Аяччо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аяччо
Ajaccio
Blason ville fr Ajaccio.svg 
Країна Франція Франція
Регіон Корсика 

Департамент

Південна Корсика 
Округ Аяччо
Код INSEE 2A004
Поштові індекси 20000
Координати 41°55′36″ пн. ш. 8°44′13″ сх. д. / 41.92667° пн. ш. 8.73694° сх. д. / 41.92667; 8.73694Координати: 41°55′36″ пн. ш. 8°44′13″ сх. д. / 41.92667° пн. ш. 8.73694° сх. д. / 41.92667; 8.73694
Висота 0 - 787 м.н.р.м.
Площа 82,03 км²
Населення 65 542 (2010-01-01)
Густота 799,0 ос./км²
Розташування
Аяччо (Франція)
Аяччо
Влада
Мер
Мандат
Simon Renucci
2008-2014
Офіційна сторінка 

Ая́ччо (фр. Ajaccio, корс. Aiacciu) — місто та муніципалітет у Франції, адміністративний центр Корсики та департаменту Південна Корсика, друге за величиною місто Корсики. Населення — 65 542 осіб (2010)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 920 км на південний схід від Парижа.

Ajaccio Port JPG2.jpg

Порт. Засноване генуезцями в 1492 році. Там народився Наполеон. Став територією Франції в 1768 році. Суднобудування, рибальство, субтропічне плодівництво.

Історія[ред.ред. код]

Час виникнення латинського селища Ajax, що розташовувалось за декілька кілометрів на північ від сучасного міста, точно невідомий. Проте ще за часів Птолемеїв узбережжя було вже заселеним, римляни заснували тут свій порт Adiacium. Про саме місто Аяччо уперше згадується в листах папи Григорія Великого. За часів Середньовіччя в місті був свій єпископ. На своєму нинішньому місці Аяччо заснований в 1492 року негоціантами генуезького банку Святого Георгія.[3] Протягом перших десятиліть це була укріплена колонія Генуезької республіки, корсиканцям тут селитися забороняли. У 1553-59 роках місто перебувало під французької окупацією. Аяччо увійшо до складу Франції тільки 1768 року.[3]. 1793 року Аяччо стало адміністративним центром департаменту Ліамон, а з 1811 року — новоствореного департаменту Корсика. 1769 року тут народився Наполеон Бонапарт.

З 1982 року в Аяччо знаходиться регіональний парламент (фр. Assemblée de Corse). Заснування місцевого парламенту відбулося в рамках реформи з регіоналізації Французької республіки за часів президентства Франсуа Міттерана.

Визначні місця[ред.ред. код]

У Аяччо 21 об'єкт має статус історичної пам'ятки і перебуває під захистом держави. Найвідомішими пам'ятками є такі:

Демографія[ред.ред. код]

Динаміка населення (Cassini[6] і INSEE[7] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[8]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 29 697 5120 3753 8032 7920 4308 564
Жінки 34 037 4719 3741 9426 8786 6319 1046


Економіка[ред.ред. код]

2010 року серед 42 620 осіб працездатного віку (15-64 років) 30 330 були активними, 12 290 — неактивними (показник активності 71,2%, у 1999 році було 66,5%). З 30 330 активних мешканців працювало 26 979 осіб (13 898 чоловіків та 13 081 жінк), безробітними було 3351 (1426 чоловіків та 1925 жінок). Серед 12 290 неактивних 4007 осіб було учнями чи студентами, 2791 — пенсіонерами, 5492 були неактивними з інших причин[9].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 25646 оподаткованих домогосподарств у яких проживали 56073,5 особи, медіана доходів виносила 18 181 євро на одного особоспоживача[10]

Уродженці[ред.ред. код]

Сусідні муніципалітети[ред.ред. код]

Rose des vents Вілланова Алата Афа Rose des vents
- N Бастелікачча
W    Аяччо    E
S
- Portiglio Гроссето-Прунья

Галерея зображень[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Кількість населення у 2010 році». INSEE. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 12 січня 2013. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. а б стаття в «Енциклопідія Британіка»
  4. Musée de la Maison Bonaparte à Ajaccio — tourisme en Corse — histoire de Corse — Napoléon Bonaparte
  5. Palais Fesch Musée des beaux-arts: Musée Fesch, tourisme culturel à Ajaccio
  6. http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
  7. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  8. «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  9. «Base chiffres clés : emploi - population active 2010» [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  10. «Revenus fiscaux des ménages en 2010» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.


Географія Франції Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.