Деймон Гілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Деймон Гілл
Star.png
Damon Hill crop.jpg
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Дата народження 17 вересня 1960(1960-09-17) (53 роки)
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Великобританії 1992
Остання гонка Гран-прі Японії 1999
Сезони 8 (1992-1999)
Гран-прі (старти) 122 (115)
Чемпіон світу 1 (1996)
Перемоги 22
Подіуми 42
Поули 20
Найшвидші кола 19
Очки 360
Перша перемога Гран-прі Венгрії 1993

Деймон Гілл (Деймон Грем Деверо Гілл; англ. Damon Graham Devereux Hill), (17 вересня 1960 р. в Лондоні) — англійський автогонщик, чемпіон світу в класі Формула-1 1996 року. У Формулі-1 Гілл провів 8 сезонів, брав участь у 122 гран-прі, стартував з поула 20 разів і виграв 22 гонки.

Одружений, батько 4 дітей.

Біографія[ред.ред. код]

До Формули-1[ред.ред. код]

Шолом Деймона Гілла

Його батько — Грем Гілл, був дворазовим чемпіоном світу у Формулі-1, загинув у 1975 році, коли Деймону було всього 15 років.

Гоночну кар'єру Деймон почав з мотогонок. У 1984 році він виграв в англійській серії мотогонок на мотоциклі Yamaha TZ350, після чого за наполяганням матері, яка особисто оплатила навчальний курс, поступив в гоночну школу і, закінчивши її, почав їздити в гонках чемпіонату Формула-Форд-1600. У цей час Гіллу було вже 24 роки, а, наприклад, його суперникові Марку Бланделлу (теж майбутньому пілотові Ф-1) - всього 18.

У 1986-1988 рр. брав участь в британському чемпіонаті Формула-3, зайняв відповідно 9-е, 5-е і 3-е місця. Щоб вболівати за молодшого Гілла, Джордж Харрісон, один із знаменитостей «ліверпульської четвірки», у вільні дні приїжджав на старти Формули-3, як потім і на Гран-прі. Брав участь Деймон і в двох гонках Формули-3000, але потім закінчилися спонсорські гроші, і в 1989 році він не зміг брати участь у серйозних змаганнях.

У 1990-1991 разом з Гері Бребема, сином Джека Бребема, брав участь в чемпіонаті Формула-3000, але значних результатів не досяг. У 1991 році йому надійшла пропозиція працювати у Формулі-1 тест-пілотом у команді Вільямс, щоб замінити місце, що залишилося вакантним після Марка Бланделла, що пішов у Макларен. Вільямсу, що боровся за титул та кубок конструкторів, був потрібен тест-пілот, оскільки Найджел Менселл не любив працювати на тестах.

Формула-1, 1992-1996[ред.ред. код]

У 1992 році, у 32 роки, він, паралельно з роботою тест-пілота, дебютує в Гран-прі в команді Бребема, втім, команда була в занепаді і проводила свій останній в історії сезон. Гілл зміг пройти кваліфікацію тільки в двох гонках. Ален Прост підписав контракт з Вільямсом на 1993 рік, і команді потрібно було визначитися з напарником. Забезпечивши собі титул чемпіона 1992 року, Менселл став вимагати зарплату 15 мільйонів доларів за наступний сезон. Айртон Сенна, заявив, що готовий їздити задарма, але Вільямс не хотів повторювати у себе скандалів, що відбулися між Сенною і Простом у Макларені. Тому напарником вибрали надійного, але не претендуючого на високі досягнення Гілла.

У 1993 році Гілл добився добрих результатів, регулярно фінішував на подіумі, а з 11 по 13 етапи в Угорщині, Бельгії і Італії здобув три поспіль перемоги, і посів 3-є місце в чемпіонаті.

Деймон Гілл за кермом «Вільямса» на Гран-прі Канади 1995

У 1994 замість Проста в Вільямс прийшов Сенна і Гілл знову повинен був бути напарником претендента на титул, але на третьому етапі в Імолі Сенна загинув, і лідером команди став сам Гілл. Він зміг почати боротьбу з Шумахером,який пішов у відрив, здобути 6 перемог у перегонах і до останнього етапу скоротити відставання до 1 очка. На Гран-прі Австралії він переслідував Шумахера, той помилився і пошкодив свою машину, але повернувся на трасу. Гілл пішов в атаку - і автомобілі претендентів на титул зіткнулися. На пошкодженому «Вільямсі» Гілл не міг продовжувати гонку, і чемпіоном став Шумахер.

Сезон 1995 року склався не краще. Шумахер гарантував собі чемпіонство заздалегідь, Гілл зайняв 2-е місце, а з-за сходів на останніх етапах Гілл і Девід Култхард не змогли виграти для Вільямса кубок конструкторів, як у попередньому сезоні.

У 1996 році єдиним потенційним суперником Гілла був його напарник Жак Вільнев (син Жиля Вільнева), чемпіон американської гоночної серії Індікар. Гілл здобув 8 перемог і, незважаючи на ряд невдач в кінці чемпіонату, мав комфортну перевагу в 9 очок над Вільневом і закінчив сезон перемогою в Судзукі. Перший раз у Формулі-1 син чемпіона світу став чемпіоном. Багато в чому відсутність істотної переваги над дебютантом чемпіонату Вільневом, включаючи і кілька програних у стартах з поула, визначили охолодження до Гіллу з боку керівника команди Френка Вільямса.

Формула-1, 1997-1999[ред.ред. код]

Деймон Хілл за кермом «Ерроуз-Ямаха»

Вільямс не продовжив контракт з Гіллом на 1997 рік, він перейшов в команду-аутсайдер Ерроуз. У команду прийшли нові спонсори, був підписаний контракт з «Ямаха» на постачання двигунів, з постачальником шин «Бріджстоуном». Однак результати не виправдовували очікувань. На першому етапі машина підвела його на інсталяційному колі, потім були старти з хвоста пелетону, сходи з технічних причин. Перше очко в чемпіонаті Гілл зміг взяти тільки на 9 етапі в Сільверстоуні.

Деймон Гілл за кермом «Джордан» на Гран-Прі Великобританії 1999

На 11 етапі в Угорщини сталося подія, яка стала однією з найяскравіших в кар'єрі Гілла. Сам Гілл з часу мотогонок воліє плавним стилем управління машиною, і траса Хунгароринг — найкраще в чемпіонаті підходить для цього. Саме тут він здобув свою першу перемогу в 1993, а в 1997 несподівано зміг кваліфікуватися третім. На старті він вийшов на 2-е місце, а потім через проблеми з гумою «Гудієр» у суперників Гілл став лідером. Але на останньому колі у Ерроуз заклинило коробку на третій передачі, і Жак Вільнев, який безнадійно відстав на півхвилини, зміг наздогнати Гілла і об'їхати по гравію. Гілл зайняв 2-е місце.

В 1998 році він шукав собі більш конкурентоспроможну команду і перейшов в Джордан, його напарником був Ральф Шумахер. Разом вони змогли виграти для команди 4-е місце в кубку конструкторів. На Гран-прі Бельгії 1998 Гілл стартував з 3-ї позиції, позаду лише двох Макларенів, і в гонці під дощем здобув перемогу.

У 1999 році його напарником був Хайнц-Харальд Френтцен, який пішов з Вільямса. Цей сезон для Гілла залишився невдалим, він ні разу не зміг піднятися на подіум, набравши за сезон всього 7 очок. Команда ж з 61 очками посіла краще у своїй історії 3-е місце в кубку конструкторів.

Після Формули-1[ред.ред. код]

У Гілла і дружини Джорджії 4 дітей, після закінчення гоночної кар'єри він написав багато статей для журналу F1 Racing, заснував компанію, що займається лізингом машин P1 International, став президентом престижного британського гоночного клубу BRDC, зайнятий у дилерство автомобілів Audi.

Пішовши з гонок він заявив, що більше не буде в них брати участь, що «залишив Формулу-1, щоб більше часу проводити з сім'єю, і я не збираюся знову виступати в гонках». Час від часу бере участь в окремих шоу. У 2006 році він проїхав кілька показових кіл за кермом машини чемпіонату ДТМ.

Повна таблиця результатів[ред.ред. код]

Жирним шрифтом позначені етапи, на яких гонщик стартував з поулу. Курсивом позначені етапи, на яких гонщик мав найшвидше коло.

Рік Команда 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Місце
в чемпіонаті
Очки
в чемпіонаті
1992 Бребем RSA MEX BRA ESP
НКВ
SMR
НКВ
MON
НКВ
CAN
НКВ
FRA
НКВ
GBR
16
GER
НКВ
HUN
11
BEL ITA POR JPN AUS - 0
1993 Вільямс RSA
Схід
BRA
2
EUR
2
SMR
Схід
ESP
Схід
MON
2
CAN
3
FRA
2
GBR
Схід
GER
15
HUN
1
BEL
1
ITA
1
POR
3
JPN
4
AUS
3
3 69
1994 Вільямс BRA
2
PFC
Схід
SMR
6
MON
Схід
ESP
1
CAN
2
FRA
2
GBR
1
GER
8
HUN
2
BEL
1
ITA
1
POR
1
EUR
2
JPN
1
AUS
Схід
2 91
1995 Вільямс BRA
Схід
ARG
1
SMR
1
ESP
4
MON
2
CAN
Схід
FRA
2
GBR
Схід
GER
Схід
HUN
1
BEL
2
ITA
Схід
POR
3
EUR
Схід
PFC
3
JPN
Схід
AUS
1
2 69
1996 Вільямс AUS
1
BRA
1
ARG
1
EUR
4
SMR
1
MON
Схід
ESP
Схід
CAN
1
FRA
1
GBR
Схід
GER
1
HUN
2
BEL
5
ITA
Схід
POR
2
JPN
1
1 97
1997 Ерроуз AUS
НС
BRA
Схід
ARG
Схід
SMR
Схід
MON
Схід
ESP
Схід
CAN
9
FRA'
12
GBR
6
GER
8
HUN
2
BEL
13
ITA
Схід
AUT
7
LUX
8
JPN
11
EUR
Схід
12 7
1998 Джордан AUS
8
BRA
ДСК
ARG
8
SMR
10
ESP
Схід
MON
8
CAN
Схід
FRA
Схід
GBR
Схід
AUT
7
GER
4
HUN
4
BEL
1
ITA
6
LUX
9
JPN
4
6 20
1999 Джордан AUS
Схід
BRA
Схід
SMR
4
MON
Схід
ESP
7
CAN
Схід
FRA
Схід
GBR
5
AUT
8
GER
Схід
HUN
6
BEL
Т6
ITA
10
EUR
Схід
MAL
Схід
JPN
Схід
12 7