Куала-Лумпур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Куала-Лумпур
Герб Прапор
Основні дані
Країна Малайзія
Засноване 1857
Населення 1 800 674 чоловік 2004
Агломерація 6 900 000
Площа міста 243,65 км²
Поштові індекси 40xxx-48xxx, 62xxx-64xxx
Телефонний код 60 3
Географічні координати 3°09′35″ пн. ш. 101°42′00″ сх. д. / 3.15972° пн. ш. 101.70000° сх. д. / 3.15972; 101.70000Координати: 3°09′35″ пн. ш. 101°42′00″ сх. д. / 3.15972° пн. ш. 101.70000° сх. д. / 3.15972; 101.70000
Міська влада
Веб-сторінка http://www.kualalumpur.gov.my/
Мер міста Датук Руслан Хасан

Куа́ла-Лумпу́р (мал. كوالا لمڤور — Kuala Lumpur, у перекладі: «брудне гирло») — столиця Малайзії.

Історія[ред.ред. код]

Куала-Лумпур було засноване в 1857 році. З 1880 по 1978 — столиця Селангору. В 1946-57 — одночасно адміністративний центр англійської колонії (в 1946-48 звався Малайський союз, з 1948 по 1957 — Федерація Малайя), в 1957-63 столиця незалежної Федерації Малайя, з 1983 — Малайзії, з 1 лютого 1972 має статус міста, з 1974 — статус Федеральної території.

Походження назви[ред.ред. код]

У літературному перекладі назва Куала-Лумпур означає «злиття мутних вод». Ця назва походить від злиття двох річок – Гомбак і Клан, яке відбувається в історичному центрі міста.

Адміністрація[ред.ред. код]

Лордом-мером Куала-Лумпур в 2004-2006 роках був Датук Руслан Хасан (англ. Datuk Ruslin Hasan).

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване на південному заході півострова Малакка у долині поблизу злиття рік Кланг і Гомбак.

Транспорт[ред.ред. код]

У місті функціонує міська залізниця, об'єднана в єдиний комплекс Kuala Lumpur Central (т. з. легкий рейковий транзит), монорельс (KLMonorail), який з'єднує між собою різні частини міста. Куала-лумпурський міжнародний аеропорт (KLIA) в Сепанзі (1998) є одним з найсучасніших аеропортів світу, з'єднаний з містом за допомогою надшвидкісного експресу (KLIAEkspress).

Економіка[ред.ред. код]

Значний торгово-промисловий і фінансовий центр країни. У місті і його околицях розташовані підприємства з переробки каучуку, виробництва пальмового масла й інших харчових продуктів, складання автомобілів, електротехнічних й електронних виробів, виробництва сільськогосподарського устаткування, металевих виробів, текстилю. Поблизу Куала-Лумпуру добувають олово й камінне вугіля. В Куала-Лумпурі знаходяться Державний центральний банк та інші крупні банки, фондова (з 1978 р.) і товарна (з 1980 р.) біржі, правління основних державних організацій, державних і приватних страхових компаній, головні офіси малазійських філіалів ТНК, різних фірм и підприємств.

Демографія[ред.ред. код]

Населення за переписом 1997 року становило 1 374 тис. жителів, за оцінкою 2004 року — 1 800 674 осіб.

Культура[ред.ред. код]

У місті розташовано Національний музей Малайзії, Музей збройних сил, музеї-меморіали співака й актора П. Райлі й екс-прем'єр-міністра Абдула Разака, Національна картинна галерея, Центр народних ремесел «Карьянека», Національний архів та Національна бібліотека Малайзії.

Пам'ятки культури, архітектура[ред.ред. код]

Основною пам'яткою архітектури Куала Лумпур є Національна мечеть, також в місті є інші культові споруди (пагоди, мечеті, храми, церкви). Привертають увагу також споруди сучасного періоду: телевізійна вежа (421 м, третя за висотою після Торонто і Москви), Петронас Твін Тауерс (452 м, 88 поверхів — найвищя споруда у світі), ажурне приміщення парламенту, виконане в національному стилі приміщення Національного музею (1963, арх. Ху Кок Ху), а також відображаючий стилістику бруталізму сіднейської школи комплекс Університету Малайя (1968, арх. Дж. Кьюбіт і ін.). 5 крупних парків (велике значення має — Тасік пердана з Національним монументом, лодочними станціями, спортивними і дитячими майданчиками, відкритою естрадою, оранжереею орхідей, вольером для птахів і метеликів). На деяких пагорбах є ділянки первозданного лісу (Букіт Нанас). На околицях є карстові печери з індуїським храмом «Бату Кейвс». Спортивні спруди: спортивний комплекс «Букіт Джаліл» з стадіоном на 100 тис. місць (1998), стадіон «Мердека» (1957, 50 тис. місць), хокейний стадіон ім. Тун Разака (1982, 13 тис. місць), Палац спорту «Негара» (1957, 20 тис. місць) і ін.

Посилання[ред.ред. код]