Тютюн (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тютюн
Nicotiana tabacum - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-098.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Пасльонові (Solanaceae)
Рід: Тютюн (Nicotiana)
L.
Види
Кілька десятків, див. текст і посилання
інші види
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 30562
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4085
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Nicotiana

Тютю́н (Nicotiana) — рід однорічних і багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae), що містить понад 70 видів.

Терміни і етимологія[ред.ред. код]

Для європеців, спочатку, французьке слово «tabac» позначало і рослину і сигару, зроблену з листя тютюну. Це слово, у свою чергу, походить від іспанського «tabaco», яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння.[1] Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного переносу отримало значення «тютюн».

В португальській мові тютюн як рослину позначало слово «pétun». Ця лексема зникла з португальської літературної мови внаслідок конкуренції з іспанським словом.

Баку́н — у західнополіських говірках «рослина тютюн», у східнополіських говірках — «різновид (сорт) тютюну, Nicotiana».[2][3][4]

Рядова назва «Нікоціана» (Nicotiana) введена Далешаном (1586) і походить від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, з ким зв'язана інтродукція тютюну в Європу.[5]

Українська назва — тютюн — слово запозичене з турецької мови (тур. tütün).[6]

Біологічний опис[ред.ред. код]

Тютюн — світлолюбна рослина. При недостатньому освітленні у рослин сповільнюється накопичення сухих речовин, вуглеводів, змінюється текстура листя, знижується ароматичність сировини. Оптимум освітленості тютюну в польових умовах досягається створенням певної густоти рослин, а для отримання тонких, еластичних обгорткових листків для сигар застосовують штучне затінення рослин спеціальними тентами.

Сприятливі температури для росту і розвитку тютюну 21-27°С. Сума біологічно активних температур за період вегетації становить не менше 2000-3000° з тривалістю періоду близько 120–140 днів.

Для тютюну характерна висока екологічна пластичність по відношенню до умов вологозабезпеченості. Східні ароматичні мілколистні сортотипи тютюну успішно виростають без зрошення в сухих субтропіках при сумі опадів за вегетацію не більше 100–200 мм. Крупнолистні американські сортотипи тютюну дають хороші врожаї в районах тропіків і вологих субтропіків при 300–500 мм опадів за сезон. Однак надмірне зволоження тютюн не переносить.

Тривалість періоду вегетації тютюну має пряму залежність від середньодобових температур повітря. Так, при середньодобовій температурі 18°С період вегетації тютюну становить 175 днів, при 20°С — 130 днів, а при 26-27°С — 100 днів. Режим середньодобових температур має вирішальне значення особливо в період дозрівання листя: доброякісна сировина виходить тільки в тому випадку, якщо в період технічної зрілості листя середня температура знаходиться на рівні не нижче 20°С. Тому райони помірної зони, що знаходяться північніше липнево-серпневої ізотерми 20°С, вважаються непридатними для вирощування тютюну.

Найкращими ґрунтами для вирощування тютюну типу Вірджинія вважаються супіски на пухких мергелевих піщаних породах, що містять в орному шарі близько 85% піску і 10% фізичної глини і рН 5,5-6,5. На більш важких ґрунтах знижується якість тютюнової сировини.

Корінь представників роду тютюн довгий, довжиною близько двох метрів, з добре вираженим стрижневим коренем.

Стебло пряме, округле, розгалужене. Листки великі, черешкові, або сидячі, суцільні, загострені, у багатьох видів з крилатками.

Листки чергові, цілокраї, опушені, черешкові або без черешків, довжина листової пластинки від 12 см у мілколистових форм до 50 см у крупнолистових. Форма листової пластинки — від овальної до ланцетової. Розмір листя значно змінюється залежно від умов зростання, проте зберігається характерне співвідношення довжини до ширини: від 1,2-1,3 у європейських сортотипів до 2,2-2,5 у американських крупнолистових. Кількість листів на рослині коливається від 16 до 50 і більше. Забарвлення листа від жовто-зеленої до темно-зеленою, вміст нікотину в листі від 0,5 до 3,0%.

Суцвіття — волоть, щіткоподібне. Квітки тютюну двостатеві, з 5-лопатевої чашечкою і воронкоподібним віночком, білого, рожевого або червоного забарвлення, тичинок п'ять. Стовпчик маточки простий, з голівчатим рильцем, двогніздовою верхньою зав'яззю, оточеній біля основи нектарником.

Плід — багатонасінна коробочка, при дозріванні розтріскується.

Насіння овальне, довгасте, коричневого забарвлення різних відтінків, дуже дрібні — довжина їх дорівнює приблизно 600–850 мікрон, ширина — 450–600 мікрон, 1000 штук насіння важать 0,06 — 0,08 г, число насіння в 1 г досягає 12-15 тисяч. В одній коробочці формується близько 2-4 тисяч насіння.[5] Оболонка насіння комірчаста. Проростає майже все.

Існує безліч шкідників, та захворювань, що уражають тютюн, зокрема — колорадський жук, тютюнова вогнівка, попелиця, тютюнова міль, трипса, бактеріальна рябуха, пестриця, пероноспороз, вірус тютюнової мозаїки, мокрий монтар та інші.

Види[ред.ред. код]

Фермер оглядає рослини тютюну, місто Шатем, штат Вірджінія
Квітка тютюну звичайного, Штутензее, Німеччина.

Систематика роду Тютюн:

Підрід Справжній тютюн Tabacum

Підрід Сільський тютюн Rustica

Підрід Петунієподібний тютюн Petunioides

Невизначено:

І ще близько 20 видів


Історія поширення тютюну[ред.ред. код]

Докладніше: Історія тютюну

Історичною Батьківщиною тютюну є Північна і Південна Америки. В 1492 році під час експедиції до Америки Христофор Колумб висадившись на острові Гаунангані,[7] названому ними (першовідкривачами) Сан-Сальвадор,[7] побачив тютюн.[8] Першовідкривачі з подивом спостерігали як місцеві жителі втягували в себе дим із тліючих листків якоїсь рослини, а також — як жують і проковтують його.[7] Аборигени називали згортки висушеного листя «табако» і «сигаро».[7] Колумб привіз тютюн до іспанського королівського двору, де рослину довгий час вирощували як декоративну.

У Францію тютюн потрапив у 1556 році з Бразилії. Його було привезено з подорожі монахом Андре Теве. Андре в околицях свого міста Ангулеме засіяв плантацію тютюну. Згодом цю рослину називали «ангулемською травою». Кардинал Рішельє в 1621 році ввів податок на продаж тютюну. Міністр Кольбер зробив з виробництва і продажу тютюну королівську монополію. В ті часи виробництво тютюну було найрозвинутішим в Європі.[9]

До 1600 року в американських колоніях Іспанії з'явилися комерційні плантації тютюну. У 1612 році Джон Ролф зібрав перший свій урожай в англійській колонії Джеймстаун (Вірджинія), після чого країнами, в які він завозився з цих плантацій був охрещений вірджинський.

У 1717 році з указу Петра І збудовано в Охтирці (Харківщина) першу в Україні (і в Російській Імперії) тютюнову фабрику, що мала плантації найкращих сортів тютюну (50 га). В Україні площа під тютюном і махоркою постійно зростала: з 550 га у 1727 до 22 000 га у 1860.

У 1920 — 30-их роках посівні площі під тютюном і махоркою значно зросли; з 1950-х років площа під тютюном не зазнала значних змін, натомість зменшилася площа під махоркою (її перестали курити). Зміни посівної площі в УРСР подано у таблиці (у тис. га):

1913 1940 1950 1960 1970
тютюн 8,6 22,3 21,1 25,6 24,8
махорка 16,1 39,5 35,9 16,7 2,2

У 1950-их роках площа тютюну в УРСР становила до 30% загальносоюзної, тепер близько 17%. Валовий збір тютюну в УРСР становив 1970 23 тис. т, махорки — 2,3 тис. т; урожай 9,3 і 10,6 центнерів з га.

Основні посівні площі тютюну розміщені на Поділлі (зокрема в Тернопільській і Хмельницькій областях, на Покутті, у Криму і на Закарпатті, а також на Кубані й чорноморському узбережжі Кавказу.

Вітчизняний тютюн вирощують, в основному, на Кримському півострові, а також у Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій і Тернопільській областях. Станом на 2007–2008 роки прикладом олігопольного ринку в Україні був і залишається ринок тютюнових виробів, де загальна частка п'яти найбільших суб'єктів господарювання становить 97% ринку.[10]

Тютюн в культурі[ред.ред. код]

Висушене листя тютюну звичайного.

У агрокультурі значення мають лише два види тютюну — махорка (N. rustica L.) і тютюн (N. tabacum L.).[5] Це однорічні рослини, обидві поширені в Україні.

З тютюну виготовляють вироби для тютюнопаління: сигарети, сигари, також товарний тютюн для паління, люльковий; нюхальний тютюн і тютюн для жування; з відходів одержують цитринову кислоту, препарати для боротьби з шкідниками сільського господарства тощо.

Для отримання курильного і нюхального тютюну листя рослини піддають складній обробці — сортуванню, в'яленню, ферментації, сушінню. Після цього з листків роблять подрібнений матеріал.

Хімічний склад обробленого листя тютюну такий: нікотину 1 — 4%, вуглеводів 2-20%, органічних кислот 5-17%, білків 1 — 13%, ефірних масел 0,1 — 1,7%.[7] Середня зольність тютюнів становить 15-18%, махорки 20-25% (із підвищенням вмісту золи погіршується якість тютюну).[11]

Від різного співвідношення речовин, що входять до складу тютюну, залежить його якість. У вищих сортів вуглеводи переважають над білками, у нижчих — навпаки.[7] Специфічний аромат обумовлюється вмістом ефірних масел.

Гібрид тютюну використовують для отримання біопалива для реактивних двигунів.[12][13]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Семів А. Р. Структурно-семантичні девіації арготичних лексичних одиниць, пов'язаних з палінням // Записки з романо-германської філології Збірник наукових праць. — 2011, Вип.26
  2. Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок. У 2-х т. — Луцьк: Вежа, 2000
  3. Гриценко П. Ю. Ареальне варіювання лексики. — К.: Наук. думка, 1990.- 269 с.
  4. Словарь української мови / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907–1909. — Т. 1-4. (том:1, с.:22)
  5. а б в Табак на вашем приусадебном участке. — Луганск, 1992. −48 с. ISBN 5-7707-1272-4
  6. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — . — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X. (с.696)
  7. а б в г д е Беляев И. И. Табак — враг здоровья. — М.: Медицина, 1979. — 56 с. — (науч.-попул. литература)
  8. Heers J., Christophe Colomb, Hachette. — Paris, 1991. — 666 p.
  9. Tobacco Use, United States 1990–1999. Oncology (Williston Park) 13 (12). December 1999.
  10. Околович О. М. Особливості функціонування монополізованих ринків в Україні // Економічний простір: Збірник наукових праць. — № 24. — Дніпропет­ровськ: ПДАБА, 2009. — 332 с.
  11. Г. І. Архіпова, Ю. С. Макаренко Екологічна оцінка впливу вирощування тютюну на навколишнє середовище // Вісник Національного авіаційного університету Науковий журнал. — 1(50)-2012
  12. Авіакомпанії планують використовувати тютюн як паливо - ЗМІ. Корреспондент.biz, 9 серпня 2014
  13. Boeing, South African Airways to make jet fuel from tobacco Reuters Wed Aug 6, 2014

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.