Льодовиковий період

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Льодовик Менденхола (Mendenhall) на Алясці

Льодовико́вий пері́од (також Крижаний період, або льодівець) — у гляціології та геології так позначають тривале зниження температури земного клімату, результатом чого є заледеніння або гляціал — збільшення площі полярного льодяного покриву, континентальних та гірських льодовиків. Між цими стадіями заледеніння лежать стадії значного потепління — інтергляціалу. Для останніх характерним є чергування періодів короткочасного потепління (інтерстадіал) та похолодання (стадіал).

Оскільки у наш час все ще існують континентальні льодові покриви (Антарктида та Гренландія), то згідно з визначенням ми живемо у льодовиковому періоді, котрий триває уже 2,6 — 2,7 млн років (четвертинний період). Відбуваються і характерні для цього часу відносно нетривалі похолодання та потепління, насамперед, у останні 1 млн років.

Проте, часто термін льодовиковий період вживається у відношенні до холодних періодів із значним поширенням льоду у Північній Америці та Євразії, останній такий льодовиковий період закінчився близько 10 000 років тому.

Заледеніння встановлені у нижньому протерозої Північної Америки, у верхньому рифеї Африки і Австралії, у венді Європи, Азії і Північної Америки, в кінці карбону і на початку пермі на Гондвані. Найбільш дослідженим є льодовиковий період у плейстоцені, від якого збереглися не лише відклади, але й льодовикові форми рельєфу. В Україні південна межа поширення заледеніння за часів останнього льодовикового періоду сягала околиць Львова і Дніпропетровська.

Теорії льодовикового періоду[ред.ред. код]

Заледеніння[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]