Меренра I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меренра I
Немтіємсаф I
Фрагмент мідної статуї Меренри I. Єгипетський музей, Каїр
Фрагмент мідної статуї Меренри I.
Єгипетський музей, Каїр
Давньоєгипетський фараон
Правління бл. 2235-2229 до н. е.
Попередник Пепі I
Наступник Пепі II
Тронне ім'я (преномен)mrj.n-Rˁ — мері-ен-Ра — «Коханий Ра»
M23L2
N5U6D21
N35
Власне ім'я (номен)Nmtj-m-sȝ.f — Немті-ем-саф — «Немті — його захист»
G39N5
 
G7AG17V18I9
Ім'я Гораˁnḫ-ḫˁw — анх-хау —
«Живе втілення»
G5
S34N28G43
Ім'я небтіst-ib-Nbtj — сет-іб-Небті —
«Живе втілення Двох Володарок»
G16
S34N28G43
Золоте ім'я Гораnbwj-nbw — небуї-небу — «»
G8
G7 G7
S12
У шлюбі Анхнесмеріра II
Діти Ankhesenpepi IIId і Пепі II
Батько Пепі I
Мати Ankhesenpepi Id
Народився 23 століття до н. е.
Помер 2245 до н. е.
Місце поховання Pyramid of Merenred
Династія
VI династія

Меренра I — давньоєгипетський фараон з VI династії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був найстаршим сином Пепі I, хто лишився живим на момент смерті останнього, й онуком першої давньоєгипетської візира-жінки Небет. Його матір'ю була Анхнесмеріра I, з якою Пепі одружився вже у другій половині свого царювання. Імовірно, він деякий час був співправителем свого батька.

Продовження підкорення Нубії[ред. | ред. код]

Меренра продовжував просування на південь, розпочате за правління його батька, інкорпоруючи нові землі у Північній Нубії, звідки до Єгипту надходили золото, страусове пір'я, шкіри пантер, слонова кістка та чорне дерево. З цією метою воєначальник Уна був призначений «Начальником Півдня». Елефантинським князям було доручено захист Єгипту від неспокійних племен Північної Нубії.

Північна Нубія була у той час вже настільки замиреною, що фараон Меренра міг особисто прибути туди та прийняти висловлення вірності від вождів племен маджаїв, вават і єртет.

Заупокійний комплекс Меренри[ред. | ред. код]

Піраміда[ред. | ред. код]

Сучасний стан піраміди Меренри
План внутрішніх кімнат піраміди Меренри
Мумія, знайдена в піраміді Меренри I

Свою піраміду Меренра збудував у Саккарі за 450 метрів на південний схід від піраміди свого батька. Піраміда, що отримала назву Ха-нофер («Прекрасний схід сонця»), мала основу 78,75 × 78.75 м й висоту 52.5 метри, що на той час стало стандартними розмірами.

Підземні кімнати піраміди Меренри мають схоже розташування із внутрішніми камерами монумента його батька. Вхід розташований на рівні землі в центрі північної сторони піраміди, де були знайдені кутові камені вхідної молельні. Стелю поховальної камери було прикрашено білими зірками на чорному тлі. Західна стіна мала кольоровий рельєф з мотивом хиж із тростини, а серед уламків було знайдено багато фрагментів Текстів пірамід, які, на думку єгиптологів, мало чим відрізняються від текстів піраміди Пепі I.

Саркофаг Меренри з чорного базальту було виявлено біля західної стіни поховальної камери; він гарно зберігся, має непошкоджену кришку. Ніша для канопів була вмонтована у підлогу.

Будівлі навколо піраміди[ред. | ред. код]

Нині піраміда настільки пошкоджена, що план заупокійного храму, мощеної дороги й нижнього храму долини невідомий. Джон Перрінг вивчав піраміду Меренри у 30-х роках XIX століття й написав у своїх звітах про оздоблювальні блоки з білого вапняку, згадав руїни огорожі з глинобитної цегли та 250 метрів мощеної дороги, що проходила повз комплекс піраміди Джедкари Ісесі у напрямку до східної межі пустелі. Однак нині їх уже неможна побачити — всі руїни занесені піском.

Мумия[ред. | ред. код]

1881 року археологічна експедиція під керівництвом Гастона Масперо, що працювала над розчисткою поховальної камери Меренри I, виявила там мумію, яку керівник експедиції ідентифікував, як таку, що належить фараону Меренрі I. Мумія була вилучена з піраміди й надіслана до Єгипетського музею в Каїрі. Однак під час транспортування мумія розвалилась на дві частини.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]