся додому 10 липня 1941. Після реабілітації на базі Роторуа, його визнали недієздатним до військової служби через стан здоров'я. Та у травні 1942 сержанта Гальма знов покликали до армії, на це раз, в межах рідного острова. Демобілізувався він лише у вересні 1943. Після цього родина Гальмів переселилася на Північний острів Нової Зеландії до селища Понгакава, що біля містечка Те Пуке. Там Гальм-старший придбав бізнес з автоперевезень. [10]Малий Денні вчився керувати автівкою, сидячи на колінах у батька.

Закінчивши школу, він пішов працювати до батьківського гаражу. Його першою автівкою стала MG TF 1500.

модель MG TF 1500

З 1956 року він почав брати на ній участь в перегонах на пагорб.

Гонки у Новій Зеландії[ред.ред. код]

9 січня 1960 року Гальм узяв участь у сьомому Гран-прі Нової Зеландії, незаліковій гонці чемпіонату світу. Його болідом був популярний тоді дволітровий Cooper-Climax T45. На такому самому виступав Брюс МакЛарен, місцевий автогонщик, який вже два роки брав участь у «королівських» автоперегонах. Досвід узяв своє: Брюс фінішував другим, Денні — десятим. Та сміливий стиль пілотування дебютанта Гальма був помічений. Його вже тоді назвали фантастичним.[11] Десятим Гальм був кваліфікований на наступних змаганнях — en:Lady Wigram Trophy, але дістатися фінішу не зміг, зійшовши на останніх колах через тиск масла.[12] У травні він узяв участь у XII змаганні BRDC International Trophy, що проходив на колі Сільверстоун у Великій Британії, діставшись фінішу дванадцятим. [13] А у вересні на першому en:Lombank Trophy у Норфолку став четвертим, стартувавши з восьмої позиції. Та цього разу його «залізним конем» був Cooper-Climax T51[13] На ньому ж Гальм став сьомим у незаліковому Гран-прі Нової Зеландії 1961. 1960-го Денні став переможцем за стипендію для водіїв, що відправляли до Європи.

Європейська доформульна кар'єра[ред.ред. код]

Гальм виїхав до Британії, де працював у гаражі іншого легендарного гонщика Джека Бребгема у Чессінґтоні. 1961 на Cooper T56 за команду New Zealand Grand Prix Racing Team він узяв участь у заїздах європейської юніорської формули[14] у Копенгагені,[15] в Руані,[16] Казерті, [17] Реймсі, [18]. В Мессіні він став другим,[19] у Швеції, на трасі Карлскоґа,[20] та в Данії — четвертим.[21] Також був учасником кількох перегонів британської юніорської формули.

1011 червня Хальм брав участь у 24 годинах Ле-Ману за команду Abarth разом із співвітчизником Анґусом Хайслопом на Fiat Abarth 850 S. У загальному заліку вони були 14-ми, виборовши перемогу у класі спортивних машин з об'ємом двигуна 701—850 см³.[22]

Наступного року Кен Тірелл, що вже був помітною фігурою у гоночному світі,[23] запросив Денні до своєї команди. У тому ж європейському юніорському чемпіонаті із Ken Tyrrell Racing на Cooper T59 Гальм став другим у Копенгагені, четвертим — у Реймсі та третім — на автодромі д'Альбі.[24]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • На початку 2009 року у Новій Зеландії вийшла серія поштових марок, присвячена героям автоперегонів. Марка із зображенням Денні Галма коштує два долари. [25]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Люди з Нової Зеландії. Денні Гальм [1] (англ.)
  2. Офіційний сайт Міжнародного залу Слави автоспорту [2] (англ.)
  3. Musselburgh School. Alfred Clive Hulme V.C.[3]
  4. Official Bruce McLaren movie website [4]
  5. 19 Battalion and Armoured Regiment. Roll of Honour [5]
  6. Corporal Harold Charles Hulme [6]
  7. Hulme, Harold Charles [7]
  8. The Victoria Cross. Sergeant Clive Alfred Hulme [8]
  9. Наказ від 7 жовтня 1941 року [9]
  10. Dictionary of New Zealand Biography [10]
  11. Сьоме гран-прі Нової Зеландії [11] (англ.)
  12. 9th Lady Wigram Trophy [12] (англ.)
  13. а б Незалікові гран-прі 1960-го [13] (англ.)
  14. Яка замінювала Формулу-2 у 19611963
  15. V Кубок Копенгагену [14] (англ.)
  16. IX Гран-прі Руана [15] (англ.)
  17. XI Гран-прі Казерти [16] (англ.)
  18. [17] (англ.)
  19. III Гран-прі Мессіни [18] (англ.)
  20. [19] (англ.)
  21. [20] (англ.)
  22. Ле-Ман 1961 [21] (англ.)
  23. Кен Тірелл [22] (рос.)
  24. [23] (англ.)
  25. NZ Champions of World Motorsport [24]

Посилання[ред.ред. код]