Матяш Ракоші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Матяш Ракоші

Ма́тяш Ра́коші (угор. Rákosi Mátyás), ім'я при народженні Ма́тяш Ро́зенфельд (угор. Rosenfeld Mátyás; *9 березня 1892, Ада — †5 лютого 1971, Горький) — угорський комуністичний політик єврейського походження. Він був фактичним лідером Угорщини між 1945 та 1956 рокам — спершу як Генеральний секретар Комуністичної партії Угорщини (1945–1948), а згодом — як Генеральний секретар Угорської партії праці (1948–1956). Його правління було узгоджено з політикою Йосипа Сталіна.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Аді, що сьогодні є частиною сербської Воєводини. Був шостою дитиною в бідній єврейській родині. У роки Першої світової війни воював на Східному фронті, де потрапив у російський полон, де вступив до більшовицької партії.

1918 року повернувся до Угорщини, де був членом уряду Бели Куна. Після його падіння втік до СРСР, де брав участь у керівних органах Комінтерну. 1945 року повернувся в Угорщину й очолив місцеву Комуністичну партію. 1948 року примусив соціал-демократичну партію до об'єднання з КПУ в єдину Угорської партію праці, яку сам же й очолив.

Його режиму були притаманні політичний терор проти опозиції, який проводила служба державної безпеки AVH (зокрема жертвою такого переслідування став колишній міністр внутрішніх справ Ласло Райк). За правління Ракоші в Угорщині відбувалася націоналізація економіки і прискорене кооперування сільського господарства (колективізація).

Ракоші називав себе «найкращим угорським учнем Сталіна», копіюючи сталінський режим в найдрібніших деталях, аж до того, що в останні роки його правління угорська військова форма була ідентична до радянської, а в магазинах Угорщини почали продавати житній хліб, який раніше в Угорщині не їли.

З кінця 1940-х років розв'язав кампанію проти сіоністів, усунувши при цьому свого політичного конкурента - міністра внутрішніх справ Ласло Райка.

1952 року Ракоші також зайняв посаду прем'єр-міністра Угорщини, однак 1953 року під тиском радянського керівництва передав цей пост Імре Надю. Після доповіді Хрущова на ХХ з'їзді КПРС Ракоші було знято з посади генерального секретаря ЦК УПП (замість нього цю посаду обійняв Ерне Ґере). Незабаром після революції 1956 року Ракоші було вивезено до СРСР, де після Москви жив в киргизьких Токмаку та Арзамасі, а потім у Горькому. 1970 року йому було запропоновано відмовитися від активної участі в угорській політиці в обмін на повернення до Угорщину, проте Ракоші відмовився.

Був одружений із Феодорою Корніловою, уродженкою Якутії.

Посилання[ред.ред. код]