Користувач:Alex Blokha/Події згадані в Вікіпедії/1768
100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед
Назва:Плазуни
-Знайдено: + | classis_authority = Laurenti, 1768
Назва:Чернявщенко Дем'ян
-Знайдено: + Чернявщенко (Чернявський, Чорний) Дем'ян, запор. козак, повстанський ватажок. Брав участь у Коліївщині в загонах М. Залізняка, А. Журби і М. Швачки. З доручення керівництва гайдамаків вів переговори 1768 з київ. ген.-губернатором Ф. Воєйковим про спільну боротьбу проти поляків. Підступно ним заарештований і засуджений на каторгу, звідки втік до Польщі, брав участь у повстанні О. Пуґачова 1773 — 75. Дальша доля невідома.
Назва:Шелест Йосип
-Знайдено: + Шелест Йосип або Василь († 1768), запор. козак, ватажок гайдамацького загону, створеного ним на весні 1768 в Холодному Яру. Ш. закликав селян до повстання проти поль. шляхти, покликаючися на лист кошового Січі П. Калнишевського. Після смерти Ш. на чолі повстанців став М. Залізняк.
Назва:Шило Семен
-Знайдено: + Шило Семен, сотн. повстанських відділів під час Коліївщини 1768, діяв на чолі загону 150 повстанців на поль.-тур. кордоні. Коли тур. влада відмовилася видати поль. утікачів, Ш. здобув м. Балту й Голту, які тоді належали до Туреччини, що дало останній привід розпочати війну з Росією.
Назва:Універсал
-Знайдено: + Пізніше назву «універсал» надано і деяким політичним документам: зверненням до народу представників визвольного руху: керівники Коліївщини 1768 видали універсал до селян з закликом до боротьби проти польської шляхти за визволення «з неволі і ярма панського», 1917–1918 Центральна Рада назвала універсалами свої головні державно-політичні акти.
Зобр:1шт.
Назва:Скряга Прокіп
-Знайдено: + Кобзар, бандурист з с. Остапи на Житомирщині; супроводив грою і піснями гайдамаків під час повстання 1768. Страчений поляками у Кодні.
Назва:Барська конфедерація
-Знайдено: + Барська конфедерація (1768-1772) - військово-політичне об'єднання польської шляхти, спрямоване проти короля Станіслава Августа Понятовського і Російської імперії.
-Знайдено: + Створена 29.2.1768 у м. Бар на Поділлі (тепер Вінницька область) за ініціативою магнатів братів Красинських, Ю.Пуласького та ін. Учасники Б.к. виступали проти втручання Росії у внутрішні справи Речі Посполитої та реформ внутрішнього устрою Польщі, домагалися збереження прав і привілеїв шляхти. Безпосереднім приводом до виступу конфедерате стало підписання С. Понятовським 17.2. 1768 під грубим тиском російського уряду трактату про зрівняння в політичних правах католиків з некатоликами (лідери противників зрівняння були заарештовані російським послом М.Рєпніним і вивезені у Калугу). В ході воєнних дій з російськими військами конфедерати чинили масові розправи над українським населенням, що викликало піднесення гайдамацького руху і стало причиною національно-визвольного повстання на Правобережній Україні - Коліївщини. Боротьба конфедератів проти царських військ продовжувалася з 1768 до 1772. В жовтні 1768 на стороні Б.к. виступила Туреччина, яка оголосила війну Росії. Французький уряд для керівництва збройними силами конфедератів вислав ген.Дюмур'є. Проте, незважаючи на значну міжнародну підтримку, в 1772 головні сили конфедератів були розбиті російськими військами під командуванням О. Суворова. Поразка Б.к. стала однією з передумов першого поділу Польщі (1772).
-Знайдено: + Барська конфедерація — військово-політичне об'єднання частини польських реакційних панівних верств, метою якого було збереження необмежених прав і привілеїв шляхти й католицької церкви. Б. к., спираючись на підтримку Франції, Туреччини, Австрії, вела боротьбу проти впливу російського царизму на політику шляхетської Польщі. Створена Б. к. в лютому 1768 на з'їзді польської шляхти в м. Барі на Поділлі. Безпосереднім приводом до збройного виступу шляхти було прийняття польським урядом під тиском Росії закону про зрівняння в правах католиків з некатоликами (дисидентами). Заколот конфедерати почали з розправи над українським населенням Правобережжя. Насильства шляхти стали поштовхом до народного повстання на Правобережній Україні в травні 1768 під проводом М. Залізняка та І. Ґонти — Коліївщини. Закликані польським урядом російські війська розбили конфедератів, оволоділи містом Баром і одночасно придушили Коліївщину. На захист Б. к. виступила Туреччина, оголосивши в жовтні 1768 війну Росії. Франція допомогла Б. к. озброєнням і послала генерала Дюмур'є для керівництва її військами. Але іноземна допомога не врятувала Б. к. від поразки. В 1770 вожаки її втекли до міста Пряшова. 1772 О. Суворов остаточно розгромив конфедератів, і Б. к. розпалася. Б. к. за своєю програмою в цілому була шляхетсько-католицьким реакційним рухом, спрямованим проти всяких реформ у Польщі.
Зобр:1шт.
Назва:Ґонта Іван
-Знайдено: + — 1768) — ватажок українського гайдамацького руху, один з проводирів Коліївщини, визвольного повстання 1768 р. проти релігійного, національного та соціального гніту на території Правобережної України, що входила до складу Речі Посполитої. Народився в с. Розсішки (нині Христинівського району Черкаської області) в селянській родині. Був ктитором і церковним старостою в Воздвиженській церкві в м. Володарки. Згодом Г. був взятий на службу козаком надвірної міліції графа Потоцького в Умані. За вправну службу став сотником. В червні 1768 р. під час гайдамацького повстання на Г. була покладена відповідальність за оборону міських укріплень Умані, за якими ховалися мешканці міста і прилеглих поселень. 20-21.06.1768 (н. ст.) після оточення міста козаками і селянами М. Залізняка, Г. разом із загоном надвірних козаків перейшов на сторону повсталих, що фактично визначило долю Умані. Протягом кількох годин місто було захоплено.
-Знайдено: + Російське військове командування надало полякам військову допомогу в боротьбі з гайдамаками. 27.06.1768 російський загін оточив Умань, де на той час перебували Г. та М. Залізняк. Вважаючи росіян своїми союзниками у боротьбі проти поляків, близько тисячі озброєних гайдамаків разом зі своїми ватажками не чинили опору і були заарештовані. Полковник Гур’єв наказав покарати Г. батогами. За кілька днів більше 840 гайдамаків разом із Г., як піддані Речі Посполитої були передані польському командуванню. Їх було страчено у с. Кодні поблизу Житомиру та у с. Серби (нині Могилів-Подільського району Вінницької області).
Назва:Коліївщина
-Знайдено: + Коліївщина - велике національно-визвольне повстання проти польського гніту в Правобережній Україні 1768. Очолив це повстання виходець із запорозської бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
-Знайдено: + Назва Коліївщини походить, мабуть, від слів "кіл" (був зброєю частини повстанців) або "колоти", "колій". В лютому 1768 під тиском російського уряду польський король С. Понятовський підписав трактат про формальне зрівняння у правах з католиками віруючих православної і протестантської церков. Значна частина польської шляхти була не задоволена цим трактатом. Під гаслом захисту католицизму, шляхетських прав і звільнення Польщі з-під впливу Російської імперії у м. Барі на Поділлі вона створила Барську конфедерацію 1768. Конфедерати стали катувати і грабувати українське населення, руйнувати православні церкви і монастирі на Київщині, Поділлі і Волині. Для боротьби з конфедератами російський уряд послав на православну Україну військо. Серед українського населення поширилася чутка, що нібито цариця Катерина ІІ видала "Золоту грамоту" з закликом знищувати польську шляхту. Все це стало безпосереднім приводом до розгортання гайдамацького повстання на Правобережжі.
-Знайдено: + Навесні 1768 в урочищі Холодний Яр під Чигирином запорізький козак М. Залізняк зібрав загін повстанців, які обрали його козацьким полковником. 26.6(6.7) гайдамацький загін вирушив у похід. Повстанське військо здобуло Жаботин, Смілу, Черкаси, Богуслав, Канів, Лисянку. Сили повстанців швидко зростали. На поч. червня 1768 повстанське військо наблизилося до Умані, яка належала магнатові С. Потоцькому. Проти гайдамаків М. Залізняка шляхта вислала полк найвірніших козаків на чолі з уманським сотником І. Гонтою. Проте І. Гонта разом з козаками перейшов на бік повсталих і розпочав наступ 9(20).6.1768 на Умань. Після здобуття 10(21).6. Умані повстанські загони розташувались табором поблизу міста. Рада повстанців обрала М.Залізняка гетьманом і князем смілянським, а І. Гонту - полковником і князем уманським.
-Знайдено: + Гайдамацьке військо поділялося на 16 сотень на чолі з сотниками. Військова і цивільна влада зосереджувалась у канцелярії при повстанському війську. У червні-липні 1768 на Правобережжі діяло близько ЗО загонів на чолі з гайдамацькими ватажками М. Швачкою, А. Журбою, С. Неживим, П. Тараном, С. Лепехою, І. Бондаренком, Я.Релятеєм, Н. Москалем та ін. Повстання загрожувало перекинутися на власне польські землі, Лівобережну Українуі на Запоріжжя. В цих умовах російський і польський уряди вирішили спільними зусиллями вести боротьбу проти повстанців. У другій пол. червня 1768 російські війська разом з польською армією розпочали каральні акції проти гайдамаків. 26.6(7.7).
-Знайдено: + 1768 російські частини оточили повстанський табір і по-зрадницькому схопили керівників повстанців М. Залізняка, І. Гонту та С. Неживого, а їхні загони роззброїли. Решту гайдамацьких загонів було розбито в боях. Остаточно повстання було придушено тільки в квітні-травні 1769. Польські каральні війська з надзвичайною жорстокістю розправлялися з повстанцями. Гайдамаків тисячами вішали, відтинали їм голови, садили на палі. Найбільше повстанців було страчено у містечку Кодні поблизу Житомира (бл. З тис. чол.) і в с. Сербах поблизу Могилева-Подільського(бл. 2тис. чол.). Після жахливих тортур у с. Сербах І. Гонта був страчений. М. Залізняка та інших учасників повстання - жителів Лівобережної України і Запоріжжя - Київська губернаторська канцелярія засудила до тілесного покарання і до заслання на каторжні роботи до Нерчинська.
Назва:Аяччо
-Знайдено: + Аяччо (Ajaccio), столиця і друге за величиною місто Корсики, порт; населення 52880 (1999). Засноване генуезцями в 1492, там народився Наполеон, став територією Франції в 1768. Суднобудування, рибальство, субтропічне плодівництво.
Зобр:1шт.
Назва:Теолин
Підзаголовок:==Історія==
Знайдено: + Теолин виник після гайдамацького повстання 1768р., коли сюди повернулися поміщики — поляки. Однак з'явилися й нові, зокрема майор у відставці Йосиф Карлович Борман. Зовсім не ясно чий він був майор польський чи російський. Адже Правобережжя (а з ним і Теолин) стало 1797 року, частиною Росії. В історичних джерелах у (Л.Похилевича) повідомляється що на початку 1860 років Теолин належав саме цьому пану, у якого був син Едуард 1827 року народження. Тоді в Теолині вже мешкало 417 жителів. Поміщики мали 1531 десятину землі. Поміщикам потрібні були селяни. Засновники поселення одержавши землю стягували їх із Полісся, Поділля, Молдови, Галичини та з інших земель. Тому воно так спочатку й називалося — Стяглин. (Від слова "стягувати"). Пізніше ця назва у селянській мові трансформувалась в — Тилгин. А потім у більш благозвучне — Теолин. У 30-х, 40х роках ще вживались обидві назви, Тилгин і Теолин. Селяни з Полісся стали тут Поліщуками, з Поділля — Подолянюками. Саме їх родини, а також Куріїв, Тертичних, Тишнюків, Дудників, Полонських, Бабичів, Висоцьких, Поміркованих склали основу села.
Назва:Мідянка
-Знайдено: + | binomial_authority = Laurenti, 1768
100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед
Роки, згадані у Вікіпедії