Осоркон II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осоркон II
Зображення Осоркона II в образі Осіріса (в оточенні Ісіди й Гора). Картуш Осоркона II розташований на п’єдесталі. Лувр
Зображення Осоркона II в образі Осіріса (в оточенні Ісіди й Гора). Картуш Осоркона II розташований на п’єдесталі. Лувр
Давньоєгипетський фараон
Правління 872-837 до н. е.
Попередник Такелот I
Наступник Такелот II
Тронне ім'я (преномен)wsr-Mȝˁt-Rˁ stp.n-Jmn

«„
M23L2
N5F12H6M17Y5
N35
U21
N35
Власне ім'я (номен)wsrkn zȝ-Bȝstt mrj-Jmn — Осоркон са-Бастет мері Амон —
«Осоркон син Бастет, улюбленець Амона»
G39N5
 
M17Y5
N35
N36
H8
Z1
W2V4Aa18M17D21
V31
N35
Ім'я Гораkȝ-nḫt mrj-Mȝˁt
ка-нехет мері-Маат —
«Могутній бик, улюбленець Маат»
G5
E1
D40
C10U6
Ім'я небтіzmȝ-p(s)štj-mj-zȝ-ȝst dmḏ.f-sḫmtj-m-ḥtp
»"
G16
F36Q3
N37
Z9
N18
N33A
W19H8
Z1
Q1
X1
Aa6D46
I9
S42S6Aa15
R4
Золоте ім'я Гораwr-pḥtj ḥwj-Mnṯjw wsr-…

«„
G8
G36F9
F9
V28A24Y5
N35
X1 X1
N25
Z2
F12S29HASH
У шлюбі Karomamad
Діти Німлот, Такелот II і Каромама-Мерітмут
Батько Такелот I
Мати Kapesd
Народився 10 століття до н. е.
Помер 850 до н. е.
Місце поховання Таніс
Династія
XXII династія

Осоркон II — давньоєгипетський фараон з XXII (Лівійської) династії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Осоркон успадкував престол від свого батька, Такелота I, однак на початку свого правління був змушений боротись за контроль над Єгиптом зі своїм двоюрідним братом Харсієсом, сином Шешонка II, який володарював у Фівах. Після смерті останнього 860 року до н. е. Осоркон II зміцнив свої позиції у Верхньому Єгипті, зробивши свого сина Німлота верховним жерцем Амона у Фівах. Згодом онук Осоркона II на ім'я Такелот продовжив династію жерців.

За Осоркона II тривав внутрішній занепад Єгипту, підсилений небувалою повінню, яку сучасники порівнювали зі станом Землі до початку часу. Повінь зруйнувала низку ліванських храмів, які пізніше відновив Осоркон, про що він залишив напис у Фівах. Молитва, що збереглась на його статуї, знайденій у Танісі, містить прохання, що красномовно свідчить про скрутне становище, в якому опинилась лівійська династія. Фараон прохав, щоб його родина панувала над «верховними жерцями Амона-Ра, царя богів, великими вождями машуашів… та пророками Харшефі (Харсафа)», причому під іменем останніх приховані лівійські царьки, які правили у Гераклеополі, з середовища яких вийшов рід фараона.

Тим не менше, він спробував вплинути на близькосхідну політику, ставши разом із царем Дамаска Бенхададом III старшим партнером в коаліції східносередземноморських держав, яка була покликана зупинити ассирійську експансію царя Салманасара III на захід. Однак союзники зазнали нищівної поразки у битві при Каркарі (853 до н. е.), в якій, за ассирійськими літописами, брали участь «тисяча єгиптян».

На 22-му році свого правління Осоркон II почав будувати залу в Бубастісі для святкування за давнім єгипетським звичаєм тридцятої річниці свого призначення спадковим принцом (свято Хеб-Сед).

Наприкінці царювання Осоркон призначив своїми співправителями синів, спочатку Шешонка III, а після його смерті Такелота II, з яким він правив останні 7 років свого царювання.

Родина[ред. | ред. код]

Осоркон мав двох дружин. Перша з них, Карома I, була матір'ю старшого сина Осоркона на ім'я Шешонк. Той Шешонк, як спадкоємець престолу, мав сан верховного жерця Пта у Мемфісі. На тій посаді він керував церемонією поховання бика Апіса, який помер у 23-й рік царювання Осоркона II. Осоркон II призначив сина Шешонка співправителем, але останній помер раніше за свого батька. Ще одного сина Горнахта верховним жерцем Амона в Танісі. Його молодший брат Німлот (Немруд), син другої дружини Осоркона Джедбастесанх I, був спочатку призначений верховним жерцем і головним начальником війська у місті Гераклеополі Великому, потім він став намісником Верхнього Єгипту й верховним жерцем Амона у Фівах.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]