Перт (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аеропорт Перт
ІАТА: PER  • ICAO: YPPH
Загальні дані
31°56′25″ пд. ш. 115°58′01″ сх. д. / 31.94028° пд. ш. 115.96694° сх. д. / -31.94028; 115.96694Координати: 31°56′25″ пд. ш. 115°58′01″ сх. д. / 31.94028° пд. ш. 115.96694° сх. д. / -31.94028; 115.96694
Тип цивільний
Власник Consortium including Australian Government Future Fund, Utilities Trust of Australia, AustralianSuper, Citicorp
Оператор Perth Airport Pty. Ltd.
Обслуговує
Перт
Розташування
Перт, Західна Австралія
Висота над р. м.  м / 67 фт
Вебсайт www.perthairport.com.au
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
03/21 3,444 асфальт
06/24 2,163 асфальт
Статистика (2016)
Пасажирообіг 13,759,170[1]
Авіатрафік 135,238[1]
Ідентифікатори і посилання
2079187
PER. Карта розташування: Австралія
PER
PER
Мапа
CMNS: Перт у Вікісховищі

Аеропорт Перт (англ. Perth Airport, (IATA: PER, ICAO: YPPH)) — міжнародний аеропорт столиці штату Західна Австралія, розташовується в однойменному передмісті. Після Сіднея , Мельбурна і Брисбена є четвертим за завантаженістю аеропортом Австралії. В силу свого стратегічного розташування обслуговує польоти азіатсько-тихоокеанського напрямку, а також здійснює регулярні рейси за межі регіону в Йоханесбурзі і Дубай.

Аеропорт є хабом для:


В останні роки спостерігається істотне зростання пасажиропотоку. У першій половині 2007/2008 фінансового року число пасажирів збільшилася на 13,34 %[2] .

Два термінали внутрішніх авіаліній розташовуються поруч один з одним в 12 км від центру Перта, третій міжнародний термінал розташовується на протилежній стороні ВПП в 17 км від центру міста. Термінали з'єднують між собою шосе довжиною 11 км.

Поруч з аеропортом розташовуються два шосе: Велике Східне Шосе (англ.   Great Eastern Highway) і Шосе Тонкін (англ.   Tonkin Highway). До терміналів внутрішніх авіаліній можна дістатися громадським транспортом або на таксі. Далі шаттл-автобусами або таксі можна доїхати до міжнародного терміналу. Шаттл-автобусами можна скористатися тільки при наявності квитка. Поїздка платна.

Історія[ред. | ред. код]

До відкриття аеропорту, повітряне сполучення здійснювалося з аеродромів Мейлендс і Ленглі Парк[3] . До кінця 1930-х років стало ясно, що ці аеродроми вже не справляються зі зростаючим пасажиропотоком, і необхідно шукати місце для будівництва нового аеродрому . Для цих цілей в 1938 році було вирішено використовувати частину ділянки землі, яка була свого часу подарована місцевому жителю губернатором Джеймсом Стерлингом. До цього часу біля міжнародного терміналу розташовується меморіальна дошка в пам'ять про місцевого жителя — Джона Скотті, який віддав свою землю для будівництва аеропорту.[4] .

Під час Другої світової війни аеродром служив тимчасовою базою для ВПС Австралії і ВМС США. Він був відомий як «аеродром Гілфорд». У лютому 1943 року на його території була утворена знаменита 85-я ескадрилья ВПС Австралії.

З 1944 року не дивлячись на протести командувачів армією аеродром став приймати і відправляти цивільні рейси. Рішення було прийнято на федеральному рівні, так як трав'яне покриття ЗПС Мейлендс вже не дозволяло приймати великі пасажирські літаки. До того ж в Мейлендс повністю була відсутня інфраструктура. Перший цивільний літак Douglas DC-3 вилетів з нового аеродрому в Аделаїду, а 17 червня 1944 року Qantas зробила перший міжнародний рейс на Цейлон. Пасажирські перевезення з Мейлендс здійснювалися до 30 червня 1963 року.

Після війни основне навантаження лягло на аеродром Гілфорд, так він тоді називався, і був усього лише злітним полем, оточеним величезною кількістю будівель, що залишилися з часів перебування тут військових. Посадка пасажирів в літак нагадувала посадку в автобус, так як будівлі аеровокзалу в той час ще не було. У 1948 році власник авіакомпанії MacRobertson Miller Aviation Co. (MMA) перебазувався з Мейлендс в Гілфорд. 2 грудня того ж року, на базі Гілфорда заснували авіакомпанію Trans Australia Airlines (TAA) для обслуговування маршруту Перт-Мельбурн. Оскільки в той час не існувало якісних доріг з одного узбережжя на інше, аеродром Гілфорд став важливим транспортним вузлом для вантажоперевезень через континент .

У 1952 році аеропорт отримав статус міжнародного і був перейменований в «Міжнародний аеропорт міста Перт». До середини 1950-х років лише 8 % населення Австралії користувалися авіасполученням. Саме в цей час аеропорт став переживати бум розвитку. Авіакомпанії Qantas і Air India почали свої регулярні рейси з Перта в Сінгапур на нових літаках Boeing-707, використання яких змушувало керівництво аеропорту вдосконалити ВПП і інфраструктуру. В середині 1960-х в аеропорту стали здійснювати посадки реактивні літаки Boeing-727 і Douglas DC-9 . Аеропорт став першим в Австралії, який став працювати цілодобово. Саме тут уперше з'явився термін " Нічний рейс " .

Чартерні авіалінії[ред. | ред. код]

Fokker 100 авіакомпанії Network Aviation

Код-шерінг[ред. | ред. код]

В аэропорту действует код-шеринг для следующих авиакомпаний[5]:

Технічні дані[ред. | ред. код]

Аеропорт Перта — першого класу, приймає всі типи повітряних суден, крім А-380. У 2008 році аеропорту присвоєно III А ILS категорія, що дозволяє забезпечувати посадки повітряних суден при вертикальній видимості не менше 15 метрів і при дальності видимості на злітно-посадковій смузі (ЗПС) не менше 200 метрів. Зліт виконується при відстані видимості на злітно-посадковій смузі (ЗПС) не менше 200 метрів, без обмежень по вертикальній видимості[6] . Аеропорт має два ВПП : 03/21 (3444 м) і 06/24 (2163 м) з асфальтовим покриттям.

Аеровокзальний комплекс[ред. | ред. код]

Літаки на фоні Східного Терміналу
Зона прибуття Східного Терміналу зранку

В аэропорту Перта действует четыре терминала[7]:

Східний термінал[ред. | ред. код]

  • Термінал 1 обслуговує міжнародні рейси. Налічує п'ять перонів і сім гейтів. Раніше також обслуговував літаки внутрішніх авіаліній компаній Compass Airlines (в 1990-х) і Virgin Blue (в 2001—202 роках).

Західний термінал[ред. | ред. код]

  • Термінал 2 обслуговує в основному рейси авіакомпанії Qantas. Також з цього терміналу обслуговуються внутрішні рейси компаній Jetstar Airways і QantasLink. Налічує чотири перони і дев'ять гейтів.
    На території Терміналу 2 розташовується зал «Клубу Qantas».
  • Термінал 3 раніше обслуговував рейси авіакомпанії Ansett Australia, що припинила своє існування в березні 2002 року. В даний момент обслуговує рейси авіакомпаній Skywest Airlines, Virgin Australia, Alliance Airlines і Tiger Airways Australia.
    На території Терміналу 3 розташовуються зали «Клубу Virgin Australia» і «Golden Wing Club / Alliance Airlines»

Північний термінал[ред. | ред. код]

  • Термінал 4 використовується в основному для чартерних рейсів гірничо-видобувних компаній, а також для посадки і зльоту літаків, які проходять ремонт.

Служби аеропорту[ред. | ред. код]

  • Вантажні авіаперевезення
  • Заправна станція
  • Служба бортового харчування
  • Комплекс УВС
  • Аварійно-рятувальна служба

Метеорологічна служба[ред. | ред. код]

Метеослужба Гілфорд почала здійснювати метеорологічний контроль в аеропорту в 1944 році зі свого офісу на Айві стріт.

У березні 1988 року служба переїхала північну вежу аеропорту, яка звільнилася. У жовтні 1997 року для метеослужби було побудовано окрему будівлю, що розташована в північно-східній частині аеропорту[8] .

Статистика аеропорту[ред. | ред. код]

Стоянка літаків біля Західного Терміналу
Boeing 737—800 авіакомпанії Pacific Blue на фоні Перта

Загальна статистика[ред. | ред. код]

Загальна кількість пасажирів аеропорту «Перт» збільшується в середньому на 5,8 %, починаючи з 1998-99 років. 70 % пасажироперевезень припадає на внутрішні авіалінії[9] .

Щорічний пасажиропотік (чол.) Аеропорту «Перт»
Рік Внутрішні авіаперевезення Міжнародні авіаперевезення Загальна кількість пасажирів
1998-99 3,264,459 1,537,325 4,801,784
1999-00 3,385,825 1,599,485 4,985,310
2000-01 3,560,565 1,660,275 5,220,840
2001-02 3,160,085 1,651,069 4,811,154
2002-03 3,720,237 1,612,508 5,332,745
2003-04 4,272,187 1,766,617 6,038,804
2004-05 4,678,976 1,977,163 6,656,139
2005-06 5,107,657 2,027,223 7,134,880
2006-07 5,868,219 2,221,204 8,089,423
2007-08 6,650,000 2,510,000 9,160,000
2008-09 7,116,194 2,618,923 9,735,117
2009-10 7,469,926 2,993,874 10,463,800
2010-11 8,185,872 3,265,581 11,451,453

Внутрішні авіаперевезення[ред. | ред. код]

Взлет Boeing 717 авиакомпании QantasLink
Приземлення Airbus A330 авіакомпанії Qantas
Найбільш завантажені напрямки
 (за 2010 рік / за станом на жовтень)[10]
Місце Аеропорт Пасажири (тис.) Динаміка (%)
1 Мельбурн 1,702.0 ▼ 2.4
2  Сідней 1,591.4 ▲ 9.8
3 Брисбен 744.6 ▲ 3.8
4  Аделаїда 595.3 ▼ 4.8
5  Каррата 1 578.5 ▲ N / A
6  Брум 326.1 ▲ 1.7
7  Порт-Хедленд 2 322.9 ▲ N / A
8  Калгурлі 221.8 ▲ 8.2
9  Ньюман 3 192.0 ▲ N / A
10  Дарвін 4 149.3 ▲ N / A

1 — польоти в Каррата — з жовтня 2008. 2 — польоти в Порт-Хедленд — з серпня 2009. 3 — польоти в Ньюман — з жовтня 2008. 4 — польоти в Дарвін — з травня 2009 року.

Найбільш завантажені напрямки
(за вересень 2010)
Місце Аеропорт Пасажири (чол.) Динаміка (%)
1  Мельбурн 145,400 ▲ 1.8
2 Сідней 139,600 ▲ 19.0
3 Брисбен 65,000 ▲ 3.2
4  Каррата 50,500 ▲ 4.1
5  Аделаїда 48,500 ▼ 10.5
6  Брум 30,800 ▼ 1.1
7  Порт-Хедленд 29,200 ▲ 27.1
8  Калгурлі 20,200 ▲ 14.4
9 Ньюман 18,200 ▲ 18.5
10  Дарвін 13,700 ▼ 3.4

Міжнародні авіаперевезення[ред. | ред. код]

Приземлення Boeing 767—300 авіакомпанії Air New Zealand
Приземлення Airbus A340-313X авіакомпанії Emirates
Найбільш завантажені напрямки
(за 2010 рік / за станом на червень)[11]
Місце аеропорт Пасажири (чол.) Динаміка (%)
1  Сінгапур 921,585 ▼ 1.6
2 Денпасар 633,978 ▲ 96.1
3 Куала Лумпур 402,044 ▲ 41.0
4  Дубай 303,359 ▲ 1.6
5 Гонконг 202,072 ▲ 6.2
6  Йоханесбурзі 123,131 ▲ 8.7
7  Окленд 118,013 ▼ 5.1
8  Бангкок 109,342 ▲ 7.8
9  Бандар-Сері-Бегаван 52,381 ▼ 13.8
10  Токіо 39,064 ▼ 23.1
Найбільш завантажені напрямки
(за жовтень 2010)
Місце Аеропорт Пасажири (чол.) Динаміка (%)
1. Сінгапур 77,863 ▼ 2.0
2.  Денпасар 69,295 ▲ 21.5
3. Куала Лумпур 40,195 ▲ 10.1
4.  Дубай 27,683 ▲ 4.1
5.  Гонконг 17,686 ▼ 0.1
6. Окленд 12,214 ▲ 28.3
7. Йоханесбурзі 10,840 ▲ 15.5
8. Бангкок 10,399 ▲ 6.5
9.  Пхукет 4,086 ▲ 104.1
10.  Токіо 3,976 ▲ 72.7

Див. також[ред. | ред. код]

Список найбільш завантажених аеропортів Австралії

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Airport Statistics. Perth Airport. 2018.ISO.2024. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано [[Помилка виразу: незрозуміле слово «december» |29 December 2018.ISO]].2024. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  2. ↑ WAC
  3. ↑ Perth Airport 1944–1994, 50 Years of civil aviation. Mascot, New South Wales: Federal Airports Corporation[en]. 1994. Архів оригіналу за 20 лютого 2011. Процитовано 29 січня 2019.
  4. ↑ Flamer, Gabriel (November 1962). My big brother — A First History of Perth Airport. Graylands, Western Australia: Graylands Teachers College. Архів оригіналу за 20 лютого 2011. Процитовано 29 січня 2019.
  5. ↑ International. Perth Airport. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 30 травня 2011.
  6. ↑ Geoffrey Thomas (7 серпня 2008). Perth due to get C class airport. WA Business News (англ.). Процитовано 15 березня 2018.
  7. ↑ About Perth Airport (англ.). Westralian Airports Corporation. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 3 липня 2007.
  8. ↑ About Perth Airport Meteorological Office (англ.). Bureau of Meteorology, Commonwealth of Australia. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 12 травня 2007.
  9. ↑ Airport Statistics (англ.). Westrailia Airports Corporation. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 7 липня 2007.
  10. ↑ Domestic airline activity. Btre.gov.au. 17 вересня 2009. Архів оригіналу за 19 липня 2008. Процитовано 30 травня 2011.
  11. ↑ International airline activity. Btre.gov.au. 14 січня 2008. Архів оригіналу за 28 серпня 2007. Процитовано 30 травня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перт_(аеропорт)&oldid=41853742